Поміркуйте

Чи існують такі функції, що можуть виконувати всі природоохоронні території і об’єкти, незалежно від категорії, до якої вони відносяться?

Згадайте

Яка основна мета створення національних природних парків, природних і біосферних заповідників?

Основні завдання національних парків та заповідників

Усі національні парки, біосферні та природні заповідники є природоохоронними науково-дослідними установами, що входить до складу природно-заповідного фонду України і мають загальнодержавне значення. Завдання, науковий профіль, особливості природоохоронного режиму та характер функціонування цих установ визначаються у відповідному юридичному документі — Положенні. Межі національних парків і заповідників наносяться на відповідні планово-картографічні матеріали і визначаються на місцевості відповідними державними знаками та інформаційними матеріалами.

Національні парки, біосферні та природні заповідники, як правило, мають доволі велику площу (декілька тисяч або навіть десятків тисяч гектарів). Іноді до їх складу входить декілька окремих відділень, що можуть бути розташовані на певній відстані одне від одного. Так, наприклад, у складі Українського степового природного заповіднику аж чотири відділення: Хомутовський степ, Кам’яні могили, Крейдова флора, Михайлівська цілина.

Основними завданнями цих науково-дослідних установ є:

- підтримання загального екологічного балансу в регіоні, збереження та відтворення цінних природних, історико-культурних комплексів і об’єктів на його території, а також збереження генофонду рідкісних, занесених до Червоної книги України та типових рослин і тварин;

- проведення наукових досліджень і спостережень, спрямованих на розробку наукових основ охорони, збереження і відновлення біоценозів, здійснення фонового моніторингу навколишнього природного середовища в регіоні, вивчення змін екосистем під дією природних і антропогенних факторів

- забезпечення охорони його території (у тому числі протипожежної охорони) з усіма природними об’єктами і додержання відповідного режиму території;

- розвиток екотуризму, проведення екологічної освітньо-виховної роботи тощо.

Для виконання таких завдань відповідно до природоохоронного законодавства на території заповідника виділяються такі зони: заповідна, буферна, регульованого заповідного режиму, антропогенних ландшафтів, а зонування національного природного парка передбачає окрім заповідної зони наявність зони рекреації і господарчої зони. Функціональне зонування визначаються спеціальним Проектом організації території. Саме у межах заповідної зони, як правило, розташовані найбільш цінні природні комплекси, які підлягають збереженню у природному стані. Інші зони використовуються для дослідження змін природного середовища під дією антропогенних факторів для прогнозування віддалених наслідків втручання людини в природу.

Наукові дослідження

Наукові дослідження, що проводяться в національних природних парках і заповідниках, насамперед спрямовані на проведення інвентаризаційних робіт по виявленню і вивченню різноманітності флори, рослинності, фауни заповідників і парків (мал. 62.1). Особлива увага приділяється вивченню регіонально рідкісних видів і тих, що занесені у Червону книгу України, рослинних угруповань із Зеленої книги України. Моніторинг стану фіто- і зообіоти, екосистем і їхніх компонентів, зокрема, ґрунтового покриву, поверхневих і ґрунтових вод, фенологічні дослідження, ведення календаря природи передбачає багаторічні комплексні спостереження. Результати досліджень і спостережень щорічно оформлюються у вигляді окремих томів наукового звіту, що має назву «Літопис природи» і є основною формою узагальнення значного обсягу різноманітних даних.

Наукові дослідження можуть проводити як учені, що працюють у заповідниках, і національних природних парках, так і зацікавлені фахівці з інших організацій і установ України або із-за кордону. Традиційною є практика запрошувати для проведення досліджень волонтерів — школярів і школярок, студентів і студенток, усіх бажаючих долучитися до цієї роботи, ближче познайомитися рослинами, грибами, тваринами і їх середовищем існування (мал. 62.2). Така взаємодія є частиною еколого-освітньої роботи.

Еколого-освітня робота

Загалом еколого-освітня робота передбачає підвищення рівня екологічної культури і екологічної інформованості населення і спрямована на популяризацію екологічних знань; розробку і впровадження нових форм і методів екологічної освіти та виховання; організацію і проведення

екологічних акцій, конкурсів, семінарів і інших заходів; формування фото-, слайдо-, кіно-, відеотек тощо.

Ключова ідея

Національні парки, біосферні та природні заповідники сприяють збереженню на значній території ландшафтного і біологічного різноманіття. Вони є науково-дослідними установами, тому здійснюють комплексні наукові дослідження природних комплексів і їх окремих компонентів. Невід’ємною складовою їхньої діяльності є еколого-освітня робота.

Перевірте свої знання

1. За якими принципами проводиться зонування території у національних

природних парках і заповідниках? 2. Яке функціональне призначення кожної зони? 3. На що спрямована еколого-освітня робота, яка здійснюється працівниками національних природних парків і заповідників?

Мал. 62.1. Проведення наукових досліджень - одне із завдань заповідників і національних природних парків

Мал. 62.2. Залучення волонтерів для вивчення природних комплексів заповідників і національних природних парків

Це матеріал з підручника "Біологія 9 клас Задорожний" (поглиблений рівень)