Пригадайте особливості природних умов Центральної Азії. Як вони позначаються на господарстві країн?

1. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ. Казахстан — найбільша держава Центральної Азії та дев’ята за площею країна світу. Протяжність його території із заходу на схід перевищує 3000 км, із півночі на південь — 1700 км. На півночі та північному заході Казахстан межує з Росією, на півдні — із державами Центральної Азії — Узбекистаном, Киргизстаном та Туркменистаном, на південному сході — із Китаєм. Країна розташована фактично в центрі материка Євразія й не має виходу до Світового океану, але омивається водами Каспійського й Аральського морів.

Пригадайте, що вам відомо про екологічну катастрофу Аралу.

Завдяки серединному положенню між Європою та Азією територія Казахстану ще в давні часи була ареною жвавих торговельних та

політичних зв’язків. І сьогодні Казахстан відіграє роль сполучної ланки між Європейським та Азіатським регіонами. Однак відсутність прямого виходу до моря та віддаленість території від світових економічних центрів ускладнюють участь Казахстану в міжнародних економічних процесах.

За допомогою карт атласу та матеріалів електронного додатка до підручника визначте особливості природних умов і ресурсів Казахстану.

2 НАСЕЛЕННЯ. Кількість населення Казахстану становить 18,1 млн осіб. На його динаміку в останні десятиліття суттєво вплинули процеси міграції. У 1990-ті рр. країну залишило 11 % населення (переважно росіяни, німці, українці). Із 2004 р. ситуація покращилася за рахунок повернення казахів на історичну батьківщину та додатного природного приросту

(10 %о). У віковій структурі населення значною є частка дітей віком до 14 років (26,1 %). Люди працездатного віку та старші за 65 років становлять 66,2 та 7,7 % відповідно (мал. 1).

Для Казахстану характерна низька середня густота населення — лише 7 осіб/км². Населення територією країни розміщується вкрай нерівномірно: найбільш густо заселені північні та південні райони з більш сприятливими умовами для життя. Внутрішні пустельні та напівпустельні території майже безлюдні.

Кількість городян становить 53,2 % населення країни. Найбільш населеним містом є Алмати (до 1997 р. — столиця країни), де проживають 1,5 млн осіб. Іншими великими містами є Астана (800 тис. осіб), Шимкент (700 тис. осіб), Караганда (500 тис. осіб), Се-мей (300 тис. осіб).

Знайдіть на карті найбільші міста країни. Поясніть особливості їх географічного положення.

Понад половина ЕАН Казахстану працює у сфері послуг (61,6 %), у той самий час залишається високою частка зайнятих у сільському господарстві (18,1 %) та порівняно невеликою — у промисловості (20,4 %).

З ГОСПОДАРСТВО. Після розпаду СРСР та соціально-економічної кризи Казахстан узяв курс на формування ринкової економічної системи. Було здійснено широкомасштабну програму приватизації, у тому числі сировинного сектору, почали активно залучати іноземні інвестиції.

Основу господарства становить промисловий сектор (мал. 2). Особливістю територіальної організації промисловості є концентрація виробництв у північних та південних районах.

Поясніть причини нерівномірного розподілу промислових об'єктів територією країни.

Знайдіть на карті атласу спеціалізовані промислові центри Казахстану.

Найважливішу роль відіграють добувна промисловість та кольорова металургія. У Казахстані розташований Карагандинський вугільний басейн, також зростає значення Екібастузького басейну, де видобуток вугілля ведеться відкритим способом. Розробка прикаспійських нафтових родовищ й експорт нафти до Європи (через Новоросійськ) та Китаю сприяють економічному розвитку Казахстану.

Країна виділяється видобутком мідної руди в Центральному Казахстані й виплавкою міді (Джезказган і Балхаш). Поліметалеві руди добувають на сході країни, а боксити — у Кустанайській області. Розробляються родовища природного газу, залізної, свинцево-цинкової, нікелевої руд та інших корисних копалин.

Більша частина електроенергії виробляється на ТЕС, що працюють на вугіллі й природному газі.

Розвиваються нафтопереробка й чорна металургія. Нафтопереробні заводи розміщуються в Актау, Павлодарі, Шимкенті.

У хімічній промисловості Казахстану значне місце посідає виробництво мінеральних добрив із місцевої сировини, а також сірчаної кислоти, отрутохімікатів, синтетичного каучуку.

У структурі машинобудування переважають виробництва машин й обладнання для добувної та металургійної промисловості, сільського господарства (трактори, гірничошахтне обладнання, протиерозійна техніка, екскаватори).

Харчова промисловість займається переробкою м’яса й зерна. Легка промисловість представлена бавовняним (Алмати, Шимкент), вовняним, шовковим, трикотажним та шкіряно-взуттєвим виробництвами.

У сільському господарстві провідна роль належить тваринництву, що виробляє понад половину продукції. Основні напрямки — вівчарство й розведення великої рогатої худоби. Також тут розводять свиней, верблюдів і коней.

На територіях, де поширене богарне землеробство, переважають посіви ярої пшениці й проса. На зрошуваних землях півдня розвинене рисосіяння. Близько третини площ зайнято під кормові й технічні культури, найбільше значення мають посіви соняшнику й бавовнику. Розвинені плодівництво, виноградарство, баштанництво.

У сфері послуг найбільшу частку ВВП забезпечують транспортні послуги. Географічні особливості Казахстану визначають пріоритетну роль транспорту в реалізації транзитного потенціалу країни. Найбільше значення мають автомобільний і залізничний транспорт. Значна протяжність країни й специфіка перевезення вантажів обумовлюють провідні позиції залізниць у вантажообігу. Одним із найваж

ливіших завдань Казахстану є забезпечення транспортування нафти на міжнародний ринок. Із цією метою Казахстан спільно з Азербайджаном розбудовує Транскаспійський транспортний коридор.

Динамічно розвиваються торгівля, фінансова та страхова сфери, інформаційні послуги.

4 ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ. У зовнішніх економічних зв’язках Казахстан дотримується принципу багатовекторності, бере участь у регіональних та субрегіональних економічних організаціях та проектах, розвиває двосторонні зв’язки з державами Європи, Азії та Америки.

Головною складовою експорту Казахстану є продукція первинного сектору економіки: мінеральна сировина (нафта, природний газ, вугілля, чорні та кольорові метали) та сільськогосподарська продукція (зерно, м’ясо, вовна, шкіра). В імпорті переважають машини та обладнання, продукти харчування. У списку провідних партнерів — Росія, Китай, країни ЄС.

За допомогою додаткових джерел охарактеризуйте міжнародні зв'язки України й Казахстану.

ВИСНОВКИ

• Головною перевагою ЕГП Казахстану є транзитне положення між Європою та Азією, сусідство з Китаєм.

• На значній території країни природні умови несприятливі для життя та господарської діяльності населення. Ключове значення для економіки мають земельні та багаті й різноманітні мінеральні ресурси.

• Загальні риси населення: строкатий етнічний склад, значна частка росіян, вплив зовнішніх міграцій на динаміку населення, нерівномірний розподіл населення, середній рівень урбанізації.

• В економіці Казахстану провідну роль відіграє промисловість. Експортне значення мають видобуток та первинна переробка корисних копалин.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Укажіть переваги та недоліки географічного положення Казахстану для розвитку економіки та здійснення зовнішньоекономічних зв'язків.

2. За допомогою мал. 1 та тексту параграфа опишіть сучасну демографічну ситуацію в Казахстані.

3. Охарактеризуйте структурні особливості промисловості Казахстану.

4. Назвіть продукцію, яку Казахстан постачає на світовий ринок.

Практична робота 15. Аналіз статево-вікових пірамід різних за рівнем економічного розвитку країн Азії ¹

1. Скористайтеся матеріалами теми «Субре-гіони та країни Азії» та проаналізуйте й порівняйте статево-вікові піраміди Японії, Китаю, Індії, Туреччини, Індонезії,

Саудівської Аравії та Казахстану.

2. Зробіть висновки про особливості демографічних процесів у країнах Азії залежно від їхнього рівня економічного розвитку.

Це матеріал з підручника Географія 10 клас (профільний рівень) Довгань, Стадник