Інформація про новину
  • Переглядів: 364
  • Дата: 13-01-2022, 03:33
13-01-2022, 03:33

13. Література, театр, музика в Україні кінця ХVІІІ - першої половини ХІХ століття

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  12. Умови розвитку культури. Освіта. Пос...
Наступна сторінка:   14. Архітектура, cкульптура, живопис в У...

Згадайте, хто досліджував український фольклор на початку ХІХ століття.

Як ви розумієте значення поняття «романтизм»?

Чи пам’ятаєте ви, що поема «Енеїда» Івана Котляревського стала «першою ластівкою» українського національного відродження? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, як фольклор вплинув на розвиток української літератури, музики й театру.

 

1. Становлення сучасної української літературної мови

Становлення нової української мови і літератури відбувалося під впливом усної народної творчості, романтизму та особливостей економічного й політичного розвитку українського суспільства. Завдяки створенню поеми «Енеїда» зачинателем сучасної української літератури став Іван Котляревський, а от перші прозові твори сучасною українською мовою написав Григорій Квітка-Основ’яненко. Сповнені української духовності, містики і гумору, його «Маруся», «Конотопська відьма», «Сватання на Гончарівці» та інші принесли йому безсмертну славу « батька української прози».

Із новою силою українська мова зазвучала у творах великого українця, вірного сина свого народу Тараса Шевченка. Він писав зазвичай розмовною українською мовою, поєднуючи її, подекуди, з елементами церковнослов’янської.

У підсумку, мова творів Тараса Шевченка набула природності та милозвучності, була спроможна передати почуття, надії і прагнення українського народу й стала основою для сучасної української мови. Твори «Тарасова ніч », « Гайдамаки », « Катерина »,» Причинна »,

«Гамалія» написані в дусі романтизму.

Національно-визвольними мотивами пройняті поеми «Сон», «Кавказ». Спочатку твори Тараса Шевченка переказували з уст в уста або переписували, а в 1840 році вийшла друком його перша збірка «Кобзар».

Поряд з ним розкрився талант байкарів: Євгена Гребінки та Петра Гулака-Артемовського. В 40-х роках ХІХ століття також опубліковано кілька українських історичних повістей, а згодом — перший україномовний історичний роман «Чорна рада» Пантелеймона Куліша. Відомий письменник Микола Гоголь писав свої

твори російською мовою. Але він напрочуд вдало передав у них колорит тогочасного українського суспільства і змалював поетичний образ України. Твори «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Ніч перед Різдвом», «Сорочинська ярмарка», «Миргород», «Тарас Бульба» та інші стали унікальним явищем в українській літературі.

1. Кого і чому називають «батьком української прози»?

2. Який внесок Тараса Шевченка у формування сучасної української мови?

3. Чим відомі Євген Гребінка, Петро Гулак-Артемовський, Пантелеймон Куліш, Микола Гоголь?

Петро Гулак-Артемовський (1790 - 1865)

Ім’я (повне). Петро Петрович Гулак-Артемовський.

Народження. Народився в містечку Городище Київської губернії (нині — Черкаської обл.).

Походження. Народився в сім’ї священника.

Освіта. Києво-Могилянська академія. З 1817 року був вільним слухачем Харківського університету, але уже через рік став у ньому викладачем польської мови, російської історії і географії.

Особистість та творчість. Активну літературну діяльність розпочав у Харкові. Друкувався в «Українському віснику» — першому в Україні щомісячному журналі, що виходив за редакцією Ізмаїла Срезневського переважно російською мовою. Автор першої української віршованої байки «Пан та Собака». Згодом написав «Тюхтій та Чванько», «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун» та інші, ґрунтовані на українському фольклорі. Свої твори байкар називав «казками», «побрехеньками», «приказками». Написав кілька поезій у дусі народних пісень. Здійснив переспіви текстів Горація, Міцкевича, Гете у формі романтичних балад. Був переконаний, що українська мова надає цим творам благородності, піднесеності, чутливості. Один із засновників «Українського журналу» при Харківському університеті. Був обраний членом науково-літературних товариств у Москві й Варшаві.

1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Петра Гулака-Артемовського: важка доля, педагог, перша українська байка, романтичні балади.

Микола Гоголь (1809-1852)

Ім’я (повне). Микола Васильович Гоголь-Яновський. Народження. Народився в містечку Сорочинці (нині — село Великі Сорочинці) на Полтавщині.

Походження. З українського козацького роду. Його пращур, Остап Гоголь, був наказним гетьманом Правобережної України в 1670-х роках. Батько Василь Гоголь-Яновський був поміщиком,

мав у власності село, але, водночас, захоплювався театром, писав п’єси, які ставили в театрі мецената Дмитра Трощинського.

Освіта. Полтавське повітове училище, Ніжинська гімназія вищих наук. На сцені гімназії дебютував як актор і режисер кількох вистав. Один з його товаришів зазначав: «Думаю, що Гоголь затьмарив би знаменитих коміків-артистів, якби вступив на сцену». Студентом почав писати поетичні і драматичні твори. Захоплювався вивченням української мови та фольклору, який пізнавав на ніжинських базарах і ярмарку в Сорочинцях.

Особистість та творчість. Задля продовження літературної діяльності в 1828 році переїхав до Петербурга. Тут він написав свої славнозвісні твори: «Сорочинський ярмарок», «Ніч проти Івана Купала», «Пропала грамота», «Тарас Бульба», «Вій» та інші. Проте життя у столиці було нелегким. Письменнику через безгрошів’я доводилося ледь зводити кінці з кінцями. В 1836 році відбулася прем’єра його соціальної комедії «Ревізор», митцю аплодував російський імператор Микола І. Проте невдовзі Микола Гоголь виїхав за кордон на цілих дванадцять років. Подорожував Німеччиною, Швейцарією, Францією, Італією. Під час подорожі написав роман «Мертві душі», за який його гостро засудили російські критики. В Російську імперію повернувся в 1848 році. Працював над новими творами. Водночас переживав глибоку духовну кризу. Це призвело до того, що письменник спалив частину своїх рукописів, а згодом, повністю відмовившись від їжі, помер.

1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Миколи Гоголя: гідний нащадок, письменник, драматург, український фольклор, загадкова особистість.

2. Театр

На початку ХІХ століття виник український професійний театр. Центрами театрального життя були Харків і Полтава. Першу українську професійну трупу організував у Харкові директор та режисер місцевого театру Григорій Квітка-Основ’яненко. В Полтаві засновником театру став Іван Котляревський. Театральний репертуар містив вистави як зарубіжних, так і вітчизняних авторів. Особливо популярними були п’єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» Івана Котляревського, «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, «Назар Стодоля» Тараса Шевченка.

Перша половина ХІХ століття в театральній культурі України позначена іменами видатних акторів Михайла Щепкіна і Карпа Соленика. Михайла Щепкіна викупили з кріпацтва полтавці за сприяння Івана Котляревського. Актор успішно виступав на сценах Харкова, Полтави, Києва, згодом працював у Москві. Театральна діяльність Карпа Соленика пов’язана з Києвом, Полтавою, Одесою і найдовше з Харковом, де він очолював театральну трупу. Обидва митці зуміли створити незабутні театральні образи українців.

Чільне місце в театральному житті займав аматорський (непрофесійний) театр, переважно кріпосний (з акторами-кріпаками). Серед аматорських найвідомішими були театри поміщиків: Дмитра Трощинського в селі Кибинці на Полтавщині, Дмитра Гавриленка в селі Озерки на Полтавщині, Григорія Тарновського в селі Качанівка

на Чернігівщині. Мали свої кріпосні театри деякі польські вельможі у Правобережній Україні. На західноукраїнських землях перші аматорські театральні осередки виникли напередодні революції 18481849 років у Коломиї, Тернополі, Пермишлі. Вони ставили п’єси Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, а також місцевих авторів — Миколи Устияновича, Степана Петрушевича.

1. Де в Україні виникли перші професійні театри? Хто їх очолював?

2. Назвіть імена видатних акторів того часу.

3. Які особливості аматорських театрів?

Григорій Квітка-Основ’яненко (1778 - 1843)

Ім’я (повне). Григорій Федорович Квітка. За назвою родинного маєтку взяв псевдонім — Основ’яненко.

Народження. Народився у слободі Основа (нині — в межах міста Харкова).

Походження. Зі старшинсько-козацької родини. Батько — колезький радник, завдяки чому набув дворянство.

Освіта. Навчався вдома, а потім — у Курязькій монастирській школі. Родинне виховання сформувало в малого Григорія повагу до рідної мови, історії, фольклору, мистецтва. З дитинства брав участь у виставах аматорського театру. Другом сім’ї був Григорій Сковорода, твори якого хлопчик вивчав напам’ять.

Особистість та суспільне і творче життя. Ініціював створення в місті Харкові Благодійного товариства, Інституту шляхетних дівчат, Харківської губернської бібліотеки і Харківського професійного театру. В 1812 році став його директором. Свої перші твори друкував у журналі «Український вісник», який редагував у 1816-1817 роках. Його кращі повісті «Конотопська відьма», «Сердешна Оксана», «Маруся» та комедійні п’єси «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» донині з успіхом ставлять у театрах. Григорія Квітку-Основ’яненка шанобливо називають «батьком української прози».

1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Григорія Квітки-Основ’яненка: театр, драматургія, проза, громадська діяльність.

3. Музика

На розвиток музичного мистецтва вплинули культурні традиції минулого, які дбайливо оберігали кобзарі, бандуристи, лірники; най-відоміші з-поміж них — Остап Вересай, Іван Крижовський, Андрій Шут. У піснях, переказах, легендах, думах вони оспівували повсякденне життя українців і прославляли героїчне минуле народу, його боротьбу за соціальне і національне визволення.

Поширенню музичної грамоти сприяли музичні курси, які діяли при університетах, гімназіях, ліцеях. У ХІХ столітті почала розвиватись українська симфонічна музика. Виникли перші музичні

товариства: Філармонічне товариство в Одесі, Симфонічне товариство

аматорів музики та співу в Києві, що проводили оркестрові концерти. Набував розвитку хоровий спів. Хори виконували зазвичай церковну музику, однак у їхньому репертуарі були і народні пісні.

Музичне життя зосереджувалося переважно у Львові, Києві, Харкові, Одесі. Найвідомішим українським композитором того часу був Йосип Витвицький. Він написав музичний твір «Україна» і варіації на тему української народної пісні «Зібралися всі бурлаки». Основою творчості українського композитора чеського походження Алоїза Єдлічки були збирання та обробка українських народних пісень, які згодом увійшли до збірки «100 малоросійських народних пісень». Він також — автор фантазії «Спогади про Полтаву». Ілля та Андрій Лизогуби створювали твори для фортепіано, віолончелі на сюжети народних пісень.

1. Хто оберігав культурні традиції української минувшини?

2. Як розвивалось українське музичне мистецтво в першій половині ХІХ століття?

3. Чим уславилися Йосип Витвицький, Алоїз Єдлічка, брати брати Лизогуби?

У той час, коли... на теренах України

були видані перші друковані примірники «Кобзаря» Тараса Шевченка, ... Тоді. у світі

у Великій Британії з ініціативи Роуленда Хілла впроваджені перші поштові марки із зображенням профілю королеви Вікторії.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дату і подію, пов’язану з нею:

— 1840 рік — перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.

2. Підготуйте довідку про українське театральне мистецтво в першій половині ХІХ століття за алгоритмом: центри театрального життя, професійний і аматорський театри, репертуар, видатні актори.

3. Порівняйте життєвий шлях представників літератури і мистецтва із рубрики «Життєтека». Визначте, які обставини вплинули на становлення особистостей діячів.

4. Охарактеризуйте спільне та відмінне в розвитку різних галузей українського мистецтва, користуючись схемою, що нижче.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022

 




Попередня сторінка:  12. Умови розвитку культури. Освіта. Пос...
Наступна сторінка:   14. Архітектура, cкульптура, живопис в У...



^