Інформація про новину
  • Переглядів: 443
  • Дата: 13-01-2022, 04:07
13-01-2022, 04:07

32. Радикалізація українського політичного руху на західноукраїнських землях початку ХХ століття

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  31. Національно-культурний рух початку ...
Наступна сторінка:   33. Суспільно-політичне життя Наддніпр...

Згадайте коли були створені перші українські політичні партії?

Як ви розумієте значення поняття «Рейсрат», «радикалізація».

Чи пам’ятаєте ви, що на початку ХХ століття створювалися молодіжно-спортивні організації. Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, яких змін зазнав український національний рух у Західній Україні на початку ХХ століття.

 

1. Політичний рух і соціальні протести в Галичині

На початку ХХ століття в політичному русі Галичини діяли як політичні партії, так і громадські організації. Створена в 1899 році Українська національно-демократична партія проголосила своєю стратегічною метою національну незалежність, а однією з найближчих цілей — автономію Східної Галичини як окремого коронного краю у складі Австро-Угорщини. Поміркована орієнтація та підтримка з боку «Просвіти» зробили УНДП найвпливовішою партією Галичини. Значно меншу роль відігравали інші політичні партії.

Серед діячів національного руху Галичини утвердилося переконання, що досягти позитивних результатів можливо завдяки радикалізації суспільних настроїв, тобто піднесенню національно-політичної свідомості населення. Сприятливим ґрунтом для такої діяльності було незадовільне економічне та суспільно-політичне становище українців у краї. Окрім того, політичні партії та громадські організації використовували різноманітні форми роботи з українським населенням: розповсюдження тематичної літератури, пропагандистські виступи тощо.

Першою успішною масовою акцією українського руху в Галичині став сільськогосподарський страйк 1902 року. В ньому взяли участь близько 200 тисяч жителів сіл усієї східної частини Галичини. Під час виступів селяни за активної участі українських політичних і громадських діячів створювали страйкові комітети, які складали спільні вимоги селян до землевласників, встановлювали зв’язки між селами. Вони виявили надзвичайну стійкість, і землевласники змушені були піти на поступки. Дедалі гострішими були страйки робітників. Найчастіше вони закінчувалися повною або частковою перемогою робітників. Подекуди страйкарі виголошували і політичні гасла, як от вимогу про автономію Східної Галичини, проводили демонстрації.

1. Який напрямок у національному русі утвердився на зламі ХІХ-ХХ століть?

2. Що сприяло посиленню радикалізації суспільних настроїв?

3. Назвіть причини і результати сільськогосподарського страйку 1902 року.

Із резолюції Української національно-демократичної партії:

«Будемо підтримувати, скріпляти та розвивати почуття національної єдності з російськими українцями та змагати до витворення разом з ними культурної одноцільності; будемо серед російських українців підтримувати такі змагання, що ведуть до перетворення абсолютиської російської держави в конституційно-федералістичну, оперту на автономії національностей...»

1. Підсумуйте цитату одним реченням, використовуючи слово «соборність».

2. Народні віча. Боротьба за виборчу реформу

Суспільне життя активізували Народні віча. Такі громадські збори об’єднували кілька сільських громад, а у важливих випадках відбувалися в повітових центрах і Львові. Їх могли скликати з різних приводів: для звітів депутатів, підтримки їхніх дій під час виборчих кампаній, для посилення вимог українського руху. Наприклад, активний вічовий рух розгорнувся у 1905-1906 роках під час боротьби за парламентську реформу — впровадження загального виборчого права. Проводили віча, як правило, у вихідний. На них виступали кілька доповідачів із промовами на теми, що хвилювали людей. Принагідно роз’яснювали зв’язок між покращенням умов життя і національним визволенням. На таких заходах завжди був присутній представник влади. Не завжди віча завершувалися спокійно. Інколи виникали сутички між людьми різних політичних поглядів або з приватних причин. Інколи доходило до зіткнень із поліцією. Траплялися випадки, коли віча припиняв представник влади — через гострі опозиційні виступи.

Одним з напрямків політичної боротьби українців Галичини стала вимога проведення виборчої реформи. Українці вважали, що збільшення їхнього представництва у віденському парламенті й Галицькому сеймі сприятимуть відстоюванню їхніх прав. У 1907 році в Австро-Угорській імперії було запроваджене загальне виборче право для чоловіків-громадян віком від 24 років. Це збільшило кількість українських депутатів у Рейхсраті та в Галицькому сеймі. В австрійському парламенті українські представники відстоювали надання українським землям політичної автономії у складі Австро-Угорщини, а член Української національно-демократичної партії Юліан Романчук став заступником голови Рейхсрату.

Загострило політичну ситуацію в Галичині те, що український студент Мирослав Січинський убив у 1908 році губернатора Анжея Потоцького. Приводом до таких дій стали масові порушення прав українського населення під час виборів 1907 року до парламенту, в яких вважали винним саме губернатора. Поляки намагалися використати цей терористичний акт для антиукраїнської кампанії. Однак консолідованому польському таборові протистояли представники української інтелігенції, згуртовані навколо УНДП, товариства «Просвіта», молодіжних спортивних організацій.

1. Яку роль у суспільному русі Галичини відігравали народні віча?

2. Визначте результати запровадження реформи виборчого права в Австро-Угорщині для населення західноукраїнських земель.

3. Яка подія загострила політичну ситуацію Галичині?

3. Особливості українського руху на Буковині й Закарпатті

Наприкінці ХІХ - початку ХХ століття відбулася політизація українського руху Буковини. Ініціаторами виникнення політичних партій краю стали народовці. В 1909 році у Чернівцях була утворена селянська партія «Руська рада», яку очолив Степан Смаль-Стоцький, згодом виникли Українська народна партія та Українська національно-демократична партія. Політичні партії Буковини, організовуючись та створюючи програми, наслідували політичні партії Галичини.

На Закарпатті на початку ХХ століття у політичному житті переважали москвофіли. Українська орієнтація була пов’язана лише з тижневиком «Наука», який ста друкованим органом народовців. Із 1903 року його редагував Августин Волошин. Тут друкували матеріали з історії та етнографії, поширювали ідеї про самобутність української мови та єдності закарпатських русинів з українським народом. Активну просвітницьку діяльність здійснював один із лідерів народовців, письменник і громадський діяч, Юрій Жаткович.

Отже, визначальною тенденцією суспільного життя на західноукраїнських землях стало посилення політичної активності населення. Поширеними були ідеї єдності українців Галичини, Буковини і Закарпаття. Західні українці завдяки широкій громадсько-політичній і культурно-освітній роботі становили свідому та соціально активну національну спільноту.

1. Яка суспільно-політична течія була провідною на Буковині?

2. Назвіть тематику матеріалів, що друкували в тижневику «Наука».

3. Що сприяло становленню українців як свідомої соціально активної національної спільноти?

Августин Волошин (1874-1945)

Ім’я (повне). Августин Іванович Волошин.

Народження. 17 березня 1874 року в селі Келечин (нині —

Міжгірський район Закарпатської області).

Походження. З роду священиків.

Освіта. Ужгородська гімназія; теологічний факультет Будапештського університету (після першого року навчання залишив через хворобу); Ужгородська семінарія; Вища педагогічна школа в Будапешті (отримав диплом викладача математики та фізики).

Особистість і українське національне відродження. Працював професором, а згодом директором учительської семінарії в Ужгороді. Був редактором єдиної в Угорщині української газети «Наука». Видав «Методичну граматику угро-руського літературного язика для народних шкіл», «Практичну граматику малоросійської (рутенської) мови», де обґрунтував окремішність української мови. Разом з дружиною Іриною опікувався дітьми-сиротами, для яких створив будинок сімейного типу.

Результати діяльності. (Сформулюйте самостійно).

1. Порівняйте суспільно-політичні умови, в яких діяли Августин Волошин та Іван Боберський. Запропонуйте власний обґрунтований висновок.

У той час, коли... на теренах України

проходив масштабний страйк селян Східної Галичини,...

Тоді... у світі

на півдні Африки бури зазнали поразки в другій англо-бурській війні.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1902 рік — страйк селян Східної Галичини;

— 1907 рік — запровадження загального виборчого права для чоловіків-громадян в Австро-Угорщині.

2. Підготуйте коротке повідомлення про Народні віча в Галичині на початку ХХ століття.

3. Підготуйте есе на тему: «Андрей Шептицький — духовний лідер українського народу».

4. Доповніть схему та, спираючись на неї, підготуйте розповідь «Радикалізація українського

політичного життя початку XX століття».

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022

 




Попередня сторінка:  31. Національно-культурний рух початку ...
Наступна сторінка:   33. Суспільно-політичне життя Наддніпр...



^