Інформація про новину
  • Переглядів: 638
  • Дата: 28-12-2021, 00:59
28-12-2021, 00:59

16. Монополізація економіки. Зростання ролі держави в суспільному житті. Завершення формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  15. Узагальнення до тем "Європа в час фр...
Наступна сторінка:   17. Практичне заняття. Еволюція європей...

1. Яку роль в ринковій економіці відіграє конкуренція? 2. Які верстви суспільства відіграють вирішальну роль у функціонуванні індустріального суспільства?

1. НОВІ ЯВИЩА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

В останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. продовжилися процеси модернізації всіх сфер життя суспільства розвинених країн. Розвиток економіки визначали зміни в енергетичній сфері, перехід на рідке паливо та електрику.

Важливі технологічні зміни в останній третині XIX ст. відбулися в сільському господарстві. У цей період почали широко застосовувати мінеральні добрива та нові агротехнічні прийоми, використовувати сільськогосподарські машини.

Нові тенденції формувались у військово-стратегічній сфері. З’явилися нові види стрілецького озброєння та артилерії; створювались потужні військово-морські флоти; були винайдені нові види вибухових речовин та отруйних газів; у військових цілях використовували радіозв’язок. На початку ХХ ст. почала розвиватися авіація.

Перші подібні до тракторів машини з’явилися в XIX ст. й були паровими. Так, ще в 1850 р. англійський винахіднику. Говард використовував для оранки локомобіль. У другій половині XIX ст. на полях Великої Британії працювало вже близько двох тисяч таких машин. У 1896 р. американські інженери створили перший трактор із двигуном внутрішнього згоряння.

2. МОНОПОЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ

Значне підвищення обсягів виробництва, дорожнеча нової техніки й технологій, різке загострення конкуренції під час збуту продукції тощо потребували значної концентрації виробництва й капіталів.

В останні десятиліття XIX ст. водночас із збереженням вільної конкуренції багато дрібних і середніх підприємств стали зливатися з великими компаніями, які контролювали значну частину різних галузей промисловості. Концентрація виробництва (тобто його зосередження в руках крупних власників) привела до появи монополій. Створення монополій дозволяло централізовано управляти безліччю компаній і підприємств, удосконалювати технічну базу, знижувати витрати на виробництво.

Монополії, великі корпорації намагалися залучити якомога більше коштів, капіталу для свого розвитку. З цією метою створювалися акціонерні компанії.

Акціонерна компанія (акціонерне товариство) — об’єднання осіб, підприємств, що є поєднанням капіталів; капітал товариств розділений на рівні частини (акціїабо паї).

Акція — цінний папір, що випускається акціонерною компанією, власник якої має право на частку прибутку компанії.

В останній третині XIX ст. зароджуються нові форми монополістичних об’єднань — концерни, картелі, синдикати, трести.

Концерн (англ. concern — фірма, підприємство) — найпоширеніша форма корпорації у сфері промисловості, особливістю якої є багатогалузевий характер діяльності (у галузі торгівлі, транспорту, банківської справи); при цьому учасники зберігають формальну самостійність, але підпорядковуються єдиному фінансовому керівництву та контролю.

Картель (фр. cartel від лат. carta — папір, документ) — угода між підприємцями щодо регулювання виробництва, умов збуту продукції та найму робочої сили, встановлення цін на відповідні види товарів, обміну виробничою й комерційною інформацією тощо.

Синдикат (лат. syndicatus від грец. syndicos — повірений, представник) — одна з форм монополістичного об’єднання підприємців, яке бере на себе здійснення всієї комерційної діяльності при збереженні

виробничої та юридичної самостійності підприємств, що до нього входять.

Трест (англ. trust; букв. — довіра) — одна з форм монополістичних об’єднань, за якої підприємства, що входять до тресту, втрачають свою комерційну, виробничу, нерідко і юридичну самостійність.

Процес концентрації також був характерним і для банківської справи, де відбувалася концентрація капіталів. Укрупнення банків, що стали могутніми фінансовими центрами, вкладення банківських коштів у розвиток промисловості, злиття банківського капіталу з промисловим, участь власників найбільших банків у діяльності акціонерних компаній привели до появи фінансового капіталу.

На які негативні впливи монополізації на розвиток економіки звертає увагу автор карикатури?

Монополії — це великі капіталістичні підприємства або об’єднання підприємств, що зосередили у своїх руках значну частку виробництва певної продукції,

Зростаюче економічне панування власників промислових і фінансових монополій значно збільшувало їхні можливості впливати на політичне життя, ухвалення державних рішень. Так з’явилися могутні фінансово-промислові групи, або фінансова олігархія.

Однією з найбільших і найвпливовіших фінансово-промислових груп США та всього світу стали Рокфеллери. Основою їхньої могутності був нафтовий бізнес. У 1870 р. Дж. Рокфеллер-старший створив компанію «Стандард ойл», яка наприкінці XIX ст. монополізувала перегонку, переробку та продаж нафти й нафтопродуктів у США.

В останній третині XIX ст. сформувалася найбагатша фінансово-промислова група в США — Мор-гани. Величезний статок Моргани нажили під час Громадянської війни 1861-1865 рр., коли займались військовими постачаннями. У період економічного буму Моргани разом з американським залучали і британський капітал для фінансування промислових підприємств і залізничного будівництва. У 1902 р. вони заволоділи великою мережею залізниць протяжністю 90 тис. км.

3. СУСПІЛЬНІ ЗМІНИ В ЄВРОПІ ТА АМЕРИЦІ в останній третині ХІХ — на початку ХХ ст.

Індустріальна епоха знаменувала собою появу нового типу «ділових людей», для яких інтерес до збагачення збігався з інтересом до справи. У Британії, США, Франції буржуазія стала приходити й до політичної влади. Сучасники, аналізуючи основні риси характеру представників цієї найвпливовішої соціальної групи, відзначали, що їм особливо притаманні працьовитість, наполегливість, системність у роботі, уміння домагатися поставлених цілей, сміливість і рішучість. Про таких людей казали, що вони «зробили самі себе». Показовим щодо цього є життєвий шлях і кар’єра Дж. Д. Рокфеллера (1839-1937 рр.) — американського підприємця, першого мільярдера в історії людства. Він не походив з багатої родини, не мав великої спадщини, а всього в житті домігся своїм розумом, працьовитістю та діловою спритністю.

Бізнесмени, що володіли величезними багатствами, віддавали всі сили й час своїй справі. Багато хто з них був досить скромним у повсякденному житті, не прагнув демонструвати свої статки. У другій половині XIX ст. дедалі більше людей з-поміж великих підприємців почали займатися доброчинністю.

В останній третині XIX ст. в індустріально розвинених західних країнах буржуазія дедалі рідше брала безпосередню участь у політиці. У суспільстві формувалася особлива соціальна група професійних політиків, яка фінансувалася буржуазією й відстоювала її політичні інтереси.

Помітним явищем в останній третині XIX ст. було збільшення чисельності та зростання впливу в державі й суспільстві так званого «середнього класу».

«Середній клас» — широка соціальна група, що об’єднує середню буржуазію, верхівку дрібної буржуазії, а також представників технічної та творчої інтелігенції (інженерів, лікарів, юристів, викладачів тощо), високооплачуваних службовців приватних компаній і державних установ, офіцерів. У розвинених країнах «середній клас» становить найчисленнішу групу населення. «Середній клас» традиційно забезпечує стабільність суспільства.

Збільшення частки «середнього класу» стабілізувало суспільство. Маючи певну власність, високооплачувану роботу, ця верства населення не була зацікавлена в радикальному зламі існуючого правопорядку й державного ладу. Маючи свої інтереси й намагаючись зміцніти та поліпшити свій статус, ідеологи «середнього класу» прагнули добиватися реформування суспільства з метою усунення найгостріших політичних і соціально-економічних протиріч у суспільстві. «Середній клас» поступово ставав найбільш зацікавленим у зміцненні громадянського суспільства, що формувалося.

Висловіть припущення, чому в розвиткові «середнього класу» могли бути зацікавлені влада і заможні верстви суспільства?

4. ЗРОСТАННЯ РОЛІ ДЕРЖАВИ

В останній третині XIX ст. зростала роль держави в соціально-економічному та політичному житті. Посилилася її роль у захисті суспільного устрою, запобіганні й усуненні небезпечних соціальних конфліктів, здійсненні спільної для всієї країни внутрішньої політики (економічної, соціальної, культурної тощо).

У цей період формуються основні сучасні типи держав.

На основі відомої вам інформації про розвиток провідних держав у XIX ст. назвіть приклади держав кожного представленого в схемі типу.

5. УТВЕРДЖЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ ТА СТАНОВЛЕННЯ ОСНОВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

У багатьох європейських країнах та в США основні принципи державного устрою дедалі більше наближалися до доктрини народного суверенітету — тобто визнання народу джерелом політичної влади. Це право народ здійснював через виборчу систему: народні обранці — депутати — від імені народу управляли державою, визначали її внутрішню та зовнішню політику. У Великій Британії, США, Франції, Німеччині було значно розширене коло виборців і тих, хто міг стати депутатом парламенту або органів місцевого самоврядування. Спільним для всіх найбільш розвинених країн Заходу було становлення основ громадянського суспільства.

Громадянське суспільство — сукупність соціальних утворень (груп, колективів), об’єднаних економічними, етнічними, культурними інтересами, що реалізуються поза сферою діяльності держави й дозволяють контролювати дії державної машини. Громадянське суспільство — суспільство з розвиненими економічними, культурними, правовими та політичними відносинами між його членами, які сприяють утворенню зворотних зв’язків між суспільством і державою.

Темпи цього процесу були в різних країнах не однаковими. Серед основ громадянського суспільства в США й Великій Британії — партійна система, механізм виборчої системи, розгалужена мережа громадських організацій тощо. Але й у цих країнах існували свої проблеми. Так, у США особливо гострим було «південне питання». Попри знищення в результаті громадянської війни 1861-1865 рр. рабства, у південних штатах після її закінчення вдалося узаконити систему расової сегрегації (дискримінації). У Великій Британії надскладним було питання про надання самоврядування Ірландії.

У Франції лише на початку 90-х років був зроблений остаточний вибір республіканської форми державного устрою. Тільки після цього можна було говорити про утвердження в країні основ громадянського суспільства.

Ще складніше становлення громадянського суспільства відбувалося в Німеччині, де особливо впадало в очі протиріччя між рівнем розвитку економіки (за базовими показниками Німеччина перебувала на передових позиціях у світі) та зберіганням численних соціально-політичних пережитків.

Пригадайте, з якою метою просвітники пропонували систему поділу влади натри гілки: законодавчу, виконавчу, судову. Поміркуйте, чи можна побудувати громадянське суспільство у державі, де немає системи поділу влади.

6. МІГРАЦІЙНІ РУХИ

Міграція (лат. migratio, від migro — переходжу, переселяюся) — переміщення населення, пов’язані зі зміною місця проживання.

В епоху формування індустріального суспільства активізувалися міграційні процеси — переміщення населення з метою пошуку роботи або нового місця проживання.

Найпотужніший потік переселенців виник у XIX ст., особливо в другій його половині, й основна маса мігрантів прямувала до США, а також до Канади. Основу міграційних потоків у XIX ст. становили селяни й робітники, менше — службовці, фахівці. У першій половині ХІХ ст. виникла масова еміграція з Великої Британії: у 1820 р. з цієї країни виїхали 25 тис. осіб, у 1830 р. — 56 тис., у 1840 р. — 90 тис. Англійці здебільшого вирушали до Канади, частково до Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки. До Великої Британії почали надходити дешеві канадський ліс та хліб, австралійська вовна. У 1840-х роках унаслідок так званого «картопляного голоду» й масового безземелля селян стався вибух еміграції з Ірландії до США (півтора мільйона осіб тільки з 1846 до 1851 р.).

Широкомасштабна міграція на початку 80-х років XIX ст. з Італії, країн Східної Європи до США й низки країн Латинської Америки була пов’язана з падінням цін на європейську пшеницю, безземеллям селян і масовим безробіттям.

Українські переселенці до Канади. Фото з книги В. Кіпіані, М. Гоимич «Українська Канадіана: збірник матеріалів з історії українців Канади»(2016 р.)

1. На основі здобутих знань про розвиток держав у XIX ст. визначте причини міграцій населення. 2. Чому, на вашу думку, найбільший потік мігрантів спрямовувався до США і Канади? 3. Якими рисами характеру володіли переселенці? 4. Підготуйте коротке повідомлення-замітку про життя перших українських мігрантів в Америці.

Знаю й систематизую нову інформацію

1. Увідповідніть назви форм монополій і пояснення їх змісту

2. Назвіть передумови і наслідки концентрації виробництва і капіталів.

3. Назвіть факти, які підтверджують тезу про зростання ролі держави в ХІХ ст.

4. За схемою на с. 136 визначте форми правління держав: Липневої монархії у Франції, Російської імперії, Великої Британії, Німецької імперії, Італії.

5. Поясніть значення термінів і понять: «середній клас», громадянське суспільство, міграція.

6. Проналізуйте оголошення в газеті 1890-х рр. як історичне джерело.

Обговоріть у групі

1. Чому «середній клас» стабілізує суспільство? Запишіть відповідь по пунктах.

2. На зміну революціям, державним заколотам, що відбувалися у Франції в перші 70 років XIX ст., в останній третині XIX ст. в цій країні настає час реформ. Як ви думаєте, чому це сталося?

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Щупак (2022)

 




Попередня сторінка:  15. Узагальнення до тем "Європа в час фр...
Наступна сторінка:   17. Практичне заняття. Еволюція європей...



^