Інформація про новину
  • Переглядів: 306
  • Дата: 13-01-2022, 03:29
13-01-2022, 03:29

9. Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  8. Політика Австрійської імперії щодо ...
Наступна сторінка:   10. Європейська революція 1848—1849 років ...

Згадайте кого в Європі називали просвітниками?

Як ви розумієте значення поняття «національне відродження».

Чи пам’ятаєте ви, що Марії-Терезія та Йосиф II здійснювали реформи?

Упродовж уроку з’ясуйте, яку роль відіграли греко-католицькі священики національному відродженні на західноукраїнських землях.

 

1. Передумови українського національного відродження

Утвердження української національної самосвідомості в західноукраїнських землях було процесом важким і повільним. Початкам національного відродження сприяли реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ, які відкривали добрі можливості для культурно-освітнього розвитку українського населення. Завдяки реформам зросла кількість освічених українців, передусім греко-католицьких священиків. Вони зберегли свою етнічну окремішність, були фактично єдиною елітою в українському суспільстві, мали найкращі можливості для впливу на місцеву людність і стали провідною верствою в національному русі на Західній Україні. Сім’ї греко-католицьких священників були одним із головних джерел постачання кадрів для національного руху.

Позитивний вплив на національне відродження спричинили європейські просвітницькі ідеї, що передбачали побудову справедливого суспільства через поширення освіти та розвиток науки. На західноукраїнських землях просвітництво частково набуло національних рис: виник інтерес до вітчизняної історії, до життя народу, його мови й усної народної творчості.

Негативно позначилися на становищі українського населення консервативні реформи наступників Марії-Терезії та Йосифа ІІ: скасування обов’язкової початкової освіти і, як наслідок, зменшення в них чисельності дітей, переведення початкових шкіл під опіку римо-католицької церкви, обмеження навчання церковнослов’янською мовою, закриття Руського інституту. Це стимулювало передових людей до пошуку способів протидії такій політиці. Отже, наприкінці XVIII століття на західноукраїнських землях сформувались умови, які суттєво вплинули на початок національного відродження.

1. Хто очолив національне відродження в Західній Україні?

2. Яких рис набули ідеї Просвітництва на західноукраїнських землях?

3. Що змусило передових людей шукати способи захисту прав українського народу?

2. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священників

Піднесення культурно-освітнього рівня закарпатського духовенства пов’язане з діяльністю єпископа Андрія Бачинського (1732 — 1809). Він заснував в Ужгороді духовну семінарію і заклав велику бібліотеку, сприяв організації шкіл при церквах. Завдяки цьому в останній чверті XVIII століття осередком просвітницької діяльності на Закарпатті став Ужгород. Разом з тим, патріоти з-поміж греко-католицького духовенства краю, отримавши належну освіту, почали проявляти інтерес до національної спадщини і працювати над її збереженням та примноженням. Оскільки вони, неначе від сну, пробуджували в місцевих українців національні почуття, їх шанобливо називали «будителями». Під цим ім’ям в історію Закарпаття увійшли відомі культурно-освітні діячі: Олександр Духнович, Іоаникій Базилович, Михайло Лучкай та інші. Вони упроваджували рідну мову в освіту, пресу, літературу, виступали за дослідження та популяризацію місцевої історії як невід’ємної частини історії всієї України, сприяли розширенню зв’язків краю з Галичиною і Наддніпрянщиною.

Центром національного руху в Галичині став Перемишль, де розміщувалася резиденція греко-католицького єпископа, були семінарія і багаті книгозбірні. В 1816 році з ініціативи митрополита Михайла Ле-вицького та священника Івана Могильницького в Перемишлі створено Товариство греко-католицьких священників (Перемишльський просвітницький гурток), яке видавало шкільну і популярну літературу народною мовою. Із середовища перемишльських просвітителів вийшли перші граматики української мови Івана Могильницького, Йосипа Ло-зинського, Йосипа Левицького, спочатку в рукописах, а згодом друком. За сприяння учасників перемишльського гуртка у краї було засновано близько 400 початкових шкіл з рідною мовою навчання. Вони здебільшого утримувалися греко-католицькими церквами або місцевими громадами.

Національне відродження на Буковині розпочалося дещо пізніше, приблизно із середини ХІХ століття. В нечисленних початкових школах навчали румунською або ж німецькою мовами. Першу спробу друкувати українські народні пісні кириличною азбукою зробив Іван Велигорський. Проте його наступники на буковинській літературній ниві продовжували вживати застарілу книжну мову.

1. Кого і чому називають «будителями» Закарпаття?

2. З якою метою було створено Товариство греко-католицьких священників у Перемишлі?

3. Хто сприяв початкам національного відродження на Буковині?

Детальніше про...

літературну діяльність «будителів» Закарпаття

Іоаникій Базилович написав «Короткий нарис фундації Федора Корятовича» — першу працю з історії Закарпаття, де стверджував, що закарпатські русини є східними слов’янами.

Михайло Лучкай став автором першої на західноукраїнських землях «Граматики слов’яно-руської мови» (1830 рік).

Олександр Духнович написав вірш «Подкарпатские русиньї, оставте глубокий сон», який згодом став гімном Закарпаття.

Олександр Духнович (1814 - 1865)

Ім’я (повне). Олександр Васильович Духнович.

Народження. Народився в селі Тополя (тепер округ Сніна Пряшвський край в Словаччині).

Походження. Батько Василь — греко-католицький священник, мати Марія — дочка священника.

Освіта. Після закінчення сільської школи Олександр навчався в Ужгородській школі, гімназії в Кошицях, Ужгородській семінарії.

Особистість та українське національне відродження. Спочатку Олександр Духнович займався домашнім учительством. Свій досвід описав у підручнику з педагогіки для вчителів і батьків. Згодом працював у різних церковних інституціях Закарпаття. Написав для місцевих шкіл український буквар, підручники з граматики та географії, посприяв, щоб українську мову було уведено до програм шкільної освіти Закарпаття, впорядкував україномовний молитовник, записував твори усної народної творчості, організував перше літературне товариство закарпатських русинів-українців. Був депутатом крайового сейму в Братиславі. Написав народною мовою поезії «Жизнь русина», «Голос радості», «Піснь земледільця весною», «Руський марш», твори для дітей: «О ділах шкільських», «О справованню дітей у школі», «Жаба». Друкував свої твори у віденських, будапештських, галицьких, київських періодичних виданнях. Вірш «Подкарпатские русиньї, оставте глубокий сон» був гімном Підкарпатської Русі.

1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Олександра Духновича: педагог, священник, громадський діяч, депутат, поет.

Детальніше про.

літературну діяльність галицьких просвітителів

Денис Зубрицький — «Історія міста Львова», «Історія стародавнього Галицько-руського князівства».

Йосип Левицький — «Граматика руської або малоруської мови в Галичині», «Колядки та щедрівки».

Йосип Лозинський — збірка пісень і весільних обрядів «Руське весілля», рукописний «Буквар» та польською мовою «Граматика руської мови».

Іван Могильницький — підручники «Буквар славено-руського язика», «Катехізис малий», «Розвідка про руську мову».

3. «Руська трійця»

У 30—40-х роках ХІХ століття під впливом ідей романтизму та польських визвольних змагань відбулося нове піднесення українського національного руху в Галичині. Його центром став Львів, де було утворено громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця». Воно діяло упродовж 1833—1837 років. Заснували його Маркіян Шаш-кевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький — у той час студенти Львівського університету і, водночас, вихованці греко-католицької духовної семінарії. Вони обговорювали прочитане, розмовляли українською мовою. Саме за це їхні спольщені товариші назвали їх «Руською трійцею». Визначальна роль в організації належала Маркіяну Шашкевичу, котрий умів передавати свої почуття народною мовою, переконувати колег наслідувати його приклад. Навколо трійчан об’єдналися майже два десятки молодих священників, семінаристів та представників світської інтелігенції. Нове покоління діячів національного руху жило й мислило ідеями романтизму.

Члени гуртка вивчали українську мову, збирали зразки усної народної творчості, описували пам’ятки старовини, виступали за розширення сфери вживання рідної мови. Маркіян Шашкевич підготував підручник для молодших школярів «Читанка», написаний розмовною українською мовою; до того ж термін «Читанка» вперше використав саме Маркіян Шашкевич. Гуртківці прагнули

перетворити народну мову на мову науки та літератури, щоб за її допомогою українці могли отримати вільний доступ до знань.

1834 року «Руська трійця» підготувала історико-літературну збірку «Зоря», але на вимогу цензури віденська поліція заборонила її публікацію. Проте невдача не зупинила патріотів. У місті Буда (нині це частина міста Будапешт, Угорщина) в 1837 році вони таки опублікували літературно-науковий альманах «Русалка Дністровая», до якого подали деякі твори з попередньої збірки, доповнені літературними та історичними статтями. Альманах «Русалка Дністровая» став першою книжкою, опублікованою українською мовою на західноукраїнських землях. Він засвідчив спорідненість галицьких русинів із наддніпрянськими українцями. Однак вихід «Русалки Дністрової» викликав невдоволення у Відні та Львові. На вимогу влади увесь наклад книги було конфісковано і знищено. Врятувати пощастило тільки 200 примірників. Видання «Русалки Дністрової» стало своєрідним підсумком діяльності «Руської трійці». Через постійні утиски й переслідування гурток розпався.

1. Коли і хто створив об’єднання «Руська трійця»?

2. Чим займалися члени «Руської трійці»? Яку мету переслідували?

3. Де й коли було надруковано альманах «Русалка Дністровая»?

Жінка в історії Юлія Шашкевич

Юлія Шашкевич — дружина засновника й натхненника «Руської трійці» Маркіяна Шашкевича. Стосунки між подружжям були теплими й ніжними. Та не квітами, а полином стелила доля сімейству Шашке-вичів: часті переїзди з парафії в парафію, безгрошів’я, хвороба Маркіяна (туберкульоз, або ж сухоти), смерть сина Святослава — випробування, які довелося пережити подружжю. Саме Юлія Шашкевич допомогла чоловікові витримати життєві негаразди. Крім того, вірна дружина підтримувала свого чоловіка в літературній творчості та в громадській діяльності. Після того, як 7 червня 1843 року відійшов до Бога кволий фізично, але міцний духом Маркіян Шашкевич, Юлія залишилася вдовою і все своє подальше життя присвятила синові Володимиру, який не лише зовні, а й хистом до слова був дуже схожим на свого батька.

1. У чому проявилась активна життєва позиція Юлії Шашкевич?

У той час, коли... на теренах України

з’явилися перші примірники «Русалки Дністрової», ...

Тоді. у світі

в Англії королевою було проголошено 18-річну Вікторію — розпочалася славнозвісна Вікторіанська епоха.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1816 рік — створення в Перемишлі Товариства греко-католицьких священників;

— 1833-1837 роки — діяльність у Львові «Руської трійці»;

— 1837 рік — опублікування в Будапешті альманаха «Русалка Дністровая».

2. Поясніть значення понять: «будителі», «Руська трійця».

3. Напишіть есей на тему: «Греко-католицькі священники — лідери національного руху на західноукраїнських землях».

4. Визначте, які події відображає схема. Назвіть і доповніть її. На основі схеми складіть розповідь про національне відродження на західноукраїнських землях.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022

 




Попередня сторінка:  8. Політика Австрійської імперії щодо ...
Наступна сторінка:   10. Європейська революція 1848—1849 років ...



^