Інформація про новину
  • Переглядів: 425
  • Дата: 6-12-2021, 08:40
6-12-2021, 08:40

7.1 Обладнання для збирання кукурудзи

Категорія: Cільськогосподарська техніка





Попередня сторінка:  7. Техніка для збирання кукурудзи на зе...
Наступна сторінка:   7.2 Жатки для збирання кукурудзи

Аналіз тенденцій розвитку кукурудзозбиральної техніки у світовій і вітчизняній практиці свідчить про те, що донедавна найпоширенішою була качановідокремлювальна система пікерно-стриперного типу (рис. 7.3, о). За даними випробувань, найкращі показники серед інших відомих систем має качановідокремлювальна система такого типу з відривом качанів від стебел кукурудзи пасивними пластинами за активного протягування стебел ребристими вальцями, розміщеними під ними.

Ця система має дві позитивні якості: сталість технологічного процесу (отже, високу пропускну здатність) і мінімальне пошкодження качанів у процесі їх очищення. Проте їй, як показали дослідження, притаманний ряд істотних недоліків: відносно висока засміченість вороху качанів вільними домішками у вигляді листків, частин стебел і волоті кукурудзи, що очісані пасивними пластинами; низький ступінь очищення качанів від обгорток при їх відриванні від стебел кукурудзи.

Висока засміченість вороху качанів листостебловими домішками є наслідком сильного удару листя й стебел кукурудзи об нерухомі крайки відривних пластин, коли стебло прокатується по активних (ребристих) вальцях.

Найбільша ударна дія на стебло припадає за гальмування його в момент контакту качана з пластинами - очісуються не лише суха листова частина й верхівки стебел, а й частина стебел разом із качанами.

Засміченість вороху утруднює його переміщення в транспортувальних пристроях, особливо в місцях їх з'єднань, призводить до утворення накопичень у приймальному шнекові, більшою мірою перед крайніми руслами, а в руслах - між облицьовками. Ступінь засміченості вороху тим більший, чим нижча вологість листостеблової маси.

Розглянемо технологічний процес роботи комбайна. Рухаючись уздовж рядків, стебла спрямовуються мисами в русла, що утворені подавальними ланцюгами, пасивними (нерухомими) пластинами й розміщеними під ними активними (ребристими) вальцями, які прокатують стебла, - качани відокремлюються від стебел на пасивних пластинах, що унеможливлює їх пошкодження.

Відокремлені від стебел качани відводяться з русел лапками подавальних ланцюгів та шнеком і переміщаються транспортерами далі на качано-очищувач.

Стебла, прокатані вальцями, зрізаються роторним апаратом і подаються до шнека стебел, який звужує їх потік і підводить до бітерного живильника, що спрямовує їх далі в подрібнювач.

Технологічний процес роботи жатки комбайна з двовальцьовою качано-відокремлювальною системою (рис. 7.3, б) відрізняється тим, що протягування стебел у цьому апараті здійснюється нижнім активним ребристим вальцем, що працює в парі із верхнім гладким циліндричним вальцем, який і відриває качани.

Протягувальна здатність апарата забезпечується активністю нижнього вальця, що має на поверхні ребра. Водночас мінімальність пошкодження качанів забезпечує відсутність на робочій поверхні качановідокремлю-вального вальця й будь-яких активних виступів.

Для одержання чистого й вільного від домішок вороху качанів, русло, яким вони відводяться від відривних вальців двовальцьового апарата, виконано у вигляді вузького жолоба, утвореного з одного боку відривними вальцями, а з другого - боковиною облицювання. Для покращення умов захвату вальцями листостеблових домішок лапки подавального ланцюга, що відводить ворох із русла, розміщено на рівні робочої щілини відривних вальців.

Установлено, що за значеннями низки показників, таких як повнота збирання врожаю, втрати вільного зерна, кількість поламаних качанів, обидва типи качановідокремлювальних апаратів практично рівноцінні.

За ступенем очищення качанів від обгорток двовальцьова качановідо-кремлювальна система має істотну перевагу перед пікерно-стриперною системою. Ступінь очищення качанів від обгорток, відповідно, становить 82,4 та 64,5 %. За вмістом листостеблових домішок у вороху неочищених качанів пікерно-стриперна качановідокремлювальна система також посту-

пається двовальцьовій системі, бо вміст домішок в останній майже в 4 рази менший (2 проти 7,8 %).

Проте за показниками якості качанів жатка з пікерно-стриперною качано-відокремлювальною системою має переваги перед жаткою з двовальцьо-вою системою. Так, уміст у вороху качанів із вилущеним зерном становить відповідно 4,6 і 8 %.

Випробуваннями в господарських умовах виявлено також недостатню активність протягувальних вальців двовальцьової системи на збиранні кукурудзи з підвищеною вологістю зерна, що має зелений стеблостій.

Отже, поряд з істотними перевагами є й недосконалість технологічного процесу двовальцьової качановідокремлювальної системи: щілина для відведення качанів розміщується, як і в пікерно-стриперній системі, - над качановідокремлювальною пластиною. Таким чином, двовальцьова система трансформується у вальцьово-стриперну, що об'єднує істотні переваги обох.

У результаті застосування вальцьово-стриперної системи (рис. 7.3, в) очікується зниження засміченості вороху качанів листостебловими домішками, підвищення ступеня очищення качанів, зниження вилущення зерна з качанів і підвищення надійності стеблопротягувального процесу порівняно з пікерно-стриперною та двовальцьовою системами.

Експериментальними дослідженнями процесу очищення качанів від обгорток установлено, що в той інтервал часу, коли відбувається відривання обгорток, швидкість руху качана на вальцях зменшується або навіть стає рівною нулю. Аби качан знову набув потрібної швидкості, необхідний час,

відрізок якого зумовлюється технологічними вимогами до процесу очищення та продуктивністю апарата.

Підвищення повноти очищення й зменшення часу відокремлення обгорток від качанів можна досягнути шляхом попереднього їх розсікання й розпушування, чим створюються сприятливі умови для захоплення їх вальцями.

Для цього використовують спеціальну конструкцію качаноочищуваль-ного апарата з притискним пристроєм, що призначена для розсікання обгортки на складові повздовжні елементи. Головним робочим органом цього пристрою є притискний барабан, по колу якого закріплено розсікані. Кінці останніх відведено в протилежний до обертання барабана бік.

Між рядами розсікачів по колу барабана радіально встановлено еластичні лопаті, що беруть на себе тиск, який передається барабаном на качан, і виконують функції притискання качанів до вальців. Другий притискний барабан обладнано тільки еластичними лопатями. Барабани закріплено на коливальних підпружинених важелях.

Качани надходять на очищувальні вальці апарата, переміщуючись уздовж них з обертанням навколо своїх осей. Робочі кінці обгорткорозсі-качів притискних барабанів, копіюючи поверхню качанів, розсікають обгортки на стрічки. Далі на качан діє еластична лопать, що притискає його до вальців і водночас обмежує граничний кут відхилення робочих кінців обгорткорозсікачів, чим зменшує силу дії останніх на качан.

Тиск обгорткорозсікачів на качан і ширину смуги розсікання можна регулювати шляхом зміни жорсткості пружин і відстані між обгорткороз-сікачами.

Експериментальними дослідженнями процесу відокремлення обгортки, проведеними за допомогою швидкісного фільмування, встановлено, що зупинка качанів на вальцях тим триваліша, чим щільніше розміщена на них обгортка й чим більше шарів вона має. Качани зі спушеною (природно чи вимушено) обгорткою, що легко захоплюється вальцями майже по всій довжині качана одночасно, мають у процесі відокремлення обгортки зупинки, у 2-3 рази менші за тривалістю й частотою. Дослідами з качанами гібрида із середньою щільністю прилягання обгортки виявлено доцільність її розсікання. Якщо качаноочищувальний апарат комбайнів за подачі качанів 0,4 кг/с на одну пару вальців працює нестійко, то розроблений експериментальний апарат із притискним пристроєм обгорткорозсікальної дії забезпечує повноту очищення 94,8 % за подачі 0,5-0,7 кг/с. Вилущення

зерна відповідає вихідним вимогам (до 2 %).

Для підвищення надійності та довговічності конструкції в роботі розроблено технологію виробництва, що передбачає розташування обгорткорозсі-качів у робочих крайках еластичних лопатей.

У конструкціях качаноочи-щувальних апаратів кукурудзозбиральних машин притискні барабани розміщуються над вальцями на значній відстані один від одного. Це дає змогу притискному механізму короткочасно та періодично діяти на качани. Позитивним у цьому є те, що притискання качана до вальців чергується з вільним переміщенням його на відрізку вальців між барабанами, де він може обертатися навколо своєї осі та краще очищатися.

Проте, спостерігаючи за цим процесом, побачили, що частина качанів, які перебувають на вальцях у вільній від дії притискних елементів зоні, піднімаються верхівками і стають перпендикулярно до них під час відривання обгорток - качани пошкоджуються, погіршується ступінь очищення й надійність роботи апарата. Тому виникла потреба вивчити деякі питання динаміки процесу очищення качанів.

На основі теоретичних міркувань розроблено спеціальний обмежувальний пристрій до качаноочищувального апарата. Він складається з двох рядів «коливальних» натискних барабанів і обмежувачів піднімання качана, розміщених між ними. Конструктивно ці обмежувачі виконано у вигляді еластичних бітерів, закріплених на повідних валах барабанів, які є одночасно осями перекочування важелів підвіски. Обмежувачі над вальцями розміщено на такій висоті, що в процесі роботи не дає змоги контактувати з качанами, які рухаються по вальцях у лежачому положенні. Взаємодіють вони тільки з тими, що намагаються піднятися над вальцями, і повертають їх у попереднє положення, оптимальне для процесу очищення.

 

Це матеріал з підучника "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки" Скрипник

 




Попередня сторінка:  7. Техніка для збирання кукурудзи на зе...
Наступна сторінка:   7.2 Жатки для збирання кукурудзи



^