Попередня сторінка: 5. Машини для заготівлі кормів
Наступна сторінка: 5.2 Граблі
В Україні, незважаючи на багаторазове скорочення поголів'я ВРХ, у багатьох регіонах, де все ж таки утримують ВРХ, заготовляють корми, зокрема з багаторічних трав.
Найпоширенішими технологіями є скошування трав у розстил або валок із плющенням маси чи без нього. Як свідчать наукові дослідження та виробничий досвід, економічно вигідно скошувати траву у валок, а вже потім залежно від погодних умов підбирати його на сіно або сінаж.
Плющення за сонячної погоди пришвидшує висихання скошеної маси приблизно вдвічі, а за дощової - створює умови для більшого вбирання
вільної вологи і, відповідно, подовження часу висихання маси до кондиційної вологості.
Для скошування широко застосовують класичні косарки з коливальним рухом коси, ротаційні з обертальним рухом ножів і ланцюгові.
Сегментні косарки з коливальним рухом коси (рис. 5.2, а) прості за конструкцією, дешеві, але мають обмежену поступальну робочу швидкість до З м/с через низьку середню швидкість коси - 1,5-2 м/с, яку неможливо підвищити через інтенсивне зростання інерційних навантажень.
Ротаційні косарки (рис. 5.2, б) барабанного й дискового типів або комбіновані відповідно до верхнього й нижнього приводів роторів дістають дедалі ширше застосування завдяки підвищенню технологічної надійності через використання шарнірно навішених ножів, високу колову швидкість ножів - до 100 м/с і робочу швидкість - до 5 м/с.
За шириною захвату косарки виготовляють здебільшого від 2 до 5 м. Малозахватні агрегатуються з тракторами частіше збоку, широкозахватні -фронтально й із самохідними енергозасобами.
Ширина захвату і робоча швидкість косарок прямо пропорційно впливають на їхню продуктивність.
Основними вузлами косарки є рама, різальний апарат, кривошипно-шатунний механізм і механізм підіймання різального апарата.
Розглянемо принцип роботи косарки. Під час руху трактора вперед трава потрапляє між пальцями різального апарата, леза сегментів притискують її до крайок вкладок пальців і зрізують. Зрізана трава падає через пальцьовий брус і лягає шаром на ґрунт. Одночасно пруток, закріплений на внутрішньому башмаку, відводить траву від головки ножа вправо, а польова дошка з прутками зсовує зрізану масу вліво, забезпечуючи цим вільний прохід для внутрішнього башмака й колеса під час наступних заїздів.
Косарка роторна начіпна призначена для скошування високоврожайних і полеглих трав на підвищених швидкостях (9-15 км/год) з укладанням
скошеної маси в прокоси. У дію приводиться від ВВП трактора.
Під час руху з опущеним робочим органом травостій зрізують без протирізальних пластин ножами, шарнірно закріпленими на дисках, що попарно обертаються з великою швидкістю.
Зрізану масу підхоплюють ножі й диски та виносять із зони різання - вона переміщується по роторах і вкладається в прокіс. Траєкторії руху ножів сусідніх роторів перекриваються, завдяки чому унеможливлюються пропуски й огріхи після косарки. Скошена трава, вдаряючись у щиток польового подільника, змінює траєкторію руху й укладається в прокіс - тож звільняється місце для коліс трактора для наступного проходу.
Самохідна косарка-плющилка (рис. 5.3) агрегатується з трав'яними та зерновими жатками, валкообертачами. Призначена для скошування одно-та багаторічних трав з одночасним плющенням стебел скошених рослин і вкладанням їх на стерні у валок або прокіс, скошування зернових культур і вкладання їх у валок на стерні, а також для згрібання маси у валок, переміщення й ворушіння зеленої маси або соломи, здвоювання або строювання валків.
Косарка входить у технологічні комплекси машин для заготівлі сінажу, сіна й збирання зернових роздільним способом.
Серед іноземних виробників сільгосптехніки для рослинництва одними з найпотужніших є німецькі фірми Claas і Krone (рис. 5.4). Ці компанії є євро-
пейськими лідерами у виробництві машин для заготівлі кормів - кормозби-ральних комбайнів, прес-підбирачів, косарок, ворушилок, валкоутворювачів, самозавантажувальних причепів тощо. Ці машини випускаються типо-розмірними рядами (з різною шириною захвату й потужністю), що дає змогу обирати техніку залежно від обсягів господарств.
Це матеріал з підучника "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки" Скрипник
Наступна сторінка: 5.2 Граблі