Практична робота №6

Мета. Проаналізувавши програми українських політичних партій Наддніпрянщини, визначити основні цілі партій їх політичну платформу та напрям діяльності політичних партій.

Хід заняття

Завдання 1. Пригадайте:

1) Коли сформувалися політичні партії в Наддніпрянській Україні

2) Які об’єднання Наддніпрянщини були попередниками політичних партій?

3) Як ви розумієте значення понять: «автономія», «самостійність»?

Завдання 2. Уважно прочитайте документи №№ 1, 2. Визначте, у чому відмінність між поняттями «автономія» і «самостійність».

З українського юридичного термінологічного словника:

«Автономія — право самостійного управління, розв’язання фінансових, економічних, адміністративних або інших державних питань певною частиною держави, яке закріплене у загальнодержавній конституції та в правових актах автономної одиниці».

З українського юридичного термінологічного словника:

«Самостійність — можливість самостійно приймати рішення усередині країни і ззовні за дотримання норм національного та міжнародного права».

Завдання 3. Проаналізуйте документи №№ 3-10. На основі прочитаного заповніть таблицю. З’ясуйте, яка партія змінила політичну платформу із самостійницької на автономістську.

Назва партії	Рік	Автономія чи самостійність	Підтвердження (цитата з документа)
1.
2.
3.
4.
5.

Із «Самостійної України» (програма Революційної української партії) Миколи Міхновського.

«...нині весь цвіт української нації по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією надією: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від

Карпат аж по Кавказ». ...(Наша) мета — повернення нам прав, визначених Переяславською конституцією 1654 року з розширенням її впливу на цілу територію українського народу в Росії.».

З нарису програми Революційної української партії (запропонував київський комітет — Вільна Громада РУП для 2-го партійного з’їзду), 1903 р.;

«Позаяк самодержавний уряд, що панує в Росії, є в самій істоті ворогом пролетаріату і стоїть на перешкоді вільному розвою суспільних сил всіх народів Росії, Революційна українська партія ставить своєю найближчою задачею цілковите знищення царату в спілці з революційними партіями всіх народів російської держави; заміну його федеративною республікою з поділом держави відповідно історичній і національній різниці земель з повною автономією кожної області. автономія безперечно являється етапним пунктом шляху до самостійної України».

Зі спогадів Дмитра Дорошенка про перехід Революційної української партії на засади соціал-демократизму, 1903 рік:

«Мушу по щирості признатися, що соціал-демократична доктрина була й мені не дуже до смаку, і гасло самостійної України було мені дороге, причарувавши від самого свого проголошення, коли я прочитав брошуру під цією назвою; мені було жаль, що керівники партії .його зрікаються, міняючи його на доволі таки прозаїчне гасло автономії».

З програми Української народної партії, 1902 рік (опублікована у Чернівцях 1906 рік):

«Українська народна партія є партія робітничої маси українського народу; є партія українського міського і сільського пролетаріату».

«Українська народна партія визнає соціалістичний ідеал як єдиний, котрий може остаточно .знищити сучасний устрій, збудований на насильстві, примусі, нерівності і пануванні. Цей ідеал такий: взагалі знаряддя виробництва, фабрики і заводи на землі, оселеній українським народом, мусять

належати українцям-робітникам, а землі (рілля) — українцям-хліборобам».

«Ми визнаємо тільки добровільні федерації народів; це значить добровільні федерації уже свободних народів. Росія, Австрія і Германія і інші, де рядом з пануючими живуть десятки поневолених націй, мусять поперед розпастись; федерації, потім коли і зложаться, то зовсім не в межах сучасних держав, а в залежності від інтересів кожної нації».

«Самостійна Україна буде республікою вільних людей, свободних від гніту і експлуатації.»

З «Десяти заповідей» Української народної партії:

«1. Одна, єдина, нероздільна від Карпатів аж до Кавказу, самостійна, вільна, демократична Україна — республіка робочих людей — отсе національний всеукраїнський

ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилася на світ на те, щоб здійснити цей ідеал».

З програми Української демократично-радикальної партії, грудень 1905 р.;

«Росія — держава така велика, так багато живе в ній усяких народів, не однакових і побутом, і культурними та економічними прикметами... Через те децентралізація мусить бути доведена до того, щоб кожна народність .мала автономію з правом місцевого .законодавства. Мова (після децентралізації) в урядових, освітніх та інших інституціях уживається вкраїнська. Інші народності, що живуть на території України, мають рівне з українцями право задовольняти свої національні, культурні й економічні потреби і .вживати своєї рідної мови».

Із програмової статті «Хто такі соціалісти-революціонери і чого вони домагаються»;

«Тільки тоді робочий народ не буде бідувати і голодувати, коли вся земля, всі фабрики, заводи, шахти, залізниці і інше знаряддя стануть власністю народу. Кожен буде тоді і робітником, і хазяїном. Такий порядок, при якому земля, заводи і інше знаряддя будуть належати всьому народові, зветься соціалізмом, а люди, котрі його добиваються, — соціалістами».

«Кожен соціаліст є той же борець за волю народу. А такий чоловік, що бореться за волю народу, зветься революціонером».

«Українська партія соціалістів-революціонерів вказує народові на засоби боротьби за соціалізм. Ці засоби такі: Треба добитись повного народного самоврядування., щоб уряд вибирався народом і давав народу звіт в усіх своїх вчинках. Такий порядок зветься демократичною (народною) республікою».

Із заяви Товариства українських поступовців

до IV Державної Думи, 1912 рік:

«Визнаємо негайну потребу націоналізації освіти в інтересах культурного розвитку українського народу».

«Вважаємо автономію України, рівно як і інших областей і націй, гарантією від втручань у сферу національного життя і запорукою (забезпеченням) вільного культурного і громадського розвою».

«На величезному просторі Росії живе .багато народів з різними звичаями, вдачею, характером і мовою. треба, щоб всі народи Росії або всі автономні країни злучились в одну величезну спілку. Це зветься федерація (союз). А коли Російська демократична республіка буде так утворена, то вона буде зватись Федеративною демократичною республікою».

Завдання 4. Обговоріть результати роботи з документами у загальному колі. Визначте, який напрям переважав серед політичних партій Наддніпрянщини: автономістський чи самостійницький? Чому?

Узагальнення за розділом: «Україна ХХ століття перед викликами модернізації»

Вітаю! Ми разом успішно опрацювали шостий розділ підручника й дізналися багато нового про Україну в ХХ столітті й вплив модернізації на життя українців . Щоб краще запам’ятати матеріал, давайте разом виконаємо цікаві завдання.

1. Розв’яжіть ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

„лМ $00 *

+ Й ₂ = _С 2 = Б

2. Розставте події в хронологічній послідовності, складіть хронологічну таблицю.

1) створення першої української партії в Наддніпрянській Україні;

2) початок виходу першої в Російській імперії україномовної газети «Хлібороб»;

3) утворення товариства «Пласт»;

4) створення спортивно-громадської організації «Січ»;

5) впровадження Столипінської аграрної реформи.

3. Попрацюйте з логічними ланцюжками. Визначте, яке з понять зайве і чому.

А Євген Чикаленко, газета «Громадська думка», Київ, Львів.

Б «Сокіл», «Січ», «Пласт», «Просвіта».

В Ілля Шраг, «Рідна справа. — Думські вісті», «Український

вісник», 1906 рік.

Г Російська імперія, США, Південна Америка, Канада.

4. Виконайте завдання за історичною картою (с. 189).

А Знайдіть населені пункти, охоплені страйками в жовтні 1905 року. Б З’ясуйте, в яких містах видавали періодичну пресу українською мовою. Чим це було зумовлено?

В Назвіть міста, де почали діяти культурно-освітні товариства «Просвіти».

Г Користуючись легендою карти, доведіть, що мешканці України були активними учасниками революції 1905 - 1907 років.

5. Розподіліть історичні події пов’язані з суспільно-політичними рухами на українських землях на початку ХХ століття: «Молодіжні організації на західноукраїнських землях», «Політичні партії Наддніпрянщини», «Національно-культурний рух під час революції 1905 - 1907 років» та заповніть відповідну таблицю: «Сокіл», Кирило Трильовський, газета «Рада», Михайло Грушевський, РУП, «Січові стрільці», «Самостійна Україна», Михайло Коцюбинський, Іван Боберський, Українське наукове товариство, УНП, Володимир Винниченко.

Молодіжні організації на західноукраїнських землях	Політичні партії Наддніпрянщини	Національно-культурний рух під час революції 1905 - 1907 років

6. Складіть тези розповіді, про результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах.

7. Пригадайте, що змінилося у промисловості й торгівлі на початку ХХ століття. Чим, на вашу думку, були спричинені ці зміни?

8. Порівняйте суспільно-політичне життя у Наддніпрянській Україні та західноукраїнських землях. Визначте позитивні зрушення та гальмуючі чинники національного руху.

Розділ 7

ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ в середині ХІХ - на початку ХХ століття

1. За допомогою інтернет-ресурсів та / або змісту розділу визначте, на фоні якої будівлі фотографуються Марічка та Ігор. Які функції виконувала будівля у ХІХ столітті, а які виконує зараз?

2. З’ясуйте, у якому місті знаходиться будівля.

3. Дослідіть, як дане місто пов’язане з розвитком української культури кінця ХІХ - першої половини ХХ століття.

Додаткова інформація до розділу

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022