Згадайте, з якою метою і коли було створено Священний союз.

Як ви розумієте значення понять: «нація», «народ», «революція»?

Чи пам’ятаєте ви, що Марія-Терезія та Йосиф ІІ здійснили реформи, що стосувалися селянства?

Упродовж уроку з’ясуйте, який вплив мали революційні події 1848-1849 років на життя українців в Австрійській імперії.

 

1. Причини революції 1848—1849 років у Австрійській імперії

Причинами революції в Австрійській імперії були: незадоволення більшості населення країни своїм економічним становищем, абсолютизмом, привілеями дворян і національним пригніченням народів імперії. Під час революційних подій 1848—1849 років проти чинного старого порядку об’єдналися різні верстви населення Австрійської імперії: частина великих землевласників, буржуазія, робітники, інтелігенція, селяни. Вони виступали за ліквідацію перешкод для розвитку економіки, демократизацію суспільства, розширення прав громадян. Водночас складовою частиною революційних виступів були визвольні рухи бездержавних народів. Відтак сучасники і наступні покоління називали ці події «Весною народів».

У березні 1848 року австрійська столиця Відень була охоплена заворушеннями, які змусили імператора Фердинанда І проголосити Конституцію, що надавала свободу слова, друку, зборів та передбачала скликання парламенту — рейхстагу. Поряд із виконанням політичних вимог, влада мала зважати на зростання незадоволення в середовищі селянства, яке становило більшість населення країни. З огляду на загострення ситуації, цісар (імператор) у квітні 1848 року підписав спеціальний патент, згідно з яким скасовано панщину в Галичині, в серпні 1848 року — на Буковині; на Закарпатті в ході революції панщину формально було також скасовано, однак тут вона не втрачала чинності до 1853 року.

Щоб заспокоїти землевласників, уряд оголосив про виплату їм компенсації за втрачену робочу силу. За ними залишалося також право сервітутів — право володіння лісами і випасами, що в майбутньому спричиняло конфлікти між селянами та поміщиками. І все ж після скасування панщини селяни стали власниками землі, а відтак — господарями своєї долі. В селян пробуджувався не властивий їм раніше

потяг до освіти, культури й навіть до політики. На честь скасування панщини сільські жителі встановлювали пам’ятні хрести.

1. Які були причини революції в Австрійській імперії?

2. Коли на західноукраїнських землях скасували панщину?

3. До яких змін у житті селян привело скасування панщини?

Детальніше про...

умови скасування панщини в 1848 році на західноукраїнських землях

— селян оголосили вільними громадянами держави та звільнили від панщинних повинностей;

— селяни ставали власниками землі;

— за скасування панщини пани-дідичі отримували відшкодування з державної скарбниці та були звільнені від ряду податків;

— встановлено порядок компенсації землевласникам земельної ренти та повинностей: 2/3 від їхньої вартості сплачувала держава, 1/3 — селяни;

— за панами залишалися сервітути, тобто право власності на ліси, пасовища, за користування якими селяни були зобов’язані платити.

2. Головна Руська Рада та її національна програма

Під час революції напружено складалися стосунки українців із поляками, котрі вважали Галичину тільки польським краєм, а українців Галичини — частиною польського народу. Саме з Галичини вони планували розпочати відновлення своєї державності, вимагаючи надати їй автономію як польській провінції у складі Австрійської імперії. З цією метою поляки заснували представницький орган — Центральну Раду Народову. Відповідаючи на таку ухвалу, українці 2 травня 1848 року створили у Львові Головну Руську Раду (ГРР) — першу українську політичну організацію, яка діяла від імені українців краю і стала основним осередком українського національно-визвольного руху 1848-1849 років у Східній Галичині. Очолив Головну Руську Раду (ГРР) єпископ Григорій Яхимович. Складалася вона переважно з греко-католицького духовенства.

Друкованим органом ГРР була «Зоря Галицька» — перша у Львові газета українською мовою, що почала виходити 15 травня 1848 року. Національною символікою галицькі українці обрали синьо-жовтий прапор та герб із зображенням золотого лева на синьому тлі. ГРР вимагала від австрійського уряду поділу Галичини на Західну (польську) та Східну (українську) й перетворення її в окрему провінцію; забезпечення для українців і поляків рівного доступу до державних посад; упровадження в діловодство української мови та призначення на державні посади в Галичині чиновників, які володіють українською мовою. В жовтні 1848 року в Львові відбувся перший з’їзд західноукраїнських діячів науки і культури, котрий

прийняв рішення утвердити єдину граматику української мови та вимагати від влади впровадження рідної мови у школах. За його сприяння було утворене товариство «Галицько-Руська матиця», що друкувало навчальну, художню й наукову літературу. Враховуючи розмах культурно-національного руху українців, австрійський уряд погодився запровадити навчання українською мовою в народних школах, викладання української мови як обов’язкового предмета в гімназіях. Водночас у Львівському університеті було відкрито кафедру української мови та літератури. Її очолив Яків Головацький.

Щоб ослабити український національний рух, Центральна Рада Народова заснувала «Руський Собор» — організацію спольщеної української шляхти, яка, попри назву, пропагувала ідею утворення Польської держави під зверхністю Австрійської імперії. На Слов’янському конгресі у Празі, організованому в червні 1848 року з метою координації зусиль слов’янських народів імперії, були зроблені спроби примирити обидві українські організації та українців з поляками, однак вони виявилися невдалими.

1. Як називалася перша політична організація українців Галичини? Коли вона була створена?

2. Чого домоглись українці від австрійського уряду в ході революційних подій?

3. Хто заснував «Руський Собор»? З якою метою?

Із «Маніфесту Головної Руської Ради»

«...але як все на світі з часом ся минає, як по зимі прикрій весна наступає, так Браття! І той стан смутний нині змінили ся через Конституцію. Браття! єсть то велике право, велике добродітельство... Вставайте ж, Браття, вставайте з долгого сну вашого, бо уже час!... Поступаймо з другими народами в любві і згоді!.. Будьмо народом!..»

1. Поясніть, що мали на увазі автори Маніфесту, коли закликали українців вставати зі сну, бути народом.

Григорій Яхимович (1792 - 1863)

Ім’я (повне). Григорій Іванович Яхимович.

Народження. Народився в селі Підбірці поблизу Львова.

Походження. Батько — Іван, мати — Марія; обоє селяни.

Освіта. Львівська гімназія, Віденська семінарія.

Особистість та українське національне відродження. Викладав у Львівському університеті релігійні науки та педагогіку. Професор богослов’я, один з перших професорів педагогіки. Ректор Львівської духовної семінарії. В 1841-1848 роках — помічник митрополита Михайла Левицького. Згодом — митрополит Галицький. Під час революційних подій 1848-1849 років прагнув демократичними

методами домогтися прав для українців. Був засновником і керівником Головної Руської Ради, послом до Галицького сейму та до Австрійського рейхстагу (парламенту). Згодом нагороджений командорським Хрестом Леопольда і титулом барона. Виступав проти заміни кирилиці латинським алфавітом. Брав участь у Соборі руських учених. Сприяв відкриттю народних шкіл, запровадженню викладання української мови у школах Галичини. Написав монографію «Про правила, за якими слов’яни грецького обряду вираховують свято Великодня». Сконструював машину для косіння трави, розробляв план пароплавного сполучення на річці Сян.

1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Григорія Яхимовича: викладач, ректор, професор, митрополит, засновник, винахідник.

3. Західноукраїнські землі на завершальному етапі революції

У липні 1848 року розпочав роботу австрійський парламент, у виборах депутатів якого вперше брало участь українське населення краю. Із 383 послів парламенту Галичину представляли 96, з-поміж яких 39 українців. Із восьми депутатів Буковини п’ять були українцями. В парламентських дебатах українці відстоювали поліпшення становища українського населення, покращення його освіти й адміністративного поділу Галичини на Східну і Західну.

Революційні заворушення в Північній Буковині очолив депутат австрійського парламенту Лук’ян Кобилиця. Він закликав селян силоміць повернути те, що забрали в них землевласники, а також обирати на свій розсуд сільських старост, захоплювати ліси і пасовища. Його заклик став приводом до повстання в 1848—1849 роках, яке охопило частину населених пунктів краю. Водночас на Закарпатті, що належало до угорської частини імперії, виникла неоднозначна ситуація. В Угорщині розпочалося повстання з метою відокремлення від Австрійської імперії, однак українське населення Закарпаття його не підтримало, бо угорська влада заперечувала права українців на культурно-національну автономію і проводила політику мадяризації. Цим скористався австрійський уряд, який виконав частину вимог слов’янського населення Угорщини.

Незважаючи на значний розмах революційних рухів в імперії, владі поступово вдалося взяти ситуацію під контроль. У жовтні 1848 року було придушено повстання у Відні, поразкою завершилося повстання у Львові (1—2 листопада 1848 року). На початку 1849 року був розпущений парламент, скасована Конституція, відновлена дореволюційна структура влади. В 1851 році припинила роботу Головна Руська Рада. Встановлений політичний режим згодом отримав назву неоабсолютизму.

1. Скільки українців потрапило до австрійського парламенту?

2. Хто очолив повстання селян Буковини? Чому не підняли повстання закарпатські українці?

3. Коли відбулося повстання у Львові? Чим воно завершилося?

У той час, коли... на теренах України

у Львові українці створили першу політичну організацію — Головну Руську Раду, ...

Тоді. у світі

в Парижі Установчі збори проголосили Францію республікою, президентом якої був обраний Шарль Луї Наполеон Бонапарт (у майбутньому — Наполеон ІІІ).

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— березень 1848-1849 роки — революція в Австрійській імперії;

— квітень 1848 року — скасування панщини в Галичині;

— серпень 1848 року — скасування панщини на Буковині;

— 1853 рік — скасування панщини на Закарпатті;

— 2 травня 1848-1851 роки — діяльність у Львові Головної Руської Ради;

— 15 травня 1848 року — у Львові почала виходити друком «Зоря Галицька» — перша газета українською мовою.

2. Поясніть значення понять: «Весна народів», «сервітути», «Галицько-Руська матиця».

3. Підготуйте повідомлення про першу політичну організацію на західноукраїнських землях за алгоритмом: назва, місто заснування, сфера діяльності.

4. Визначте, які події відображає схема. Назвіть і доповніть її. На основі схеми складіть розповідь про «Весну народів» на західноукраїнських землях.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022