Інформація про новину
  • Переглядів: 1615
  • Дата: 13-01-2022, 03:30
13-01-2022, 03:30

11. «Русалка Дністровая»

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  10. Європейська революція 1848—1849 років ...
Наступна сторінка:   12. Умови розвитку культури. Освіта. Пос...

Практична робота № 2

Мета. У процесі складання історичної довідки дослідити причини впорядкування, місце, час, обставини і результати видруку та поширення «Русалки Дністрової».

Хід заняття

Завдання 1. Пригадайте:

1) Коли зорганізувалася «Руська трійця»?

2) Хто були засновники «Руської трійці»?

3) Де й коли була видрукувана «Русалка Дністровая»?

Завдання 2. Користуючись схемою та інформацією, що є в параграфі, складіть письмову історичну довідку «Русалка Дністровая» (за вибором учителя роботу можна здійснювати індивідуально, в парах або групах).

Схема

«Русалка Дністровая»

- упорядники альманаху «Русалка Дністровая»;

- місце і час створення та видання;

- причини укладання альманаху;

- обставини його створення;

- зміст «Русалки Дністрової»;

- особливості тексту з прикладами;

- результати створення «Русалки Дністрової».

Маркіян Шашкевич (1811 - 1843)

Ім’я (повне). Маркіян Семенович Шашкевич.

Народження. Народився в селі Підлісся Золочівського повіту (нині — Золочівського району Львівської області).

Походження. Із сім’ї священників.

Освіта. Бережанська гімназія, Львівська семінарія, Львівський університет (вільний слухач).

Особистість та суспільно-політичний рух. Студентом Маркіян Шашкевич почав замислюватися над тим, чому освічені українці соромляться мови рідного народу. Свої думки розкрив у вірші «Руська мати нас родила...». А будучи студентом Львівської греко-католицької семінарії, створив разом з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем літературно-громадський

гурток «Руська трійця». Ті, хто хотів приєднатися до цього гуртка, мали присягнути все життя «діяти на користь народу й відродження руської народної словесності». В 1836 році в музеї семінарії Маркіян Шашкевич уперше проголосив наукову промову українською мовою. Того ж року написав полемічний твір польською мовою «Азбука й Абецало», в якому виступив проти введення в українську мову латинської абетки.

Для народних шкіл склав українську «Читанку». Учасники гуртка «Руська трійця» з ініціативи Маркіяна Шашкевича вивчали історію українського народу, збирали фольклор, підготували збірки авторських поезій «Син Руси», «Зоря». Закінчивши семінарію, Маркіян Шашкевич став священником, але продовжив літературну діяльність: переклав «Слово о полку Ігоревім» і частину Святого Письма українською мовою. Життя великого українця обірвала хвороба.

1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Маркіяна Шашкевича: письменник, організатор, фольклорист, перекладач,

священник.

З передмови до «Русалки Дністрової».

Маркіян Шашкевич (співукладач «Русалки Дністрової»):

«Не журися, Русалочко з-над Дністра, щось не прибрана, в наряді, який від природи і простодушного, і добросердного народа твойого приймилась, стаєш перед твоїми сестрицями.

Они добрі, вибачат ти, приймут тя і прикрасят».

Зі спогадів Якова Головацького про причини створення «Русалки Дністрової».

«Горстка людей — словенці, дальматинці, лужицькі серби, словаки — видають часописи, а три мільйони українців у Галичині не може виказатися нічим, що вказувало б на їх літературне життя. Навіть у мусульманському ярмі болгари дають познаки своєї духової праці, а українці під Австрією живуть без літератури, без часопису, без національного виховання, як варвари».

Із листа Франца Курелаца, сучасника подій, про причини заборони «Русалки Дністрової».

«Дорогі брати русини! Почувши від мого друга Петровича... про нещастя і неприємності, яких ви мусили зазнати через невинну дівчину «Русалку», я не міг інакше, ніж у міру своїх можливостей, втішити Вас... Коли я нещодавно був у Буді у цензора Надя, він спитав мене, що такого є в «Русалці», що вона заборонена. Коли я йому сказав, що нема нічого, крім любові, ворожих нападів, він, подумавши, сказав: «Перешкоди, нічого, крім перешкод. Вони не хочуть допустити піднесення руської літератури».

Музей «Русалки Дністрової» у дзвіниці зруйнованої церкви Святого Духа при Львівській семінарії, в якій навчався

Маркіян Шашкевич із товаришами

Детальніше про результати видання «Русалки Дністрової».

«Русалка Дністровая» викликала цілу бурю в Західній Україні. То був виступ проти консерватизму, проти національного гноблення українського народу, за національну гідність і єднання українських земель. Після цензурної заборони збереглася незначна кількість примірників «Русалки Дністрової», та вона відіграла велику роль в історії культурного відродження в Західній Україні. Цією збіркою було заперечено консервативні церковні книжні й застарілі мовні традиції, розкріпачено літературу від станової залежності.

Уривок із вірша Маркіяна Шашкевича «Погоня»:

Сам затужив, та й заплакав, Та й став ся сумненьким,

Та й затужив, та й заспівав Голосом тихеньким:

«Як би я в сей сторононьці, Як би я безрідний жив? —

Батько, ненька в могилоньці, Та й сестрицю враг вмертвив. Ходім, коню, в чужиноньку Думучку думати,

Ходім, коню, на Украйноньку Степами блукати».

Завдання 3.

Підготуйтеся до захисту історичної довідки, яку ви створили у процесі виконання практичної роботи.

Узагальнення за розділом:

«Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХУІІІ - у першій половині ХІХ століття»

Вітаємо! Ми разом успішно опрацювали другий розділ підручника й дізналися багато нового про життя українців у складі Австрійської імперії. Щоб краще запам’ятати матеріал, давайте разом виконаємо цікаві завдання.

1. Розв’яжіть ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

2. Розставте події в хронологічній послідовності, складіть хронологічну таблицю.

1) повстання під проводом Лук’яна Кобилиці в Північній Буковині;

2) період діяльності у Львові «Руської трійці»;

3) революція в Австрійській імперії;

4) період діяльності у Львові Головної Руської Ради;

5) опришківський рух на Прикарпатті.

3. Попрацюйте з логічними ланцюжками. Визначте, яке з понять зайве і чому.

А Головна Руська Рада, Київ, Григорій Яхимович, «Зоря Галицька».

Б Опришківський рух, «холерні бунти», Поділля, Лук’ян Кобилиця.

В Товариство греко-католицьких священників, Іван Могильницький, Перемишль, Львів.

Г Микола Костомаров, Іван Вагилевич, Маркіян Шашкевич, Яків Головацький.

4. Виконайте завдання за історичною картою (с. 53).

А Знайдіть місто, де випускали газету «Зоря Галицька». Чому першу українську газету випускали саме в цьому місті?

Б З’ясуйте, в яких регіонах Західної України відбувалися селянські виступи. Чим зумовлена така активність?

В Локалізуйте міста, де діяли осередки Головної Руської Ради, визначте їхню спрямованість.

Г Користуючись легендою карти, доведіть, що місто Львів стало центром українського відродження в Західній Україні.

5. Розподіліть представлених діячів національного відродження серед трьох номінацій — «Будителі Закарпаття», «Руська трійцяя», «Товариство греко-католицьких священників» та заповніть

відповідну таблицю: Михайло Левицький, Михайло Лучкай, Іван Вагилевич, Іван Могильницький, Іоаникій Базилович, Олександр Духнович, Маркіян Шашкевич, Йосип Лозинський, Яків Головацький.

«Будителі»

Закарпаття

«Руська трійця»

Товариство греко-католицьких священників

     

6. Складіть тези розповіді, як відбувалось українське національне відродження на західноукраїнських землях.

7. Пригадайте, що змінилося в житті українців в ході революції 1848-1849 років.

8. Порівняйте політику Російської імперії на західноукраїнських землях та Австрійської імперії у Наддніпрянській Україні.

Розділ 3

ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ кінця XVIII - першої половини ХІХ століття

1. Назвіть будівлю, на фоні якої фотографуються Марічка та Ігор.

2. З’ясуйте, коли було споруджено цю будівлю і хто є автором проєкту.

3. Дослідіть, як дане місто пов’язане з розвитком української культури кінця XVIII - першої половини ХІХ століття.

Додаткова інформація до розділу

https://cutt.lv/IYGYOJY

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022

 




Попередня сторінка:  10. Європейська революція 1848—1849 років ...
Наступна сторінка:   12. Умови розвитку культури. Освіта. Пос...



^