Згадайте, чому була проведена селянська реформа 1861 року. Що вам про це відомо? Як ви розумієте значення поняття «самодержавство»?

Чи пам’ятаєте ви, що рекрутська служба у війську тривала 25 років?

Упродовж уроку з’ясуйте, якими були суть і результати реформ 60-70-х років ХІХ століття в Російській імперії.

1. Причини реформ 60—70-х років ХІХ століття. Реформа місцевого самоврядування

Задля модернізації різних сфер життя суспільства в 1860—1870-х роках російська влада провела низку реформ.

При цьому можна виділити дві основні причини реформ. Перша — це необхідність пристосувати самодержавство до нових соціально-економічних умов: розвитку промисловості, зростання кількості підприємців, робітників, вільних селян.

Друга причина — зменшення соціальної напруги в суспільстві.

У 1864 році було проведено земську реформу. Для поліпшення управління на місцях імперський уряд створив губернські та повітові земства — виборні органи місцевого самоуправління. До них обирали представників від поміщиків, буржуазії та селян. Земства займалися лише місцевими господарськими справами: утриманням і будівництвом шляхів сполучення місцевого значення, налагодженням поштової служби; утриманням початкових та професійних шкіл, навчання в яких було безкоштовним; створювали лікарні, сиротинці; сприяли розвиткові кооперативного руху та кредитних установ, підвищенню культури землеробства селян, зокрема постачали насіння, сільськогосподарські машини. Більшість справ земства фінансували самі. З цією метою вони могли запроваджувати грошові збори для різних потреб, але такі рішення не були обов’язковими для населення — гроші здавали на добровільній основі. Земствам не підпорядковувалася поліція, і їхню постанову міг відмінити губернатор.

Подібно до земської, в 1870 році проведено міську реформу. Створювалися органи міського самоуправління — думи, які обирали на чотири роки платники податків віком від 25 років. Міські думи займалися господарськими справами, упорядкуванням міст, торгівлею, промисловістю тощо. Земською та міською реформами засновані самоврядні органи, які розв’язували проблеми життя місцевих громад.

1. Які причини реформ 1860-1870-х років у Російській імперії?

2. Що передбачала земська реформа? Коли її розпочали?

3. З якою метою й коли була проведена міська реформа?

Детальніше про... вибори до земств

Виборців поділили на три курії: повітових землевласників, міських виборців і

виборних від сільських товариств. Право участі у виборах за 1-ю курією мали власники не менш ніж 200 десятин землі, власники іншого майна на суму не нижче 15 тисяч карбованців або з річним прибутком не менше 6 тисяч карбованців. Вибори за селянською курією були багато-ступеневими: сільські товариства обирали представників на волосні сходи, ті — виборників, а останні — «гласних» (представників) у повітові земські збори. Виборцями міської курії були особи, які мали купецькі свідоцтва, підприємці з річним обігом не нижче 6 тисяч карбованців, а також власники нерухомості в місті на суму від 500 карбованців.

2. Реформи у сфері народної освіти та друку. Судова реформа

У 1863 році було реформовано систему вищої освіти: університетам повернули автономію, яку імператор Микола I ліквідував 1835 року. Відтепер університети могли обирати собі керівників і самостійно розпоряджатися фінансами. В 1864 році розпочалася реформа початкової освіти: всі початкові школи перейменували в народні училища, які були безстановими й мали працювати за єдиними програмами. Того ж 1864 року реформували середню освіту: створювали мережу класичних гімназій та реальних училищ. Після завершення класичної гімназії можна було вступати до університету, а після реального училища — до вищих технічних шкіл.

1864 року здійснено судову реформу. Для всього населення імперії встановлювали єдиний суд. Запроваджено відкритість судового процесу, незалежність суддів від адміністрації, змагальну систему судочинства: з прокурором обвинувачення й адвокатом захисту. Утворено інститут присяжних засідателів, яких обирали жеребкуванням із представників усіх станів. Вони, вислухавши обидві сторони, встановлювали, винний чи не винний підсудний, а міру покарання визначали, згідно із чинними законами, суддя та члени суду. Ця реформа найповніше відповідала практикам судочинства європейських країн.

У 1865 році провели реформу цензури (державного нагляду за змістом друкованих видань). Цензурні установи передавали від Міністерства народної освіти до Міністерства внутрішніх справ. Згідно із запровадженими «Тимчасовими правилами», попередній цензурі підлягали друковані твори для широкого читацького кола. Натомість цензуру скасовували для книг і періодичних видань, які за тематикою могли менше впливати на суспільну думку.

1. Які зміни відбулися в освіті після її реформування?

2. У чому сутність судової реформи?

3. Коли була проведена та які зміни передбачала реформа цензури?

Детальніше про... вищу освіту для жінок

Хоча жінкам не дозволяли навчатися в університетах, для них запровадили приватні вищі жіночі курси. В Києві 1878 року відкрили вищі жіночі курси природничого, фізико-математичного та історико-філологічного спрямування. Відтак жінки отримали змогу здобути освіту і вчителювати.

3. Військова реформа. Результати реформ

Військова реформа 1874 року відміняла рекрутські набори і запроваджувала загальну військову повинність для чоловіків віком від 21 до 40 років. У сухопутних військах служили 6 років та ще 9 були в запасі, на флоті — 7 років і 3 в запасі. В армії заборонили тілесні покарання. Для підготовки офіцерських кадрів створено військові гімназії, спеціалізовані юнкерські училища й академії. Ці заходи проведено задля модернізації російської армії, збільшення чисельності підготовлених до бойових дій військ.

Реформи 60-70-х років ХІХ століття започаткували прогресивні зміни в Наддніпрянській Україні. В економічній сфері вони створили підґрунтя для розвитку промисловості, сільського господарства,

торгівлі утвердження ринкових відносин на засадах приватної власності й вільної конкуренції; в соціальній сфері сприяли розвитку регіонального самоврядування, осучасненню судової та освітньої систем. Однак реформи були половинчастими, оскільки поруч із прогресивними змінами залишалися стара основа державного устрою — самодержавство, а також контроль імперської адміністрації над новоутвореними органами місцевого самоврядування в губерніях, повітах, містах, судами, закладами освіти, пресою. Зрештою, і метою реформ було не ослаблення, а, щонайменше, збереження чи й зміцнення позицій самодержавства, хіба що новим способом.

Разом з тим, реформування подекуди привело до непрогнозованих з боку імперської влади результатів. Зокрема, земська реформа дала змогу сформуватися авторитетним та дієвим органам місцевого управління. Більше того — в українському суспільстві земства почали сприймати як організації, опозиційні до політики російського царизму. Із земських установ вийшло багато відомих у майбутньому українських громадських діячів. Отже, попри половинчастість, непослідовність та незавершеність, реформи 60-70-х років ХІХ століття названі «великими реформами». Вони відіграли позитивну роль у формуванні модерного українського суспільства: його трансформації з аграрного в аграрно-індустріальне.

1. Що таке загальна військова повинність, коли її було введено?

2.Чому реформи 60-70-х років ХІХ століття вважають половинчастими?

3. До яких непрогнозованих результатів привели реформи?

У той час, коли... на теренах України

було розпочато реформу міського самоврядування, ...

Тоді. у світі

у США була прийнята П’ятнадцята поправка до Конституції, яка надавала виборчі права темношкірим громадянам та колишнім рабам.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1864 рік — земська реформа;

— 1864 рік — судова реформа;

— 1864 рік — освітня реформа;

— 1865 рік — реформа цензури;

— 1870 рік — реформа міського самоврядування;

— 1874 рік — військова реформа.

2. Поясніть значення понять: «земства», «класичні гімназії», «реальні училища».

3. Підготуйте есей на тему: «Освіта в Україні в пореформений період».

4. Заповніть таблицю: «Великі реформи 60-70-х років XIX століття» й зробіть висновок, які можливості отримали люди в пореформений період.

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022