Важливим завданням розвитку технології збирання зернових культур є вирішення питання збирання незернової частини урожаю (НЧУ).

Основну масу соломи використовують у раціонах годівлі тварин, для підстилки та інших господарських цілей.

У зв'язку зі значними обсягами заготівлі соломи вибір досконалих, ре-сурсоощадних та економічно ефективних технологій є досить актуальним. До недавнього часу в Україні застосовували, головним чином, дві технології збирання, які визначалися конструкцією зернозбиральних комбайнів -копицеву та потокову.

Перша базується на застосуванні зернозбиральних комбайнів, оснащених копнувачами, і передбачає таку схему: солому разом із половою збирають у копнувач комбайна й вивантажують на полі у вигляді копиць. Після цього їх стягують до місць скиртування волокушами чи доставляють копи-цевозами. Скиртують з оформленням скирти (рис. 6.17) вручну або за допомогою скиртувального агрегата (рис. 6.18).

У напружений період жнив ця технологія забезпечує швидкий збір соломи і вкладання її на зберігання з незначними витратами енергії. Проте ця технологія має суттєві вади.

Застосування копнувачів у конструкції комбайнів знижує їх змінну продуктивність на 10-12 %. За копнування вологої соломи не забезпечується належне її зберігання у скиртах. Крім того, коли стягують волокушею солому, вона значною мірою забруднюється ґрунтом, унаслідок чого погіршуються її кормові якості, до того ж насіння бур'янів розтрушується по полю.

За потокової технології застосовують ті самі комбайни, але обладнані подрібнювачами соломи (рис. 6.19). На виході з комбайна солома подрібнюється і разом із половою повітряним потоком подається в причіп (рис. 6.20). Після заповнення його відчіпляють від комбайна й транспортують трактором до місця скиртування. На великих масивах і за великих відстаней до

місць скиртування солому з причепів доцільно вивантажувати на краю поля, а потім до місця скиртування доставляти копицевозом.

На відміну від копицевої, потокова технологія дає можливість одночасно збирати зерно та НЧУ і звільняти поле для наступних робіт. Також із соломою вивозиться певна частина насіння бур'янів, що підвищує загальну культуру землеробства.

Разом із тим потокова технологія збирання НЧУ має низку недоліків. Так, подрібнювач соломи внаслідок додаткового відбору потужності і затрат часу на заміну причепів знижує змінну продуктивність комбайна до 10 %. Крім того, за збирання прямим комбайнуванням зернових культур, вирощених за інтенсивною технологією, вологість соломи може сягати 25-40 %, і тому вона погано зберігається у скиртах, та й надійність технологічного процесу за роботи подрібнювана на соломі вологістю понад 20 % знижується. Потокова технологія зумовлює також залучення значної кількості транспортних агрегатів. Усе це підвищує вартість і матеріаломісткість потокової технології. Такі самі недоліки матиме й технологія збирання подрібненої соломи у швидкорозвантажувальні причепи (великокопицева).

Тому в Україні здебільшого застосовується технологія роздільного збирання зерна й соломи, так звана валкова. Вона базується на застосуванні зернозбиральних комбайнів, які після обмолоту зерна вкладають солому у валок або, частково подрібнивши, розтрушують її по полю для наступного приорювання. Це підвищує фізико-хімічні якості ґрунту і поліпшує умови живлення рослин.

Загалом валкова технологія передбачає підбирання валків, транспортування соломи до місць зберігання й складування.

Підбирання валків сьогодні в майже 100 % випадків здійснюється тюковими або рулонними прес-підбирачами.

Для навантаження рулонів і паків застосовують як тракторні фронтальні, так і спеціальні телескопічні навантажувачі, що обладнують спеціальними

захватами (рис. 6.21). Транспортують рулони і паки до місця зберігання тракторними причепами.

Валкова технологія дає можливість повністю використати зернозбиральні комбайни по продуктивності внаслідок спрощення їх конструкції, підвищення маневровості. Особливо актуальним є застосування валкової технології заготівлі соломи на збиранні зернових культур, вирощених за інтенсивною технологією: вона має підвищену вологість (до 40 %), яку можна довести до кондиційного рівня у валках.

Аби запобігти значним втратам найціннішої кормової складової НЧУ -полови, що частково втрачається за валкової технології, застосовують спеціальні пристосування. Наприклад, комбайни провідних світових виробників комплектують пристроями для складання полови зверху валка соломи.

Доведено, що найвищу економічну ефективність валкової технології отримують, якщо застосовувати прес-підбирачі для формування великогабаритних паків - це забезпечує зниження витрат пального й праці порівняно з копицевою та потоковою.

Валкову технологію найдоцільніше використовувати в роботі високопродуктивних комбайнів - класів 8-12 кг/сек на полях з урожайністю зернових не нижчої ніж 40 ц/га.

Потрібно також ураховувати, що переважній більшості вітчизняних господарств солома у великих обсягах просто не потрібна, а тому вона використовується як органічне мінеральне добриво й залишається в полі. Залежно від технології вирощування культур солому або загортають у ґрунт, наприклад заорюють, або залишають на поверхні поля.

Це матеріал з підучника "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки" Скрипник