Попередня сторінка: 16. Суспільно-політичні рухи в Наддніпр...
Наступна сторінка: 18. Суспільно-політичне життя в 1860—1870-т...
1
Стан промисловості західноукраїнських земель
Визначте і занотуйте основні характеристики стану промисловості. Поясніть, як процеси індустріалізації вплинули на життя населення.
У 1867 р. Австрія перетворилася на Австро-Угорщину — дуалістичну (двоєдину) державу. До австрійської частини увійшли Галичина та Буковина, а до угорської — Закарпаття.
Процеси, характерні для промислового перевороту, на українських землях Австро-Угорщини відбувалися повільно. Ще й влада запроваджувала податкові та інші пільги, чим стимулювала індустріальний розвиток лише власне австрійських та угорських земель і зовсім не приділяла уваги розбудові західноукраїнського краю. Як розповідав тогочасний економіст: «...від сорочки аж до килиму, залізні й металеві вироби, знаряддя, машини, добрива, вироби шкіряної промисловості, хімічні вироби — словом, усе, чого потребує людина від колиски аж до могили, майже все імпортуємо, купуємо, позичаємо в чужих». Відтак поступово занепадали традиційні промислові галузі краю, зокрема цукрова, текстильна, скляна та паперова.
Більшість підприємств тоді використовувала ручну працю, бо на закупівлю машинного обладнання у власників просто не вистачало коштів. Лише в 1860—1880-ті роки розпочалося повільне становлення фабрично-заводської промисловості, зросла кількість підприємств і чисельність робітників. На західноукраїнських землях налічувалося всього 220 підприємств, на яких працювала тільки четверта частина робітників.
Визначте, які промислові об'єкти зображено на листівці. Чи можемо ми стверджувати, що їх будівництво було високотехнічним? Обґрунтуйте ваші висновки.
Уже у 1880-х канадські підприємці застосували в Галичині метод буріння глибоких свердловин. До того ж тут стали використовувати парові двигуни. Тож наприкінці століття завдяки застосуванню передової техніки та іноземного капіталу видобуток нафти зріс до 330 тис. тонн. Та й загалом запровадження державою низького мита на вивезення непереробленої нафти в регіон стимулювало процес нафтодобування і гальмувало перероблення нафти на місцях.
Іноземці також інвестували кошти у видобуток на Прикарпатті озокериту — природного вуглеводню, який використовують у хімічній промисловості та медицині.
Проаналізуйте дані таблиці та зробіть висновки про темпи промислового зростання Галичини.
Динаміка розвитку переробної промисловості Галичини
На початку XX ст. на західноукраїнських землях діяло п’ять великих державних тютюнових фабрик у Східній Галичині й одна на Закарпатті. Але чимало тютюнових виробів завозили для потреб населення краю з центральних регіонів монархії Габсбургів.
Збирачі нафти. Фото. 1899
Процеси яких видів промисловості відображено на світлинах? Прокоментуйте кожен із них.
Західноукраїнські землі потребували транспортної мережі, орієнтованої на перевезення сировини, насамперед залізничного сполучення. Тож за підтримки австрійської влади галицькі магнати створили акційне товариство «Цісарсько-королівська привілейована Галицька залізниця імені Карла Людвіга», яке набуло права на вже побудовану
в 1847 р. першу на теренах краю залізничну лінію Мисловіце — Краків. Згодом, у 1861 р., товариство побудувало залізничну гілку Перемишль — Львів, що з’єднала Львів із Віднем. З часом з’явилася залізниця Львів — Броди, яка досягла російського кордону та з’єднала Галичину з Волинню.
А от Закарпаття мало гірше залізничне забезпечення: тут розвивалася лише мережа вузькоколійок для потреби лісового господарства.
Поміркуйте, які фактори, окрім промислового перевороту, сприяли розвитку транспорту.
2
Наслідки селянської реформи 1848 р. в Австрійській імперії
Випишіть із тексту підпараграфа свідчення про залишки кріпосної системи та нові явища в сільському господарстві.
Аграрна реформа 1848 р. зумовила перехід сільського господарства імперії до капіталізму, проте у другій половині XIX ст. його модернізація відбувалася повільними темпами. Та найбільше гальмували аграрну реформу збереження поміщицького землеволодіння, сплата селянами великого викупу за ліквідацію феодальних повинностей і перебування лісів та пасовищ під цілковитим контролем поміщиків.
Недивлячись на всі перешкоди, реформа все ж суттєво змінила життя селян: вони отримали особисту свободу, позбулися панщини й інших повинностей, стали громадянами держави та власниками
землі. Але більшість із них залишилася малоземельною й була неспроможна вести власне господарство, оскільки отримала недостатньо землі.
Які наслідки реформи зумовили ситуацію, описану Франком?
«Половина мужиків-хліборобів у Галичині не має навіть на життя, що доконче треба, аби з голоду не пухнути. Половина наших мужиків усе з року в рік голодує і мусить голодувати, бо не має, на чому вижити, а друга половина мужиків, хоч як-так дихає, то, однако, живе так бідно, як мало де в котрому краю. Та половина наших майже безземельних мужиків рятується, як може, зарібками та службами по дворах та інших роботах. ...Нещасливе ж те життя тих наших безземельних мужиків. Половина майже кожного села — то такі бідаки, що навіть чорного хліба не мають, а лише пісною бараболею та борщем живляться, а скороми то й на Великдень не кожен побачить. Стара убога одежина дірами світить, а в хаті діти босі, голі.» (зі статті «Як живеться хліборобам»).
Реформа зумовила майнове розшарування селянства. Відтак наприкінці століття налічувалося майже 80 % бідняцьких, 15 % середняцьких і лише 5 % економічно міцних заможних селянських господарств, які почали набувати товарного характеру та долучатися до ринкових відносин. Дехто мав по 30-80 моргів землі (1 морг = 0,56 га), використовував найману працю та купував сучасну сільськогосподарську техніку.
Про які явища свідчать ілюстрації на с. 193, 194? Наскільки вони були поширені?
3
Кооперативний рух
Наприкінці ХІХ ст. кооперативний рух, що зародився в Західній Європі, охопив також українські землі. Поширенню кооперації на території Австро-Угорщини сприяв закон від 1873 р., за яким членом «заробково-господарського стоваришення» міг бути кожен, хто «підпише декларацію і зложить уділ». Тобто австрійське законодавство забезпечувало кооперативу свободу від втручання в його внутрішні справи й навіть передбачало для нього низку пільг, зокрема звільнення від податків. І вже наступного року товариство «Просвіта» у Львові надрукувало відповідно до закону зразки статутів і порядок ведення справ кооперативних спілок.
Кооперативний рух — це суспільний і господарський рух, спрямований на створення й розвиток різних форм (артілей, громад) і видів (кредитних, споживчих, сільськогосподарських) кооперативів (об’єднань людей для захисту економічних інтересів).
Поміркуйте, які наслідки мало поширення кооперативного руху. Порівняйте власні висновки з текстом підручника.
«Першу кооперативну крамницю міського типу “Народна торгівля” було засновано у Львові інженером Василем Нагірним, якого іноді називають “батьком кооперації”. Діяльність “Народної торгівлі” спочатку зводилась ви-
ключно до підтримки української приватної торгівлі. Проте згодом вона перетворилась на союзне об'єднання споживчих кооперативів. Відповідно до статуту "Народна торгівля" мала організовувати торгові кооперативи, перевіряти їхню діяльність та бути для них центральною організацією. Велику роль в утвердженні кооперації в Галичині відіграли західноукраїнський політик Юліан Павликовський, а також відомий національно-політичний діяч Кость Левицький. К. Левицький керував Крайовим союзом кредитовим та "Центробанком", був співзасновником Товариства взаємних забезпечень і кредиту "Дністер". Ці установи відіграли важливу роль у розвиткові кооперативного руху в Західній Україні» (уривок із дослідження історика Павла Гай-Нижника).
Приміщення на ринку у Монастирисці львівського кооперативного товариства «Народна торгівля». Фотолистівка. 1860-ті
У 1899 р. представники селянства, інтелігенції та духовенства організували в Олеську на Золочівщині місцеве товариство «Сільський господар», яке згодом перейшло до Львова і стало крайовим органом кооперації. «Сільський господар» швидко перетворився на значну інституцію з філіями майже в кожному повіті, сотнями гуртків, багатьма дослідними полями, станціями й часописами.
На Буковині з’явилися сільські ощадно-кредитні каси, що працювали на основі ідеї економічного самозахисту Фрідріха Райффай-зена, який для кооперативної самодопомоги селян розробив статут народних кас із невеликими вкладами й невисокими відсотками (до 5 %). Уже наприкінці XIX ст. виникло кілька десятків кредитних кас та установ на Закарпатті, які здебільшого належали угорським і німецьким банкірам. Кооперативи українців входили до складу угорських спілок із центром у Будапешті.
4
Трудова еміграція
Визначте причини масової еміграції українського селянства. Знайдіть на карті світу держави, куди вирушали в пошуках кращої долі українські селяни. Як ви думаєте, чому вони емігрували саме в цих напрямках?
Чимало селян, потерпаючи від малоземелля, втративши можливість вести власне господарство, але будучи вільними людьми, шукали собі кращої долі поза межами рідного краю. Тож наприкінці ХІХ ст. населення краю почало масово виїжджати за кордон — до США, Канади, Бразилії, Аргентини тощо.
У результаті еміграційний рух вийшов з-під контролю уряду. Характерно, що для тогочасної еміграції не існувало правового підґрунтя, оскільки Австро-Угорщина не мала еміграційного законодавства. А великі землевласники прагнули втримати дешеву робочу силу в краї. Відтак вони домовлялися з повітовими старостами, аби органи місцевого самоврядування не видавали селянам виїзних документів.
Найбільша кількість емігрантів із західноукраїнських земель приїздила до США. Першими українськими переселенцями до цієї країни в 1860-х роках стали закарпатці. Вони здебільшого працювали на шахтах, бо прагнули заробити кошти на придбання земельних наділів. Наприкінці ХІХ ст. значно зріс еміграційний потік і до Канади. Вплинуло на цей процес і канадське імміграційне законодавство, яке збільшило еміграційну квоту до 50 доларів на особу.
На основі ілюстрацій і документа опишіть життя селян-емігрантів.
Еміграційний рух до Бразилії наприкінці ХІХ ст. став настільки масовим, що такої інтенсивності не знав жоден еміграційний напрямок. Однак у 1897 р. уряд Бразилії скасував безкоштовний проїзд сюди європейським емігрантам, що, зрозуміло, зменшило потік українських трударів.
Виконайте онлайн-вправу.
cutt.ly/ATLcY4x
Домашнє завдання
Порівняйте розвиток промисловості та сільського господарства західноукраїнських земель і Наддніпрянщини: визначте спільні та відмінні риси.
Визначте основні причини зародження і особливості розвитку кооперативного руху на західноукраїнських землях.
Які наслідки для економіки Австро-Угорщини мала трудова міграція українців?
У своїй книжці «Злидні Галичини в цифрах» польський письменник Станіслав Щепановський стверджував, що продуктивність праці галичанина становила лише чверть продуктивності праці середнього європейця, а споживання їжі — половину. Про що говорять ці факти? Прокоментуйте їх.
Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Пометун, Дудар 2022
Наступна сторінка: 18. Суспільно-політичне життя в 1860—1870-т...