Інформація про новину
  • Переглядів: 257
  • Дата: 13-01-2022, 04:02
13-01-2022, 04:02

27. Політизація національного руху на західноукраїнських землях наприкінці ХІХ століття

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  26. Національні рухи на західноукраїнс...
Наступна сторінка:   28. Особливості розвитку українського ...

Згадайте, які особливості «громадівського соціалізму» Михайла Драгоманова.

Як ви розумієте значення поняття «політична партія»?

Чи пам’ятаєте ви, що під час «Весни народів» українці в Австрійській імперії отримали перший парламентський досвід? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, які політичні партії виникли в Галичині, та особливості їхньої ідеології.

 

1. Радикальний рух у Галичині. Іван Франко

У середині 70-х років ХІХ століття в Галичині з’явилися люди (найчастіше це були молоді студенти), які критично оцінювали діяльність не тільки русофілів, а й народовців і греко-католицької церкви. Під впливом ідей Михайла Драгоманова молоді західноукраїнські політичні діячі Іван Франко, Михайло Павлик, Остап Терлецький, Володимир Навроцький та інші, не обмежуючись культурно-освітньою роботою, почали пропагувати ідеї соціалізму. Так в українському русі виникла радикальна течія.

Західноукраїнські радикали виступали за соціальне і національне визволення українського народу, за об’єднання українських земель в одній незалежній державі, за покращення життя населення, за зменшення впливу церкви на життя суспільства і національний рух. Вони намагались ознайомити «народні маси з насущними політичними питаннями, щоб викликати в народі інтерес до політичних, суспільних і національних ідей».

Задля розповсюдження своїх поглядів радикали вели

пропагандистську роботу, тобто поширювали своє бачення

теперішнього і майбутнього українського народу серед селян і робітників. Їхніми друкованими органами були часописи

«Громадський друг», «Дзвін», «Молот», «Світ».

1. Кого і чому називали радикалами?

2. Які цілі визначили для себе західноукраїнські радикали?

3. Через які часописи поширювали свої ідеї радикали?

Іван Франко (1856 - 1916)

Ім’я (повне). Іван Якович Франко.

Народження. Народився в селі Нагуєвичі поблизу Дрогобича на Львівщині.

Походження. Батько був сільським ковалем. Мати походила з дрібної шляхти, але ніколи не цуралася селянської праці.

Освіта. Навчався у школі села Ясениця Сільна, головній школі Дрогобича, Дрогобицькій гімназії. Закінчив Львівський, Чернівецький та Віденський університети. Захистив докторську дисертацію з філософії.

Особистість і громадське життя. Автор численних поетичних і прозових творів, якими засвідчував свої громадські чи політичні переконання. Найвідоміші з них — вірші «Каменярі», «Вічний революціонер», поема «Мойсей», повісті «Захар Беркут», «Борислав сміється». Громадську діяльність розпочав ще у студентські роки. Певний час займався журналістикою. Співвидавав журнали «Громадський друг» і «Світ», був редактором журналу «Життя і слово». Пропагував ідеї соціалізму серед робітників та селян Галичини, за що неодноразово був ув’язнений. У 1890 році очолив Русько-українську радикальну партію, а в 1899 році став одним із засновників Української національно-демократичної партії. Наприкінці 1890-х років зблизився з Михайлом Грушевським, який очолював Наукове товариство імені Тараса Шевченка (НТШ). Відтак Іван Франко облишив політичну діяльність і присвятив себе науковій та літературній праці. Був керівником філологічної секції та етнографічної комісії товариства, редактором «Літературно-наукового вісника» НТШ. Усю свою бібліотеку та рукописну спадщину заповів НТШ.

Результати діяльності. «...У важкі часи безправ’я і темряви він був для Західної України і університетом, і енциклопедією, і академією наук, і народним, не затвердженим ніякою монаршою ласкою міністром культури та освіти.» (Павло Тичина).

1. На основі змісту рубрики та цитати Павла Тичини сформулюйте результати діяльності Івана Франка.

2. Утворення перших політичних партій в Україні

Із 1890-х років український рух вступив у політичну стадію розвитку. Виникли політичні партії — об’єднання людей за політичним світоглядом задля досягнення конкретної мети і захисту спільних інтересів. У 1890 році з ініціативи Івана Франка та Михайла Павлика була створена перша українська політична партія — Русько-українська радикальна партія (РУРП). Її програма передбачала утвердження соціалізму — досягнення матеріального добробуту робітників та селян, проведення економічних реформ, демократизацію життя суспільства. Проголошено головну мету: пробудження свідомості українського народу, перетворення його на політичну силу, на вимоги якої зважала б влада. В 1895 році Юліан Бачинський опублікував брошуру «Україна irredenta» («Україна уярмлена»), в якій доводив історичну необхідність здобуття Україною незалежності задля соціально-економічного прогресу та культурного розвитку українського суспільства. Після публікації брошури РУРП визначила боротьбу за незалежність перспективною метою.

1899 року із РУРП виокремилися дві партії. Народовці, незадово-лені «новоерівським компромісом», і радикали, котрі відмовилися від соціалістичної ідеології та підтримували національну ідею, утворили Українську національно-демократичну партію (УНДП). Засновниками

партії стали Юліан Романчук, Кость Левицький, Євген Левицький.

Партія виступала за створення єдиної української національної провінції в Австро-Угорщині з власним сеймом й адміністрацією, виховання почуття єдності з наддніпрянськими українцями. Головною метою партії була боротьба за соборність і незалежність України в майбутньому. УНДП стала найчисленнішою українською партією.

Радикали, які прагнули поєднати соціалістичні принципи та ідею незалежності України, з ініціативи Юліана Бачинського створили Українську соціал-демократичну партію (УСДП). Її лідери — Микола Ганкевич, Семен Вітик, Володимир Старосольський — орієнтувалися на робітників. Оскільки ця верства українського суспільства була нечисленною, то й партія не мала значного впливу.

1. Назвіть рік створення і засновників РУРП. Хто був автором брошури «Ukraina irredenta»?

2. Хто і коли створив УНДП? Якою була мета партії?

3. Хто і коли створив УСДП? Якою була мета партії?

Юліан Бачинський (1870 - 1940)

Ім’я (повне). Юліан Олександрович Бачинський.

Народження. Народився в селі Новосілка (нині — Тернопільської області).

Походження. Батько походив із заможної шляхетської родини, був греко-католицьким священником й активним учасником національно-культурного життя

краю. Через смерть матері Юліана з двох років виховував дідусь Іван — священик із Гусятина на Тернопільщині.

Освіта. Навчався у Львівській та Дрогобицькій реальних гімназіях, Академічній гімназії Львова, на правничому факультеті Львівського університету та в Берлінському університеті. Особистість і громадське життя. Мав успішну адвокатську практику. Досліджував причини і характер української трудової еміграції, про що написав у книзі «Українська імміграція в З’єднаних Державах Америки». Проте найпомітнішою його працею стала «Україна irredenta» («Україна уярмлена»; 1895 рік). Співзаснував Русько-українську радикальну партію в 1890 році та Українську соціал-демократичну партію в 1899 році. Згодом — активний учасник Української революції.

Результати діяльності. «Шевченків «Кобзар» і «Україна irredenta» Юліана Бачинського зробили нас, старших гімназистів і студентів, українськими державниками та соборниками» (Степан Баран).

1. На основі життєпису та цитати Степана Барана сформулюйте результати діяльності Юліана Бачинського.

3. Українське представництво в Державній Раді й Галицькому сеймі

На відміну від Наддніпрянської України, важливим чинником політичного життя в Галичині й на Буковині стала парламентська діяльність. Вона привчала до відповідальності за дії в політиці, давала змогу тій чи іншій особі відчути співпричетність до влади, прискорювала формування національної свідомості. Отже, українці набули досвіду і традицій парламентської діяльності.

Значну парламентську практику українці здобули в Галицькому крайовому сеймі. Чисельність українців у сеймі була різною, залежно від виборчого законодавства та суспільно-політичної ситуації на час виборів. Стати депутатом могли громадяни-чоловіки віком від 30 років. Однак, оскільки більшість сейму становили польські депутати, то рішення, що вони приймали, найчастіше не враховували вимог

українців. На початку 1880-х років провідну роль серед українських послів

почали відігравати народовці, які використовували сеймову трибуну для проголошення національних вимог

— української національної самостійності, поділу Галичини на

Східну і Західну, ухвалення сеймом рішень в інтересах українців. Сейм став головною ареною формування українсько-польських

відносин, сприяв утвердженню в Галичині парламентаризму.

Проведені в 1860-х роках конституційні реформи в Австро-

Угорщині надали народам імперії виборче право. Населення Галичини і Буковини обирало депутатів до австрійського парламенту

— Рейхсрату (Державної Ради). Українське представництво в парламенті було нечисленним. Тому, щоб досягнути власної мети — ширшої автономії, обмеження свавілля і зловживання контрольованої з боку польських сил місцевої адміністрації, збільшення видатків на українську освіту, — українські депутати виявляли лояльність до австрійського уряду в інших питаннях. Інколи така тактика спрацьовувала, інколи — ні. Методом спроб та помилок українські політики здобували парламентський досвід.

1. Чому парламентська діяльність була важливою для політичного життя Західної України?

2. Які вимоги проголошували народовці в Галицькому сеймі?

3. Які питання порушували українці в Державній Раді?

У той час, коли... на теренах України

Юліан Бачинський опублікував брошуру «Україна irredenta» («Україна уярмлена»), ...

Тоді. у світі

в Парижі (Франція) брати Огюст та Луї Люм’єр винайшли сінематограф — розпочалась ера кіно.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1890 рік — створення Русько-української радикальної партії (РУРП);

—1895 рік — публікація брошури Юліана Бачинського «Україна irredenta» («Україна уярмлена»);

— 1899 рік — створення Української національно-демократичної партії (УНДП);

— 1899 рік — створення Української соціал-демократичної партії (УСДП).

2. Поясніть значення понять: «українські радикали», «політична партія».

3. Складіть історичну довідку про Галицький сейм за алгоритмом: кількість депутатів; представництво від соціальних груп; періодичність виборів; сесії сейму; приміщення сейму; чисельність українських депутатів; національні вимоги народовців.

4. на основі схеми поясніть вислів «Галичина — «український П’ємонт»».

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022

 




Попередня сторінка:  26. Національні рухи на західноукраїнс...
Наступна сторінка:   28. Особливості розвитку українського ...



^