Згадайте коли і де виник кооперативний рух?

Як ви розумієте значення поняття «модернізація», «мнополія».

Чи пам’ятаєте ви, що Яхненки, Симеренки, Харитоненки — це родини українських підприємців. Що вам про це відомо?

Упродовж уроку визначте основні ознаки та протиріччя соціально-економічного розвитку українських земель початку XX століття. Що вам про цевідомо?

 

1. Індустріальна модернізація. Монополізація

На початку XX століття Наддніпрянська Україна була одним з індустріальних регіонів Російської імперії. Проте господарський розвиток стримували економічна криза 1900-1903 років та депресія 1904-1908 років, котру пережила Російська імперія, як і більшість країн світу. Лише в 1909 році почалося промислове піднесення.

Усталилася спеціалізація промислових районів. Кам’яновугільна і залізорудна промисловість розвивались у Донецько-Криворізькому басейні, машинобудівна — в містах Південної України, Києві й Харкові, цукрова — у центральних і північних районах. На початок 1914 року підприємства Півдня виробляли 72,3% залізної руди, а Донецький басейн — 78% від загальноімперського видобутку. На машинобудівних заводах виробляли 50% сільськогосподарських машин і 40% паровозів, а цукрові заводи забезпечували понад 81% загальноімперського виробництва цукру. Важливим стимулом економічного зростання стало інтенсивне будівництво залізниць та інших шляхів сполучення. Але економічний розвиток Наддніпрянщини був нерівномірним: промислове виробництво зосереджувалося на Півдні та Сході; на Лівобережжі й Правобережжі переважали сільське господарство і пов’язані з ним підприємства легкої та харчової промисловості. Внаслідок імперської політики основне місце у промисловій структурі займали добувні галузі та виробництво напівфабрикатів.

На початку ХХ століття в Україні посилилася концентрація виробництва, за рівнем якої вона посіла одне з перших місць у світі. Так, п’ять найбільших південних металургійних заводів виробляли майже 25% загальноросійського чавуну. На великих підприємствах

України працювало понад 44% робітників, тоді як у США — 33%. Концентрація виробництва сприяла утворенню монополій, найбільш поширеними із яких були синдикати. В Україні сформувалися такі найбільші монополії: синдикати «Продвагон» (1901 рік), «Продамет» (1902 рік), «Трубопродаж» (1902 рік), «Продвугілля» (1904 рік). Останній контролював 75% видобутку кам’яного вугілля в Донецькому басейні. У розвиток виробництва, особливо економічно перспективних галузей, активно інвестувався іноземний капітал.

1. Що впливало на розвиток української економіки на початку ХХ століття?

2. Якою була спеціалізація промислових районів України?

3. Які монополії діяли в Україні?

2. Районування сільського господарства. Кооперативний рух

На початку ХХ століття сільське господарство і надалі залишалося провідною галуззю економіки Російської імперії і основною сферою зайнятості населення. В Наддніпрянщині тривали процеси, започатковані селянською реформою 1861 року. Відбувався перерозподіл земель на користь власників, які краще пристосувалися до ринкових умов. Тому, з одного боку, зросла чисельність малоземельних і безземельних селян, а з іншого — близько 20% селян (4-5 млн осіб) завдяки поєднанню впертої праці, ініціативності, землеробського та підприємницького таланту до початку ХХ століття збільшили свої земельні ділянки і нагромадили певні статки. У господарствах середняків і заможних селян зросло використання сільського-господарської техніки та передової агрокультури. Негативний вплив на сільське господарство мали викупні платежі й натуральні повинності селян і залежність селянина від згоди сільської громади щодо його відходу на заробітки.

Допомогти малозаможним селянам міг кооперативний рух. Одним з його організаторів у Наддніпрянській Україні став Микола Левитський, син сільського священика з Херсонщини, якого за це називали «артільним батьком». Поширилися такі форми кооперації, як артілі, кредитні каси, крамниці. Підтримували кооперацію члени земств і громад. Проте в Наддніпрянщині імперський уряд перешкоджав діяльності кооперативів, вбачаючи у них організації, навколо яких гуртувались українські національні сили. Ватажки кооперативного руху перебували під постійним наглядом поліції, тож артілі часто закривали, а нових відкривали мало. Щоб організувати кооператив на селі потрібно було мати дозвіл з міністерства у Петербурзі, яке не завжди давало його. Кооперативний рух у Наддніпрян-

щині не став масовим також через відсутність правової основи, практичного досвіду, нерозуміння більшістю селян переваг кооперації.

На початку ХХ століття посилилася регіональна спеціалізація сільського господарства, що визначилася ще у попередній період. На Півдні України поміщики і заможні селяни розширювали посіви зернових, на Правобережжі і частково Лівобережжі — технічних культур, зокрема цукрових буряків для цукроваріння, льону та конопель для виготовлення волокна. Провідну роль відігравало культивування озимої пшениці. На українських землях збирали 75% від загальноімперського врожаю цієї культури. Спеціалізація

відбувалася і у тваринництві, якому належало порівняно незначне місце у сільському господарстві. Зростають обсяги виробництва і продажу продукції садівництва і городництва.

1. Які процеси відбувалися в сільському господарстві на початку ХХ століття?

2. Хто очолив кооперативний рух в Наддніпрянській Україні?

3. Якою була спеціалізація сільського господарства Наддніпрянської України?

Зі спогадів Миколи Левитського про кооперативний рух:

«Кооперація, заснована на великій, по-справжньому

демократичній ідеї братерського єднання і на народній самодіяльності, є певною провідною зорею до економічного і духовного відродження рідного краю і народу».

1. На які результати кооперативного руху сподівався Микола Левитський?

3. Українські промисловці — меценати

Українське підприємництво формувалось із середовища поміщиків, заможних селян, торгівців. Найчисленнішою групою були заможні селяни, які займалися хліборобством, торгівлею,

промислами. Найвідоміші родини підприємців українського походження — Терещенки, Харитоненки — та українських підприємців — Симиренки, Яхненки — поряд з єврейською родиною Бродських, польською Браницьких, російською Бобринських,

займали провідні позиції у цукроварінні.

Основними рисами підприємців були: висока культура господарювання, дух підприємництва, готовність до ризику, поєднаного з комерційним розрахунком, освіченість, відкритість до нового у науці, техніці, духовно-культурній сфері. Успіх Харитоненків базувався на основі використанняу виробництві найсучасніших технологій: застосували першими в Європі водотрубні парові котли. Важливу роль відігравало також розумне поєднання максимально можливої

ощадливості з чесністю управителів і директорів заводів, що ґрунтувалася на їхніх високих зарплатах.

Складовою нової підприємницької етики стали благодійність і меценатство. Перші приклади соціальної допомоги подали цукро-заводчики. Вони фінансували будівництво шкіл, видання газет і журналів, діяльність театрів, наукові дослідження. У Млієві поблизу цукрового заводу компанія братів Яхненків та Симиренка побудувала містечко для робітників і службовців на 150 будинків з гуртожитком для одиноких чоловіків та жінок, із 6-класною школою, лікарнею, бібліотекою, церквою. Їхньою фінансовою підтримкою користувалися українські вчені та письменники. Терещенки виділили кошти на спорудження в Києві приміщення Політехнічного інституту, Музею старовини і мистецтв, а також лікарні для чорноробочих, нічліжок. Харитоненки витрачали мільйони карбованців зі своїх прибутків для будівництва лікарень, благодійних установ, упорядкування міст та інших населених пунктів, на матеріальну підтримку художників, архітекторів. Херсонський землевласник Євген Чикаленко був меценатом різних починів, зокрема заохочував та фінансував видання наукових праць з історії України, підтримував коштами українські газети і журнали, брав участь в українському національному русі.

1. Кого з відомих українських підприємців ви запам’ятали?

2. Якими були основні риси підприємців?

3. Наведіть приклади меценатської діяльності українських підприємців.

Євген Чикаленко (1861-1929)

Ім’я (повне). Євген Харлампійович Чикаленко.

Народження. Народився в селі Перешори Херсонської губернії (нині — Одеська область).

Походження. Батько був заможним господарем з козацького роду.

Освіта. Одеський пансіон, Єлисаветградське реальне училище, природничий факультет Харківського університету.

Особистість і українське національне відродження. Під час навчання в Харківському університеті вступив до Харківської Громади. Через це потрапив під жандармський контроль і проживав у власному маєтку без права виїзду. Знання, отримані в університеті, використав для покращення ведення сільського господарства: запровадив найсучаснішу агрокультуру, машини. Популяризував свої агрономічні знання серед селян, видав книгу «Розмова про сільське господарство». Записав і видав своїм коштом «300 найкращих українських пісень». Був членом Одеської Громади та Київської Громади, членом Української демократично-радикальної партії, Товариства українських поступовців. Започаткував премію (1 тисяча рублів) за найкраще написаний роман на тему української історії для журналу «Київська старина». Фінансово

сприяв фундації Наукового Товариства імені Тараса Шевченка, будівництву в Львові Академічного дому, за власний кошт видавав газети «Громадська думка», «Рада». Результати діяльності. (Сформулюйте самостійно).

У той час, коли... на теренах України

на початку ХХ століття розпочався період економічного піднесення,...

Тоді. у світі

у Великій Британії в Белфасті розпочали будівництво «Титаніка»; в Німеччині почав працювати автомобільний завод «Ауді».

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1900-1903 роки — період економічної кризи;

— 1904-1908 роки — період депресії;

— 1909-1913 роки — період промислового піднесення.

2. Поясніть значення понять: монополізація економіки, концентрація виробництва.

3. Підготуйте історичну довідку на тему: «Вклад українських підприємців у розвиток української культури». За алгоритмом: родина, ім’я, місце проживання, сфера діяльності, меценатство.

4. Доповніть схему й визначте протиріччя модернізаційних процесів в Україні на початку XX століття.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022