1. Пригадайте з курсу 8 класу, яка форма правління установилася у Великій Британії у результаті революції XVII ст. 2. Пригадайте, коли в Англії почався промисловий переворот. У яких галузях він розпочинався?

1. Соціально-економічне й політичне становище країни після закінчення війн із наполеонівською Францією. Економічна криза 1815-1816 рр.

Міжнародне становище британської імперії після перемоги над Францією значно зміцнилося. З 1793 по 1815 р. Велика Британія здобула 20 нових колоній в Америці й Індії, і тепер під владою Лондона перебували 200 млн осіб, що на той час становило чверть населення земної кулі. Британці витіснили французькі товари із заокеанських ринків.

Однак війна з Наполеоном дорого коштувала британській скарбниці, що позначилось на стані економіки, яка опинилася в 1815-1816 рр. у глибокій кризі. Розорена війнами Європа не могла служити поки що великим ринком збуту британських текстильних товарів. У зв’язку з цим майже всі текстильні фабрики працювали неповний тиждень. Зростали лави безробітних, що поповнились демобілізованими після закінчення війни.

«ХЛІБНІ ЗАКОНИ» Й ЗАГОСТРЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО

СТАНОВИЩА

В інтересах великих землевласників британський парламент у 1815 р. ухвалив протекціоністські «хлібні закони», які, впроваджуючи значні ввізні мита, штучно підтримували високі ціни на зерно.

Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції.

Ці закони фактично припинили імпорт зерна, і землевласники могли диктувати свої ціни на сільськогосподарську продукцію. Але «хлібні закони» зачіпали інтереси буржуазії, бо підвищилися ціни на вітчизняну сировину для підприємств. У 1817 р. дію «хлібних законів» призупинили.

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК у 1820-1830 рр.

На початку 20-х років XIX ст. післявоєнна економічна криза у Великій Британії змінилася стабілізацією економіки. Розвитку промисловості сприяли великі урядові замовлення з озброєння артилерією армії та флоту.

У 30-і роки Велика Британія посіла перше місце у світі за рівнем розвитку промисловості: у країні вироблялось 45 % промислової продукції всього світу. Будувалися принципово нові кораблі з використанням енергії пари. У 1825 р. була відкрита перша у країні залізниця. Швидко збільшувався британський експорт. Британія вивозила переважно фабричні товари, а ввозила промислову сировину для фабрик, а також продовольство.

особливості політичної системи

Із середини XVII ст. в країні утвердилася парламентська монархія. Вищу виконавчу владу здійснювали монарх та уряд (Кабінет Міністрів). Влада монарха була обмежена вищим законодавчим органом — двопалатним парламентом. Нижню палату парламенту — Палату громад — обирали на основі високого майнового цензу. Верхня — Палата лордів — затверджувала проекти законів, ухвалених Палатою общин. Членство в Палаті лордів було спадковим. У країні склалася двопартійна система, яку представляли партії торі та вігів.

Партія, що перемагала на виборах, формувала уряд, її лідер ставав прем’єр-міністром. Партія, що програвала, переходила в опозицію щодо правлячої партії.

Торі — англійська політична партія; виникла в другій половині XVII ст. Виражала інтереси земельної аристократії та вищого духовенства англіканської церкви. Чергувалася при владі з партією вігів. У середині XIX ст. на її основі склалася Консервативна партія.

Віги — англійська політична партія, виникла в другій половині XVII ст. Виражала інтереси збуржуазненої дворянської аристократії та великої буржуазії. Чергувалася при владі з партією торі. У середині XIX ст. на її основі склалася Ліберальна партія.

ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ

Загальне виборче право у Великій Британії було відсутнє. Більш як половина виборчих округів належала графствам Південної й Південно-Східної Англії, де були великі маєтки лендлордів. Промислові міста, що виросли на початку ХІХ ст., практично не мали свого представництва в парламенті (або мали одного-двох депутатів від міста).

Водночас у країні існувало багато «гнилих містечок», де виборчі округи припадали на вже не існуючі поселення, тож власник землі міг сам себе висунути до парламенту й сам за себе проголосувати. Були навіть виборчі округи, земля яких стала дном річки або каналу, але власник її, як і раніше, мав право відрядити депутата до Палати громад.

2. ПЕРША ПАРЛАМЕНТСЬКА (ВИБОРЧА) РЕФОРМА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

Дослідіть історію першої парламентської реформи у Великій Британії. Визначте її причини, зміст та історичне значення. Висловіть припущення, чи всі члени британського суспільства були задоволені реформою. Свою думку обгрунтуйте.

УРЯД ТОРІ ПРИ ВЛАДІ. БОРОТЬБА ЗА ПАРЛАМЕНТСЬКУ

РЕФОРМУ

Представники інтелігенції, дрібних власників, кваліфікованих робітників і ремісників вимагали знищення «гнилих містечок», скасування «хлібних законів». Вони вважали, що, здобувши право голосу, зуміють захищати в парламенті свої інтереси.

Першим великим зіткненням громадськості й британської влади стала спроба застосувати силу щодо демонстрантів у передмісті Манчестера Пітерсфільді 16 серпня 1819 р. 75 тис. мирних громадян, здебільшого робітників, які підтримували необхідність реформування парламенту, розігнали із застосуванням зброї. Тутзагинули 15і були поранені 400 осіб. Ця подія ввійшла в історію як «битва під Пітерлоо».

Побоюючись нових виступів, уряд у листопаді 1819 р. провів через парламент шість законів, які одержали назву «акти для затикання рота». Члени міських магістратів за цими законами здобули право забороняти збори, на яких присутні понад 50 осіб; робити обшук у приватних будинках; забороняти будь-яке військове навчання; осіб, що підбурювали до заколотів, заарештовувати й висилати в заокеанські колонії Британії тощо.

У 1821 р. економічний спад поступився місцем економічному підйому. Уряд прагнув досягти компромісу із прихильниками парламентської реформи. Кабінет Міністрів скасував заборону на створення тред-

юніонів (професійних спілок), страйкарі більше не прирівнювалися до злочинців.

У 1825 р. у Британії вибухнула економічна криза. Цього ж року, коли активізувалася страйкова боротьба в країні, уряд провів новий закон, що обмежив діяльність об’єднань робітників: їм заборонили страйкувати за поліпшення умов праці.

Білль (англ. bill, від лат. bulla — печатка, документ із печаткою) — у СПІД, Великій Британії й низці інших країн законопроект, внесений на розгляд парламенту, а також назва низки законів (наприклад, Білль про права).

ВІГИ ПРИ ВЛАДІ. ПІДГОТОВКА ПЕРШОЇ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ

РЕФОРМИ

У березні 1831 р. до влади прийшов уряд партії вігів на чолі з прем’єр-міністром Ч. Греєм. Тим часом обстановка в країні продовжувала загострюватися. У містах громили магазини зброї; у Брістолі були підпалені аристократичні квартали, розгромлена в’язниця; зазнали нападу палаци герцога знаті. До парламенту надсилали сотні прохань (петицій), з вимогою провести виборчу реформу. Після двох років боротьби Ч. Грей зміг здолати опір політичних опонентів. У 1832 р. парламент прийняв білль про реформу, а король Вільгельм IV затвердив його.

СУТНІСТЬ першої парламентської реформи

У результаті здійснення парламентської реформи кількість виборців була збільшена з 220 тис. до 670 тис. (з 14 млн осіб населення). Виборче право в містах тепер поширювалося на всіх власників будинків, а в графствах — на всіх орендарів; хоча ті й інші повинні були мати певний мінімум щорічного прибутку. Робітники не мали права голосу. Реформа ліквідувала 56 «гнилих» містечок, які втрачали право відряджати депутатів у парламент. У промислових містах утворили 42 нові виборчі округи.

У парламенті змінилося співвідношення сил. Землевласницька аристократія була позбавлена можливості впливати на склад і діяльність Палати общин. Велика й середня буржуазія значно посилили свій політичний вплив.

3. чартизм

Невдовзі після першої парламентської реформи в Англії розгорнувся масштабний чартистський рух. Учасники руху домагалися від правлячих кіл здійснення реформ на основі проєкту «Народної хартії», опублікованої у травні 1838 р. В.Ловеттом від імені Лондонської асоціації робітників.

ОСНОВНІ ВИМОГИ «НАРОДНОЇ ХАРТІЇ»

• Надання права голосу всім чоловікам із 21 року.

• Країна мала бути поділеною на 200 виборчих округів із приблизно рівною кількістю населення; кожен округ обирав до парламенту тільки одного депутата.

• Щорічні вибори всіх депутатів парламенту.

• Таємне голосування під час виборів депутатів.

• Скасування майнового цензу для виборців.

• Оплата діяльності депутатів з державної скарбниці.

Протягом десяти років учасники руху організовували мітинги, збори,

страйки з вимогою до парламенту прийняти «Народну хартію». Однак влада не йшла на поступки: парламент під різними приводами відхиляв багатомільйонні петиції, активісти руху зазнавали переслідувань і арештів.

Після невдалих спроб збройних виступів навесні й улітку 1848 р. чартистський рух на тлі поліпшення становища робітників занепав і незабаром припинив своє існування.

Чартизм (від англ. charter — хартія) — перший масовий робітничий рух у Британії в 1830- 1850-х роках. Вимоги чартистів були викладені у вигляді законопроекту («Народна хартія», 1838 р.). У1840 р. заснована Національна чартистська асоціація. У 1839, 1842, 1848 рр. чартисти внесли до парламенту петиції з вимогами введення загального виборчого права, реформи парламенту, обмеження робочого дня, підвищення зарплати тощо. Петиції були відкинуті. Після 1848 р. чартизм занепав.

Хартія — документ публічно-правового й політичного характеру.

Петиція (від petition — прохання) — колективне клопотання, прохання, що подається громадянами або політичними об’єднаннями до вищих органів державної влади чи главі держави.

Тред-юніони (англ. trade-unions, від trade — професія, ремесло та union — об’єднання, союз) — назва профспілок у Великій Британії й ряді інших англомовних країн.

Британська влада змушена була піти на проведення демократичних реформ. Скасування «хлібних законів» у 1846 р. та, найголовніше, ухвалення фабричного закону 1847 р., що встановив 10-годинний робочий день для жінок і дітей, певною мірою були ухвалені після виступів чартистів. У 60-80-і роки XIX ст. були прийняті закони про охорону праці, остаточно легалізовані тред-юніони, підприємці підвищили заробітну плату кваліфікованим робітникам.

Боротьба чартистів сприяла формуванню основ громадянського суспільства у Британії.

Проаналізуйте зміст «Народної хартії» і поясніть, чому британський парламент відмовлявся її прийняти?

Визначте, який вплив, мав чартистський рух на внутрішню пролітику британських урядів.

4. ПЕРЕХІД БРИТАНІЇ ДО ПОЛІТИКИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ

У 30-і роки XIX ст. в Манчестері була створена Ліга боротьби проти хлібних законів. До Ліги входили переважно представники промислової буржуазії. Промислова буржуазія домагалася скасування мита на привізний хліб для зменшення цін на нього, щоб здешевити промислові вироби. Це мало полегшити їхній продаж усередині країни й за кордоном.

З 1846 р. уряд торі на чолі з Р. Пілем під тиском промислової буржуазії приступив до скасування «хлібних законів» і впровадження вільної торгівлі. Ввізні тарифні ставки на продовольчі товари й сировину були знижені. Однак, щоб домогтися від парламенту скасування «хлібних законів», країна пережила страшний голод 1845-1846 рр., що забрав життя понад півмільйона людей.

Згодом заходи британського уряду забезпечили зниження цін на британські фабричні товари й стимулювали британський експорт. Ця політика сприяла розширенню сфери дії британського капіталу, полегшенню завоювання інших ринків британськими товарами й перетворенню Великої Британії на центр світової торгівлі.

Поміркуйте, у чому полягають переваги і загрози політики вільної торгівлі. За якого рівня розвитку економіки держава може не боятися політики вільної торгівлі?

Знаю й систематизую нову інформацію

1. Які факти свідчили про те, що в першій половині XIX ст. в Британії швидкими темпами розвивалося промислове виробництво?

2. Якими були особливості політичної й виборчої систем Великої Британії?

3. У чому полягали розбіжності між двома течіями в боротьбі за Хартію?

4. Назвіть основні положення «Народної хартії».

5. У чому полягала сутність парламентської реформи 1832 р.?

6. Визначте основні причини виникнення чартистського руху.

7. Назвіть і коротко схарактеризуйте основні етапи чартистського руху.

8. Чому чартистський рух зазнав поразки?

9. У чому полягало значення чартистського руху?

10. Поясніть терміни й поняття: протекціонізм, чартизм, хартія, петиція, виборча реформа, майновий ценз, тред-юніони.

11. Виконайте онлайн вправу

https://cutt.ly/oYNaqgK

Обговоріть у групі

1. Чому, на ваш погляд, боротьба за парламентську реформу в XIX ст. була головною вимогою трудящих Великої Британії?

2. Як ви думаєте, чартисти були революціонерами чи реформаторами?

3. Після відхилення першої петиції чартистів (1839 р.) вийшла праця Т. Кар-лейля «Чартизм», у якій доводилося, що «знищити чартизм не можна, не знищивши злидні». Як ви розумієте цю думку автора?

4. Як ви думаєте, чому британський уряд погодився скасувати «хлібні закони»?

Мислю творчо й самостійно

1. Чому боротьба за виборчу реформу була важливою для британського суспільства? Спробуйте пояснити, чому в Британії ані в 30-і роки XIX ст., ані в наступні роки (на відміну від інших країн) не відбувалися революції за участі робітників.

2. Пригадайте/дізнайтеся визначення поняття «громадянське суспільство». Доберіть з тексту параграфа історичні факти, які підтверджують, що у Великій Британії в першій половині ХІХ ст. формувалося громадянське суспільство.

1832 р. перша парламентська реформа у Великій Британії 1838-1848 рр. чартистський рух

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Щупак (2022)