Попередня сторінка: 20. Промисловість, торгівля, міста в пор...
Наступна сторінка: 22. Суспільно-політичні рухи в Україні ...
Згадайте, коли й хто створив Кирило-Мефодіївське братство.
Як ви розумієте значення поняття «національне відродження»?
Чи пам’ятаєте ви, що в 1830-1831 роках на Правобережжі відбулося польське повстання? Що вам про це відомо?
Упродовж уроку встановіть взаємозв’язки між ключовими подіями розвитку громадівського руху та суспільно-політичними умовами третьої чверті ХІХ століття.
1. Зародження Громад. Хлопомани
Після повернення із заслання частина кирило-мефодіївців — Пантелеймон Куліш, Василь Білозерський, Микола Костомаров та інші — оселились у Петербурзі, позаяк повертатися до України їм заборонила влада. Оскільки зрадити своїх переконань вони не могли, то вирішили прислужитись Україні, розвиваючи і поширюючи українську мову та культуру. Так наприкінці 50-х — у першій половині 60-х років XIX століття розгорнулася діяльність Громад — напівлегальних національно-культурних об’єднань української
інтелігенції. Перші Громади виникли в Києві (1859 рік), Петербурзі, Полтаві, Харкові, Одесі та інших містах.
До Громад належали переважно викладачі, студенти, літератори та митці, котрі вважали своїм обов’язком культурно-просвітницьку роботу серед населення: створення українських недільних шкіл для дорослих, видання українських підручників, друкування української преси, постановку українських п’єс. Перша недільна школа виникла в Києві в 1859 році, а згодом такі школи відкрили і в інших містах України. Крім того, Микола Костомаров започаткував збирання коштів для друкування навчальної літератури, а Тарас Шевченко і Пантелеймон Куліш написали українські підручники. В Чернігові Леонід Глібов видавав газету «Чернігівський листок». Петербурзька Громада друкувала український журнал «Основа» (1861-1862 роки), в котрому публікували художні твори, праці з історії, етнографії, публіцистичні статті українською та російською мовами, а в театрах імперської столиці можна було побачити «Наталку Полтавку» та постановки інших українських п’єс. Отже, громадівський рух — це суспільний рух, який сприяв розвитку української освіти, культури.
Наприкінці 50-х років ХІХ століття відбувся розкол у польському русі. Від нього відокремилася частина нащадків польської або сполонізованої української шляхти Правобережжя. Вони намагалися зблизитися з місцевими селянами, усвідомивши, що варто дбати про інтереси того народу, серед якого живеш. Через такі погляди їх
почали називати хлопоманами. Це були освічені молоді люди, зокрема студенти Київського університету. Хлопомани приймали православ’я, відмовлялися від підтримки польських студентських організацій, говорили й писали українською мовою, носили народний одяг, відвідували сільську місцевість, де вели селянський спосіб життя. Так хлопомани підкреслювали свою спорідненість із українським народом. Лідером хлопоманів став Володимир
Антонович. Провідні позиції займали також брати Тадей і Осип Рильські, Павло Чубинський, Борис Познанський. Згодом хлопомани приєдналися до громадівського руху.
1. Які товариства називали громадами?
2. Чим займалися громадівці?
3. Кого і чому називали хлопоманами?
Детальніше про... поширення громадівського руху
Після того, як до Київської громади долучилися хлопомани, до неї належали більш як 200 однодумців. Громадівський рух був першою загальноукраїнською течією. Громади виникли на землях Галичини та Буковини: в Тернополі, Стрию, Самборі, Дрогобичі, Чернівцях, Львові; 1865 року відомий учений Іван Пулюй заснував Громаду у Відні.
Володимир Антонович (1834 - 1908)
Ім’я (повне). Володимир Боніфатійович Антонович.
Народження. Народився в місті Махнівка Київської губернії (нині — Вінницька область) (за іншими даними, дата народження — 1830 рік, місто Чорнобиль).
Походження. За родинною легендою, по лінії матері походив з польського роду князів Любомирських, по лінії батька — з угорського роду Джидаїв. Значний вплив на нього мали твори Михайла Чайковського про козацький період.
Освіта. Рішельєвський ліцей в Одесі. Медичний та історико-філологічний факультети Київського університету.
Особистість та українське національне відродження. Працював головним редактором Тимчасової комісії для розгляду давніх актів при канцелярії генерал-губернатора в Києві, деканом історико-філологічного факультету Київського університету. Водночас був лідером хлопоманівського, а згодом і громадівського рухів, фундатором та головою Історичного товариства Нестора-літописця, автором розвідок «Про походження козацтва», «Київ та його доля і значення з ХІУ до ХУІ століття» й інших. Засновник «київської школи» істориків, до якої належав і Михайло Грушевський. Вважав, що всі нещастя України — від неосвіченості українського суспільства. Надавав перевагу просвітницькій та культурницькій діяльності. З власних гонорарів виділяв стипендії гімназистам і студентам.
1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Володимира Антоновича: історик, етнограф, організатор, хлопоман, педагог.
2. Польське (Січневе) повстання 1863—1864 років та його результати для України. Валуєвський циркуляр 1863 року
Із середини ХІХ століття в Російській імперії посилився польський визвольний рух, спрямований на відновлення польської держави. Найвищим його піднесенням стало польське (Січневе) повстання 1863—1864 років. Воно поширилось і на частину Волинської та Київської губерній. У повстанні взяли участь, крім поляків, кілька сотень представників інших національностей — українців, білорусів, росіян. Серед них — Андрій Потебня, котрий очолив один з військових загонів і загинув у бою. Він був рідним братом відомого вченого Олександра Потебні. Проте масової підтримки в Україні повстання не отримало, позаяк його керівництво ігнорувало інтереси українців і вважало Правобережжя частиною Польщі.
Повстання придушили російські війська. Після того російський уряд намагався зменшити польські впливи на Правобережжі. У землевласників, причетних до повстання, відбирали маєтки, а тих шляхтичів, які втратили документи на володіння землею, переводили у статус селян. У регіоні збільшувалася чисельність російських чиновників і землевласників, а земську реформу в краї провели аж у 1911 році. Водночас після поразки польського (Січневого) повстання уряд переглянув умови аграрної реформи на користь селян. Їм повернули більшість відрізків, зменшили розміри викупних платежів.
Російська імперія підтримувала селян Правобережжя, на противагу польським повстанцям, але зовсім не бажала відродження української національної свідомості. Стурбований активною просвітницькою діяльністю громадівців, Олександр ІІ своїм указом ще 1862 року закрив недільні школи, а в 1863 році був опублікований Валуєвський циркуляр. Він забороняв друкування українською мовою шкільної і релігійної літератури, яка забезпечувала навчання українською мовою. Валуєвський циркуляр та владна реакція після польського повстання 1863-1864 років призвели до припинення діяльності більшості Громад.
1. Коли й де відбулося польське повстання?
2. До яких наслідків привело польське повстання?
3. Чому було видано Валуєвський циркуляр? Що він передбачав?
Детальніше про ...
Імперське законодавство З циркуляра міністра внутрішніх справ Петра Валуєва 1863 року (щодо української мови):
— української мови «не було, нема і бути не може»;
— заборонити друкувати українською мовою книги навчальні;
— заборонити друкувати українською мовою книги духовні та книги для початкового читання народу;
— дозволити друк українською мовою лише тих книг, що належать до галузі красного письменства (художньої літератури).
Примітка. Ці заборони уряд пояснював політичною нестабільністю та відсутністю законів про навчання грамоті місцевими «наречиями».
3. Діяльність старої і молодої Громад.
Емський указ 1876 року
З початку 70-х років ХІХ століття знову пожвавився громадівський рух. При цьому він розділився на так звані старі та молоді Громади. Представники обох напрямів відновили культурницьку діяльність. При цьому старі громадівці вважали її основним засобом досягнення мети, тобто планували відродження України через навчання українців і розвиток їхнього патріотизму. Зі старих Громад особливо активну діяльність розгорнула Київська громада. Її лідером став Володимир Антонович. Громадівці брали активну участь у роботі Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, котрий збирав та публікував етнографічні й статистичні матеріали, що стосувались українських губерній. 1874 року в Києві вони провели археологічний з’їзд, під час якого наукова спільнота ознайомилася з досягненнями українських учених. Київська Громада видавала газету «Київський телеграф», згодом часопис «Київська минувшина».
Молоді громадівці, які часто в прямому сенсі були молодшими за віком, вважали, що час переходити до радикальніших дій. Вони не обмежувалися лише культурницькою роботою, а закликали до революційної діяльності — повстань проти влади. На молодих громадівців суттєво впливали погляди Михайла Драгоманова, який вважав себе соціалістом. Проте він заперечував поширену ідею соціалістів про необхідність установлення диктатури пролетаріату, за котрої партія робітників усього світу силою нав’язувала б правила співіснування для всіх інших суспільних груп. Натомість Михайло Драгоманов переконував, що соціалізм повинен бути демократичним ладом і враховувати національні особливості.
У зв’язку з пожвавленням і радикалізацією громадівського руху імператор Олександр ІІ 1876 року підписав Емський указ, який увів ще більше заборон щодо використання української мови. Дозволено друкувати лише художні твори та історичні документи, але російською абеткою. Було заборонено жити в Україні Михайлові Драгоманову та етнографові, автору слів нинішнього гімну України Павлові Чубинському. Рятуючись від репресій, Михайло Драгоманов та деякі
інші громадівці виїхали за кордон, частина Громад припинила діяльність. Були ліквідований Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, закрита газета «Київський телеграф».
1. Які течії виникли у громадівському русі?
2. Яких поглядів дотримувалися молоді громадівці?
3. Коли було видано Емський указ? Що він проголошував?
Детальніше про ...
Імперське законодавство. З Емського указу 1876 року
Заборонити українською мовою:
— викладання будь-яких навчальних дисциплін;
— друкувати тексти до музичних нот;
— видання творів та перекладів, за винятком: а) історичних документів і б) творів красного письменства...;
— ввезення в межі імперії книг, виданих за кордоном на малоруському «наріччі»;
— видання газети «Київський телеграф».
Жінка в історії Христина Алчевська
Христина народилась у дворянській родині. Батько мав деспотичний характер і вважав, що дівчатам освіта не потрібна.
Христина з дитинства тягнулася до науки й мріяла стати вчителькою, але через консервативні переконання батька знання здобувала самотужки. Зате для себе вирішила, що прагнутиме «навчити якомога більше жінок грамоти». Ставши дружиною відомого українського підприємця, мецената Олексія Алчевського, переїхала до Харкова. Олексій Алчевський у 1860-ті роки очолював Харківську Громаду. Христина була єдиною жінкою в товаристві. Вона заснувала першу недільну школу для жінок, належала до фундаторів Харківського товариства поширення грамотності, першої народної бібліотеки-читальні. Олексій і Христина виховали п’ятеро дітей, які продовжили справу батьків — служили українському народові.
1. Чи можна Христину Алчевську назвати багатогранною особистістю?
Михайло Драгоманов (1841 - 1895)
Ім’я (повне). Михайло Петрович Драгоманов.
Народження. Народився в місті Гадяч Полтавської губернії (нині —
Полтавська область).
Походження. З козацько-старшинського роду.
Освіта. Гадяцьке повітове училище, Полтавська гімназія, Київський університет.
Особистість та українське національне відродження. Був доцентом Київського університету. Активно прилучився до роботи Київської Громади та Південно-Західного відділення Російського географічного товариства. Редагував газету «Київський телеграф». Після Емського указу змушений був емігрувати. У Женеві (Швейцарія) заснував українську друкарню, де з 1878 року видавав перший український політичний журнал «Громада». Як мислитель відстою -
вав об’єднання громадян у самостійні утворення, що будуватимуть між собою відносини на федеративних засадах аж до всесвітньої федерації. Виношував ідею розвитку українства шляхом поєднання українських традицій з програмами західних ліберальних і соціалістичних рухів. Є автором праць «Пропащий час — українці під Московським царством, 1654-1876», «Про українських козаків, турків та татар». Був професором історії в Софійському університеті..
1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Михайла Драгоманова: доцент, редактор, упорядник, громадський діяч, громадівець.
У той час, коли... на теренах України
у Києві проходив міжнародний археологічний з’їзд,...
Тоді. у світі
в Берні (Швейцарія) на міжнародній конференції був заснований Всезагальний (згодом — Всесвітній) поштовий союз.
Підсумуйте свої знання
1-2. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:
— 1859 рік — створення Київської Громади; відкриття недільної школи в Києві;
— 50-60-ті роки XIX століття — розгортання громадівського руху;
— кінець 50-х років ХІХ століття — розгортання руху хлопоманів;
— 1863-1864 роки — польське (Січневе) повстання на Правобережжі;
— 1863 рік — Валуєвський циркуляр;
— 70-90-ті роки XIX століття — діяльність старих та молодих Громад;
— 1873-1876 роки — діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства;
— 1874 рік — археологічний з’їзд у Києві;
— 1876 рік — Емський указ.
3. Поясніть значення понять: «громадівський рух», «хлопомани», «Валуєвський циркуляр», «Емський указ».
4. Доповніть таблицю. За її допомогою підготуйте повідомлення про громадівський рух.
Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022
Наступна сторінка: 22. Суспільно-політичні рухи в Україні ...