Інформація про новину
  • Переглядів: 290
  • Дата: 13-01-2022, 03:56
13-01-2022, 03:56

18. Селянська реформа 1861 року. Сільське господарство у пореформений період

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  17. Українське питання в контексті міжн...
Наступна сторінка:   19. Реформи 60—70-х років ХІХ століття в Р...

Згадайте, які проблеми Росії виявила Кримська війна.

Як ви розумієте значення понять: «реформа», «кріпацтво»?

Чи пам’ятаєте ви, що економіка Півдня України мала свою модель розвитку? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, які зміни в життя селян привнесла селянська реформа 1861 року.

 

1. Маніфест 19 лютого 1861 року та його реалізація

До початку 60-х років ХІХ століття в Російській імперії діяло кріпосне право. Кріпосні відносини спричиняли низьку продуктивність сільського господарства, гальмували розвиток промисловості, торгівлі й товарних відносин на селі. Це призвело до економічного відставання Росії від провідних держав світу, відтак і до її поразки у Кримській війні. Отже, кріпацтво негативно впливало на економічну та військову могутність імперії, її міжнародний престиж.

19 лютого 1861 року імператор Олександр ІІ проголосив Маніфест про скасування кріпосного права в Росії. Згідно з ним, селяни отримали особисту свободу і громадянські права: могли розпоряджатися своїм майном, торгувати й займатися промислами, вступати на службу, брати шлюб без дозволу поміщика. Селян могли карати лише за вироком суду або згідно із законним розпорядженням влади.

 

Карикатура «Селянин на одній нозі», 1861 рік.

Поміщик: «Ти чому, мужичок, на одній нозі стоїш?»

Селянин: «Так другу, бач, поставити нікуди: всюди вашої милості землиця»

1. Прокоментуйте діалог.

Отриману відповідно до закону землю селяни повинні були викуповувати. Оскільки більшість із них цього не могла зробити, уряд погасив землевласникам 80% викупної суми за умови, що селяни сплачуватимуть її державі разом із відсотками. Термін сплати викупних платежів мав тривати до 49 років. До укладення викупної угоди селян переводили у стан тимчасовозобов’язаних, і вони якийсь час змушені були виконувати панщину й сплачувати

оброк. У кожній губернії встановили норми землеволодіння для селян. Якщо селянський наділ перевищував норму, його відрізали на користь поміщика. Такі ділянки називали відрізками. Звільнені кріпаки отримали право збиратися на сходи (збори) та утворювати органи сільського самоврядування. Запроваджено посаду мирового посередника, котрий мав урегульовувати суперечки між поміщиками й звільненими від кріпацтва селянами, нагляд за органами місцевого самоврядування та здійснювати судовий розгляд дрібних справ.

1. Назвіть причини проведення аграрної реформи.

2. Коли і на яких умовах було скасовано кріпосне право?

3. Чому аграрна реформа була суперечливою?

Детальніше про ...

особливості реалізації Маніфесту 19 лютого 1861 року:

— селяни здобули низку громадянських прав — особистих і майнових;

— селяни отримали право укладати угоди як з приватними особами, так і з державними установами, виступати в суді в різних справах — цивільних та кримінальних;

— селяни мали право брати участь в органах місцевого самоврядування, переходити в інші стани, вступати до навчальних закладів;

— ставши вільними, селяни залишалися «нижчим станом»;

— селяни сплачували подушний податок до 1866 року;

— селяни продовжували відбувати рекрутчину (25 років);

— до 1904 року до селян застосовували тілесні покарання;

— селяни не отримали вільного доступу до пасовищ, лук та лісів;

— упродовж дев’яти років після оголошення реформи не можна було відмовитися від наділу, а значить, залишити село.

Розміри викупних платежів, нарахованих на селян українських губерній

2. Модернізація сільського господарства

Реформа мала неоднозначні результати. З одного боку, вона давала селянам особисту свободу, створювала умови для господарської діяльності, з іншого — зберігала поміщицьке землеволодіння. Негативно позначалися на становищі селян викупні платежі.

Натомість частина поміщиків-підприємців, отримавши їх, змогли модернізувати свої господарства. Після відміни кріпосного права сільське господарство Наддніпрянщини поступово втягувалося в товарний обіг і перетворювалося на підприємницьке.

Відбулися зміни у формах земельної власності та у взаєминах різних соціальних груп. Зокрема, землю продавали переважно поміщики, котрі не змогли пристосуватися до нових умов господарювання, а її новими власниками ставали купці, містяни, заможні селяни. Розширення приватної земельної власності зумовило ведення сільського господарства інтенсивними методами. Відбулися зміни у знаряддях праці та способах обробітку землі. У поміщицьких маєтках Півдня України почали використовувати кінні й парові молотарки. На Правобережжі застосовували для сівби цукрових буряків сівалки. Зросла кількість нової техніки, зокрема жниварок, віялок, соломорізок та інших удосконалених знарядь праці. В багатьох місцевостях застосовували сівозміни, природні та штучні добрива.

Переважну більшість земель займали посіви зернових, особливо експортних культур — пшениці та ячменю. Україна й надалі залишалася в Російській імперії основним експортером пшениці. Збільшилися площі під посіви технічних культур: цукрових буряків, тютюну, соняшнику, льону. Зросло виробництво продукції

тваринництва: м’яса, молока, тонкорунної вовни. На кінних заводах вирощували породистих коней.

1. У чому проявлялися неоднозначні результати реформи?

2. До яких позитивних змін на селі привела реформа?

3. Назвіть напрямки сільськогосподарської діяльності в українських землях.

3. Соціальні зміни на селі

Реформа 1861 року спричинила на селі соціальні зміни. І надалі зберігалося привілейоване становище поміщиків. Частина з них, використавши виплачені їм за селянську землю гроші, модернізувала господарство й накопичувала статки. Інші — через невміння або небажання займатися справами — розорялися, продавали свої господарства тим, у кого для цього були гроші й бажання працювати.

Селяни опинилися в гірших стартових умовах: менше землі, грошей, менше можливостей загалом. Але в їхньому середовищі відбувалися приблизно такі ж процеси, як і серед поміщиків. Найбільш працьовитим і наполегливим вдавалося зміцнити свої господарства. Інші з різних, часто незалежних від них причин втрачали землю й переходили у статус наймитів, батраків. Так виокремилися заможні селяни, господарі середнього достатку та бідняки.

Посилився переселенський рух, спричинений демографічним піднесенням, а відтак, зростанням чисельності безземельних селян. Переселення було переважно стихійною колонізацією вільних земель Середньої Азії, Сибіру, Далекого Сходу. Українці давали свої назви освоєним землям. Зокрема, такі території Північного Казахстану та Південно-Західного Сибіру назвали Сірим Клином, а заселені землі від Байкалу до узбережжя Японського й Охотського морів — Зеленим Клином. Серед переселенців переважали вихідці з Лівобережної та Правобережної України, де умови господарювання були гіршими.

 

1. До яких соціальних змін на селі привела реформа 1861 року?

2. На які групи поділилися селяни в пореформений період?

3. Чому й куди активізувався переселенський рух?

У той час, коли... на теренах України

було відмінено кріпосне право, ...

Тоді. у світі

у США розпочалася громадянська війна.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 19 лютого 1861 року — імператор Олександр ІІ підписав Маніфест, у якому було проголошено скасування кріпацтва в Російській державі.

2. Поясніть значення понять: «тимчасовозобов’язані селяни», «викупні платежі», «відрізки», «Зелений Клин», «Сірий Клин».

3. Підготуйте повідомлення на тему: «Соціальні зміни в селі після реформи 1861 року».

4. Назвіть схему. За схемою, підготуйте розповідь про селянську реформу 1861 року.

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022

 




Попередня сторінка:  17. Українське питання в контексті міжн...
Наступна сторінка:   19. Реформи 60—70-х років ХІХ століття в Р...



^