Практична робота № 5

Мета. На основі вивченого матеріалу порівняти розвиток українського відродження в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ столітті.

Хід заняття

Завдання 1. Об’єднайтеся в малі групи. Пригадайте:

1) Що таке національне відродження?

2) Коли розпочалося національне відродження в Наддніпрянській Україні, а коли — у західноукраїнських землях?

3) Який твір називають «першою ластівкою українського відродження»? Чому?

Завдання 2. Проаналізуйте дані діаграми. Чи можна стверджувати, що українська мова була чинником українського національного відродження? Відповідь обґрунтуйте.

Завдання 3. Заповніть у групах таблицю, скориставшись підказками. Які критерії для порівняння ви ще додали б у таблицю? Представте результати роботи на загал.

Особливості розвитку українського відродження / руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ столітті

Критерії для порівняння	Наддніпрянська Україна	Західноукраїнські землі
Регіон, з якого почалося національне відродження		• Закарпаття • Галичина
Осередки національного відродження	• Гурток автономістів у Новгород-Сіверському • Харківський та Київський університети
Рушійна сила національного відродження		• Греко-католицькі священники • Українська інтелігенція
Форми національного руху	• Збирання фольклору • Видання книг українською мовою • Діяльність об’єднань української інтелігенції («Малоросійське товариство», «Кирило-Мефодіївське братство»)
Цілі українського національного руху		• Перетворення народної мови на мову літератури й науки • Культурно-національна автономія • Поділ Галичини на Західну (польську) та Східну (українську) • Об’єднання із Наддніпрянською Україною «від Сяну до Кавказу»

Завдання 4. Український історик Ігор Гирич вважає, що «...феде-ралістична система Австрії сприяла формуванню і визріванню ідеї політичної окремішності України». Поміркуйте, чому політизація українського національного руху відбулася швидше в західноукраїнських землях, ніж у Наддніпрянській Україні. Свої міркування висловте за допомогою методу «Прес».

Завдання 5. Проаналізуйте світлину. Підготуйте відповіді на запитання: 1) якій події присвячене фото? 2) де відбулася ця подія? 3) в якому році зроблено фото? 4) кого із зображених особистостей ви вивчали? 4) про що свідчить участь у з’їзді жінок? 5) *яким чином фотографія пов’язує національне

відродження в Західній Україні із Наддніпрянщиною?

Зліва направо:

1- й (нижній) ряд: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталя Кобринська, Ольга Кобилянська, Сильвестр Лепкий, Андрій Чайковський, Кость Паньківський.

2- й ряд: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий.

3- й (верхній) ряд: Іван Петрушевич, Філарет Колесса, Осип Кишакевич, Іван Труш, Денис Лук’янович, Микола Івасюк.

Завдання 5. Обговоріть у загальному колі, які спільні й відмінні риси українського відродження в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ столітті.

Узагальнення за розділом: «Українські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині ХІХ століття»

Привіт, друзі і подруги! Ми разом успішно опрацювали п’ятий розділ підручника й дізналися, що змінилося в соціально-економічному розвитку краю, чому виникли рухи русофілів і народовців, де, коли й з якою метою утворили перші українські політичні партії, хто жив поруч з українцями в регіоні і як вони боролися за свої права. Щоб узагальнити й систематизувати матеріал, пропонуємо разом виконати цікаві завдання.

1. Розв’яжіть ребус. Складіть речення із розшифрованим поняттям.

2. Розмістіть зазначені події у хронологічній

послідовності, складіть хронологічну таблицю.

1) створення Русько-української радикальної партії;

2) утворення у Львові Літературного товариства імені Тараса

Шевченка;

3) заснування у Львові товариства «Просвіта»;

4) створення Української національно-демократичної партії;

5) початок діяльності політичної організації ародна рада.

3. Попрацюйте з логічними ланцюжками. Визначте, яке з понять

зайве і чому.

А Народовці, «Просвіта», Наукове товариство імені Тараса Шевченка, Головна Руська Рада.

Б 1867 рік, Королівство (Царство) Польське, дуалістична імперія, Австро-Угорщина.

В Газета «Слово», москвофіли, політичне віче, Денис Зубрицький.

Г «Руська трійця», Юрій Федькович, Григорій Воробкевич, Сидір Воробкевич.

4. Виконайте завдання за історичною картою (с. 53).

А Знайдіть міста, де діяли Галицький і Буковинський сейми. Про що свідчить наявність цих сеймів в західноукраїнських землях? Чому не було такого сейму на Закарпатті?

Б З’ясуйте, в яких регіонах русофіли (москвофіли) діяли найактивніше. Чому?

В Пригадайте, в якому місті виникло Літературне товариство імені Тараса Шевченка. Коли його реорганізували в Наукове товариство (НТШ)? Хто його очолював у 1897-913 роках?

Г Локалізуйте регіон, де виникли й діяли перші українські політичні партії. Чим була зумовлена поява перших партій саме в цьому регіоні?

5. Розподіліть факти, пов’язані з діяльністю трьох історичних діячів — Юліана Романчука, Володимира Барвінського, Івана Франка — у відповідні колонки таблиці. Один із творців політики «нової ери»; автор поетичних і прозових творів; долучився до створення товариства «Просвіта»; скликав перше політичне віче у Львові; пропагував ідеї соціалізму серед робітників та селян Галичини; першим серед українців став віце-президентом

австрійського парламенту; захистив докторську дисертацію з філософії у Віденському університеті; заснував і був першим редактором газети «Діло»; упорядкував і видав український фонетичний правопис; заснував першу українську політичну партію; ініціював створення «Народної Ради».

6. Пригадайте, як змінилося становище селян після селянської реформи в Австрійській імперії. Чим була зумовлена трудова еміграція українців? Які вона мала наслідки?

7. Порівняйте напрямки діяльності русофілів (москвофілів) та народовців (українофілів). Визначте спільні та відмінні риси в їхній діяльності.

8. Поміркуйте, чи вдалося народовцям та громадівцям перетворити Галичину в український П’ємонт. Свої міркування оформте у вигляді «дискусійної павутини».

Я вважаю, що народовцям та громадівцям вдалося перетворити Галичину в «український П’ємонт»

ТАК НІ

1. 1.

2. 2.

3. 3.

Отже,

Розділ 6

УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

1. Дізнайтеся, на фоні якої будівлі фотографуються Марічка та Ігор.

2. З’ясуйте в якому місті знаходилася споруда.

3. Яку роль в економічному житті українців відіграло товариство, що розташовувалося в даній будівлі?

Додаткова інформація до розділу

https://cutt.lv/YYGUhOi

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022