Вітчизняні аграрії орієнтуються на застосування самохідних машин. Це бурякозбиральні комбайни компаній Holmer, Ropa, Grimme, Vervaet та ін. Самохідні комбайни іноземних виробників із потужністю двигуна 260-800 к. с. і денною продуктивністю 25-40 га не йдуть у жодне порівняння із застарілими вітчизняними коренезбиральними машинами, потужність двигуна котрих не перевищує 150 к. с., а продуктивність - 3-5 га. За один прохід вони виконують усі операції щодо видалення гички, дообрізування головок коренеплодів, викопування, збирання буряків у бункери та завантаження їх у транспортні засоби. До того ж, порівняно з іншими способами збирання, скорочується кількість проходів по полю, заощаджується 30-40 % пального, зменшується ущільнення ґрунту ходовими системами та втричі-вчетверо знижуються витрати праці механізаторів на одиницю виробленої продукції.

 

Відсутність потужної й ефективної техніки вітчизняного виробництва змушує сільськогосподарські підприємства закуповувати імпортні моделі. Однак ціни на закордонну збиральну техніку часто перевищують вихід цукру із зібраної площі.

Збирання коренеплодів цукрових буряків за кілька проходів машин, що серійно виготовляли в Україні (БМ-6Б, ОГД-6А, РКМ-6, КС-6Б, КБ-6), не відповідало сучасним вимогам енергоощадних технологій, а також призвело й призводить до значного ущільнення й ерозії верхнього шару ґрунту. До того ж на перший план усе більше виходить якість очищення коренеплодів від ґрунту й рослинних решток, що потребує модернізації транспортно-се-парувальних систем бурякозбиральних машин. Тому створення і впровадження у виробництво вітчизняного комбайна для однофазного збирання гички й коренеплодів цукрових буряків є актуальною проблемою.

Першим кроком її розв'язання був один із найбільш прийнятних і економічних шляхів - модернізація парку коренезбиральних машин КС-6Б шляхом їх дообладнання гичкорізом і ефективним доочищувачем вороху коренеплодів. Для цього було розроблено, виготовлено й випробувано гичкозрізувальний агрегат ГТК-б низької матеріаломісткості та шнековий

доочищувач коренеплодів, які були змонтовані на коренезбираль-ну машину КС-6Б 1997 року виготовлення (рис. 8.33).

До її конструкції було внесено такі зміни:

• міст керованих коліс:

- підсилено балку моста й обладнано системою навіски гичкоріза;

- застосовано маточини та передні колеса підсиленої конструкції;

• викопувальний пристрій:

- змінено конструкцію опорних брусів;

-установлено трансмісію приводу гичкоріза, що містить редуктор, проміжну опору й карданний вал;

• бункер:

- верхній поперечний транспортер замінено на поздовжній, над яким установлено шнековий очищувач з еластичною навивкою;

- уведено елементи трансмісії для приводу шнекового доочищувача вороху коренеплодів.

Гичкозрізувальний агрегат ГТК-б (рис. 8.34) складається з таких основних вузлів: рами, трансмісії, шести гичкозрізувальних органів, механізму дообрі-зання головок коренеплодів, механізму навіски й автомата водіння. Рама гичкоріза зварна, до неї кріпляться опорні колеса й монтуються всі механізми.

Привод гичкоріза здійснюється з допомогою карданного вала від роз-даткового редуктора викопувального пристрою. Трансмісія слугує для приводу гичкозрізувальних турбін і складається з редуктора, проміжних валів і ланцюгових контурів. Різальний апарат являє собою турбіну у вигляді тризахідного шнека, на нижніх кінцях якого кріпляться спеціальні ножі.

Механізм навіски містить два гідроциліндри та кронштейни для їх кріплення.

Автомат водіння об'ємного типу містить насос-дозатор, що використовується в системі рульового керування машини КС-6Б.

Механізм дообрізання головок коренеплодів містить пасивні ножі, змонтовані на копірах, які за допомогою паралелограмних механізмів кріпляться до рами гичкоріза. Гичкоріз ГТК-б навішується на коренезбиральну машину КС-6Б і працює з нею в одному агрегаті. Застосування гичкоріза дає змогу вивільнити зі стандартного технологічного процесу гичкозби-ральну машину БМ-6Б і доочищувач головок коренеплодів ОГД-6А. До-очищувач вороху коренеплодів складається з поздовжнього транспортера, поперечно встановленого відвідного шнека з еластичною навивкоюта трансмісії. Під час руху агрегата по полю гичка зрізається різальними апаратами, витками кожного зі шнеків турбін підіймається вгору завдяки відцентровій силі, передається на дальшу турбіну й викидається на зібрану частину поля. За різальними апаратами розташовано механізм дообрізання головок коренеплодів, що здійснює дообрізання решток гички. Далі технологічний процес викопування, сепарації й транспортування коренеплодів до бункера відбувається аналогічно до серійної машини КС-6Б. З поздовжнього елеватора коренеплоди подаються до бункера на поздовжній транспортер доочищувача, де за допомогою відвідного шнека здійснюється додаткове очищення, сепарація й передача вороху на нижній, а згодом на вивантажувальний транспортери. Відсепарований ґрунт і рослинні рештки виносяться на зібрану частину поля.

Продуктивність під час випробувань становила 1,96 га/год за основним часом і 1,43 га/год - за експлуатаційним. Питома витрата пального -14,9 кг/га. Усі показники призначення та експлуатаційно-технологічної оцінки відповідали вимогам ТЗ. Результати енергетичної оцінки засвідчили, що агрегатування гичкоріза з машиною КС-6Б не перевантажувало двигун останньої, а давало змогу повніше використовувати його потужність.

Другим кроком у розв'язанні проблеми став створений конструкторами перший вітчизняний самохідний бункерний комбайн КБС-6 «Збруч» (рис. 8.35), який поєднував коренезбиральну машину КБ-6 і роторну гич-козбиральну машину МГР-6.

Початок століття в розвитку бурякозбиральної техніки у Європі знаме-нується завершенням 15-20-річного етапу у створенні низки потужних і надпотужних високопродуктивних самохідних 6- і навіть 9-рядних (для посівів 18-рядними сівалками) бурякозбиральних комбайнів, які дедалі більше домінують на ринку та виробництві.

Так, частка площ цукрових буряків у Німеччині, Франції та інших

розвинених країнах Європи, яку збирають самохідними бункерними машинами, наближається до 70-90 %.

Пришвидшений розвиток конструкцій самохідних бурякозбиральних машин в останні роки здійснюється в напрямі підвищення потужності двигунів від 260-360 до 420-800 к. с. і переходом із 2- на 3-вісну ходову систему 6x6.

Причиною зростання у Європі попиту на високопродуктивні бункерні бурякозбиральні комбайни є подальша спеціалізація господарств і концентрація переробної промисловості та їхні технологічні й економічні переваги (підвищення якості, зменшення потреби в технологічному транспорті). Незважаючи на високу вартість, за міжгосподарського використання товариствами фермерів і відповідного завантаження (300-500 га) самохідні потужні комбайни дають змогу значно скоротити строки та зменшити втрати під час збирання в складних погодних умовах. Собівартість збирання самохідними машинами знижується на 20-30 % порівняно з причіпними чи навісними комплексами.

Як у європейських бурякосійних країнах, так і в Україні, головними технологічними вимогами, що визначають напрями удосконалення конструкцій робочих органів, зокрема й технологічно-компонувальних схем бурякозбиральних машин взагалі, є підвищення якості зрізування та доочищення головок коренеплодів від залишків гички, зменшення втрат під час викопування, особливо обірваними «хвостиками», й інтенсифікація очищення коренеплодів від ущільненого ґрунту за умови максимально можливого обмеження їх пошкодження.

За двостадійного видалення гички, комбінуючи укладання гички в міжряддя чи валки та використовуючи компактні дообрізувачі головок,

деякі фірми досягають зменшення маси навісних гичкозбиральних модулів до 350 кг. Завдяки відсутності суттєвої забур'яненості, використанню потужних турбіно-роторних очищувачів вороху, традиційні ротаційні доочищува-чі головок коренеплодів збереглися тільки у спрощеному вигляді або зовсім не включаються в конструкцію цих модулів.

Наступні операції - точніше копіювання висоти головок і їх обрізування з видаленням зеленої коронки - здійснюються апаратами з традиційними гребінчастими й частково колісними копірами з пасивними чересловими ножами. Конструкції зрізувальних апаратів для поліпшення динамічних властивостей (збільшення власної частоти коливань і робочої швидкості до б,5-7,2 км/год) максимально полегшуються. Окремі виробники для пара-лелограмного механізму використовують легкі конструкційні матеріали (пластик), а механізми підвіски й підпружиння виконують максимально компактними.

Дообрізувач з активним колісним копіром пропонується за заявками в ті регіони, де збирають високі врожаї зі значною кількістю великих коренеплодів і прив'яленої гички та спостерігається забур'яненість. Завдяки випереджальному приводу апарат краще адаптується до коливань висоти великих коренеплодів із рослинними рештками та запобігає їх витягуванню.

Для викопування застосовують переважно лемішно-коливальні копачі, зокрема з протифазним коливанням (± 40 мм), що забезпечує краще очищення коренеплодів від вологого ущільненого ґрунту, та пасивні і приводні дискові копачі. Більшість виробників обмежується частотою коливань в 10 Гц і передбачає автоматичний контроль і регулювання глибини ходу копачів із кабіни комбайна та легке переобладнання із ширини міжрядь 45 см на 50 см, що полегшує міжгосподарське застосування машин.

Точне водіння робочих модулів уздовж рядків забезпечують полозкові датчики рядка із системою електрогідрокерування, які більшість фірм уста

новлюють як перед гичкообрізувальним ротором, так і безпосередньо на викопувальному модулі, що особливо поліпшує роботу на схилах, зменшує пошкодження й підвищує повноту збирання буряків.

Глибину підкопування встановлюють за допомогою копіювальних коліс, підтримують й автоматично регулюють із кабіни. Викопувальні модулі мають 7 або 8 опорних коліс, залишки гички й бур'янів притискуються ними до ґрунту, чим запобігають забиванню копачів.

Навіска викопувального модуля спереду передніх ходових коліс створює умови для зменшення втрат і пошкодження буряків, що спостерігається при проходженні широкопрофільних коліс по міжряддях до викопування.

Характерні конструкції очищувачів ускладнилися й комбінуються переважно зі шнекових, турбінних (променеві просіювальні колеса) та пруткових транспортерів і досягають за протяжністю 12-14 м. Це зумовлено введенням жорсткіших вимог до забрудненості вороху ґрунтом і зеленими рештками, які за останні 10 років знижені в Німеччині й інших європейських країнах у середньому вдвічі. Динамічні дії шнекових очищувачів видаляють із вороху близько ЗО % ґрунту, формують потік буряків на турбінні очищувачі. На останніх завдяки відцентровим силам, ударам і переміщенню з тертям по периферійному пружному огородженню очищувачів інтенсивно виділяється вільний і ущільнений ґрунт, рослинні рештки і навіть обминається певна частина незрізаних черешків на головках коренеплодів. Зміна напрямків потоку вороху під час переміщення по очищувачах підвищує динамічність процесів сепарації й видалення ущільненого ґрунту й обминання черешків. Звичайно, ці технологічні ефекти «оплачуються» втратами переважно хвостової частини (близько - 0,8-1,2 %) і відповідними витратами енергії (40-60 к. с.).

У зв'язку зі стрімким зростанням складності конструкцій бурякозбиральних машин значний розвиток отримали елементи сучасної мехатроніки: системи керування гичкозбиральними й викопувальними модулями по рядках, технологічне регулювання висоти зрізування й глибини ходу копачів, система регулювання та контролю роботи гідрофікованих очищувачів, автоматичне змащування механізмів тощо. Новим елементом є автоматизація регулювання висоти зрізування так званими інтегрованими роторами (фірма Holmer). Датчик на дообрізувачі з колісним копіром визначає висоту кількох десятків чи сотень головок коренеплодів на початку роботи. Потім бортовий комп'ютер розраховує, встановлює та коригує за допомогою гідравлічних виконавчих органів необхідну (запрограмовану) висоту зрізування головок, що забезпечує високі агротехнічні кондиції.

У новій інформаційній системі комбайна Ropa передбачено програму для самовстановлення узгодженого числа обертів приводів очищувачів (10 ступенів обертів променевих коліс до максимального завантаження двигуна 70 %).

Збиральні машини за бажання покупців можуть бути обладнані бортовим комп'ютером із лічильником пройденого шляху та зібраної площі, витраченого пального, потоково-ваговим обладнанням для картографування полів за врожайністю (GPS) тощо.

Електронні системи керування й контролю, а також цифрові табло належать до стандартного оснащення самохідних машин, об'ємна та кліматизо-вана кабіна, ергономічно розміщене сидіння, багатофункціональні важелі керування створюють відповідні умови для розвантаження водія та концентрації його уваги на забезпеченні високої якості збирання. Окремі фірми працюють над створенням повноавтоматичних систем керування збиральними машинами та збирально-транспортним процесом загалом.

Однією з найпотужніших машин у світі є бурякозбиральний комбайн Ropa Euro Tiger (рис. 8.38).

Перші машини Ropa Euro Tiger з'явилися в Україні 1998 року і швидко здобули популярність. Машини надходили в господарства України різними шляхами, відтак постало питання сервісного обслуговування та ремонту цих машин. Саме тому в 2003 році в Україні засновано офіційне представництво фірми Ropa. При представництві є склад запчастин і кілька мобільних сервісних бригад, що готові будь-коли прийти на допомогу.

Історія цих машин починається у місті Зіттельсдорф в Німеччині на невеликій фермі Паінтнерів. Молодий Герман, допомагаючи батькові, міркував над тим, як би менше працювати руками, а більше моторами. Причіпні машини - це коли одна зрізує гичку, друга викопує, третя складає у валки -аж ніяк не влаштовували молодого фермера. Тому він щось там трохи по-

метикував у батьковому гаражі-май-стерні й у 1972 році вивів на поле першу у світі тривісну самохідну бурякозбиральну машину з двома двигунами, один з яких крутив колеса, а другий приводив у рух робочі органи. Чудернацький комбайн впорався зі 100 га буряків. Наступного року двомоторній машині підкорилася вдвічі більша площа солодких коренів.

Далі більше. Невтомній машині потрібні були ширші поля, а довгі гони вимагали продуктивніших машин для проведення інших польових робіт. Тому незабаром з тієї самої невеликої майстерні виходить уже ціла низка оригінальних машин: причіпний ротаційний культиватор (із приводом робочих органів від власного двигуна внутрішнього згорання), самохідне шасі з обладнанням для сівби, проведення просапних робіт й обприскування.

Згодом доля зводить Германа Паінтнера-молодшого з ковалем Холмером, і внаслідок їхніх спільних зусиль з'являються відомі самохідні бурякозбиральні комбайни Holmer. Однак доля розпорядилась по-іншому, і, попрацювавши кілька років разом, молоді баварські підприємці вирішили кожен самостійно шукати щастя й створили в сусідніх селах два конкурентних машинобудівних підприємства. Проте домовилися, що один із них вироблятиме двовісні комбайни, а другий - тривісні й самохідні навантажувачі-доочищувачі.

Видалення гички, дообрізання верхівок коренів із їх подальшим викопуванням Tiger здійснює за один робочий прохід.

Цей комбайн обладнується дизельним двигуном фірми із системою приводу й електронно-регулювальною системою прямого впорскування палива, який може розвивати потужність у 600 к. с. за економічно вигідних 1750 об./хв.

Керування машиною в процесі роботи здійснюється в автоматичному режимі за допомогою системи «автопілот», яка дає змогу оператору майже цілком зосередити увагу на контролі й коригуванні функцій якості та продуктивності збирання (рис. 8.40). Електронне регулювання й нагляд за роботою комбайна здійснюється за допомогою трьох

бортових комп'ютерів, що з'єднані з терміналом (дисплей) через систему CAN-Bus. Завдяки цьому комбайнер поінформований про всі важливі процеси роботи машини. Деякі дані, як, наприклад, підвищений тиску гідравлічній системі, передаються акустично й оптично, щоб комбайнер міг своєчасно відреагувати.

Під час роботи унікальна конструкція тришарнірної рами передбачає можливість режиму «обережного руху» машини таким чином, що кожне колесо рухається по окремій колії. Завдяки цьому маса машини рівномірно розподіляється по ширині 4,4 м. До речі, Euro Tiger має найменше середнє осьове навантаження не лише серед аналогічних комбайнів конкурентного класу, а й деяких машин двовісної схеми. Навантаження на третю вісь змінюється залежно від завантаження бункера, чим досягається рівномірний розподіл ваги по осях й оптимальне використання тягового зусилля. Рівномірність завантаження бункера регулюється за допомогою ультразвукових сенсорів.

Гичкозбиральна машина зрізує, подрібнює й розкидає рослинну масу на правий, лівий або на обидва боки від машини чи спрямовує безпосередньо під машину. Під час роботи викопувальних лемешів подрібнена гичка перемішується з ґрунтом, тому відпадає потреба загортання зрізаної рослинної маси. За комбайном лишається вирівняна поверхня, практично готова до сівби озимини. Викопувальна машина та гичкорізка працюють як єдиний керований блок, що незалежно від положення машини пристосовується до нерівностей поля. На початку роботи гичкорізку та викопуваль-ну машину можна змістити на 25 см вправо або вліво, щоб ходове колесо комбайна йшло на безпечній відстані від крайнього рядка.

Робоча частина викопувальної машини складається з копіювальних коліс і шести пар крильчастих лемешів. Залежно від ґрунтових умов частота коливання лемешів регулюється безступенево. Огріхи рядків не становлять великої проблеми - кожна пара лемешів може автоматично відхилятися в

різні боки до 7 см відповідно до напрямку рядка, забезпечуючи таким чином обережне викопування коренів із мінімальними втратами. Викопані коренеплоди лопатевий ротор подає на систему очищення, що складається з довгих шнекових вальців, просіювального транспортера та роторних очищувачів. Інтенсивність очищення коренеплодів на транспортері та на кожній із турбін може змінюватися й установлюється автоматично зміною кількості обертів турбін. Далі завантажувальний елеватор подає корені до бункера об'ємом понад 40 м³ (рис. 8.42). Розвантаження 28 т коренеплодів відбувається протягом лише однієї хвилини.

Проте одна річ - забезпечити транспортування зібраного врожаю від одного комбайна, й зовсім інша - підтримати продуктивну роботу трьох комбайнів, що працюють на ланах із середньою врожайністю понад 600 ц/га.

Розвиток конструкцій високопродуктивних комбайнів і підвищення у європейських країнах вимог до суттєвого зниження фізичного забруднення спричинило, у свою чергу, зміну концепції організації збирання, зберігання й переробки сировини, яка все більше базується на проміжному зберіганні зібраного врожаю у великих кагатах на полях фермерів біля доріг. Ефективність прямого запрограмованого централізованого вивезення буряків спеціалізованими транспортними організаціями в межах регіону з навантаженням і доочищенням високопродуктивними потужними навантажувача-ми-очищувачами забезпечує зниження фізичного забруднення майже вдвічі, що доведено практикою.

Бурякозбиральні комбайни розвантажують заповнені бункери на краю поля в бурти (рис. 8.43). До того ж до мінімуму скорочуються витрати часу на вивантаження, і комбайни практично не простоюють. Для подальшого доочищення та

перевантаження коренеплодів у транспортні засоби застосовують спеціалізовані самохідні навантажувачі-доочищувачі Euro Maus фірми Ropa (рис. 8.44) та RL 200SF фірми КІеіпе (рис. 8.45), які схожі за конструктивною побудовою. На відкритому полі таке собі «Євромишеня» зблизька нагадує справжнього монстра. Конструкція цієї машини являє собою двовісне самохідне шасі з двигуном потужністю 260 к. с., комфортною кабіною, підбирачем завширшки 8,7 м, телескопічним приймачем і двосекційним транспортерним перевантажувачем.

І ось ця машина в автоматичному режимі на швидкості від 0 до 700 м/год занурюється в бурт, рівномірно підбирає корені й обережно подає на телескопічний приймач і систему напрямних вальців. Установлений на підбирачі пальцевий вал працює у ґрунті на глибині 7 см. У середній частині підбирача є розподільний щит, який запобігає потраплянню коренів до приймального транспортера. Розділена щитом маса коренів двома потоками за допомогою напрямних вальців спрямовується від центра підбирача до країв. Потрапивши на чотири ряди сепарувальних шнекових вальців, потоки сходяться до центра й надходять до приймального транспортера із шести поздовжніх транспортних очищувальних вальців.

У такий спосіб досягається максимальне очищення коренів уже на першому етапі приймальної системи. Остаточне очищення відбувається на приймальному транспортері, вальці якого, щоб запобігти налипанню ґрунту, змочуються водою. Далі очищені корені потрапляють до навантажувального елеваторного транспортера, з якого подаються до транспортних засобів. Двосекційний перевантажувач має довжину 13 м і висоту підіймання б м. Роздільно-осьове рульове керування забезпечує діаметр розвороту 8 м. Кабіна оснащена системою звукоізоляції. Сидіння обертається і має вбудований мультифункціональний важіль. Навантажу-

вач переводиться в транспортне положення протягом 2 хв, швидкість його пересування - до 25 км/год. Реальна продуктивність Euro Maus -близько 350 т/год. Маса - 20 т.

Бурякозбиральний комбайн Holmer - це сільськогосподарський агрегат німецької компанії, головними критеріями якої є показники надійності та найвищої продуктивності серед інших розробників сільськогосподарської техніки. З таким агрегатом легко досягти найкращих результатів у збиранні коренеплодів із полів. До того ж абсолютно не важливо, наскільки важка ділянка ріллі обробляється - ця техніка здатна ефективно впоратися з роботою в умовах значної забур'яненості або на схилах, навіть сніг і каміння не перешкодять роботі агрегата.

Самохідний бурякозбиральний комбайн Terra Dos ТЗ (рис. 8.46) без зусиль справляється з неординарними ситуаціями, на снігу, кам'янистих і горбистих ділянках або на полях зі значною забур'яненістю - чудова техніка з корчувачем екстра класу, за допомогою якої, незважаючи на важкі погодно-ґрунтові умови, досягають найкращих результатів.

Це високопродуктивні великорозмірні робочі агрегати корчування і очищення, що індивідуально адаптуються. Основними технічними характеристиками їх є:

• велика маневровість - міжвісний кут розвороту до 60°;

• максимально щадне поводження з ґрунтом завдяки низькому тиску на нього, що досягається шляхом застосування великорозмірних шин і руху зі зміщеною колією;

• ергономічно оптимізована комфортна кабіна;

• розмір бункера для буряку 28 м³;

• високопродуктивний потужний мотор з 480 к. с. (353 кВт);

• автоматичне, залежне від навантаження на робочі органи комбайна, регулювання числа оборотів двигуна між 1,200 і 1,600 об./хв;

• Load Sensing System заощаджує пальне для системи гідравліки й органів керування;

• регулювання кількості обертів сепарувальних зірок.

Порядок роботи бурякозбирального комбайна Holmer Terra Dos: викопування коренів здійснюється фронтально з ґрунту. Гичкозрізувач роздрібнює гичку буряку. Далі здійснюється або широке розподілення гички для подальшого заорювання в ґрунт, або ж завантаження безпосередньо в причіп.

Ширина розкидання гички безступеневим способом регулюється з кабіни водія. Тут встановлено шість регульованих гичкозрізувачів, які забезпечують оптимальну якість зрізання бадилля. Підкопувальні сошники виймають буряк із ґрунту. За екстремальних ґрунтових умов або за роботи на дуже засмічених насадженнях можливе 2-ступеневе під'єднання вібросошника.

Очищення буряку здійснюється дбайливо, одночасно й ефективно через вісім спіральних валків, один сепарувальний елеватор і три сепару-вальні зірки. Тут постійно дотримується оптимальний розподіл ваги на обидві осі незалежно від того, повний бункер чи порожній. Широкі Terra-шини гарантують ощадне ставлення до ґрунту.

Буряк транспортується через кільцевий елеватор у бункер і потім рівномірно розподіляється за допомогою шнека бункера. Спорожнення бункера здійснюється через розвантажувальну стрічку; процес розвантаження пришвидшується завдяки наявності поздовжнього і поперечного скребкового денець.

Одним із найперспективніших є напрям зі створення універсальних енергозасобів (УЕЗ) для агрегатування з модульно-блочними конструкціями збиральних машин.

Так, німецька фірма КІеіпе на базі універсального енергозасобу з двигуном потужністю 400 к. с. створила сучасний високопродуктивний самохідний бурякозбиральний комбайн SF 20 (рис. 8.47) з об'ємом бункера ЗО м³. Одним із ефективних сучасних рішень є енергозасіб й універсальна платформа Holmer Terra Variant (рис. 8.48).

Розглянуті тенденції розвитку вітчизняної та європейської бурякозбиральної техніки, конструктивні вдосконалення бурякозбиральних машин, як показують результати їх порівняльних випробувань, свідчать про необхідність пришвидшення відповідних вітчизняних розробок, особливо в напрямі створення сучасних збиральних машин і універсалізації енергоходо-вих систем для розробки УЕЗ, що агрегатуватимуться з різними збиральними й транспортними машинами.

***

Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової техніки, а також основні тенденції розвитку машинобудування свідчать про суттєві зміни як у конструкціях машин, так і в технологіях сільськогосподарських робіт. Вони наголошують на постійному підвищенні технічного й технологічного рівнів нового покоління вітчизняної техніки.

Контрольні запитання:

1. Які машини використовують для збирання цукрових буряків?

2. Опишіть технологію збирання та доробки зібраного врожаю цієї культури.

3. Чому сьогодні аграрії віддають перевагу самохідним бурякозбиральним комбайнам?

4. Яких сучасних виробників бурякозбиральних комбайнів ви знаєте?

5. Для чого використовують навантажувачі-доочищувачі цукрових буряків?

 

Це матеріал з підучника "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки" Скрипник