Інформація про новину
  • Переглядів: 217
  • Дата: 13-01-2022, 04:12
13-01-2022, 04:12

39. Особливості розвитку культурного життя. Освіта й наука

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  38. Зміни у суспільному житті під вплив...
Наступна сторінка:   40. Література. Театральне й музичне ми...

Згадайте, які чинники впливали на розвиток культурного життя у першій половині ХІХ століття.

Як вирозумієте значення понять «індустріалізація», «урбанізація»?

Чи пам’ятаєте ви, що під час «Весни народів» у Львівському університеті відкрили першу українську кафедру — руської словесності? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку доберіть факти, які доводять, що з розвитком вищої освіти збільшилася досягнення в науковій сфері

 

1. Особливості розвитку культурного життя

Друга половина ХІХ — початок ХХ століття означені суперечливими процесами в культурному житті українського суспільства. На розвиток культури негативно впливали територіальна роз’єднаність українських земель та політика імперських урядів. Позитивним чинником її розвитку стала діяльність національно свідомої інтелігенції, яка сприяла поширенню освіти і культурних набутків серед населення. Значною була роль українських меценатів, які виділяли кошти на відкриття шкіл, утримання закладів культури, матеріальну підтримку письменників, художників, композиторів. Знаним меценатом цього періоду був суддя, дворянин козацько-старшинського походження Богдан Ханенко.

Важливим здобутком ХІХ століття став національний рух української інтелігенції — як наддніпрянської, так і західноукраїнської, — який не дозволив імперським кордонам розділити український народ, а навпаки — посприяв об’єднанню і українців, і їхньої культури від закарпатських долин до басейну Сіверського Донця.

Змінювали українську культуру також економічні та суспільно-політичні події і явища: індустріалізація, урбанізація, урядові реформи, формування нової соціальної структури населення. Суттєво впливали на українське культурне життя західноєвропейські філософські течії та мистецькі напрямки. В другій половині ХІХ століття, поряд із романтизмом, поширився реалізм. Митці, які дотримувалися ідей реалізму, намагались у своїх творах правдиво відтворювати дійсність в її типових рисах. Модернізм набув популярності від межі ХІХ і ХХ століть. Модерністи зображували дійсність як час абсурду і хаосу, особливо цікавилися внутрішніми переживаннями людини, її світоглядом. Українська культура розвивалася в руслі західноєвропейських та світових тенденцій.

1. Що позитивно, а що негативно впливало на розвиток української культури?

2. У чому значення національного руху української інтелігенції?

3. Продовжіть речення. Романтизм, реалізм, модернізм — це ... .

Культура України (середина ХІХ — початок ХХ століття)

Попрацюйте з картою.

1. Відшукайте міста, де були відкриті заклади вищої освіти.

2. Де було відкрито першу в Російській імперії бактеріологічну станцію?

3. Назвіть, які друкарні діяли у Києві та Одесі.

4. У яких містах розвивалося театральне мистецтво?

5. Співставте назви архітектурних споруд та міста їх розташування.

Богдан Ханенко (1849-1917)

Ім’я (повне). Богдан Іванович Ханенко.

Народження. Народився у родовому маєтку Ханенків — селі Лотоки на Чернігівщині.

Походження. Із шляхетсько-козацького роду Ханенків. Серед його предків — гетьман Правобережної України Михайло Ханенко. Освіта. Навчався у московській гімназії, по її закінченню вступив на юридичний факультет Московського університету.

Особистість і українське національне відродження. Працював суддею спочатку у Петербурзі, згодом — у Варшаві. У 25-річному віці одружився з Варварою Терещенко, донькою відомого українського цукрозаводчика. Під час весільної подорожі до Італії подружжя придбало перші твори до колекції живопису і скульптури. Відтоді Богдан та Варвара Ханенки почали збирати рідкісні книги та унікальні мистецькі твори. Заснували Ремісничу школу для дітей, де викладав художник Василь Кричевський. Відкрили у Лондоні магазин, де продавали твори українських майстрів, які користувалися значним попитом. На власні кошти Богдан Ханенко ініціював археологічні розкопки, переважно на Київщині. Сприяв відкриттю Київського художньо-промислового і наукового музею (нині Національний художній музей). Був активним учасником наукових товариств: Київського товариства старожитностей і мистецтв, Історичного товариства Нестора Літописця. Очолював «Товариство цукробурякових і рафінадних заводів братів Терещенків». Протягом 19061912 років представляв у Державній думі інтереси підприємців. Перед смертю склав заповіт, за яким доручив дружині відкрити у їхньому київському домі музей світового мистецтва. За дарчою Варвари Ханенко їхню спільну колекція передали Українській академії наук (нині — Музей Ханенків).

1. Усно сформулюйте результати діяльності Богдана Ханенка.

2. «Музей має бути не лише зібранням раритетів та взірців, але водночас і школою, і храмом, і священним місцем, куди мусять стікатися всі для вивчення прекрасного і поклоніння красі — щоб потім, у житті, любити і шанувати красу», — стверджував меценат. Яке призначення й покликання музеїв вбачав Богдан Ханенко?

2. Потреба українізації системи освіти. Боротьба за створення українського університету

Освітня реформа 1869 року в Австро-Угорщині запровадила обов’язкове початкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років, яке найчастіше здійснювали рідною мовою. Освітня реформа 1864 року в Російській імперії значно розширила мережу закладів початкової освіти, але лише з російською мовою навчання. Це посилювало асиміляцію українців. Навчальна література, яку створювали прихильники імперій, вкладала в учнівські чи студентські голови інформацію, що сприяла формуванню відданості імперським інтересам. Оскільки культурні, політичні інтереси українців найчастіше суперечили імперським, виникла необхідність в українізації освіти, особливо на українських землях Російської імперії.

Модернізація спричинила зростання потреби в освічених людях. Вищу освіту давали університети, яких на українських землях було п’ять: Харківський, Київський, Львівський, Новоросійський, відкритий в Одесі у 1865 році, та Чернівецький, заснований у 1875 році. Почали працювати вищі навчальні заклади для підготовки спеціалістів різних галузей промисловості й духовної сфери. Найбільші — Львівський і Київський політехнічні інститути, Харківський технологічний та ветеринарний інститути. У Російській

імперії навчальних закладів з українською мовою викладання не було. Натомість у Львівському університеті існувала кафедра української мови і літератури, а з 1860-х років — дві українські кафед-ри на факультеті права. У 1894 році була відкрита кафедра східноєвропейської (фактично української) історії, яку очолив Михайло Грушевський, а в 1900 році — кафедра української літератури під орудою Кирила Студинського. Кафедру української мови та літератури у Чернівецькому університеті очолював Степан Смаль-Стоцький.

1. Порівняйте рівень письменності українців у Російській і Австро-Угорській імперіях. Де були сприятливіші умови для здобуття освіти?

Актуальним на початку ХХ століття залишалося питання відкриття українського університету. Вимоги скасувати національні обмеження у Львівському університеті не дали результатів. Тому українські студенти відстоювали ідею створення окремого університету. На хвилі протистояння між українськими та польськими студентами звичним явищем стали бійки і сутички. У 1910 році дійшло до збройної сутички, в якій загинув український студент Адам Коцко. Українці почали залишати університет. Після тривалих переговорів уряд погодився, щоб не пізніше 1916 року збудувати для українських студентів окремий університет. Однак цьому завадила війна. Втім, українці Галичини, не чекаючи урядових

дій, ще 1881 року заснували «Руське Педагогічне Товариство», яке у

результаті видання спеціальної літератури та створення приватних навчальних закладів сприяло розвитку національної освіти краю.

1. Чому була необхідність в українізації системи освіти?

2. Які навчальні заклади надавали вищу освіту в Україні?

3. Як завершилася боротьба за створення українського університету у Львові?

3. Наука. Видатні вчені

Українські вчені зробили помітний внесок у розвиток різних галузей науки. Ілля Мечников і Микола Гамалія відкрили в Одесі першу в Російській імперії бактеріологічну станцію. У 1908 році Ілля Мечников отримав Нобелівську премію за вивчення імунної системи. Мікробіолог Данило Заболотний запропонував ефективні методи боротьби з чумою та холерою. В Одесі працював всесвітньо відомий хірург Володимир Філатов, який у 1912 році зробив першу операцію із пересадки рогівки ока. Фізик Іван Пулюй збудував першу в Європі електростанцію, що виробляла змінний струм. Відомими науковцями були: в галузі фізичної хімії — Микола Бекетов; ядерної фізики — Микола Пильчиков, біології — Олександр Ковалевський, математики — Олександр Ляпунов. Українець за походженням, авіаконструктор Ігор Сікорський у 1913 році створив найбільший на той час у світі літак «Ілля Муромець», який встановив кілька світових рекордів.

Зосереджені в університетах дослідження у сфері гуманітарних наук відігравали ключову роль у консолідації українського суспіль-тва. Засновником київської історичної школи був Володимир Антонович. Його учень, Михайло Грушевський, започаткував львівську школу істориків і у багатотомній праці «Історія України-Руси» обґрунтував ідею спадкоємності української історії від часів Київської держави. Історію Слобідської України досліджував Дмитро Багалій, Хмельниччину і мазепинську добу — Степан Томашівський, козацтво — Дмитро Яворниць-кий, автор праці «Історія запорозьких козаків» у 3-х томах. Серед учених-істориків успішно працювала перша жінка — доктор історичних наук Олександра Єфименко, чия «Історія українського народу» була опублікована російською мовою у Петербурзі.

Велике значення для науки і піднесення національної свідомості мали вихід у світ 4--томного «Словника української мови» (19071909 роки), який уклав Борис Грінченко, та

«Української граматики» за редакцією видатного ученого-мовознавця і сходознавця Агатангела Кримського. Етнографічні дослідження проводили Федір Вовк, який вивчав антропологію, Володимир Гнатюк, котрий із Іваном Франком та Федором Вовком редагував «Етнографічний збірник» і «Матеріали для української етнології».

1. Назвіть українських науковців та їхні досягнення у природничих науках, математиці і медицині.

2. Хто з науковців досліджував українську історію?

3. Назвіть українських мовознавців та етнографів.

Ілля Мечников (1845-1916)

Ім’я (повне). Ілля Ілліч Мечников.

Народження. Народився у селі Іванівка на Харківщині.

Походження. Батько походив із шляхетного українсько-румунського роду Спетару. Українською «спетару» означає «зброєносець», російською його переклали як «мечников». Мати була донькою єврейського письменника.

Освіта. Харківська гімназія, фізико-математичний факультет Харківського університету.

Особистість і наука. Викладав у Новоросійському та Петербурзькому університетах. Разом з колегою Миколою Гамалією 1886 році відкрив в Одесі першу в Російській імперії та другу в світі бактеріологічну станцію. Тут робили щеплення проти сказу, сибірки та інших вірусів. Досліджував причини холери, черевного тифу, туберкульозу та способи запобігання їм. Через рік виїхав у Париж, де до кінця життя працював у лабораторії інституту Луї Пастера. Відкрив явище фагоцитозу — існування в організмі клітин-захисників, які поглинають та знищують хвороботворні тіла, і на його основі розробив імунну теорію. За це відкриття був нагороджений у 1908 році Нобелівською премією. Обраний почесним членом Петербурзької Академії наук. Ім’ям Іллі Мечникова названо університет в Одесі.

1. Усно сформулюйте результати діяльності Іллі Мечникова.

2. На уроках з яких предметів ви згадували про імунітет? Чи важливо робити щеплення? Запропонуйте власні висновки.

Іван Пулюй (1845-1918)

Ім’я (повне). Іван Павлович Пульгуй (від 1881 року — Пулюй). Народження. Народився у містечку Гримайлові на Тернопільщині. Походження. Батько був греко-католицьким священиком, готував до того і свого сина.

Освіта. Сільська школа. Тернопільська класична гімназія. Теологічний і філософський факультети Віденського університету. Захистив у Страсбурзькому університеті докторську дисертацію з фізики.

Особистість та наука. Удосконалив нитки розжарювання для освітлювальних ламп. Винайшов переносну охоронну лампу, яку використовували у шахтах. Запропонував власну конструкцію телефонної станції. Збудував першу в Європі електростанцію, що виробляла змінний струм. Раніше від німецького фізика Вільяма Конрада Рентгена відкрив і пояснив природу радіоактивного випромінювання. Досліджував «холодне свічіння», яке тепер називають неоновим. 1884 року очолив кафедру фізики Празького політехнічного інституту (Чехія), де пропрацював усе подальше життя. Був дійсним членом НТШ. Разом з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким переклав Біблії українською мовою. З його ініціативи у Празі створено Українську громаду. Національна академія наук України щодва роки нагороджує премією імені Івана Пулюя кращих науковців-фізиків країни.

1. Усно сформулюйте результати діяльності Івана Пулюя.

2. Дайте обґрунтовану відповідь. Чи можна стверджувати, що Іван Пулюй був рушієм науково-технічної революції?

У той час, коли... на теренах України

було відкрито Новоросійський університет в Одесі,...

Тоді. у світі

у США було прийнято ХІІІ-ту поправку до Конституції, яка скасувала рабство.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1865 рік — відкриття Новоросійського університету в Одесі;

— 1875 рік— відкриття Чернівецького університету.

2. Поясніть значення понять: реалізм, модернізм.

3. Знайдіть спільні і відмінні риси у розвитку освіти Наддніпрянської України та західноукраїнських земель в добу модернізації.

4. Об’єднайтеся в групи. Скориставшись інтернет-ресурсами, підготуйте лепбук «Українські вчені, які підняли вітчизняну науку до світового рівня».

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 9 клас Хлібовська 2022

 




Попередня сторінка:  38. Зміни у суспільному житті під вплив...
Наступна сторінка:   40. Література. Театральне й музичне ми...



^