В Інституті механізації та електрифікації сільського господарства НААН України досліджено потоково-стаціонарну технологію збирання й післязбиральної обробки кукурудзи в неочищених качанах, розроблено спосіб переобладнання кукурудзозбиральних комбайнів для реалізації в господарствах цієї технології, що дало змогу одержати на комбайні ворох неочищених качанів без смітних домішок (бур'яну, листя, стебел).

Суть потоково-стаціонарної технології: кукурудзу збирають спеціальними комбайнами без очищення качанів на комбайнах.

Для збирання кукурудзи в неочищених качанах і досі застосовують переобладнані кукурудзозбиральні комбайни КСКУ-6АС «Херсонець-200», ККП-3 «Херсонець-9», ККП-2С, переобладнані зернозбиральні комбайни з кукурудзяними приставками, а також спеціальні моделі імпортного виробництва.

Застосування цієї технології дає змогу підвищити продуктивність і надійність роботи потокових ліній для післязбиральної обробки неочищених качанів.

Доставлені з поля неочищені качани обробляють за однією з трьох технологічних схем:

• з очищенням на потокових механізованих лініях;

• зі стаціонарним обмолотом зернозбиральними комбайнами, обладнаними завантажувачами качанів із бурту ЗПМ-12;

• з подрібненням і консервуванням у горизонтальних сховищах або баштах для згодовування ВРХ.

У деяких господарствах означилася тенденція до переходу саме на цю технологію збирання кукурудзи в неочищених качанах, що дає змогу збільшити продуктивність агрегатів на 12-15 %, полегшити машини на 18-20 %, спростити конструктивно-технологічну схему кукурудзозбиральних машин,

скоротити втрати зерна у 2,0— 2,3 раза (на 1,0-1,5 ц/га), підвищити збір листостеблової маси на 5-7 ц/га у вигляді цінного корму-обгортки, зменшити на 25-30 % витрати праці й засобів на кожному гектарі.

Ступінь очищення качанів від обгорток на комбайні становить 0,72-0,90 і залежить від гібрида, ступеня стиглості кукурудзи, строків збирання, вологості й засміченості бур'янами вороху качанів, стану й ретельності регулювання робочих органів комбайнів.

Для доочищення такого вороху застосовують спеціальні очищувачі.

Практика застосування мобільного очищувача ОВС-25 (рис. 7.17) у господарствах показала, що він потребує ретельної підготовки вороху качанів до очищення.

Своєю чергою, механізований пункт ПМУ-15 і комплект обладнання КОК-25 післязбиральної обробки качанів складні в експлуатації та монтажі й економічно вигідні, якщо за сезон обробляють 3-5 тис. тонн качанів.

Український НДІ розробив конструктивно-технологічні схеми недорогих і простих в експлуатації потокових ліній для очищення й доочищення качанів продуктивністю 10-12 і 18-20 т/год експлуатаційного часу. В основу будівництва ліній покладено модульний принцип їх комплектування. Для ліній продуктивністю 10-12 т застосовують один качаноочищувач типу ОВС-25, а продуктивністю 18-20 т-два.

Для ретельного очищення качанів від зерна й отримання якісного посівного матеріалу провідні насінницькі господарства широко використовують обладнання провідних світових виробників.

Досвід багатьох господарств показав, що для комплектування потокових ліній можна успішно використовувати блоки качаноочищувальних вальців, демонтувавши їх із кукурудзозбиральних комбайнів і застосувавши для збирання кукурудзи в неочищених качанах. Привод качаноочисних вальців здійснюється за допомогою електродвигунів потужністю 3-3,5 кВт.

До складу таких потокових ліній входять приймальні пристрої, подавальні та вивантажувальні транспортери для качанів, обгорток, переби-ральні столи для видалення неочищених, «хворих» і недорозвинених качанів, бункери-нагромаджувачі очищених качанів.

Технологічне обладнання потокових ліній має бути розраховане за продуктивністю так, щоб продуктивність кожної наступної одиниці обладнання, починаючи від приймального пристрою, була на 10-15 % вища за попередню.

Комплектуючи потокові лінії післязбиральної обробки неочищених качанів, потрібно враховувати, що сипучість вороху внаслідок умісту значної

кількості смітних домішок недостатня, тому приймальні пристрої нових ліній мають бути обладнані пристроями для активної подачі качанів в очищувачі живильниками, живиль-никами-дозаторами, переобладнаними напівпричепами-розкидачами з приводом їх від електродвигунів чи транспортерами-завантажувачами.

Багато господарств дообладнують лінії очищення чи доочищення качанів однією-двома молотарками або дробарками.

Сушити качани кукурудзи економічно недоцільно, бо 30-40 % енергії витрачається на сушіння стрижнів, які значно вологіші за зерно. Тому найкраще застосовувати комбіновану технологію сушіння: в качанах - до вологості 22-25 % у сушарках камерного типу, а потім обмолочувати їх на стаціонарі й сушити зерно в сушарнях шахтного й барабанного типів.

Організація робіт із доведення врожаю до базисних кондицій дещо утруднюється, але економічна вигода очевидна. Втім, на сьогодні це може бути актуально тільки для окремих господарств. На елеваторах і безпосередньо в господарствах у переважній більшості випадків здійснюється сушіння очищеного зерна у зерносушарках.

Кожне конкретне господарство вибирає технологічну схему збирання кукурудзи з урахуванням наявності техніки, зони, потреб у видах урожаю.

Контрольні запитання і завдання:

1. Чому кукурудза потребує своєчасного збирання?

2. Які, на вашу думку, головні переваги збирання кукурудзи із обмолотом качанів у полі?

3. Що таке пікерно-стриперна система?

4. Назвіть особливості конструкції жаток для збирання кукурудзи.

5. Яких виробників жаток для збирання кукурудзи ви знаєте?

6. Якими конструктивними особливостями вирізняються такі жатки?

7. Чому в сільському господарстві України сьогодні практично не використовують поширені колись спеціалізовані кукурудзозбиральні комбайни?

8. Які машини використовують для потоково-стаціонарної технології збирання кукурудзи?

Це матеріал з підучника "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки" Скрипник