Інформація про новину
  • Переглядів: 559
  • Дата: 25-12-2021, 02:35
25-12-2021, 02:35

Видатні біологи та біологині України та світу

Категорія: Біологія





Попередня сторінка:  Лабораторні та практичні роботи до пі...
Наступна сторінка:   Словник термінів та понять до підручн...

Алексєєва Олена Семенівна (1926-2006)

Видатна українська селекціонерка. Працювала в галузі селекції гречки. Докторка сільськогосподарських наук, професорка. Заслужена діячка науки і техніки України.

О. С. Алексеєва опублікувала понад 350 наукових праць, створила світову колекцію генофонду гречки в Україні. Є засновницею наукової школи вчених із селекції, насінництва та технології вирощування гречки. За участі О. С. Алексєєвої засновано Тернопільську науково-виробничу систему «Гречка», виведено 30 сортів гречки, 12 з яких районовано.

Арінштейн Ганна Йосипівна (нар. 1913)

Дослідниця в галузі селекції та генетики. Під її керівництвом уперше було проведено оригінальні дослідження з використання методу індукованого мутагенезу в селекції ефіроолійних рослин, розроблено теоретичні основи селекції окремих культур. Є авторкою районованих сортів конопель, котячої м’яти, ірису, фіалки та інших культурних рослин.

Бордонос Марія Григорівна (1907-1997)

Українська генетикиня, кандидатка біологічних наук. Працювала в галузі селекції цукрових буряків. Лауреатка Ленінської премії (за створення нової форми рослини — однонасінного цукрового буряка).

Під час політичного переслідування генетики в Радянському Союзі на кілька років була відсторонена від роботи. Авторка понад 20 наукових праць.

Вернадський Володимир Іванович (1863-1945)

Український природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, учення про біосферу. Професор Московського університету, один із засновників та перший президент Української академії наук. Організатор Комісії з вивчення вічної мерзлоти, ініціатор створення Міжнародної комісії з визначення абсолютного віку гірських порід радіоактивним методом. У своїх дослідженнях висунув проблеми ролі організмів у геохімічних процесах.

Гершензон Сергій Михайлович (1906-1998)

Відомий науковець, доктор біологічних наук, професор, академік НАН України. Працював у галузі генетики.

Проводив дослідження хімічного мутагенезу, мобільних генетичних елементів, зворотної транскрипції. Працював у галузі популяційної та молекулярної генетики. Досліджував механізми спадкової мінливості у природних популяціях.

Ковалевський Олександр Онуфрійович (1840-1901)

Видатний біолог та ембріолог. Один із засновників еволюційної ембріології та фізіології. Був професором університетів у Казані, Києві, Одесі й Санкт-Петербурзі. Засновник (разом з І. І. Мечниковим) теорії зародкових листків.

Один із засновників Севастопольської морської біологічної станції. Тривалий час (з 1892 по 1901 рік) був її директором.

Липський Володимир Іполитович (1863-1937)

Видатний український флорист, систематик рослин, бо-таніко-географ, член Київського товариства природодослідників. Вивчав флору Бессарабії, Кавказу. Одним з перших описав флору Індонезії, Тунісу, Алжиру та Середньої Азії. Відкрив і описав чотири нові для науки роди й понад 220 видів рослин, зібрав величезні колекції для природничих музеїв, написав понад 100 наукових праць.

Мечников Ілля Ілліч (1845-1916)

Усесвітньо відомий біолог і патолог, зоолог і ембріолог, бактеріолог та імунолог, засновник еволюційної ембріології та геронтології, автор теорії імунітету й запалення. 1882 року здійснив відкриття в галузі фагоцитозу, за що 1908 року одержав Нобелівську премію.

Навашин Сергій Гаврилович (1857-1930)

Ботанік, цитолог та ембріолог рослин, який працював у Київському університеті. Він заклав основи морфології хромосом і каріосистематики, відкрив 1898 року подвійне запліднення у покритонасінних рослин, створив вітчизняну школу цитології та ембріології рослин.

Палладій Олександр Володимирович (1885-1972)

Відомий науковець, професор, академік. Працював у галузі біохімії. Засновник української ніколи біохіміків. У 1946-1962 роках — президент АН України.

Першим розпочав вивчення біохімії нервової системи. Вперше в СРСР розпочав біохімічні дослідження вітамінів. Є засновником низки наукових напрямів. Серед них нейро-хімія, біохімія харчування, порівняльна й еволюційна біохімія, біохімія спорту тощо.

Ремесло Василь Миколайович (1907-1983)

Видатний український селекціонер. Працював у галузі селекції пшениці.

Великою заслугою вченого є розробка та впровадження в селекційну практику методу отримання високоврожайних сортів озимої пшениці з підвищеною стійкістю до екстремальних умов. Створив і районував 20 сортів озимої пшениці, у тому числі відомий сорт «Миронівська-808». Автор понад 200 наукових праць, у тому числі 5 монографій.

Симиренко Левко Платонович (1855-1920)

Видатний український науковець, який працював у галузі помології.

Акліматизував і вивів нові сорти плодових дерев. Автор відомого сорту яблуні «Ренет Симиренко». Створив один з найбільших у Європі помологічних розсадників, який включав 900 сортів яблунь, 889 сортів груш, 350 сортів вишні й черешні та інші види плодових дерев.

Черненко Семен Федорович (1877-1974)

Видатний український селекціонер. Автор близько 50 наукових статей і 2 книг. Вивів понад 60 сортів яблунь і 10 сортів груш.

На території України вивів 16 сортів яблунь і 1 сорт груш. Потім працював в Інституті плодово-ягідних культур (місто Козлов, нині м. Мічуринськ).

Шмальгаузен Іван Іванович (1884-1963)

Один із найвидатніших науковців ХХ століття, професор Петербурзького та Київського університетів. Написав понад 200 наукових праць з еволюційної морфології, ембріології, експериментальної біології, екології, генетики і теорії еволюції, займався розробкою математичних методів біологічних досліджень, теоретик еволюційного вчення. Праці І. І. Шмальгаузена увійшли до золотого фонду вітчизняної і світової науки.

Юр’єв Василь Якович (1879-1962)

Видатний український селекціонер. Автор майже 100 наукових публікацій. Займався питаннями методики й організації селекції, сортовипробування і наслідництва сільськогосподарських культур. Вивів багато сортів озимої і ярої пшениці, проса, кукурудзи та інших культур.

Арнольд Френсіс (нар. 1956)

Відома американська науковиця. Лауреатка Нобелівської премії 2018 року в галузі хімії (разом із Дж. Смітом та Г. Вінтером) за дослідження еволюції ферментів. Професорка та директорка центру біоінженерії Каліфорнійського технологічного інституту. Працює в галузі біохімії та хімічної технології. Розробила методи молекулярної керованої еволюції ферментів.

Блекберн Елізабет Елен (нар. 1948)

Відома австралійська й американська науковиця, цитогенетикиня. Лауреатка Нобелівської премії 2009 року в галузі фізіології та медицини (разом із К. Грейдер та Дж. Шостаком) за відкриття механізму захисту хромосом те-ломерами та ферментом теломеразою. Разом із К. Грейдер відкрила фермент теломеразу (1985 р.).

Грейдер Керол (нар. 1961)

Відома американська науковиця. Лауреатка Нобелівської премії 2009 року в галузі фізіології та медицини (разом з Е. Блекберн та Дж. Шостаком) за відкриття механізму захисту хромосом теломерами та ферментом теломеразою. Разом з Е. Блекберн відкрила фермент теломераза (1985 р.). Працює в галузі молекулярної біології.

Дейвіс Кей Елізабет (нар. 1951)

Британська генетикиня, професорка анатомії Оксфордського університету. Директорка відділу функціональної генетики Ради медичних досліджень, очільниця медичного благодійного фонду Wellcome Trust, директорка Оксфордського центру генної функції. 2008 року удостоєна Лондонським королівським товариством Круніанської медалі за досягнення в розробці пренатального тесту на м’язову дистрофію Дюшенна.

Йонат Ада (нар. 1939)

Видатна ізраїльська науковиця. Лауреатка Нобелівської премії 2009 року в галузі хімії (разом із Т. Стейцем та В. Рамакрішнаном) за дослідження структури та функції рибосом. Вона першою застосувала низькотемпературну білкову кристалографію. Досліджує вплив антибіотиків на рибосому. Працює в галузі кристалографії.

Корі Герті Тереза (1896-1957)

Видатна американська біохімікиня. Лауреатка Нобелівської премії 1947 року в галузі фізіології та медицини (разом зі своїм чоловіком К. Корі та Б. Усаєм) за відкриття каталітичного перетворення глікогену. На честь подружжя Корі було названо цикл Корі — метаболічний цикл, у якому глюкоза в скелетних м’язах перетворюється на лактат.

Леві-Монтальчині Рита (1909-2012)

Відома італійська нейробіологиня. Лауреатка Нобелівської премії 1986 року в галузі фізіології та медицини (разом із С. Коеном) за відкриття факторів росту клітин. Заснувала фонд, який надавав допомогу африканським жінкам. Досліджувала процеси зростання й диференціації нервових клітин.

Мак-Клінток Барбара (1902-1992)

Відома американська цитогенетикиня. Лауреатка Нобелівської премії 1983 року в галузі фізіології та медицини за відкриття мобільних генетичних елементів. Працювала в галузі генетичних досліджень кукурудзи. Склала першу генетичну карту цієї рослини, з’ясувала роль центромер і теломер хромосом, розробила метод візуалізації хромосом кукурудзи.

Марґуліс Лінн (1938-2011)

Відома американська науковиця. Професорка Массачусетського університету. Авторка та пропагандистка теорії ендосимбіотичного походження еука-ріотів та їхніх органел. Є однією з авторів назви таксону Еукаріоти. Тривалий час займалася дослідженням водоростей.

Нюсляйн-Фольхард Крістіана (нар. 1942)

Німецька біологиня, професорка й директорка Інституту біології у складі Товариства Макса Планка. 1991 року отримала нагороду Альберт Ласкер за основні медичні дослідження. 1995 році стала лауреаткою Нобелівської премії з фізіології і медицини за відкриття генетичного контролю ембріонального розвитку.

Франклін Розалінд (1920-1958)

Британська біофізикиня і кристалографиня, що зробила важливий внесок в розуміння структури ДНК, вірусів, вугілля і графіту. Франклін перш за все відома своїми роботами з отримання зображень шляхом дифракції рентгенівських променів на ДНК, завдяки яким Ватсон і Крік в 1953 році створили свою гіпотезу структури подвійної спіралі ДНК. Пізніше керувала роботами з дослідження вірусу тютюнової мозаїки та вірусу поліомієліту.

Шарпантьє Емманюель (нар. 1968)

Французька мікробіологиня. Професорка й директорка Інституту інфекційної біології. 2012 ркуі Шарпантьє і Д. Дудна першими запропонували використання механізму CRISPR/Cas9 для запрограмованого редагування генів, що розцінюється як одне з найзначніших відкриттів в історії біології.

2020 року разом із Дженніфер Дудна отримала Нобелівську премію з хімії за відкриття генного редагування.

 

 

Це матеріал з підручника "Біологія 9 клас Задорожний" (поглиблений рівень)

 




Попередня сторінка:  Лабораторні та практичні роботи до пі...
Наступна сторінка:   Словник термінів та понять до підручн...



^