ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ,

ВИ ЗМОЖЕТЕ:

дізнатися про прояви розвитку театрального мистецтва на українських землях; з'ясувати особливості розвитку народного й професійного музичного мистецтва; характеризувати здобутки тогочасного образотворчого мистецтва визначати риси, притаманні розвитку архітектури в цей період на українських землях.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як розвивався український театр у другій половині XVIII ст.? 2. Назвіть основні здобутки української музики цього періоду. 3. Які твори скульптури та образотворчого мистецтва, створені в другій половині XVIII ст. на українських землях, ви знаєте? 4. Назвіть видатні пам'ятки тогочасної української архітектури.

Як розвивалося в цей період на українських землях театральне мистецтво?

1

ТЕАТР.

Театральне мистецтво здавна було популярним на українських землях. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. на підвладних Російській імперії українських землях у дворянських маєтках за тогочасною модою з’явилося чимало театрів, де грали актори-кріпаки. Серед найвідоміших були кріпацькі театри в селі Кибинці на Полтавщині в маєтку Д. Трощинського та в селі Качанівка на Чернігівщині в поміщика Г. Тарновського. До маєтку Г. Тарновського на театральні вистави приїздили М. Гоголь, М. Маркевич, М. Максимович та інші.

Кріпацький театр змінив аматорський театр (тип самодіяльного народного театру). Відомі аматорські трупи працювали в Полтаві, Харкові, Ніжині, Кременчуці та інших містах. За мовою та репертуаром як кріпацький, так і аматорський театр українськими не були. Професійний театр на тогочасних українських землях сформувався на основі аматорських театральних колективів. У 1789 р. в Харкові побудували постійний театр. У ньому двічі на тиждень відбувалися російські вистави, ролі в яких спершу виконували юнаки-аматори з губернської канцелярії. Згодом із них сформувалася трупа акторів, яка взяла театр на власне утримання. Відтоді театр став професійним, а актори Харківського театру за свою гру стали отримувати платню. У 1812 р. театр у Харкові очолив український письменник і драматург Григорій Квітка-Основ’яненко. Він також виступав актором у російських виставах театру.

У 1820 р. в Полтаві побудували приміщення постійного театру. У 1815 р. тут виник аматорський театр, який через три роки перетворився на професійний. Його директором став Іван Котляревський. Саме для нього він написав перші українські театральні твори — «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». Цим він започаткував український репертуар театрів.

Одночасно зі становленням професійного театру з’явилися нові українські актори. На думку більшості сучасників, найкращими з них були Михайло Щепкін та Карпо Соленик.

На Правобережжі, у Кам’янці-Подільському й Києві діяли польські театри, де вистави відбувалися польською мовою. Проте деякі ролі в них були українською мовою. У 1806 р.

будинок для постійних театральних вистав збудували в Києві, а через три роки він з’явився також в Одесі. На українських землях під австрійською владою перший постійний театр 1795 р. відкрили у Львові в колишньому костьолі єзуїтів. Після приєднання Галичини австрійська влада надіслала із Відня до Львова театральну трупу, яка грала вистави німецькою мовою для прихильників театру. Перша вистава народною мовою відбулася в 1834 р. у Львівській духовній семінарії за сприяння її ректора Г. Яхимовича. У роки «Весни народів» 1848—1849 рр. у Львові, Перемишлі та Коломиї відбулися перші публічні вистави українською мовою за п’єсами І. Котляревського «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». У жовтні 1848 р. І. Озаркевич представив виставу за мотивами «Наталки Полтавки» перед Собором руських вчених у Львові. Подальший розвиток українського театру в краю призупинила реакція, що запанувала тут у 50-х рр. XIX ст. Унаслідок цього перший український професійний театр на цих територіях з’явився лише на початку 60-х рр. XIX ст.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

На думку українського дослідника Степана Чарнецького, Іван Котляревський своїми п'єсами «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» розпочав «нову епоху в історії українського театру — епоху мистецької української драми».

Причиною того, що ці твори й сьогодні не зійшли зі сцени, він вважає вдалу спробу І. Котляревського «своїм глибоким національним почуванням умів так вхопити типові риси свого народу й основні особливості його характеру та духовної психіки, що й по нинішні дні виведені ним на сцену люди — живі, з кров'ю і душею, й це забезпечує їм ще довге життя на українській сцені».

ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ

Михайло Щепкін починав творчий шлях актором кріпацького театру. Пізніше він грав у Харківському і Полтавському професійних театрах. За сприяння І. Котляревського, що був керівником Полтавського театру, актора викупили з кріпацтва.

У створюваних на сцені образах М. Щепкін виявляв глибоке знання життя, побуту, гумору й комізму українського народу. У 1822 р. актор переїхав до Москви, де до кінця свого життя грав у Малому імператорському театрі.

Визначте факти, що характеризують розвиток народного й професійного музичного мистецтва на українських землях у цей період.

2 МУЗИКА. У цей період в житті української спільноти, як і раніше, вагоме місце посідали музика й музичний фольклор. Українці та українки не забували традиційних народних пісень — весільних, жниварських, купальських, колискових, історичних, колядок, щедрівок тощо. Розвивалися також народні танці: гопак, козачок, метелиця тощо. Пісні й танці супроводжувалися музикою, що виконувалася переважно на струнних інструментах (кобза, бандура), цимбалах, сопілках, бубнах. На народних святах українців найчастіше грали троїсті музики — ансамбль із бубна, скрипки й цимбалів. Загальну повагу мали кобзарі, найвідомішими серед яких у цей період були Остап Вересай, Іван Крюковський, Федір Гриценко (Холодний), Андрій Шут.

Центрами формування професійного музичного мистецтва на українських землях у складі Російської імперії ставали переважно великі міста — Київ, Харків, Полтава, Одеса тощо. Ознакою тогочасного міського життя стали виступи в міських

садах і театрах військових духових оркестрів. Час від часу проходили гастролі популярних європейських виконавців. Так, у 1847 р. в Києві, Одесі та Єлисаветграді (зараз Кропив-ницький) із великим успіхом відбулися гастролі угорського піаніста й композитора Ф. Ліста. З’явилися піаністи й композитори, які створювали фортепіанні твори — варіації на теми українських народних пісень. У 1836 р. в Києві польський та український піаніст і композитор Йосип Витвицький написав твір «Україна», варіацію на тему народної пісні «Зібралися всі бурлаки».

У першій половині XIX ст. в Наддніпрянщині виникли перші музичні професійні товариства, які здійснювали концертну діяльність: Філармонічне товариство в Одесі (1842 р.) та Симфонічне товариство аматорів музики і співу в Києві (1848 р.).

Перехід українських регіонів під владу австрійських Габ-сбургів зумовив деяке пожвавлення там музичного життя. Цьому сприяло встановлення безпосередніх зв’язків із Віднем, який був визнаним центром тогочасного європейського музичного мистецтва. У культурному житті Львова чільне місце посіли відомі європейські музиканти — диригент німецького театру Й. Ельснер (учитель польського композитора Ф. Шо-пена) та німецький композитор і диригент А. Нанке. Розвиток українського музичного мистецтва в краї пов’язаний із діяльністю у 20-х рр. XIX ст. греко-католицького духовенства в Перемишлі. У 1829 р. завдяки підтримці єпископа І. Снігурсько-го тут заснували постійний церковний хор. На його основі сформувалося нове покоління, яке започаткувало так звану «перемишльську школу» — український національний напрям у музиці українських земель у складі Австрійської імперії. Найвідомішим її представником став Михайло Вербицький — один із перших професійних композиторів у Галичині.

Назвіть здобутки образотворчого мистецтва цієї доби.

З ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО. В українській скульптурі цього періоду відбувався перехід від стилю бароко до класицизму. Загальне визнання здобув у цей час скульптор-мону-менталіст Іван Мартос. Серед найвідоміших витворів майстра, виконаних у стилі класицизму, надгробні пам’ятники К. Ро-зумовському в Батурині та П. Рум’янцеву в Києві, пам’ятник Г. Потьомкіну в Херсоні, Катерині II у Катеринославі, дюку де Рішельє в Одесі.

У Києві на Володимирському пагорбі встановлено бронзовий пам’ятник князю Русі Володимиру, авторами якого стали російські скульптори Василь Демут-Малиновський, Петро Клодт та архітектор Олександр Тон. Монумент є типовим для стилю класицизму.

На українських землях, підвладних Австрійській імперії, розвиток мистецтва скульптури пов’язаний із творчістю австрійських митців Гартмана Вітвера та родинної династії Шимзерів, які працювали в цей час у Львові. Найкращою роботою Г. Вітвера вважають чотири фонтани на площі Ринок із фігурами Нептуна, Діани, Адоніса та Амфітріти. Окрасою

Львова стали барельєфні композиції, виконані на сюжети античної міфології, та надмогильні пам’ятники, авторами яких були брати Йоганн та Антон Шимзери.

Про зародження мистецтва класицизму в живописі свідчить творчість майстрів портрета Дмитра Левицького та Володимира Боровиковського. Обидва походили з України, але впродовж усього життя працювали в Санкт-Петербурзі. Д. Левицького вважали найкращим європейським портретистом. Серед найвідоміших творів його учня та наступника В. Боровиковського — портрети земляків-українців, які служили на високих посадах у Санкт-Петербурзі, — Д. Трощинського,

О. Безбородька з доньками. Його пензлю належать також розписи церков у Миргороді, Кибинцях та Романівці на українських землях.

У першій половині XIX ст. в українському живописі набув поширення новий стиль — реалізм. Одним із перших українських художників, у творчості яких з’явилися риси нового стилю, стали Іван Сошенко, Капітон Павлов і Гаврило Васько. Серед творів І. Сошенка, які збереглися дотепер, «Портрет бабусі М. Чалого», «Жіночий портрет», жанрові картини «Хлопчики-рибалки», «Продаж сіна на Дніпрі». К. Павлов працював переважно в портретному жанрі. Відомі його «Автопортрет», «Портрет доньки художника», «Портрет мічмана Г. Чайковського», «Хлопчик із голубком». Г. Васько здобув визнання завдяки серії портретів тогочасних українських діячів, виконаних на замовлення В. Тарновського для його приватного музею. Однією з найкращих робіт майстра вважають «Портрет юнака із сім’ї Томари».

Видатним українським пейзажистом цієї доби був Василь Штернберг. Його пензлю належать твори «Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці», «Ярмарок у містечку Ічні», «Малоросійський шинок», «Аскольдова могила» тощо.

Реалізм — напрям у літературі та мистецтві, із яким пов'язане намагання митців дати правдиве, повне відображення дійсності.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Російський художник Василь Тропінін (1776—1857 рр.) був видатним майстром романтичного та реалістичного портрета. Загалом В. Тропінін створив понад 3 тис. портретів. Як і Т. Шевченко, він походив із кріпосних селян і залишався кріпаком до 47 років.

Протягом десяти років він жив на Поділлі. Згодом він писав: «Я мало учився в Академії, але навчився в Малоросії: я там без відпочинку писав із натури, і ці мої роботи, здається, найкраще, що до цього часу мною написано».

В. Тропінін створив узагальнені, глибоко поетичні образи українських селян («Дівчина з Поділля», 1810—1820 рр.; «Дівчина з кужелем» (1810-ті рр.); «Хлопчик із топірцем», «Хлопчик із сопілкою» (обидва 1812 р.); «Пряля», «Портрет українця» (обидва 1821 р.)), краєвиди Поділля («Гроза над селом», 1810-ті рр.), побутові композиції («Весілля в с. Кукавці», 1821р.).

У 1818 р. В. Тропінін, супроводжуючи графа, відвідав місто Кам'янець, у фортеці намалював одного з в'язнів «Портрет українця середнього віку». Дехто із вчених схильні вважати його зображенням У. Кармалюка.

Визначним досягненням образотворчого мистецтва цього періоду стала творчість Тараса Шевченка, який є автором понад тисячі творів різних жанрів. Визнання здобули його картини «Циганка-ворожка», «Катерина», «Портрет невідомого», «Портрет дівчини із собакою», «Портрет невідомої в намисті», «Автопортрет» та інші. Загалом Т. Шевченко створив понад 130 портретів. Він був також відомим майстром графіки й гравюри. Йому належить серія офортів «Живописна Україна».

На підвладних Австрійській імперії українських землях у цей період уславився своїми творами переважно релігійного змісту в стилі класицизму Лука Долинський. Він виконав розписи для новозбудованого собору Св. Юра у Львові та інших церков міста. Його вважали також одним із найкращих тогочасних портретистів. У Закарпатті засновником світського напряму в живописі став Йосип Змій-Міклошій. Після закінчення Віденської академії мистецтв він працював придворним майстром пряшівського єпископа. Його пензлю належать портрети, картини на побутові теми із життя закарпатських селян, пейзажі. Майстер також виконував розписи багатьох церков Закарпаття.

Офорт — вид гравюри на металі, у якому заглиблені елементи зображення отримують шляхом травлення металу кислотою, а також відтиск із такої гравюри.

4 АРХІТЕКТУРА. У першій половині XIX ст. тривала розпочата наприкінці минулого століття перебудова губернських і повітових українських міст під російською владою. За цим наглядали спеціальні будівельні комітети й комісії. Швидкими темпами відбувалося будівництво в Єлисаветграді, Херсоні, Маріуполі, Одесі, Севастополі та інших містах. До участі в ньому залучали відомих російських архітекторів. Панівним архітектурним стилем був класицизм.

У Києві протягом 30 років головним міським архітектором працював Андрій Меленський. У зв’язку з поверненням Києву в 1802 р. прав міського самоврядування за його проєктом спорудили пам’ятник на честь відновлення магдебурзького права. Саме А. Меленський під час розробки плану забудови міста визначив Хрещатик як майбутню головну вулицю Києва. За його проєктами в місті було споруджено новий центр губернської адміністрації на Печерську, перший у Києві будинок театру на Хрещатику, Контрактовий будинок на Подолі й перебудовано тут Гостинний двір. На Аскольдовій могилі архітектор створив мавзолей — пам’ятник Аскольду, який, за літописом, був одним із перших київських князів.

Найбільшою спорудою Києва цього часу стала створена в 1839—1843 рр. за проєктом архітектора Вікентія Беретті будівля університету Св. Володимира. Окрасою міста став також спроєктований ним Інститут шляхетних дівчат. У Харкові за проєктом архітекторів Є. Васильєва та О. Тона в 1824— 1833 рр. спорудили високу дзвіницю Успенського собору на честь перемоги над Наполеоном у 1812 р. Серед будівель, що з’явилися в тогочасному Севастополі, виділялися будинок Морської бібліотеки зі славнозвісною Баштою вітрів, Петро-павлівський собор і Графська пристань.

Що було характерним для розвитку тогочасної архітектури на українських землях?

У цей період на українських землях у складі Російської імперії почали з’являтися нові палацово-паркові комплекси, що складалися з палаців знаті, оточених парками. У 1799— 1803 рр. в мальовничій місцевості над річкою Сейм у Бату-рині збудували палац останнього українського гетьмана К. Ро-зумовського. Автором проєкту був петербурзький архітектор

Ч. Камерон. У селі Сокиринці на Чернігівщині в маєтку П. Галагана в 1829 р. спорудили палац у стилі класицизму, до якого прилягав парк площею в 600 десятин з алеями, штучними галявинами та озерами.

Світову славу своєю красою здобули декоративно-пейзажні парки «Олександрія» поряд із Білою Церквою та «Софіївка» в околицях Умані.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Парк «Олександрія» було створено неподалік міста Біла Церква у 80-х рр. XVIII ст. Назву він отримав на честь своєї засновниці графині Олександри Браницької. Системи озер, алеї, великі галявини, численні альтани, колонади, містки й сам палац графів Браницьких разом із величезною кількістю дерев створили неповторний ансамбль.

Парк «Софіївка» був заснований у 1796 р. власником міста Умані, графом Станіславом Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької. Це єдиний серед тогочасних парків, на території якого немає палацу. Тут було розбито чотири штучні озера, з'єднані підземними каналами, побудовано гроти, лабіринти, скелі з великих каменів, численні павільйони та містки.

Більшість визначних архітектурних пам’яток цієї доби на українських землях у складі Австрійської імперії зосереджено у Львові. Це будівлі «Оссолінеуму» (1827 р.), ратуші на площі Ринок із високою вежею та годинником (1835 р.), міського театру (1842 р.) та кілька житлових будинків. Більшість тогочасних нових міських споруд створено за проєктами німецьких архітекторів. У Буковині визначною архітектурною

пам’яткою того часу стала зведена в Чернівцях за проєктом А. Мікулича міська ратуша із 45-метровою вежею (1843— 1847 рр.). У середині 40-х рр. XIX ст. тут було збудовано також кафедральний православний собор, витриманий у візантійському стилі, та церкву Св. Параскеви.

НА ПІДСТАВІ ФАКТІВ, РОЗГЛЯНУТИХ У ПАРАГРАФІ, СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

■ зміни, які відбулися в цей період у розвитку театрального мистецтва;

■ стан музичного мистецтва на тогочасних українських землях;

■ процеси, які розгорталися в образотворчому мистецтві цього періоду;

■ особливості розвитку архітектури на українських землях цієї доби.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1818 р. — відкриття професійного театру в Полтаві.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Перевірте набуті знання за допомогою навчальної гри «Закінчіть речення». Правила гри. Учитель/

учителька пропонує учасникам/учасницям гри (гру можна проводити індивідуально, із командами або класом у цілому) завершити 6—12 речень із характеристиками, за якими можна впізнати розглянуті ними події або явища.

2. Які з подій, пов'язаних зі становленням українського театру в цей період, ви вважаєте найважливішими? Чому? 3. Порівняйте розвиток музичного мистецтва на українських землях у розглянутий період та в попередньому столітті. Чим, на вашу думку, можна пояснити наявні відмінності? 4. У чому, на вашу думку, полягав розвиток українського образотворчого мистецтва цієї доби. 5. Як імперське панування вплинуло на розвиток архітектури українських земель? Наведіть факти, які підтверджують вашу думку.

6. Робота в парах. Завершіть складання таблиці «Культура України кінця XVIII — першої половини

XIX ст. 7. Познайомтеся з «Переліком палаців — садиб України» за сучасними областями. Складіть карту палаців — садиб кінця XVIII — першої половини XIX ст. на території сучасної України. Використовуючи її, розкажіть про їх виникнення та сучасний стан.

8. Відвідайте місцевий музей образотворчого мистецтва й підготуйте повідомлення про твори українських майстрів кінця XVIII — першої половини XIX ст. в його експозиції. 9. З'ясуйте, які архітектурні пам'ятки кінця XVIII — першої половини XIX ст. розташовані в місцевості, де ви живете. Підготуйте повідомлення про декілька з них.

Практичне заняття за розділом ІІІ. Повсякденне життя та культура України кінця XVIII — першої половини XIX ст.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке повсякденне життя людини й культура суспільства? 2. Чим дослідження повсякденного життя людини й культури суспільства допомагає створити повне уявлення про події минулого? 3. Які найвагоміші, на вашу думку, зміни відбулися в повсякденному житті українського населення цієї доби? Чому ви вважаєте їх найвагомішими? 4. Які серед досягнень культури України цього періоду ви вважаєте найважливішими? Поясніть свою думку.

МЕТА: спираючись на знання, отримані впродовж опрацювання матеріалу розділу, розвивати вміння працювати з контурною картою, удосконалювати навички групової роботи, вміння працювати з історичними джерелами та знаходити необхідне в джерелах додаткової інформації.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

1. Повторити матеріал до розділу.

2. Підготувати міні-проєкт про повсякденне життя представників однієї з груп населення українських земель, — селянства, міщанства, торговців, дворян-землевласників, — у першій половині XIX ст.

3. Підготувати усну або письмову розповідь про віртуальну мандрівку «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури українських земель першої половини XIX ст.».

4. Підготувати розгорнутий план доповіді «Наш край наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.».

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Робота з контурною картою

1. Позначте відповідними цифрами місця діяльності названих навчальних закладів і підпишіть назви міст, де вони існували:

1 Волинський ліцей;

2 Рішельєвський ліцей;

3 Гімназія вищих наук;

4 Реальна (торговельна) академія;

5 Технічна академія.

2. Позначте міста, де діяли університети, і підпишіть назви цих міст.

3. Підпишіть і підкресліть відповідними кольорами назви міст, де виникли:

синім — технічні й наукові товариства; зеленим — перші професійні театри.

4. Позначте першими літерами назв декоративно-пейзажні парки, створені на околицях Білої Церкви та Умані.

II. Робота з джерелами

Ознайомтеся із запропонованим матеріалом і виконайте завдання.

III. Робота в малих групах

У складі малих груп, створених за тематикою виконаних завдань, відбувається обговорення результатів роботи над ними. Групи визначають роботи, які доцільно заслухати в класі.

IV. Підсумки заняття

Учні та учениці самостійно визначають, чим практичне заняття було корисним для них.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із проєкту заснування Харківського університету, представленого В. Каразіним (серпень 1802 р.)

1. ... § 16. Благоустроєна держава має потребу в особливому училищі, яке б готувало чиновників для спорудження різних будівель, водних сполучень та інших державних робіт цього роду, необхідних найбільше там, де все це упорядковується і наближається до квітучого становища. Ґрунтовне вивчення архітектури, механіки, гідравліки і землеустрою в тому найбільше, що належить до застосування умоглядних основ їх до самого виконання на ділі, потребує особливих учителів

і способу викладання, відмінного від звичайного викладання цих наук як частини фізики або змішаної механіки. Відділ університету, призначений для цього, будучи учбовим закладом, майже єдиним в Росії, можна назвати відділом цивільних мистецтв.

? Робота в парах. Обговоріть і дайте відповідь на запитання: чим навчання в Харківському університеті мало, за задумом його засновників, відрізнятися від інших навчальних закладів?

З оголошення ради Київського університету Св. Володимира про його урочисте відкриття

... Затверджений в цьому краї університет, перетворений із Волинського ліцею, призначений переважно для навчання юнацтва губерній Київської, Волинської і Подільської; спадкова увага жителів їх до користі освіти і на майбутні часи зміцнила добробут учбових закладів цього краю.

Місцем заснування цього закладу обрано місто Київ, столицю святого рівноапостольного князя Володимира,

де вперше засяяло і звідки розлилося. світло істинної віри. Хай це обрання провіщає успіхи розсадника освіти, в дусі благочестя і моральності.

? Робота в парах. Обговоріть і дайте відповідь на запитання: як у джерелі визначається мета створення та діяльності університету?

Із передмови до нездійсненого видання «Кобзаря» Т. Шевченка

.Велика туга осіла мою душу. Чую, а іноді і читаю: ляхи друкують. неначе всім заціпило. Чого се ви так, братія мої? Може, злякались нашествія іноплеменних журналістів. Не бійтеся, собака лає, а вітер несе. Вони кричать, чом ми по-московській не пишемо? А чом москалі самі нічого не пишуть по-своєму, а тільки переводять, та й то чортзна по якому. Кричать о братстві, а гризуться, мов скажені собаки. Кричать про єдину слав'янську літературу, а не хотять і заглянуть, що робиться у слов'ян!

Чи розібрали вони хоч одну книжку польську, чеську, сербську або хоч і нашу? Бо і ми таки, слава богу, не німці. Не розібрали. Чом? Тим, що не тямлять. Наша книжка як попадеться у їх руки, то вони аж репетують та хвалять те, що найпоганше. А наші патріоти-хуторяни й собі за ними.

? Робота в парах. Обговоріть і дайте відповідь на запитання: яким є ставлення автора до російських імперських уявлень про «єдину слов'янську літературу»? Наведіть слова Т. Шевченка, які підтверджують вашу думку.

Наш край наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

І. Адміністративно-територіальний та істори-

ко-етнографічний розвиток.

1. До складу якої імперії — Російської чи Австрійської — входив ваш регіон наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.?

2. Покажіть на карті населений пункт, у якому ви проживаєте. На території якого району, області він розташований?

3. Якому історико-етнографічного регіону він відповідає?

4. Охарактеризуйте особливості адміністративно-територіального устрою цього регіону на початку XIX ст.

5. Які населені пункти існували на той час у вашому регіоні? Порівняйте їх із тими, що існують сьогодні. Чи зазнали змін їхні назви, розміри?

6. Чи є у вашому краї населені пункти, які виникли наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.? Назвіть їх і поясніть походження їхніх назв.

7. Яким був етнічний і соціальний склад населення вашого краю наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.?

II. Зміни в господарському житті.

1. Що ви знаєте про особливості розвитку сільського господарства вашого краю в ті часи?

2. Які сільськогосподарські культури переважно вирощувалися тоді у вашому регіоні?

3. Яким був стан промисловості й торгівлі?

4. Визначте спільне й відмінне в господарському житті краю порівняно з іншими регіонами українських земель цього періоду.

5. Що вам відомо про соціальне становище в краї та соціальні протести населення?

6. Відвідайте місцевий краєзнавчий (історичний) музей і підготуйте за його експозицією повідомлення про побут і повсякденне життя населення краю наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

III. Українське національне відродження.

1. Які події, пов’язані з розгортанням українського національного руху, відбулися на території вашого краю або регіону?

2. Назвіть діячів українського національного відродження цього періоду, що походили або діяли у вашому краї чи регіоні. Яким був їхній внесок в український національний рух?

3. Які пам’ятки, пов’язані з українським національним рухом кінця XVIII — першої половини XIX ст., є на території вашого краю або регіону? Підготуйте розповідь про одну з них.

4. Визначте спільне й відмінне в розгортанні українського національного руху

ЗАВДАННЯ

1. Розпочніть складати порівняльну таблицю

«Наш край в історії України та Європи» (кінець XVIII — перша половина XIX ст.).

на території вашого регіону порівняно з іншими регіонами українських земель того часу.

Основні події та історичні процеси
Історія рідного краю	Історія України	Історія Європи

5. Відшукайте науково-популярні твори, статті, художні твори, присвячені подіям українського національного відродження у вашому краї в цей період. Яку інформацію можна отримати з них?

6. Яким, на вашу думку, був внесок вашого краю або регіону в український національний рух цього періоду?

FV. Нові явища в культурному та духовному

житті населення.

1. Що ви знаєте про вірування, звичаї та традиції населення вашого краю?

2. Назвіть діячів української культури цього періоду, що походили або проживали в краї. Яким був їхній внесок у розвиток культури?

3. Які пам’ятки культури кінця XVIII — першої половини XIX ст. розташовані у вашому регіоні? Підготуйте розповідь про одну з них.

4. Які церковні споруди, збудовані в той час, збереглися на території вашого краю?

5. Визначте спільне й відмінне в духовному й культурному житті населення краю порівняно з іншими регіонами українських земель цього періоду.

6. У яких творах української літератури розповідається про тогочасну історію вашого краю або регіону, у якому він розташований? Яку інформацію про події та життя населення в ті часи можна отримати з них?

2. Розпочніть складати таблицю «Видатні діячі історії краю» (кінець XVIII — перша половина XIX ст.).

Прізвище, роки життя	Чим уславився	Значення діяльності

Узагальнення за розділом ІІІ. Повсякденне життя та культура України кінця XVIII — першої половини XIX ст.

I. Ігрові завдання

1. Об’єднайтеся в команди й проведіть гру «Хто більше» для визначення кращих знавців термінів і понять розділу.

Правила гри. Командам учнів та учениць доручається за встановлений час пригадати й навести якомога більше термінів та понять із їхніми визначеннями. Із метою уникнення непорозумінь кожна команда оприлюднює свої терміни і поняття за відсутності суперників.

2. Об’єднайтеся в команди й проведіть гру «Чотири зупинки».

Правила гри. Кожна команда отримує завдання розповісти, що вона побачила на визначених чотирьох зупинках фантастичної машини часу, яка перенесла їх у минуле. Гру пропонується проводити за одним із запропонованих сценаріїв.

Варіант I: ви супроводжуєте російського урядовця, який прямує через українські землі за кордон. Розіграйте невеликі інсценізації того, про що ви дізналися під час таких чотирьох зупинок: 1) зустріч із селянською родиною перед її хатою на Київщині; 2) у парку «Олександрія» графа Браницького неподалік Білої Церкви; 3) архітектор Андрій Меленський розповідає про те, що змінилося при ньому у Києві; 4) харків’янин розповідає про розвиток освіти й науки в їхньому місті.

Варіант II: ви супроводжуєте французького журналіста, який збирає матеріал про українські землі для книги. Розіграйте невеликі інсценізації того, про що ви дізналися під час таких чотирьох зупинок: 1) обід із селянською родиною на Київщині; 2) у парку «Со-

фіївка» графа Потоцького неподалік Умані; 3) полтавчанин/полтавчанка розповідає про театральне життя в місті; 4) львів’янин/львів’янка розповідає про зміни, які відбулися в місті за австрійської влади в цей період.

3. Об’єднайтеся у дві команди й проведіть гру «Історичний турнір».

Правила гри. Визначається тема, за якою відбудеться гра. Шляхом жеребкування встановлюється, хто першим ставить запитання. Доцільно заздалегідь попередити, що оригінальність запитань також оцінюватиметься. Отримавши запитання, представник/представниця іншої команди відповідає. Після цього вона ставить своє запитання. Журі оцінює правильність відповіді. Гра триває, поки команди не вичерпають встановлений ліміт запитань. Для кращої організації гри час на роздуми над запитанням необхідно визначити до її початку.

II. Спільне обговорення

У складі малих груп або колективно обговоріть наведені питання:

1) суперечності розвитку української культури під впливом політики Російської та Австрійської імперій;

2) причинно-наслідковий зв’язок між перетвореннями в соціально-економічній сфері та змінами в житті й побуті людини;

3) значення історичних пам’яток, фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців та українок і формуванні національної свідомості;

4) суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти й культури.

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом ІІІ. Повсякденне життя та культура України кінця XVIII — першої половини XIX ст.

 

 

Це матеріал з підручника "Історія України" (з поглибленним вивченням історії) за 9 клас Гісем, Мартинюк 2022