Згадайте хто створив культурно-освітнє товариство «Просвіта»?

Як ви розумієте значення поняття «кооперація».

Чи пам’ятаєте ви, що промислове виробництво в Західній Україні в ХІХ столітті перебувало на ремісничо-мануфактурній стадії розвитку. Що вам про це відомо?

Упродовж уроку визначте, що змінилося, а що — ні в сільському господарстві, промисловості й торгівлі західноукраїнських земель на початку XX століття.

 

1. Сільське господарство

Сільське господарство і надалі залишалося основою економіки західноукраїнських земель. У ньому працювало 90% зайнятого населення. Попри зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції і використання сучасних агротехнічних прийомів, із  минулого століття у спадок перейшли проблеми, які влада не змогла розв’язати. Зберігалося малоземелля, зростала чисельність безземельних селян; незважаючи на трудову еміграцію, не зникло аграрне перенаселення.

Водночас зростала соціальна активність селянства, передовсім у кооперації. Продовжували розвиватися різноманітні її форми, виникли великі кооперативні об’єднання, зокрема Крайовий кредитовий союз, який налічував 889 членів, Український крайовий ревізійний союз у Львові, котрий об’єднував 180 тисяч кооператорів. Масовою організацією стало товариство «Сільський господар», до якого належали 1,5 тисяч гуртків у селах. Члени товариства заклали показові ділянки, поширювали нові господарські знаряддя і машини, організували спілку для продажу насіння, штучних добрив і господарських машин та спілку для збуту худоби Чільне місце в економічному житті займало страхове товариство «Дністер», засноване у 1892 році. На Буковині кооперативні товариства об’єднувалися довкола «Селянської каси», створеної на початку ХХ століття. Усього в Галичині у 1913 році діяло 1,3 тисяч українських кооперативів, на Буковині — 200 і кілька — на Закарпатті.

Кооперація покращила становище багатьох українських селян.

Іншою формою покращити своє економічне становище стала еміграція. Позаяк держава була неспроможною забезпечити українських селян вільними землями, бо таких земель практично не мала, то й не чинила перешкод переселенню за кордон. Отож українці у пошуках роботи виїздили переважно на Американський континент, зокрема до США, Південної Америки, Канади. За перше десятиріччя

ХХ століття туди емігрувало близько 300 тисяч осіб з Галичини і Буковини, 40 тисяч — із Закарпаття. Обжившись на нових землях, вони намагалися зберегти національні традиції. В українських поселеннях були засновані школи, налагоджувалися громадські зв’язки, створювалися релігійні громади. Почали діяти організації товариства «Просвіта», з’явилася українська преса. Поряд із постійною трансатлантичною еміграцією набула поширення сезонна заробітчанська еміграція до Великої Британії, Данії, Німеччини, Швеції, Швейцарії, Франції, Румунії, Португалії та інших європейських країн. Українці працювали як у сільському господарстві, так і на фабриках, заводах, копальнях.

1. Яким був стан сільського господарства Західної України?

2. Назвіть новостворені кооперативні об’єднання.

3. Куди і чому емігрували українці Австро-Угорської імперії?

Кость Левицький (1859-1941)

Ім’я (повне). Костянтин Антонович Левицький.

Народження. 18 листопада 1859 року в селі Тисмениця Станіславського повіту (нині — Івано-Франківська область).

Походження. Народився в сім’ї священика отця Антона, який походив зі шляхетського роду.

Освіта. Тисменицька початкова школа, Станіславська гімназія, правничий факультет Львівського та Віденського університетів.

Початкові умови формування особистості. На

формування світогляду вплинули національно свідоме родинне середовище, українські педагоги.

Особистість і українське національне відродження. Під час навчання був членом студентських товариств Львівського університету «Академічний гурток» та «Дружній лихвар». Працював адвокатом у Львові. Став діяльним в Науковому товаристві імені Тараса Шевченка, «Просвіті», одним із засновників товариства українських ремісників «Зоря». Ініціатор створення у Західній Україні кооперативів: «Народна торгівля», страхова компанія «Дністер», Крайовий союз кредитовий, Крайовий союз ревізійний. Редагував «Часопис правничий», був президенттом «Товариства правників у Львові». У 1899 році став співзаснов-ником, а згодом і головою Української національно-демократичної партії. У 1907 році обраний депутатом до австрійського парламенту, через рік — депутатом Галицького сейму. Уклав німецько-український правничий словник.

1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Костя Левицького: адвокат, ініціатор, редактор, президент, співзасновник, депутат.

2. Промислове виробництво

На початку ХХ століття особливих змін у промисловості західноукраїнських земель не сталося. Завершилося формування тих галузей фабрично-заводського виробництва, що розвивались упродовж

XIX століття, і означилися напрямки їхнього подальшого розвитку. Зберігалася перевага дрібної промисловості та кустарних промислів. Певну роль у промисловому виробництві відіграло будівництво електростанцій у повітових містах та великої електростанції у Львові. Позитивний вплив на економіку краю мало також формування транспортної мережі: залізниць, доріг із твердим покриттям, мостів.

Провідними галузями виробництва залишалися нафтодобувна та деревообробна.

Напередодні Першої світової війни нафтопромисли Борислава й Дрогобича давали 5% світового видобутку нафти.

Нафтодобувна промисловість зазнала технічної реконструкції. Були закриті невеликі криниці та ями, почали бурити свердловини глибиною понад 1 тисячу метрів. При цьому лише третину нафти переробляли на місці, а решту вивозили до метрополії і за кордон. Попит на ліс стимулював деревообробну промисловість.

Західна Україна давала більше половини видобутку солі в Австро-Угорщині. На початку

XX століття почали працювати лісохімічні заводи у Сваляві та Вигоді, цукрові заводи на Буковині. В інших галузях — взуттєвій, швейній, килимарстві — переважали дрібні підприємства.

В цей час відбувалося стрімке проникнення іноземного капіталу в економіку краю. Найбільшими акціонерними товариствами

нафтодобувної галузі були канадсько-німецьке «Галицько-Карпатське товари-ствво», австро-англійська «Східниця», англійська «Галичина». На Закарпатті діяв австро-американський синдикат «Мундус», який займався деревообробкою; у Сваляві — угорське об’єднання промисловців «Сольва» збудувало хімічний завод.

Земляний збірник для накопичування нафти та копальня нафти «Рокфеллер», збудована 1910 році в Тустановичах (нині — частина міста Борислава).

1. Де на початку XX століття збудували перші електростанції?

2. Назвіть провідні галузі промисловості в Західній Україні.

3. Які іноземні акціонерні товариства були створені в Західній Україні на початку XX століття?

Промисловість Західної України на початку ХХ століття

1. Підготуйтеся за допомогою карти розповідати про промисловість західноукраїнських земель початку ХХ століття.

3. Торгівля

Зростали обсяги внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Розвивалися всі її форми: ярмарки, ринки, стаціонарна торгівля. Збільшився асортимент товарів. На початку XX століття в Західній Україні щороку відбувалося понад тисячу ярмарків: у всі пори року переважно в найбільших торгово-промислових центрах. Наприклад, у Львові — вовняні ярмарки, Бродах і Тернополі — ярмарки коней, Станіславі й Чернівцях — полотна та худоби. Поширювалася контрактова торгівля, що передбачала підписання угод стосовно продажу/купівлі товарів. Одним з найбільших був Львівський контрактовий ярмарок. На торгах і ринках продавали продукти хліборобства, тваринництва, промислові та ремісничі вироби.

Значно більшу роль почала відігравати стаціонарна торгівля. У великих містах уже діяли не лише крамнички майстрів, а й великі

магазини із широким асортиментом товарів. У Галичині найбільшим центром стаціонарної торгівлі був Львів, на Буковині — Чернівці, Закарпатті — Ужгород, Мукачеве. Загалом у містах Східної Галичини, Буковини, Закарпаття в 1910 роках у торгівлі працювали 150 тисяч осіб (26%) самозайнятого населення.

Експортували із Західної України продукцію тваринництва, сировинних галузей промисловості, зокрема нафту і нафтопродукти, озокерит (мінерал багатоцільового призначення), ліс, пиломатеріали, калійну сіль. Порівняно дешева сировина становила майже 90% усього експорту із західноукраїнських земель. Натомість дорожчу готову промислову продукцію імпортували до краю з інших регіонів імперії та з Європи. Зростало ввезення в Західну Україну машин й обладнання, хімікатів, мінеральних добрив, цементу. Традиційно імпортували також товари, що задовольняли побутові потреби населення, особливо міського: тканини, одяг, шкіряні вироби, взуття, галантерею, предмети культурного і хатнього вжитку (папір, меблі, скловироби, фарфоро-фаянсовий посуд тощо), а також деякі харчові продукти — цукор, кондитерські й тютюнові вироби.

1. Які форми торгівлі розвивалися на початку XX століття?

2. Які західноукраїнські міста стали центрами стаціонарної торгівлі?

3. Що експортували, а що імпортували до західноукраїнських земель?

У той час, коли... на теренах України

у Львові створили страхове товариство «Дністер», ...

Тоді. у світі

у США американський винахідник Джесс Рено запатентував ескалатор.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1892 рік — створено страхове товариство «Дністер»;

— початок XX століття — стрімке проникнення іноземного капіталу в економіку краю.

2. Поясніть значення понять: стаціонарна торгівля, контрактова торгівля.

3. Підготуйте історичну довідку «Еміграція українців на початку XX століття — західний вектор».

4. Назвіть схему та доповніть її. Використовуючи схему, підготуйте розповідь «Економічний розвиток західноукраїнських земель на початку XX століття».

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022