Інформація про новину
  • Переглядів: 293
  • Дата: 13-01-2022, 03:24
13-01-2022, 03:24

5. Масонство. Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  4. Початок українського національного ...
Наступна сторінка:   6. Соціальні протести на Українських з...

Згадайте, який воєнний досвід набули козацькі формування під час франко-російської війни.

Як ви розумієте значення поняття «Просвітництво»?

Чи пам’ятаєте ви, що, за рішенням Віденського конгресу 1815 року, у складі Російської імперії було створено Королівство (Царство) Польське, наділене автономією? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, які результати для України мали суспільні рухи першої третини ХІХ століття.

 

1. Масони та Україна

Масони були міжнародною організацією, яка складалася з масонських лож (клубів чи товариств). Головна мета масонського руху — об’єднання всіх народів світу в одну велику сім’ю на принципах свободи, рівності, братерства. Прихильники цього релігійно-етичного руху заперечували насильство та політику як засоби досягнення мети. Натомість закликали до морального вдосконалення людини, вважаючи, що, лише вдосконаливши себе, можна покращити суспільство загалом. Поширення ідей Просвітництва, що засуджували абсолютизм, деспотизм, жорстоке ставлення до людини, сприяло розгортанню на українських землях масонського руху. Він об’єднував незадоволених і став своєрідною формою протесту еліти проти існуючих порядків.

Масонські ложі в Україні були таємними клубами, учасники яких обговорювали на зібраннях перспективи розвитку українського та інших народів. При цьому лівобережні масонські ложі схилялися до ідеї загальнослов’янського єднання, а правобережні — до ідеї об’єднання українців з поляками. Перша масонська ложа виникла ще в 1742 році в селі Вишнівець на Волині. Проте більш широкого поширення масонство набуло наприкінці XVIII - на початку ХІХ століття. З-поміж масонських лож того часу в Україні виділялись одеські «Понт Евксинський» і «Трьох царств природи», київська «З’єднаних слов’ян» та полтавська «Любов до істини». Їхніми членами були службовці, лікарі, вчителі, військові, представники шляхетсько-старшинських родин. Окрім українців, до лож належали росіяни, поляки, євреї, греки, італійці, французи та інші.

Із часом багато учасників масонських організацій в Україні розчарувалися в їхній пасивній діяльності. Дієвішу позицію зайняли члени полтавської ложі «Любов до істини». В 1821 році вони під-

тримали ініціативу предводителя дворянства Переяславського повіту Полтавської губернії, землевласника й мецената Василя Лукашевича та створили нову таємну організацію — «Малоросійське товариство». Її учасниками були однодумці Василя Лукашевича — Петро Капніст, Іван Котляревський, Семен Кочубей, Володимир Тарновський, Олександр Величко та інші. У програмному документі — «Катехізисі автономіста» — визначено її мету: політична незалежність України як головна передумова вільного розвитку народу, скасування кріпацтва і запровадження європейських форм державного устрою. Члени товариства підтримували ідею піднесення політичної свідомості українського населення. Діяльність опозиційних до влади організацій насторожила уряд. 1822 року імператор Олександр І заборонив масонські ложі й таємні товариства, оскільки вбачав у них загрозу для своєї влади.

1. Що таке масонство?

2. Назвіть масонські організації, що діяли в Україні. Хто до них входив?

3. Коли і з якою метою було створено «Малоросійське товариство»?

Детальніше про... історію масонського руху

Термін «масони» виник ще в добу Середньовіччя і дослівно означав «вільні каменярі». Тоді це були справді ремісники будівельних цехів, які могли вільно пересуватись європейськими країнами без будь-яких обмежень. Адже талант зодчих високо цінували у християнській Європі, де розгорнулося храмове будівництво.

У добу Нового часу масонами почали йменуватися члени таємних релігійно-етичних організацій, які хотіли «побудувати» новий досконалий світ. Себе вони називали будівничими, а Бога — головним архітектором світу. Тому символи масонського руху пов’язані з будівельною справою.

1. Всевидюче око — вічна присутність, спостереження і провидіння «Великого будівничого Всесвіту».

2. Косинець і циркуль— символи перепланування світу.

3. Кельма — символ зміцнення братерських зв’язків.

4. Прямець — символ істини.

5. Рівень — символ рівності між людьми.

6. Молоток — символ вдосконалення, позитивних змін.

Відлуння минулого

Указ Олександра І про заборону масонських лож та інших таємних товариств від 1 серпня 1822 року (витяг)

«Заворушення..., що відбулися в інших Державах через існування різних таємних товариств, з яких одні під назвою лож Масонських мали початковою метою творити добро, інші, таємно займаючись справами політичними,

...завдали шкоди Державам, змусили деяких ці таємні товариства заборонити. ...Я визнав за благо стосовно згаданих товариств постановити: 1. Всі таємні товариства, під якими назвами вони не існували би, як то: Масонські ложі чи інші, повинні бути закриті, а їх створення надалі не дозволяти».

1. Подумайте, про які заворушення йдеться в документі.

2. У чому істинна причина заборони масонських лож?

2. Декабристський рух в Україні

Наполеонівські війни змінили не лише карту Європи, а й світогляд багатьох людей. Українські та російські військові-учасники закордонного походу проти наполеонівської армії побачили, як живуть в інших європейських країнах. Тому неприйнятним для них були самодержавство і кріпацтво. Пропагуючи ідею зміни існуючого порядку, військові планували встановити в Російській імперії конституційний лад шляхом збройного державного перевороту.

Для його підготовки вони створили Союз порятунку, а після розпуску цієї організації — Союз благоденства. Це були таємні військові товариства. Після розпаду Союзу благоденства 1821 року в місті Тульчині утворилося Південне товариство, лідером якого став полковник Павло Пестель. Товариство мало осередки в містечках Кам’янка і Васильків. Своє бачення нового державного устрою Павло Пестель виклав у програмному документі — «Руській правді». У ньому передбачалося, що Російська імперія стане унітарною (єдиною, неподільною) республікою, тобто державою без монарха, якою управляли б обрані населенням органи влади. До цієї республіки мали увійти десять областей. У 1825 році до Південного товариства приєдналося «Товариство об’єднаних слов’ян» із Новограда-Волинського, засноване братами-офіцерами Андрієм та Петром Борисовими, яке відстоювало ідею визволення слов’янських народів і створення їхнього федеративного союзу. З 1822 року в Петербурзі діяло Північне товариство. Його керівник Микита Муравйов написав проєкт Конституції Північного товариства. Майбутню Російську державу він бачив конституційною монархією з імператором і парламентом. За прикладом США країна мала поділятися на штати, два з яких територіально збігалися з колишньою Гетьманщиною та Слобідською Україною. Проте ні Південне, ні Північне товариства не передбачили окремого статусу для України. Програмні документи об’єднувала ідея скасування кріпацтва, надання громадянських прав населенню та повалення абсолютизму.

Державний переворот було заплановано на 1826 рік, проте через неочікувану смерть імператора Олександра І повстання перенесли на 14 грудня 1825 року, коли військові мали складати присягу новому

очільникові держави. Хоча виступ у столиці імперії Петербурзі був придушений, 29 грудня 1825 року в містечку Василькові, поблизу Києва, розпочалося повстання Чернігівського полку. Його очолили підполковник Сергій Муравйов-Апостол — нащадок гетьмана Данила Апостола — та підпоручик Михайло Бестужев-Рюмін. Урядовим військам вдалося 3 січня 1826 року придушити і цей збройний виступ. Керівників повстання стратили, кількасот учасників заслали до Сибіру, солдатів покарали шпіцрутенами (ударами довгих гнучких палиць) та більшість із них відправили на Кавказ. Від російської назви місяця грудня — «декабрь» — учасників повстання згодом почали називати декабристами.

1. Як частина військових планувала змінити державне управління імперією?

2. Назвіть програмні документи таємних товариств та визначену в них мету.

3. Коли відбулися повстання в Петербурзі та на Київщині?

Жінка в історії Марія Волконська

20-річною красуня Марія Раєвська, донька відомого російського генерала, вийшла заміж за генерал-майора російської армії Сергія Волконського зі старовинного княжого чернігівського роду Ольжичів. За рік народила йому первістка Миколку. Та недовго тривало сімейне щастя. Звинувачений у спробі державного перевороту, декабрист Сергій Волконський був засланий до Сибіру.

Заради чоловіка Марія відмовилася від усього та поїхала за ним. Важко жилося колишній дворянці, яка звикла до розкоші, а тепер про свої витрати мусила звітувати начальникові рудника. Жила у простій сільській хаті, сама готувала їжу, палила в печі, носила воду. Морально та матеріально допомагала засланцям, вела кореспонденцію за тих, кому листування було заборонене. Ударом для жінки стала звістка з далекої України про смерть дворічного Миколки. Згодом у подружжя народилася донька Софійка, син Михайло та донька Олена.

У 1837 році завершився термін заслання, але сім’ї Волконських влада заборонила повертатися додому. Деякий час вони проживали в сибірському місті Іркутськ, де Марія Волконська створила аматорський театр, а будинок подружжя став центром суспільного життя міста. Лише 1855 року Волконські були поновлені у правах та отримали дозвіл на повернення додому. Марія Волконська написала спогади французькою мовою. В них подала автобіографічні та інші історичні відомості, оповіла подробиці з життя декабристів, їхніх близьких і оточення. Останні роки життя мешкала на Чернігівщині. Померла Марія Волконська 1863 року і похована в селі Вороньки на Чернігівщині. Через два роки помер Сергій Волконський. Згідно із заповітом, його поховали в ногах у дружини.

1. Перед смертю батько Марії Волконської промовив: «Ось найдивовижніша жінка, яку я знав». Узагальніть одним реченням діяльність цієї дивовижної жінки.

3. Польське (Листопадове) повстання 1830—1831 років та Україна

На території України також розгорнувся польський національно-визвольний рух. Його причиною стало обмеження з боку російського уряду автономії Королівства (Царства) Польського, що утворилось у 1815 році згідно з рішенням Віденського конгресу. За Конституцією Королівства (Царства) Польського, в краї діяв сейм, уряд, польська мова в освіті, діловодстві, створені військові підрозділи. Все це не зовсім поєднувалося з існуванням самодержавства. Відтак імперська влада пішла в наступ. Було запроваджено цензуру, звужено повноваження польського сейму, посилилися репресії, придушувалися прояви національного життя, а намісником став не польський шляхтич, а цесаревич Костянтин Павлович — брат російського імператора, котрий відчував себе тут повноправним господарем. У польському суспільстві визрівало прагнення вийти зі складу імперії. Повстання, очолюване польськими офіцерами, розпочалося в листопаді 1830 року у Варшаві. Згодом воно поширилося на Правобережну Україну. Повсталі направили сюди військові загони, які повинні були підняти місцеве населення на антиросійський протест. Мета повсталих — відродити Річ Посполиту в кордонах 1772 року. Їх надихали революційні події 1830 року в Бельгії, яка відокремилася від Нідерландів і стала незалежною державою.

Щоб привернути на свій бік інші народи імперії, поляки висунули гасло «За нашу і вашу свободу», проте жодних політичних прав для них не передбачили. До повстання долучилася польська шляхта Волині, Київщини та Поділля, а от українське населення не відгукнулося на цей заклик. Селян не влаштовувало збереження кріпацтва, а інтелігенцію — прилучення Правобережної України до відродженої Речі Посполитої. Відтак з українського боку в повстанні брали участь лише кілька десятків офіцерів-нащадків козацької старшини. Відсутність серед повстанців єдності, чіткого плану дій та підтримки українського населення Правобережжя російський уряд використав для придушення повстання у вересні 1831 року.

Згідно з вироком суду, що відбувся в Києві, керівників та учасників польського виступу було заслано до Сибіру чи віддано в солдати, переважно на Кавказ. Польських шляхтичів позбавили дворянських прав і маєтків. Хоча українці не брали участі в польському повстанні, але й вони теж упродовж

тривалого часу відчували на собі його негативні наслідки. На Правобережжі було закрито польські школи та Кременецький ліцей, скасовано магдебурзьке право і чинність Литовських статутів, 1839 року заборонено греко-католицьку церкву, збільшено кількість військових гарнізонів у містах, збудовано і забезпечено відповідним гарнізоном Нову Печерську фортецю в Києві.

1. Назвіть мету польського визвольного повстання 1830 року.

2. Яким було ставлення українців до повстання? Чому?

3. Які наслідки мало польське повстання для українців?

У той час, коли... на теренах України

виникло «Малоросійське товариство», ...

Тоді. у світі

Мексика, яка триста років була іспанською колонією, проголосила незалежність.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1821 рік— створення таємної організації «Малоросійське товариство»;

— 1822 рік — указ Олександра І про заборону масонських лож і таємних товариств;

— 29 грудня 1825 року - 3 січня 1826 року — повстання Чернігівського полку;

— 1830-1831 роки — польське (Листопадове) визвольне повстання;

— 1839 рік — заборонено греко-католицьку церкву на Правобережжі.

2. Поясніть значення понять: «масони», «декабристи».

3. Декабристу Сергієві Муравйову-Апостолу належить вислів: «Ми — діти 1812 року». Поясніть цей вислів і підготуйте повідомлення про діяльність декабристів.

4. Проаналізуйте схему. Складіть на її основі розповідь про суспільно-політичні рухи на території України. Визначте спільні та відмінні риси між рухами. Що, на вашу думку, символізує малюнок у схемі?

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022

 




Попередня сторінка:  4. Початок українського національного ...
Наступна сторінка:   6. Соціальні протести на Українських з...



^