Поміркуйте

Що може обумовлювати неоднорідність рослинного покриву степів?

Згадайте

За якими ознаками рослини можна виявити специфіку її середовища існування?

Рослинність Українського степу

Типчаково-ковилові степи розташовані на південь від різнотравно-типчаково-ковилових на південних чорноземах і, частково, на темно-

каштанових ґрунтах. На відміну від північного степу, тут відсутня різноманітність різнотрав’я, у складі якого переважають ксерофітні рослини: кермек сарептський, ферула східна, роговик український, полин австрійський, різак звичайний, шавлія степова.

Угруповання різнотравно-типчаково-ковилових степів, як правило, утворюються на середньоглибоких мало- і середньогумусованих чорноземах, що локалізовані в північній частині регіону. У рослинному покриві домінують представники щільнодерновинних злаків — ковили (волосистої, Лессінга, української), костриця валіська, кипець гребінчастий. Зустрічаються також житняк гребінчастий, тонконіг вузьколистий, тимофіївка степова, пирій, декілька видів костреців. У складі різнотрав’я широко представлені конюшини (гірська і альпійська), люцерна румунська, горицвіт весняний, підмаренники (справжній і руський), жабриця рівнинна, дивина фіолетова.

Невід’ємною складовою флори степів є ефемери та ефемероїди, які тут представлені великою кількістю видів: костянець зонтичний, піщанка чебрецелиста, веснянка весняна, крупка дібровна, тонконіг бульбистий, гіацинтик блідий і Паласів, зірочки цибулиноносні, рястка Г уссона, тюльпани та багато інших.

Поширення полиново-злакових степів пов’язано з наявністю світло-каштанових більш-менш солонцюватих і темно-каштанових сильносолонцюватих ґрунтів. Структурну організацію травостою визначають не лише представники злаків (костриця овеча, житняк гребінчастий, ковила волосиста тощо), але насамперед види полину (сантонінський, кримський та інші).

Кермек

На сильно засолених ділянках у складі рослинного покриву формуються угруповання за участю галофітних рослин: солонцю європейського, содника простертого, сарсазана шишкуватого, кермеку Мейєра, покісниці Фоміна.

Лучна рослинність фрагментарно зустрічається на схилах яруг і байраків, але переважно вона зосереджена в заплавах річок. Тут представлені справжні лучнотонконогові, лучнокострицеві, лучнотимофіївкові, повзучепирійні, звичайнобекманієві луки. По більш зволоженим зниженнях формуються рослинні угруповання болотистих луків із домінуванням у складі травостою очеретянки звичайної, осоки гострої, лепешняку водного.

Лучна рослинність

У долинах великих і середніх річок трапляються ділянки заплавних осокорових, в’язо-дубових, вербових і вільхових лісів. Подекуди значні площі займають долинні сосново-дубові ліси.

Окремі фрагменти дібров можна зустріти на вододілах (особливо в північній частині регіону), але найбільш вони представлені в тальвегах і на схилах північної експозиції байраків.

Загалом природна лісова рослинність малопоширена порівняно з попередніми регіонами, що обумовлено сухістю клімату, дефіцитом вологи, а також є наслідком вирубування дерев. Наразі великого значення набули штучно створені лісові насадження як із видів природної флори, так і видів-інтродуцентів.

Ключова ідея

В умовах Українського степу у формуванні рослинного покриву головна роль належить угрупованням трав’яних багаторічних рослин, що представляють зональний тип

рослинності: різнотравно-типчаково-ковилові, типчаково-ковилові і полиново-злакові степи. Деревна рослинність здебільш поширена в долинах річок і байраках.

Перевірте свої знання

1. З якими типами ґрунтів пов’язані різнотравно-типчаково-ковилові, типчаково-ковилові і полиново-злакові степи? 2. Які види рослин є типовими представниками рослинних угруповань, що утворюються на засолених ґрунтах? 3. Обґрунтуйте, чому штучно створені лісові насадження сьогодні є вкрай важливими.

Це матеріал з підручника "Біологія 9 клас Задорожний" (поглиблений рівень)