Інформація про новину
  • Переглядів: 455
  • Дата: 13-01-2022, 04:02
13-01-2022, 04:02

26. Національні рухи на західноукраїнських землях у 1880—1890-х роках

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  25. Діяльність русофілів і народовців
Наступна сторінка:   27. Політизація національного руху на з...

Згадайте, хто, крім українців, мешкали в Галичині, на Буковині й Закарпатті.

Як ви розумієте значення понять: «народовці», «смуга осілості»?

Чи пам’ятаєте ви, що народовці спільно з громадівцями прагнули перетворити Галичину в український П’ємонт? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте спрямованість українського, польського та єврейського рухів у західноукраїнських землях.

 

1. Розгортання руху народовців у Галичині, Буковині, Закарпатті

Із початком 1880-х років галицькі народовці почали займатися політичною діяльністю. В цьому контексті відбулося три помітні події. Перша: 1880 року Володимир Барвінський скликав у Львові українські масові збори — віче. На віче прийшли понад дві тисячі людей. Вони обговорили становище українців і визначили перспективи українського руху. Друга: 1885 року народовці створили

«Народну Раду» — політичну організацію на чолі з Юліаном Роман-чуком, яка стала противагою русофільській «Руській Раді». Третя: 1890 року лідери народовців уклали з галицьким намісником графом Карлом Бадені усну угоду про компроміс між українцями і поляками краю та офіційною владою — розпочали «нову еру». Суть її полягала в тому, що народовці зобов’язувалися підтримувати політику уряду, який натомість мав визнати галицьких українців окремим народом, надати їм місця в австрійському парламенті й Галицькому сеймі, відкрити українські гімназії, збільшити кількість українських кафедр у Львівському університеті. Домовленість була усною, тож коли народовці стали активніше наполягати на її виконанні, Карл Бадені в 1894 році заперечив факт такої угоди. За цей час у Галичині відкрили ще одну українську гімназію та українську кафедру східноєвропейської історії у Львівському університеті, український фонетичний правопис набув статусу офіційного.

Створені в 1860-х роках «Руська Бесіда» і «Руська Рада» стали першими українськими організаціями Буковини. Спочатку в них переважали русофіли, а згодом зміцнили свої позиції народовці. Тоді ж було започатковано україномовну літературу. Серед найвідоміших українських письменників краю були Юрій Федькович і брати Григорій та Сидір Воробкевичі, яких називали «буковинською трійцею». З 1885 року буковинські народовці видавали часопис «Буковина». Завдяки їхнім старанням створено мережу українських шкіл.

На Закарпатті український національний рух розвивався повільніше через утиски з боку угорського уряду. До кінця ХІХ століття тут переважали русофіли, об’єднані навколо «Товариства святого Василя Великого». Русофіл Адольф Добрянський у 1849-1860 роках був намісником в Ужгороді. Щоправда, народовських позицій дотримувався часопис «Наука» на чолі з редактором Августином Волошиним.

1. Які заходи здійснили галицькі народовці в 1880-1890-х роках?

2. Коли розпочалося національне відродження на Буковині? Які його складові?

3. Чому український національний рух на Закарпатті розвивався повільно?

Юліан Романчук (1842 - 1932)

Ім’я (повне). Юліан Семенович Романчук.

Народження. Народився в селі Крилос (нині — Івано-Франківської області).

Походження. Батько учителював. Професія батька

сформувала у хлопця потяг до науки.

Освіта. Навчався в гімназіях Станіслава (нині Івано-Франківськ) і Львова. Закінчив факультет класичної філології Львівського університету.

Особистість і громадське життя. Працював учителем в Українській академічній гімназії Львова. Разом з Олександром Барвінським упорядкував і видав український фонетичний правопис. Один із засновників товариства «Просвіта», яке очолював протягом десяти років. Долучився до створення Літературного товариства імені Тараса Шевченка, товариства «Рідна школа». Ініціював створення газети «Діло». Співзасновник і очільник «Народної Ради». Один із творців політики «нової ери». Юліана Романчука неодноразово обирали послом до Галицького сейму й австрійського парламенту. В 1910 році став віце-президентом парламенту — вперше українець обійняв таку високу посаду в Австро-Угорщині. Проводив активну політичну діяльність під час Першої світової війни та після її завершення.

Результати діяльності. «Довгі роки тримав він у своїх руках кермо української політики в Австрії, але сліди своєї діяльності залишив на всіх царинах українського життя» (Ізидор Сохоцький).

1. Дослідіть, що спільного й відмінного в діяльності Юліана Романчука та Івана Франка.

Юрій Федькович (1834 - 1888)

Ім’я (повне). Осип Домінік Гординський де Федькович. Народження. Народився в селі Сторонець-Путилів (нині містечко Путила Чернівецької області).

Походження. З полонізованого шляхетського роду. 1863 року прийняв православ’я під ім’ям Юрій.

Освіта. Закінчив Чернівецьку німецькомовну нижчу реальну

школу. Опанував професії землеміра та аптекаря в Молдові.

Особистість та суспільно-політичне і творче життя. Служив в австрійському війську. Працював шкільним інспектором Вижницького повіту Буковини. Надрукував власні твори у «Співанку для господарських діточок». У 1872 році переїхав до Львова, де редагував видання «Просвіти» й працював у театрі «Руська бесіда». Був обраний членом Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Після смерті батька переїхав до Чернівців. Протягом 1885-1888 років був редактором першої в цьому краї української газети «Буковина». Писав поетичні («Дезертир», «Дикі думи», «Святий вечір»), прозові («Люба-згуба»), драматургічні («Довбуш», «Лук’ян Кобилиця», «Шипітські берези») твори. Нині Чернівецькому національному університету присвоєно ім’я Юрія Федьковича. Результати діяльності. «Такі поети, як Шевченко і Федькович, мислили піснею, і то піснею в народному стилі» (Максим Рильський).

1. Дослідіть, чому Юрія Федьковича називають «буковинським солов’єм».

2. Польський рух у Галичині

Після поділів Речі Посполитої перед польським визвольним рухом стояло завдання відновлення держави та об’єднання в ній усіх польських земель. Найсприятливіші умови для розвитку цього руху склалися в Австро-Угорщині, особливо після придушення польського (Січневого) повстання 1863-1864 років у Російській імперії. Галичина мала внутрішню автономію, а провідні позиції в Галицькому сеймі зайняли поляки. Вони прагнули перетворити край на польський П’ ємонт, об’єднавши навколо нього в майбутньому польські землі в межах історичних кордонів 1772 року. Тобто поляки вважали своєю землею Правобережну Україну і Галичину.

У польському русі початково утворилися консервативний та ліберальний напрями. Консерватори засуджували будь-які

насильницькі дії, лояльно ставилися до австрійської влади, займали провідні владні посади і виступали за порозуміння з українським населенням. Натомість ліберали вимагали від імператора для поляків таких самих прав, як і в угорців, та проведення виборчої реформи. Більшість із них виступала проти будь-якої угоди з українцями. Соціальною основою обох течій були польські аристократи.

Згодом у польському русі виникли людовий (селянський) і соціалістичний напрямки, пов’язані зі зростаючою політичною активністю селян та робітників. Лідери людового напрямку відкидали право українського населення на власну державу, соціалісти визнавали українську самостійність, але лише на підросійській Україні. Обидві течії об’єднували з українським рухом вимоги виборчої реформи і соціального захисту населення.

1. Який регіон поляки прагнули перетворити на польський П’ємонт? Чому?

2. Що відстоювали польські консерватори, а що — польські ліберали?

3. Якими були особливості польського людового і соціалістичного рухів?

Співвідношення прихильників різних церковних конфесій у Східній Галичині за станом на 1900 р. (млн осіб): греко-католики — 3, римо-католики — 1,1, юдеї — 0,62.

1. Із представниками яких національностей ви можете пов’язати згадані релігійні групи?

3. Єврейський рух

Єврейська громада була однією з найчисленніших у Галичині. Переважна більшість євреїв проживала в містах і містечках, проте наприкінці ХІХ століття зросла кількість єврейського населення в селах, де євреї були корчмарями, лихварями, управителями маєтків. «Весна народів» та конституційні реформи 1860-х років змінили становище євреїв: вони отримали політичні права.

У єврейському русі виникло два напрямки. Представники одного з них, зокрема релігійна община хасидів, виступали за збереження традицій, маскіли (представники іншого напряму) — за модернізацію єврейських общин. Початково єврейська громада була схильна до мирного співіснування з владою та співпраці з поляками. Деякі з маскілів навіть закликали до добровільної польської асиміляції. Відтак виникло пропольське єврейське товариство «Оповісник примирення», котре видавало часопис «Згода», а також пронімецьке товариство «Вартові Ізраїлю» з часописом «Ізраїльтянин».

У 1880-х роках серед євреїв Галичини набули популярності ідеї сіонізму (єврейського націоналізму), що передбачали самостійний розвиток єврейської національності. Їхні представники заснували товариство «Сіон», яке випускало часопис «Майбутнє». Ідеалом сіоністів було утворення єврейської держави в Палестині. Відтак змістом єврейського руху в Галичині стала боротьба за збереження єврейської національної приналежності. Це позначилось і на українсько-польських стосунках: відтоді євреї

займали щодо них переважно нейтральну позицію, а подекуди підтримували українців.

1. Як змінилося життя євреїв у Галичині в другій половині ХІХ століття?

2. Які два основні напрямки були характерними для єврейського руху до 1880-х років?

3. Що таке сіонізм? У чому полягав зміст єврейського руху сіоністів у Галичині?

У той час, коли... на теренах України

було укладено угоду, що дала початок політиці «нової ери», ...

Тоді. у світі

у США журналістка Неллі Блай («Леді сенсація») повернулася з навколосвітньої подорожі, яка тривала 72 дні 6 годин і 11 хвилин. Це була перша жінка, яка здійснила навколосвітню подорож.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1880 рік — перше політичне віче у Львові;

— 1885 рік — створення «Народної Ради» — політичної організації народовців у Львові;

— 1890-1894 роки — час дії політики «нової ери».

2. Поясніть значення понять: «нова ера», «сіонізм».

3. Порівняйте український національний рух на Буковині й Закарпатті за критеріями: діячі, організації, вплив русофілів / народовців.

4. Охарактеризуйте зміст і спрямування національних рухів на західноукраїнських землях у 1880-1890-х роках. Визначте спільні та відмінні риси цих рухів.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022

 




Попередня сторінка:  25. Діяльність русофілів і народовців
Наступна сторінка:   27. Політизація національного руху на з...



^