Інформація про новину
  • Переглядів: 345
  • Дата: 13-01-2022, 03:57
13-01-2022, 03:57

20. Промисловість, торгівля, міста в пореформений період

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  19. Реформи 60—70-х років ХІХ століття в Р...
Наступна сторінка:   21. Громадівський рух

Згадайте складові модернізаційних процесів У Як ви розумієте значення поняття «протекціонізм»?

Чи пам’ятаєте ви, що промисловий переворот у Наддніпрянській Україні розпочався в 30-40-х роках ХІХ століття? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, які зміни відбулися в розвитку промисловості й торгівлі в пореформений період.

 

1. Модернізація промислового виробництва

У 60—80-х роках ХІХ століття завершився промисловий переворот. Розвитку промисловості сприяли: дешева робоча сила, відкриття нових та ефективне використання старих родовищ корисних копалин, залучення вітчизняного й іноземного капіталу, урядова політика протекціонізму в економіці. Швидкими темпами розвивалися вугільна, залізорудна, металургійна, машинобудівна галузі. В Наддніпрянщині сформувалося кілька промислових регіонів: Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцевий. Успішними стали підприємці нового типу: працьовиті, ініціативні, спроможні орієнтуватися в нових економічних реаліях, котрі вміли досягати наміченої мети. У 80-х роках ХІХ століття виникли монополії — об’єднання підприємств, утворені з метою збільшення прибутків. Першою монополією став утворений синдикат виробників цукру на з’їзді цукрозаводчиків у місті Києві в 1887 році.

Умови розвитку економіки суттєво поліпшилися з початком залізничного сполучення. В 1865 році було прокладено першу в Наддніпрянській Україні залізницю сполученням Одеса — Балта, довжиною 213 кілометрів. Згодом залізниці з’єднали основні міста України, промислові центри Донбасу і Криворізького регіону, чорноморські порти з портами Балтійського моря. Вантажні перевезення також здійснювали річковим і морським транспортом.

У пореформені роки зросли міграційні процеси: емігрували переважно українські селяни в пошуках кращих умов для ведення сільського господарства. В промислові центри України іммігрували робітники інших національностей, передусім росіяни. В суспільстві, поруч із селянами та поміщиками, збільшилася частка найманих робітників, промислово-торгової буржуазії, інтелігенції. Ці соціальні групи були багатонаціональними. В умовах модернізації зросла роль інтелігенції, особливо учителів, лікарів, юристів, агрономів,

науковців, управлінців. Українці в цій соціальній групі, як і серед робітників та підприємців, становили меншість.

1. Коли завершився промисловий переворот? Як це відбувалося?

2. Які міста з’єднала перша в Наддніпрянщині залізниця?

3. Що змінилося в етнічному та соціальному складі населення?

Детальніше про...

українську промислово-торгову буржуазію

Промислово-торгова буржуазія українського походження була нечисленною, проте займала одні з провідних позицій у легкій і харчовій промисловості. Найзаможнішими з-поміж них були Олексій Алчевський, Терещенки, Харитоненки, Симиренки, Яхненки, котрі володіли цукровими та горілчаними заводами, олійницями.

Детальніше про. особливості розвитку української промисловості в другій половині ХІХ століття

У 1880-х роках розпочалося будівництво великих металургійних заводів. Споруджували їх, зазвичай, на свої кошти іноземці (тобто прилучався іноземний капітал). До прикладу, завод із робітничим селищем Юзівка (сучасний Донецьк) було збудовано коштом англійця Джона Юза. Участь іноземного капіталу, безумовно, пришвидшила промисловий переворот, однак і значна частина прибутків витікала за межі українських земель. Досить інтенсивно розвивалося сільськогосподарське машинобудування. В Харкові та Луганську почали працювати паровозобудівні заводи. В Одесі, Миколаєві, Херсоні будували морські та річкові судна. Значного розвитку набуло цукрове виробництво, в якому використовували нову техніку й технології, що покращило якість цукру і збільшило його кількість.

2. Банки і торгівля

На розвиток промисловості й торгівлі позитивно вплинула банківська реформа. У 1860 році для контролю за фінансами та економікою був заснований Державний банк. Новим явищем в економічному житті стало виникнення акціонерних банків.

Акціонерними називають компанії, капітал яких (фінанси, нерухоме майно, засоби виробництва) розділено на певне число акцій — цінних паперів, що засвідчують право власності на частку компанії. Той, хто володіє акціями компанії, — володіє часткою цієї компанії і має право доступу до управління нею, а також право на частку її прибутків. В акціонерних банках концентрувалися приватні кошти і де

позити (вклади) торгових та промислових компаній. Вони, до того ж, надавали позики для підприємницької діяльності. В 60-70-х роках ХІХ століття почали працювати банки: Київський приватний комерційний, Харківський торговий, Київський промисловий і Катеринославський комерційний із філією в Полтаві.

Розвитку торгівлі сприяли промисловий переворот, будівництво залізниць, які пришвидшили перевезення вантажів, зростання чисельності населення. Позитивно вплинули на торгівлю фінансова реформа, під час якої чіткіше окреслено правила фінансових операцій, та податкова реформа, що впорядкувала систему податків, передбачила створення єдиних державних кас для прибутків і витрат та єдиного контрольного органу за збором податків. Новий торговельний статут скасував станові обмеження в підприємництві й розширив економічні й торговельні права іноземців.

Внутрішня торгівля зосереджувалася на ярмарках, базарах, торжках. Зростали обсяги постійної стаціонарної торгівлі в крамницях. Зросла кількість торговельних операцій, проведених за контрактом (угодою). Київ, Харків, Катеринослав стали центрами гуртової ярмаркової торгівлі. Зовнішню торгівлю здійснювали переважно через чорноморсько-азовські порти — Одесу, Миколаїв, Бердянськ, Херсон, Маріуполь. Основним експортним товаром залишалася продукція землеробства і тваринництва: зерно, цукор, вовна та інші. Імпортували предмети розкоші, одяг, чай, каву, прянощі, машини та обладнання.

Користуючись інтернет-ресурсами, дослідіть, чи пов’язана історія Національного банку України з київською конторою Державного банку в середині ХІХ століття.

1. Як у Наддніпрянщині розвивалася банківська сфера?

2. Що в пореформений період сприяло розвитку торгівлі?

3. Які міста стали центрами внутрішньої й зовнішньої торгівлі?

3. Міста

Розвиток економіки на капіталістичних засадах дав поштовх урбанізації — зростанню розмірів та кількості міст і чисельності міського населення. Як уже зазначалося, в 1897 році в Наддніпрянській Україні налічувалося 130 міст. Найбільшими з-поміж них були Одеса (405 тисяч жителів), Київ (247 тисяч), Харків (174 тисячі) і Катерино-

слав (113 тисяч). Швидко зростали великі торгово-промислові центри.

Натомість зменшувалася роль невеликих та середніх міст.

Міське населення збільшувалося швидшими темпами, ніж населення загалом. 1858 року в містах

Наддніпрянщини проживало 1 млн 450 тисяч осіб, а 1897 — 3 млн 400 тисяч осіб. Міста були полі-етнічними. Крім українців в них жили росіяни, євреї, поляки, німці. Російських чиновників, фабрикантів і купців різних національностей вабили міста, які були адміністративними й торгово-промисловими центрами, а російських робітників приваблювала гірничодобувна і металургійна промисловість із порівняно високою оплатою праці. Після реформ 60-70-х років ХІХ століття ослабнув контроль за обмеженнями щодо місця проживання євреїв, тому багато з них переселилися до великих міст Лівобережної та Південної України. Натомість українські селяни воліли застосовувати свої сили радше в сільському господарстві, ніж працювати на заводах чи фабриках, чи найматися на шахти.

Розгорнулася промислова і житлова забудова міст: споруджували підприємства, банки, контори, адміністративні приміщення. У найбільших містах України наприкінці ХІХ століття запрацювали електростанції. Це сприяло впровадженню перших електричних трамваїв та освітленню вулиць електричними ліхтарями. З 1880-х років в Одесі, Києві, Харкові, Миколаєві почав діяти телефонний зв’язок. Великі міста ставали науково-культурними центрами, де діяли університети, гімназії, ліцеї, наукові товариства, театри.

1. Назвіть найбільші міста Наддніпрянщини.

2. Чому міста Наддніпрянщини були багатонаціональними?

3. Як модернізаційні процеси відбувалися в українських містах?

Кількісний і національний склад міст Наддніпрянщини в 1858 році (млн. осіб):

росіяни — 1,05 (34%), українці — 0,94 (30,3%), євреї — 0,83 (27%), інші — 0,27 (8,7%).

1. Дайте обґрунтовану відповідь на запитання. Українські міста були моноетнічними чи поліетнічними?

1. Які міста в Наддніпрянщині були найбільшими?

2. Яке з тих міст розвивалося найдинамічніше?

3. Яке з наведених у діаграмі міст розвивалося найповільніше?

У той час, коли... на теренах України

було побудовано залізницю Одеса - Балта, ...

Тоді. у світі

у Фінляндії засновано невелику паперову фабрику — нинішню компанію «NOKIA».

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1865 рік — побудовано першу в Наддніпрянщині залізницю Одеса - Балта;

— 60-80-ті роки XIX століття — завершено промисловий переворот у Наддніпрянській Україні.

2. Поясніть значення понять: індустріалізація, урбанізація.

3. Підготуйте повідомлення на тему: «Українські підприємці ХІХ століття».

4. На основі наведеної нижче схеми підготуйте розповідь про розвиток української промисловості й торгівлі

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022

 




Попередня сторінка:  19. Реформи 60—70-х років ХІХ століття в Р...
Наступна сторінка:   21. Громадівський рух



^