Інформація про новину
  • Переглядів: 260
  • Дата: 6-12-2021, 08:10
6-12-2021, 08:10

Вступ до підручника "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки" Скрипник

Категорія: Cільськогосподарська техніка






Наступна сторінка:   1.1 Ґрунтообробні машини: плуги

Країна з розвинутим аграрним сектором не може успішно конкурувати на ринку сільгосппродукції і харчових продуктів без власного сучасного виробництва основної сільськогосподарської техніки.

Нині після десятиріччя спаду виробництва сільгосптехніки в Україні спостерігається очевидне піднесення цієї галузі. Багато в чому це явище завдячує бурхливому розвитку агровиробництва, передусім рослинництва, протягом останніх 15 років. Поряд із появою найкращих зразків закордонних сільгоспмашин в аграрному секторі України вітчизняні компанії-ви-робники створили власні моделі техніки, котрі характеризуються високою якістю та помірною вартістю.

Раніше в Україні, крім плугів для обробітку ґрунту, іншого ґрунтообробного знаряддя не випускали. На багатьох заводах сьогодні освоєно випуск практично всіх машин, потрібних для обробітку ґрунту, - культиватори, лущильники, дискові й інші борони, комбіновані ґрунтообробні агрегати тощо - і підвищено якість їх виготовлення.

Складаються умови реальної конкуренції, що позитивно вплинуло на підвищення технічного рівня посівної техніки, розширення номенклатури посівних машин, адже багато їх почали пропонувати закордонні фірми та спільні підприємства, що були створені в Україні. Це передусім стосується таких оновлених вітчизняних підприємств, як «Ельворті», «Велес-Агро», «Агромаш-Калина», «Лозівські машини» та багато ін.

Значно підвищився якісний рівень засобів механізації для боротьби з бур'янами та хворобами сільськогосподарських культур. Використовуючи складники провідних іноземних фірм, завод «Львівагромашпроект» почав виготовляти обприскувачі, застосування яких знизило витрати отрутохімікатів у два-три рази і забезпечило потрібну якість робіт відповідно до агровимог. Суттєво оновилася лінійка моделей компанії «Богуславська сільгосптехніка», де розпочато випуск не лише причіпних, а й самохідних обприскувачів. Сучасні обприскувачі випускають також і в компанії «Ельворті», а також на інших підприємствах.

Було розроблено низку машин для внесення органічних і мінеральних добрив. Зокрема, сучасні моделі такої техніки випускає відома компанія «Завод Кобзаренка», продукція якої широко представлена на вітчизняному й закордонному ринках.

Проте під питанням налагодження широкомасштабного випуску вітчизняних зернозбиральних комбайнів. Останніми роками як позитивний приклад слід навести Херсонський комбайновий завод, де розпочато виробництво вітчизняних комбайнів «Скіф», створених на базі фінських комбайнів Sampo Rosenlew.

Більшість українських агровиробників застосовують сучасну імпортну техніку або ж застарілі моделі вітчизняних та іноземних зернозбиральних комбайнів. Саме тому на часі є створення й організація виробництва зернозбиральних комбайнів із різною пропускною здатністю маси, враховуючи, що загальна потреба АПК становить близько 94 тис. зернозбиральних комбайнів різної продуктивності. Стратегічним напрямом у розв'язанні цієї складної проблеми є забезпечення зернового господарства країни комбайнами як вітчизняного, так і спільного виробництва з провідними закордонними фірмами.

В Україні фактично не розвивається виробництво сучасної кормозби-ральної та бурякозбиральної техніки. Перший чинник пояснюється різким скороченням поголів'я ВРХ в Україні та переорієнтацією агровиробників на вирощування зернових та олійних культур. Проте, як свідчать тенденції останніх років, вітчизняне тваринництво відроджується в оновленому, більш технологічному форматі, бо дає змогу диверсифікувати виробництво й забезпечити наявність органічних добрив.

Другий чинник зумовлено загальносвітовими тенденціями на ринку цукру. Провідний колись для сільського господарства України сектор - буряківництво зведено до мінімуму внаслідок низької потреби переробних підприємств у сировині. Саме тому нині для потреб обмежених площ під цу-

кровими буряками достатньо невеликої кількості одиниць імпортної техніки (часто орендованої), а також конструктивно застарілих машин і агрегатів, що й досі є в господарствах.

Сьогодні основна увага держави спрямована на виконання головного стратегічного завдання для машинобудівної галузі, яке полягає в наповненні внутрішнього ринку вітчизняною технікою й обладнанням для виробництва, зберігання й переробки сільськогосподарської продукції.

Пильної уваги потребує розв'язання проблеми підвищення якості виробленої продукції, зокрема технічної надійності тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин і знарядь.

Для цього успішно діє урядова Програма часткової компенсації вартості сільгосптехніки, що передбачає зниження придбання вітчизняних машин на 25 % - для великих господарств, і на 40 % - для дрібних фермерських господарств.

Упровадження Програми дало змогу суттєво наростити виробництво вітчизняним підприємствам, а також кількісно та якісно поповнити парк техніки українським фермерам.

З огляду на перспективу слід ширше використовувати досвід закордонних сільськогосподарських машинобудівників, виходити з того, що надійність техніки насамперед ґрунтується на її сучасній елементній базі. Тому важливою умовою є концентрація зусиль і фінансових ресурсів на розробленні й освоєнні у виробництві сучасної елементної бази та складників конструкцій машин, зосередивши їх виготовлення на машинобудівних заводах, що вже застосовують сучасні технології й обладнання.

Пріоритетним на сучасному етапі розвитку машинобудування для АПК України є техніко-технологічне переоснащення, глибока реконструкція та підвищення технічного рівня машинобудівних заводів, спрямовані на забезпечення освоєння нових видів конкурентоспроможної техніки, яка б відповідала світовим стандартам.

За умов переходу до ринкової економіки й освоєння виробництва сучасної конкурентоспроможної техніки підвищується відповідальність промислових підприємств за якість виготовлення сільськогосподарських машин і їх сервісне обслуговування в процесі експлуатації.

Ще одним стратегічним пріоритетом розвитку машинобудування для АПК є формування повноцінного ринку техніки та послуг шляхом створення мережі торгово-технічних центрів, дилерських підприємств, прокатних пунктів, фірмових магазинів із реалізації технічних засобів і запасних частин до них.

Ринок ресурсів сьогодні активно доповнюється сервісними структурами, що здійснюють перед- та післяпродажне технічне обслуговування техніки. Нині сформовано мережу фірмових технічних центрів з обслуговування тракторів, зернозбиральних комбайнів, іншої складної сільськогосподарської техніки, створюються дилерські підприємства на базі спеціалізованих майстерень, ремонтних заводів тощо.

Сьогодні майже всі відомі світові сільгоспмашинобудівники збудували в Україні потужну мережу представництв, сервісних центрів і складів із запчастинами до техніки. Це дає змогу забезпечити вищу продуктивність роботи для власників сільгоспмашин.

Проте така потужна аграрна держава, як Україна, мусить виробляти повний спектр сучасних сільгоспмашин. Для забезпечення сталого розвитку машинобудування для АПК потрібна дієва, відповідно до вимог закону та чинних програм, державна підтримка цієї важливої для національної економіки галузі.

Об'єднані зусилля та наполеглива праця інженерно-технічних працівників, керівників, науковців, конструкторів, технологів і робітників галузі спрямовано на забезпечення виконання головного завдання - оснащення АПК вітчизняною технікою сучасного рівня.

 

Це матеріал з підучника "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки" Скрипник

 





Наступна сторінка:   1.1 Ґрунтообробні машини: плуги



^