Згадайте, які визначальні риси українського національного відродження.

Як ви розумієте значення поняття «становий характер освіти»?

Чи пам’ятаєте ви, що розвиток української науки у XVIII столітті пов’язаний з Києво-Могилянською академією? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, які чинники сприяли розвитку української культури, а які — її гальмували.

 

1. Умови розвитку культури

На розвиток української культури наприкінці XVIII - у першій половині ХІХ століття впливало кілька чинників. Найперше — відсутність власної державності та спрямування імперської політики на асиміляцію українців. У Наддніпрянщині — це русифікація населення, на західноукраїнських землях — полонізація в Галичині, румунізація на Буковині, мадяризація (мадярами називали угорців) на Закарпатті. Разом з тим, проникнення капіталістичних рис в економіку, індустріальна революція зумовили зростання потреби у кваліфікованих кадрах для різних галузей виробництва, відтак держава, а також підприємці, землевласники вкладали кошти в розвиток початкової та професійної освіти. Модернізація господарства потребувала також спеціалістів з вищою освітою, що стало одним із факторів відкриття університетів та інститутів, які готували фахівців з окремих професій. Це сприяло збільшенню кількості студентів.

Важливим фактором культурного процесу стало українське національне відродження. На ґрунті патріотичних почуттів виник особливий інтерес до історії козацької України і, як результат, почала формуватись українська національна ідея, тобто українці почали усвідомлювати себе як окремий народ із власною історією, своїми політичними, економічними, соціальними та культурними запитами, власним поглядом на майбутнє України. Ці нові риси найповніше відобразилися в літературних та історичних творах.

Водночас українське суспільство було поліетнічним: складалось із представників різних етносів. Отож, українська культура розвивалася на основі українських традицій, носієм яких був український народ, і надбань у царині культури представників багатьох інших народів, котрі населяли українські землі.

1. Які чинники впливали на розвиток української культури?

2. Що називають українською національною ідеєю?

3. Чому українська культура — полікультурна?

2. Освіта

Освіта в Російській імперії й надалі зберігала становість. Можливість здобути освіту залежала від станової належності людини. До прикладу, середня та вища освіта були недоступними для кріпаків. Початкові знання надавали двокласні церковнопарафіяльні школи з російською мовою навчання й повітові училища, які відкривали в повітових центрах. Середню освіту забезпечували гімназії. Для підготовки спеціалістів окремих професій були засновані ремісниче, землемірне, штурманське училища, фельдшерська школа та інші. Окрім державних, діяли приватні школи і пансіони, що готували дітей дворян до вступу у вищі навчальні заклади. Для жінок освіти на державному рівні не було. Загалом, стан освіти не можна назвати задовільним. Показниками її розвитку були недостатнє фінансування, брак учителів, підручників, шкіл і шкільного обладнання. Відтак значна частина населення й надалі залишалася неграмотною.

В освітніх закладах західноукраїнських земель переважала німецька, польська, угорська, румунська мови, проте у сільських парафіяльних школах навчання здійснювали українською. В середині ХІХ століття в Галичині і на Закарпатті були створені «недільні школи» для дорослих, в яких навчали грамоти, а також викладали математику, географію. Середню освіту здобували в гімназіях. У Галичині діяло вісім гімназій, на Закарпатті — дев’ять, Буковині — одна. Незважаючи на утиски української мови, ситуація з нею в системі освіти Західної України була дещо кращою, ніж у Наддніпрянщині.

Перша половина ХІХ століття в Україні — це період становлення вищої освіти. З 1784 року працював Йосифінський університет у Львові. В 1805 році уряд перетворив його на ліцей. Лише в 1817 році відновлено діяльність Львівського університету, але виключно з німецькою мовою викладання. 1805 року відкрили Харківський

університет, у 1834 році — Київський. Щоправда, Києво-Моги-лянську академію, яка ще в XVII столітті була вищим навчальним закладом України, 1817 році закрили, а через два роки на її базі створили Київську духовну академію. Крім університетів, вищу освіту також надавали ліцеї. Зокрема, розпочали свою роботу з 1817 року Рішельєвський ліцей в Одесі, з 1819 року — Волинський ліцей у Кременці, з 1820 року — Ніжинська гімназія вищих наук.

1. Яка система освіти сформувалася в Наддніпрянщині?

2. Які навчальні заклади надавали початкову і середню освіту на західноукраїнських землях?

3. Де в Україні в даний період можна було здобути вищу освіту?

Культура України першої половини ХІХ століття

Попрацюйте з картою.

1. Визначте п’ять найбільших центрів розвитку української культури.

2. Установи та організації якого міста найбільше відповідають вашим зацікавленням? Відповідь обґрунтуйте.

Василь Каразін (1773 - 1842)

Ім’я (повне). Василь Назарович Каразін.

Народження. Народився в селі Кручик на Слобожанщині (нині —

Харківська область).

Походження. Батько походив із грецького роду Караджі, мати —з козацької родини Ковалевських. Дід і батько служили в російській армії. Товаришував з дітьми селян-кріпаків, до яких перейнявся співчуттям. З дитинства мріяв стати військовим. Великий вплив на хлопця справила творчість Григорія Сковороди, з яким був знайомий.

Освіта. Навчався вдома, а згодом — у приватних пансіонах Харкова та Кременчука. Був слухачем у Гірничому кадетському корпусі (місто Санкт-Петербург), де вивчав математику, фізику, хімію, медицину, оволодів кількома європейськими мовами.

Особистість і українська наука. Василь Каразін став одним з ініціаторів створення в Російській імперії Міністерства народної освіти. Завдяки його зусиллям у Харкові було відкрито університет. Заснував Філотехнічне товариство, котре розробило рекомендації щодо ведення сільського господарства, здійснило винаходи для успішнішого землеробства і тваринництва. За критику чинного ладу Василь Каразін був ув’язнений у Шліссельбурзькій фортеці. Після звільнення жив під наглядом поліції у своєму маєтку, де продовжував наукову й дослідницьку діяльність. Автор понад 60 наукових праць з хімії, агрономії, селекції тощо. Нині його іменем названий Харківський національний університет.

1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Василя Каразіна: вчений, винахідник, громадський діяч, засновник, педагог.

3. Наука і культурно-освітні товариства

На першу половину ХІХ століття припадає діяльність видатних українських математиків Михайла Остроградського, автора праць із математичного аналізу, математичної фізики, теоретичної механіки, і Тимофія Осиповського, який написав тритомний «Курс математики». Ученим з енциклопедичним рівнем знань у різних галузях науки був Михайло Максимович. Найвідоміші його книги — «Малоросійські пісні» (1827 року), «Українські народні пісні» та підручник «Основи ботаніки». Протягом цього самого періоду опубліковані перші історичні праці про минуле України: «Історія Малої Русі» (1822 року) Дмитра Бантиш-Каменського, «Історія Малоросії» (1842-1843 років) Миколи Маркевича,

«Історія стародавнього Галицького князівства» Дениса Зубрицького. Наприкінці першої половини ХІХ століття вийшли з друку праці історика Миколи Костомарова. Відомим лікарем, доктором медицини був виходець із Закарпаття Іван Орлай.

Розвиткові ботаніки і садівництва сприяла науково-дослідна робота в ботанічних садах при Київському, Харківському та Львівському університетах і Нікітському ботанічному саду поблизу Ялти. Розвивалася також астрономія. Для дослідження позаземного простору створено астрономічні обсерваторії в Харкові, Миколаєві й Києві. Їхнім основним оснащенням стали потужні телескопи.

Перша половина ХІХ століття — це час активної діяльності наукових та культурно-освітніх товариств, які займалися археологічними, краєзнавчими, історичними дослідженнями. Передові методи

ведення сільського господарства та нову техніку популяризувало Філотехнічне товариство, що діяло в Харкові. Археологічними розвідками й охороною пам’яток займалася Тимчасова комісія для розгляду давніх актів. Її доробок узагальнено у виданні документів під назвою «Пам’ятки». Як художник у роботі комісії брав участь Тарас Шевченко. Археологічні розкопки античних міст, давніх фортець та курганів організовувало Товариство історії і старожитностей в Одесі. Центром зустрічей і наукових досліджень інтелектуальної еліти польської громади Галичини став Оссолінеум (Інститут Оссолінських) у Львові. Тут зберігалися численні архіви польських магнатів, українських міст, оригінали універсалів українських гетьманів.

1. Які науки досягли успіхів у першій половині XIX століття? Як ви вважаєте, чому серед науковців не вказано прізвища жінок?

2. В яких установах здійснювали науково-дослідну роботу?

3. Узагальніть результати діяльності наукових та культурно-освітніх товариств.

Михайло Остроградський (1801 - 1862)

Ім’я (повне). Михайло Васильович Остроградський.

Народження. Народився в селі Пашенне (нині — село Паше-нівка) на Полтавщині.

Походження. Батько був дворянином, походив з давнього козацько-старшинського роду. Ще з дитинства цікавився обчисленнями: вимірював вози, дерева і навіть глибину криниць та ярів. Математичні здібності хлопчика відзначив Іван Котляревський, наглядач Будинку для зубожілих дворян, де Михайло готувався до вступу в гімназію.

Освіта. Полтавська гімназія, Харківський університет, Колеж де Франс (Париж, Франція). Особистість та українська наука. Викладав у Франції та Росії. Аналітична механіка, гідромеханіка, математична фізика, теорія диференціальних рівнянь — коло наукових зацікавлень Михайла Остроградського. Відкриття вченого визнано за життя: його обрали членом Туринської, Римської (Італія), Паризької (Франція) й Американської академій наук.

1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Михайла Остроградського: математик, механік, педагог, геній, визнання.

Михайло Максимович (1804 - 1873)

Ім’я (повне). Михайло Олександрович Максимович.

Народження. Народився на хуторі Тимківщина в Полтавській губернії (нині — село Богуславець Черкаської області). Походження. Зростав у дворянській сім’ї з козацько-старшинським корінням, батько був сільським суддею. Любов до науки прищепив його дядько, професор Харківського університету Ілля Тимківський.

Освіта. Навчався в Новгород-Сіверській гімназії і на філологічному, природничому, медичному факультетах Московського університету.

Особистість та українська наука. Викладав у Московському університеті, де також був директором ботанічного саду. В 1834 році призначений першим ректором Київського університету. Відстоював самобутність української мови. Опублікував три збірки українських народних пісень. Автор підручника «Основи ботаніки». Через поганий стан здоров’я 1835 року пішов у відставку, оселився на хуторі Михайлова Гора на Черкащині, де займався науково-літературною діяльністю.

1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Михайла Максимовича: учений-природознавець, історик, фольклорист, літературознавець.

У той час, коли... на теренах України

було засновано Волинський ліцей у Кременці,...

Тоді. у світі

в Колумбії (Латинська Америка) першим президентом, після здобуття країною незалежності, обрали Сімона Болівара.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1784-1805 роки — діяльність Йосифінського університету у Львові;

— 1805 рік — відкриття Харківського університету;

— 1817 рік — відновлено діяльність Львівського університету;

— 1834 рік — відкриття Київського університету Святого Володимира.

2. Поясніть значення понять: «національна ідея», «полікультурність».

3. Підготуйте довідку про наукові та культурно-освітні товариства України за алгоритмом: назва, місто заснування, сфера діяльності.

4. За схемою порівняйте систему освіти, яка склалася в Наддніпрянській Україні та західноукраїнських землях наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ століття. Пригадайте позитивні зрушення та гальмуючі чинники в розвитку освіти в цих регіонах.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022