Згадайте яку роботу в Галичині здійснювали «Просвіти»?

Як ви розумієте значення поняття «національне спрямування».

Чи пам’ятаєте ви, що греко-католицькі священики відігравали провідну роль в національному русі Західної України?

Упродовж уроку визначте основні напрямки розвитку українського руху в Галичині, Буковині й на Закарпатті.

 

Створення та діяльність молодіжних організацій

На початку ХХ століття новинкою часу стали молодіжні спортивні організації, які в Західній Україні мали виразне національне спрямування. Серед зачинателів руху був Іван Боберський, один із керівників товариства «Сокіл», заснованого 1894 року за чеським зразком. «Соколи» приділяли увагу гімнастиці, протипожежній безпеці й туризму. В 1900 році Кирило Трильовський створив у селі Завалля на Івано-Франківщині спортивно-громадську організацію «Січ», яка займалася фізичним і патріотичним вихованням молоді на прикладі запорозького козацтва. 1911 року учні львівських шкіл утворили товариство «Пласт» з метою військово-спортивної підготовки молоді. Пластові організації існували незалежно одна від одної, були різні за віковим складом і напрямком роботи. Військове навчання молоді проводило також утворене в 1912 році товариство «Січових стрільців».

Становлення молодіжного спортивного руху на Буковині пов’язане з діяльністю Єротея Пігуляка. Він був першим отаманом заснованого у 1905 році «Союзу січей», що об’єднував гімнастично-пожеж-ні товариства «Січ». Єротей Пігуляк говорив: «Яка молодь, така буде доля народу».

Діяльність молодіжних організацій спиралася на ідею необхідності гармонійного — інтелектуального та фізичного — розвитку людини. На той час у школах ще не проводили уроків на кшталт фізичного виховання або захисту Вітчизни. Цим займалися молодіжні спортивні, а згодом військово-спортивні організації. При цьому коло їхніх зацікавлень могло бути широким. Зокрема, «соколи», крім гімнастики й туризму, займалися фехтуванням і велоспортом, і культурно-освітньою роботою.

1. Які молодіжні організації було створено? Хто їх очолив?

2. Хто очолив молодіжний рух на Буковині?

3. Яку ідею сповідували молодіжні організації?

Іван Боберський (1873-1947)

Ім’я (повне). Іван Миколайович Боберський.

Народження. 14 серпня 1873 року в селі Доброгостів (нині —

Дрогобицький район Львівської області).

Походження. З давнього священицького і шляхетського роду.

Освіта. Самбірська класична та Перша Українська академічна гімназії; університетські студії у Львові, Відні, Граці (Австрія).

Початкові умови формування особистості. Ріс у Карпатах, де батько служив священиком у гірських та підгірських селах.

Особистість і українське національне відродження. Подорожував Швецією, Німеччиною, Чехією, де вивчав фізичну культуру. Повернувшись додому, займався педагогічною діяльністю у Львові. 1900 року. вступив до спортивного товариства «Сокіл», став його головою. Керував гуртком з підготовки учителів руханки (фізичної зарядки та гімнастики). Впровадив у спортивну термінологію слова: «відбиванка» (волейбол), «копаний м’яч» (футбол), «кошиківка» (баскетбол), «гаківка» (хокей), якими на західноукраїнських землях послуговувалися до 1939 року. Створив першу футбольну команду «Український спортивний кружок». Був автором перших підручників з фізичного виховання. Популяризував серед населення важливість фізкультури і спорту. У 1908-1914 роках — голова спортивного товариства «Сокіл-батько», яке координувало діяльність регіональних товариств «Сокіл». Сприяв становленню організації «Пласт».

1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Івана Боберського: педагог, керівник, новатор, творець, автор.

Фрагмент Сокільського маршу:

«Соколи», «Соколи», ставаймо в ряди! Нас поклик «Борімось!» взиває.

В здоровому тілі — здорова душа,

Де сила — там воля витає.

Як славно, бувало, козацькі сини Боролись до смерти-загину.

Боротись будемо, «Соколи», всі ми — За матір святу — Україну!

1. Проаналізуйте. Про яку мету товариства можна дізнатися зі слів маршу?

Кирило Трильовський (1864-1941)

Ім’я (повне). Кирило Йосипович Трильовський.

Народження. 6 травня 1864 року в селі. Богутин (нині — Золочівський район Львівської області).

Походження. Із сім’ї священика.

Освіта. Золочівська польська школа; Бродівська школа, Золочівська та Коломийська гімназія. Через хворобу в 1876—1879 роках вчився самотужки. Згодом закінчив Львівську та Віденську військові школи. Здобув ступінь доктора права у Львівському університеті.

Початкові умови формування особистості. Батьки розмовляли польською, але вважали себе русинами, тому домашнім репетитором сина став український учитель, який прищепив йому любов до всього українського.

Особистість і українське національне відродження. Навчаючись у Золочівській гімназії, створив таємний гурток, який пропагував твори українських письменників. У студентські роки був членом українського «Академічного братства». Брав участь у віче польських та українських студентів, на яких закликав молодь активніше прилучатися до громадського життя. Належав до Русько-Української радикальної партії (РУРП). В 1900 році ініціював створення першого руханково-протипожежного товариства — «Січ» — з метою фізичного виховання молоді та відновлення серед неї «лицарського духу Запорозької Січі». . Результати діяльності. (Сформулюйте самостійно).

1. Хто — Іван Боберський чи Кирило Трильовський — більше займався політикою? Відповідь обґрунтуйте.

2. Національно-культурне життя в Галичині

Провідну роль у національному русі відігравала інтелігенція, котра прагнула надати йому світського характеру. Щоденну роботу з підвищення освітнього рівня населення і залучення його до національного руху здійснювали численні громадські, культурно-освітні та господарські товариства.

Активною була робота «Просвіт». У 1913 році в Галичині уже налічувалося 2649 читалень, які робили доступною літературу про історію України, досвід інших народів у суспільних і господарських справах. Товариство відкривало друкарні, здійснювало постановку вистав на українську тематику, відзначення ювілеїв відомих українських діячів, пам’ятних дат в історії українського народу, впорядковувало школи. Товариство «Рідна школа», створене 1881 року, видавало спеціальну літературу: для українських учителів — газету «Учитель», а для дітей — «Дзвінок». Інша сфера діяльності товариства — створення приватних навчальних закладів, зокрема і жіночих. Під його егідою у місті Перемишлі було відкрито «Руський інститут для дівчат», у Львові — приватну руську жіночу гімназію. У Східній Галичині відкривали народні університети. Один із них — «Товариство українських наукових викладів імені Петра Могили», яке щонеділі організовувало у містах популярні наукові виступи.

Важливі позиції у національному русі на початку ХХ століття зберігала Греко-католицька церква. Обраний у 1901 році галицьким митрополитом Андрей Шептицький відстоював культурно-освітні та національні інтереси українців, здійснював значну меценатську діяльність, підтримуючи фінансово літераторів, художників, господарські товариства, кооперативні організації.

1. Представники якої соціальної верстви зайняли провідну роль у суспільному русі?

2. Назвіть напрямки діяльності культурно-освітніх організацій.

3. Кого обрали галицьким митрополитом у 1901 році?

3. Національно-культурний рух

на Буковині і Закарпатті

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття. український рух на Буковині набув масовості та ідеологічної зрілості. Замість традиційних термінів «русин», «руський народ» у мовну свідомість входили слова «українець», «український народ». Розвивалася мережа

культурних, освітніх і господарських товариств, серед яких: «Українська школа», «Український міщанський клуб», «Жіноча

громада». Вони поширювали знання серед населення краю, протидіяли румунізації та онімеченню, доводили історичне право українців на Буковину, налагодили зв’язки з українцями з інших земель.

На Закарпатті український національний рух на початку ХХ століття залишався, як і раніше, слабким. Із кінця XIX століття. угорський уряд вживав заходи для сприяння мадяризації населення. Частина української інтелігенції асимілювалася. До цього процесу, на відміну від Галичини, прилучилась і Греко-Католицька церква. Оскільки Закарпаття було відділене від Галичини кордоном, а контакти з нею залишалися традиційно слабкими, тут, на відміну від Буковини, не змогли розвинутись українофільські течії. Як наслідок, українські парафіяльні школи закривалися. На початку XX століття на Закарпатті не було жодної української школи. Не набуло поширення видання україномовної преси та літератури.

Отже початок ХХ століття ознаменувався змінами у національно-культурному житті західноукраїнських земель. Його осердям стали культурно-освітні та господарські організації, а провідною силою — світська інтелігенція. Найбільш динамічно національно-культурний рух розвивався в Галичині.

1. У чому проявлялась ідеологічна зрілість українського руху на Буковині?

2. Як розвивався національний рух на Закарпатті?

3. В чому проявилися зміни в національно-культурному русі на початку ХХ століття.

Жінка в історії

Софія Окуневська-Морачевська

12 травня 1865 року в родині отця Анастасія Окуневського народилася донечка — Софія. Коли Софії виповнилося п’ять років, померла мама. Відповідальність за виховання Софійки перебрала її тітка по матері Теофіла, чоловік якої. Іван Озаркевич був відомим громадським діячем. Тож дівчинка зростала в середовищі любові й патріотизму. Софія плекала мрію — стати лікарем. Наполегливо реалізовувала її: займалася самоосвітою, і, як результат, успішно склала іспити за гімназій-ний курс у Львівській академічній гімназії. Згодом закінчила медичний факультет Цюріхського університету.

Так Софія Окуневська стала першою жінкою-лікарем в Австро-Угорській імперії і першою українкою Галичини, яка здобула медичну університетську освіту. 1896 року вона здобула вищий ступінь доктора медицини в Цюріхському університеті. Більше того, мала Софія й літературний талант: під псевдо Єрина друкувала оповідання, етнографічні розвідки «Родинна неволя в піснях і обрядах весільних» в жіночому альманасі «Перший вінок». Брала участь у виданні медичного журналу «Здоровлє». Вона як справжня українка навчила своїх дітей української мови, передала любов до традицій рідного народу. Займалася медичною практикою в Чехії і у Львові. Пацієнти називали її святою Софією.

1. Використовуючи цитати з рубрики, доведіть активну громадянську позицію Софії Окуневської у професійній справі, жіночому русі й національному питанні.

Детальніше про... Народні доми в Галичині

Це приміщення, збудовані на кошти громад або меценатів для організації культурно-просвітницької діяльності в містах та містечках Галичини. У Народних домах були приміщення для зібрань, могли діяти читальні, аматорські художні колективи (драматичні та хорові), подекуди духові оркестри.

У той час, коли... на теренах України було створено товариство «Пласт»,...

Тоді... у світі

у Берліні (Німецька імперія) відбувся другий в історії чемпіонат Європи з хокею із шайбою (перший було проведено 1910 року в Швейцарії).

Підсумуйте свої знання

1-2. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1900 рік — створено спортивно-громадську організацію «Січ»;

— 1905 рік — на Буковині створено молодіжну спортивну організацію «Союз

січей»;

— 1907 рік — в Австро-Угорщині запроваджено загальне виборче право;

— 1909 рік — у Чернівцях виникла селянська партія «Руська рада»;

— 1911 рік — утворено товариство «Пласт»;

— 1912 рік — утворено товариство «Січові стрільці».

3. Підготуйте повідомлення на тему: «Молодіжно-спортивні товариства Західної України».

4. Доповніть схему та, спираючись на неї, підготуйте розповідь «Суспільно-політичне життя

на західноукраїнських землях початку XX століття». Назвіть схему.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022