1. Початок громадівського руху. Хлопомани

На основі тексту параграфа визначте, чим було зумовлено піднесення українського руху наприкінці 1850 — на початку 1860-х років.

Реформаційні процеси середини XIX ст. сприяли лібералізації суспільно-політичного життя і зростанню чисельності інтелігенції, яка, прагнучи модернізувати Російську імперію, неминуче ставала в опозицію до влади. Одним із центрів відродження національного руху стала столиця Російської імперії Санкт-Петербург, де мешкала чимала українська громада. У 1859 р. українські діячі Санкт-Петербурга створили першу Українську громаду — культурно-освітню організацію, що мала на меті популяризацію національної ідеї через видання книжок, журналів, проведення вечорів.

Як історик Олександр Бойко характеризує виникнення і цілі громади у Петербурзі?

«Повернувшись після амністії і заслання, колишні члени Кирило-Мефо-діївського товариства 1859 р. створили у Петербурзі першу Українську гро

маду — культурно-освітню організацію, яка мала на меті сприяти розвитку народної освіти, свободі літературного слова, поширенню національної ідеї, формуванню національної свідомості. Саме на цих ідеях базувався перший в імперії український часопис "Основа", навколо якого групувалися вже відомі діячі національного руху М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, Т Шевченко і весь громадівський рух».

Започаткований у 1861 р. з великими труднощами український часопис «Основа» друкував твори художньої літератури, історичні праці, документи, спогади, публіцистику тощо. Тут було вперше опубліковано низку поезій Шевченка. Незважаючи на своє недовге 22-місячне існування (був заборонений, однак істотно сприяв зростанню національної свідомості та національно-визвольного руху в Україні).

У 1861 р. з’явилися громади в Києві, згодом у Харкові, Полтаві, Чернігові та Одесі. їх учасники опікувалися недільними школами, що існували в 1859-1862 рр., науковими установами та видавничою справою.

Одним із проявів громадівського руху став рух хлопоманів у Києві (від польського chlop — «селянин») — кількісно невелике відгалуження українського культурно-національного руху Правобережної України кінця 1850 — початку 1860-х років. Здебільшого студенти-хлопомани походили з польських і спольщених українських шляхетських родин. Вони одягалися в народний одяг, спілкувалися й писали українською мовою, дотримували народних звичаїв, брали участь у селянських святах. Ідейним натхненником хлопоманства був Володимир Антонович. Серед активних діячів хлопоманства були також Тадей Рильський (батько відомого поета), Павло Чубинський, В’ячеслав Липинський.

У чому полягали переконання Володимира Антоновича? Чому він звертається до польських шляхтичів?

«Доля хотіла, щоб я народився в Україні шляхтичем... Але я вибрав... вихід, бо хоча я був попсований шляхетським вихованням, звичаями і мріями, та мені легше було відректися від них, ніж від того народу, серед якого я зріс, який я знав, і важку долю якого я бачив на власні очі.

Якщо ви хочете бути послідовними демократами і служити народу, то мусите визнати, що більшість народу у Правобережній Україні становлять українські селяни. Отже, поляки-шляхтичі мають перед судом совісті два виходи: або полюбити народ, серед якого вони живуть, перейнятись його інтересами, повернутися до його національності та невтомною працею і любов'ю спокутувати те зло, що було завдане українському народові їхнім класом, або залишитись у ролі визискувачів чужої праці та ворогів національного розвитку свого народу» (уривок зі статті «Моя сповідь», надрукованої в часописі «Основа» у 1861 р.).

Хлопомани (орієнтовно між 1859 і 1861 рр.). Від ліва стоять: О. Хойновський, В. Василевський, В. Винарський; сидять: Т Рильський, В. Антонович

Під час студентських канікул учасники молодіжного руху пішки мандрували Україною: обійшли Волинь, Поділля, Київщину, Холм-щину, аби краще «пізнати її людність». Студенти вивчали селянський побут, розповідали слухачам про славне минуле України, їхнє злиденне становище та можливий вихід із нього. Така діяльність тривала до 1860 р., але ходіння в народ було малоефективним. Сільська влада й поліція переслідували хлопоманів.

Українофільство — термін, поширений з другої половини ХІХ ст. в українському національному русі на позначення любові до України, українського народу, української культури. Українофілами називали українських діячів 1860-х років.

2

Діяльність Київської громади

Уже в 1861 р. колишні діячі гуртка хлопоманів разом із викладачами та студентами Київського університету, серед яких були етнограф і автор українського гімну «Ще не вмерла України ні слава, ні воля...» Павло Чубинський, Павло Житецький, Іван Касьяненко та Михайло Драгоманов, утворили нову українську Київську громаду.

У 1862 р. вона налічувала близько 200 членів. Діяльність її була легальною і культурницькою. Київська громада і всі наступні, що виникли, об’єднували людей із різноманітними політичними поглядами і переконаннями — всіх їх згуртовувало прагнення зробити щось

корисне для власного народу. Свою практичну діяльність громадівці спрямовували на заснування недільних шкіл, підготовку і видання популярних брошур і навчальної літератури, збирання матеріалів з етнографії, філології та історії українського народу, підтримку української літератури й театру.

Як оцінено в жандармському рапорті 1861 р. діяльність Київської громади? Якою, на думку жандармів, була основна мета діяльності громади і хто її підтримував?

«В Росії існує особливе товариство малоросів, пройнятих духом якогось патріотизму, товариство це має скрізь своїх послідовників, і університети, Київський і Харківський, служать головними провідниками і поширювачами ідеї про можливості відновлення Малоросії. ...Це молоді та пристрасні вільнодумці, які докладають усіх зусиль для здійснення пестуваної ними думки про свободу Малоросії та прагнуть зблизитися з простим народом, навчити його грамоті й поступово навести його на думку про колишню славу Малоросії та принади свободи з тією саме метою, щоб згодом, коли уми простого народу підкоряться їхньому впливу, діяти на шкоду монархії. З цією метою, наскільки відомо, видається малоросійський журнал "Основа", розсилаються пропаганди (!) малоросійською мовою, пишеться історія України та існує в Київському університеті щоденна народна школа, і з цією ж метою виїжджають молоді люди в різні місця Малоросії та України».

Громадівці часто працювали в українських школах вчителями, організовували публічні лекції та бібліотеки, виступали ініціаторами створення гімназій, шкіл для підготовки народних вчителів тощо. Важливим у їхній діяльності стало написання українських підручників і популярних книг для народу на релігійну, історичну та іншу тематику. Також вони поширювали серед народу твори Шевченка, Марка Вовчка та інших письменників, брали участь у суспільно-політичному житті.

cutt.ly/2TLnjtI

Ознайомтеся зі стислою біографією Володимира Антоновича. Як ви оцінюєте його діяльність?

Активними діячами українофільства були члени Полтавської громади Дмитро Пильчиков і Володимир Лобода. У березні 1862 р. вони звернулися до громад з інших міст з відозвою, де закликали: «розповсюдження грамотності серед місцевого сільського населення необхідно проводити його власною мовою». Подібне звернення було надруковано і чернігівськими громадівцями у їхньому часописі «Чернігівський листок».

3

Польське повстання 1863—1864 рр.

У 1863-1864 рр. Правобережна Україна стала одним із районів, де розгорталися події польського національно-визвольного повстання. Повстанці мали на меті звільнити Польщу з-під російської влади, відновити Польську державу в межах 1772 р., ліквідувати кріпацтво, скасувати стани з їхніми привілеями. Планувалося, що земля перейде у власність селян, а за її викуп платитиме держава.

Початок повстання призначили на весну 1863 р. Але російський уряд, намагаючись завадити планам повстанців, оголосив позачерговий рекрутський набір за заздалегідь підготовленими списками, до яких потрапило чимало польських патріотів. Тож повстання було перенесено на 22 січня 1863 р. Від імені Центрального національного комітету було поширено «Маніфест до польського народу» і декрети про скасування панщини та проголошення селян власниками своїх наділів із подальшою компенсацією поміщикам за втрачені землі.

Знайдіть у тексті «Маніфесту до польського народу» спростування чи підтвердження зазначених у параграфі планів повстанців. Поміркуйте, що було необхідним для реалізації цих намірів.

«Центральний Національний Комітет проголошує синів Польщі, безвідносно до віри і походження вільними та рівними громадянами краю. Земля, якою Народ хліборобів користувався донині на правах чиншу чи панщини, стає його власністю, віковічним спадком. Збитки власників будуть винагороджені з державної казни. Всі чиновники та наймані робітники, що вступлять у ряди захисників краю, або у випадку смерті на полі слави — їхні родини, отримають з народної власності наділ землі. Отож, до зброї, Народе Польщі, Литви та Руси, бо година спільного визволення вже пробила!»

Водночас повстанці поширювали «Золоті грамоти», в яких пояснювали мету свого виступу та перспективи українського селянства у відродженій «історичній Польщі». Проте більшість селян не підтримала виступу поляків, бо не схвалювала включення українських земель до Польської держави. Вони подекуди навіть допомагали російським військам проти поляків.

Чому, на думку Михайла Драгоманова, українство не підтримало польського повстання?

«...у них східні сусіди поляків мусили повстати проти Москви, тому що це потрібно для Польщі, тому що поляки не можуть від них відмовитись, а потім уже, відновивши Польщу, і обов'язково Польщу 1772 р., сусіди ці повинні були отримати свободу розпоряджатися собою. якщо тільки їм це дозволять поляки. Українцям немає інтересу ділитися навпіл, так щоб західна їх половина увійшла б до союзу, — нехай не схожого на все попереднє і на становище в Галичині, — з Польщею, а східна залишалася за Росією. якщо українцям лити кров за автономію, то за автономію всього свого племені».

Невідомий

художник.

Вступ повстанських військ у м. Дружкопіль на Волині. ХІХ ст.

До того ж навесні 1864 р. царський уряд оголосив укази про селянську реформу на охоплених заворушеннями територіях, яка проходила на більш вигідних умовах, ніж на інших землях Російської імперії.

Царський уряд жорстоко розправився з повстанцями, чимало поляків було страчено, вислано до Сибіру, а їхнє майно конфісковано. Поляків усували з державної служби і замінювали чиновниками українського чи російського походження. Саме через бажання не допустити посилення польського впливу на місцеве життя на Правобережжі не проводили земської реформи, міська реформа 1870 р. була спрощеною, а судова не передбачала виборності мирових суддів — їх призначали, узгоджуючи кандидатури на всіх рівнях влади.

Багато зусиль докладали задля ослаблення Католицької церкви, обмеження її впливу на місцеве населення, зокрема скорочували

кількість приходів, частина культових споруд потрапила під знесення, інші самі поволі руйнувалися, деякі передали у православне відомство.

Хоча українці не підтримали повстання масово, його наслідки були негативними і для них. Влада переслідувала активістів українського національного руху, бо вважала його наслідком «польської інтриги».

4

Валуєвський циркуляр

Чи можна вважати Валуєвський циркуляр виявом шовіністичної політики російського самодержавства? Чому?

Шовінізм — проповідування національної винятковості одних націй і цькування інших, розпалювання ворожнечі між народами.

Поступово царські чиновники дійшли висновку про загрозу українського руху Російській імперії. Так, українські громади було звинувачено в підтримці польських повстанців та сепаратизмі. Серед активістів проведено арешти — на засланні опинилися вчений і поет Павло Чубинський, історик Петро Єфименко, етнограф Степан Ніс, письменник Олександр Кониський. Микола Костомаров після трьох років блискучої кар’єри був змушений відмовитися від посади професора російської історії в Санкт-Петербурзі. Було розгромлено Полтавську і Чернігівську громади, припинилося видання журналу «Основа», закрили недільні школи. Проти українофілів розгорнули кампанію — у пресі з’явилися звинувачення у спробі створити українську самостійну державу.

Було розпочато слідство, за наслідками якого міністр внутрішніх справ Петро Валуєв 20 липня 1863 р. видав таємний

циркуляр (розпорядження), де виклав узгоджену з царем позицію російського уряду стосовно українства.

Прочитайте документ, визначте і запишіть у робочий зошит його основні положення та їх наслідки. Обговоріть свої висновки у класі.

Циркуляр П. Валуєва

Київському, Московському Петербурзькому цензурним комітетам

від 18 липня 1863 р.

Останнім часом питання про малоросійську літературу набуло політичного характеру... прихильники малоросійської народності звернули свої погляди на неосвічених... взялися, під приводом поширення освіти, за видання книжок для початкового читання, букварів, граматик.

. питання про користь вживання в школах малоросійського наріччя не вирішене, а розгляд його сприйнято більшістю малоросів з обуренням. Вони доводять, що малоросійської мови не було, немає і бути не може, і що наріччя, вживане простолюдом, є російською мовою, зіпсованою впливом Польщі. Особам які доводять протилежне, більшість малоросів докоряє сепаратистськими задумами, ворожими до Росії.

Зважаючи на тривожний стан суспільства та беручи до уваги, що питання про навчання грамотності на місцевих говірках не отримало остаточного вирішення в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне: до майбутнього розгляду [цього питання]. надати розпорядження цензурному відомству, щоб до друку дозволялись тільки твори, які належать до літературного письменства; випуск же книг малоросійською мовою духовного змісту, навчальних і призначених для початкового читання народу, припинити.

Виконайте онлайн-вправу. cutt.ly/rTLch2n

Домашнє завдання

Визначте особливості українського національного руху кінця 1850 — початку 1860-х років порівняно з попереднім етапом.

Поясніть, чому цей етап отримав назву культурницького.

Порівняйте діяльність хлопоманів і народників: визначте спільні та відмінні риси.

Об’єднайтеся в пари і створіть постер про одного з діячів українського національного руху кінця 1850 — початку 1860-х років.

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Пометун, Дудар 2022