Чи знаєте ви, що...

.....наприкінці XVIII ст. зростав інтерес Франції до України, а сприяла

цьому поява в 1788 р. праці французького та німецького історика Жана-Бенуа ІІІерера «Аннали Малої Росії, або Історія запорозьких та українських чи Малої Росії козаків від її початків до наших днів, у супроводі короткої історії козацьких гетьманів і відповідних документів»;

.....із перших років революції французькі діячі цікавились Україною, відводили їй недругорядну роль у європейських справах, направляли своїх таємних агентів у Київ, Полтаву, теренами Правобережжя, Півдня для вивчення настроїв і державницьких прагнень українців.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти: Конституційна монархія — (від поєднання слів «конституція» та «монархія»); державне правління, за якого влада глави держави — монарха — обмежується конституційними нормами.

2.1. Чому розпочалася Французька революція?

У другій половині XVIII ст. Франція розвивалась як абсолютна монархія. Тобто королівська влада не знала обмежень. Навіть у територіальних парламентах переважали монархісти. З другого боку, 1750-1780-ті рр. в Європі — це період «освіченого» абсолютизму. В багатьох державах прогресивні правителі виступали проти усталених пережитків, дбали про економіку, освіту, науки, хоча й не відмовлялися від самовладдя. Повільно, але впевнено утверджувались ідеї Просвітництва. Зусиллями його чільних діячів змінювалися суспільні порядки: вплив католицької церкви значно зменшився, протестанти почувалися безпечніше, а заможні містяни, промисловці і фінансисти безборонно родичалися з аристократією, незважаючи на станові обмеження. На цьому тлі відомі французькі просвітники Франсуа-Марі Аруе (Вольтер), Шарль-Луї де Монтеск’є та інші вважали свою батьківщину осеред-

ком деспотизму, жорстокого ставлення до підданих і несправедливо викреслювали її з переліку передових. (Насправді ж їхні твори друкували саме у Франції, що було небаченою вольністю для тодішніх європейців!)

Французькі королі намагалися втілити в життя принаймні частину просвітницьких задумів. Зокрема, Луї XV (1715-1774) розпустив територіальні парламенти (посади в яких купували і передавали ледь не спадково!), скоротив державний борг, змусив аристократів частково сплачувати податки, обмежив державні пенсії чиновникам, реформував суди, «вигнав» із країни єзуїтів. Звісно, ці починання сприяли посиленню його особистої влади. Натомість народ бажав цілковитої зміни «старого порядку» (так називали

абсолютизм). До того ж монарх здійснював перетворення насильно, тому новину про його смерть зустріли безжурно. Людей дратувало марнотратство королівського двору і розкошування можновладців. Внесок дворян та духівництва до бюджету все ще залишався мінімальним. Увесь грошовий тягар лягав на плечі «третього» стану.

Наступний король Луї XVI (1774-1793) успадкував чимало проблем. Він намагався їх розв’язати, тому на початку правління користувався популярністю серед простолюду.

Насамперед французи бажали якнайшвидшого вирішення продовольчого питання (зниження ціни на хліб) й послаблення «податкового тягаря». «Йдучи» назустріч таким побажа

нням, монарх поновив діяльність територіальних парламентів, доручив відання скарбницею досвідченим і ощадливим прибічникам — спершу науковцеві Анну-Роберу де Тюрго, а потім — банкірові Жаку Неккеру.

На деякий час їхні заходи скоротили витрати та впорядкували державні кошти. Однак відновлені в правах парламентарі схилялися до обмеження королівської влади, а збіднілі громадяни розпочали «хлібну» війну —

повстання, що його швидко придушили. До того ж ощадлива політика налаштувала проти Луї XVI частину версальського двору, яка гуртувалася довкола енергійної та емоційної королеви Марії-Антуанетти (*1755-f1793). А ще — 1783 р. до Франції повернулись

учасники війни за незалежність Сполучених Штатів Америки, які вважали, що американцям вдалося втілити ідеали Просвітництва. Зокрема, зміну «старого порядку» підтримували офіцери французької армії.

Міркуємо і діємо!

1. Згадайте події з історії Франції, що їх ви вивчали у 8 класі. Які заходи, втілені монархами з династії Бурбонів, сприяли розвиткові країни? Які — перешкоджали? 2. Розгляньте карикатуру. В тексті параграфа знайдіть речення, що описують сюжет малюнка. Поясніть його підпис-назву. 3. Назвіть ключові причини Французької революції.

2.2. Як розпочалася Французька революція? У чому важливість «Декларації прав людини і громадянина»?

Потребуючи підтримки, Луї XVI звернувся до Генеральних штатів, які востаннє скликали понад 170 років тому! Проте очікування на їхню допомогу не справдилися. Депутати від «третього» стану, частина дворян і духівництва (представницький орган зібрали по-старому), прибувши до Парижа влітку 1789 р., урочисто поклялися не розходитися, допоки не ухвалять конституцію. Вони проголосили себе Національними, а 9 липня 1789 року — Установчими зборами. Король підтримав пропозицію щодо рівного оподаткування і скасування наявних привілеїв. Однак парижан передусім хвилювали ціни на продукти харчування та заяви Марії-Антуанетти, що, мовляв, кому бракує хліба, «нехай їдять тістечка». Адже французькі закони зобов’язували паризьких пекарів (за

потреби) продавати дорожчі сорти хліба за цінами дешевших. Тому міські низи, підбурювані парламентарями, вважали, що король морить їх голодом. 14 липня 1789 року озброєний натовп разом із бунтівними солдатами столичного гарнізону штурмували Бастилію. Ця фортеця була в’язницею для аристократів, утримання яких дорого обходилося державі. Хоча там тоді перебувало лише семеро невольників, вона вважалася символом «старого порядку». Її падіння символізувало початок Французької революції і крах абсолютизму.

Наляканий Луї XVI спочатку прийняв умови повсталих і навіть «приєднав» до їхніх прапорів (синього і червоного) білий — колір родини Бурбонів. Водночас його родичі та чимало знаті покинули країну. Установчі збори за одну ніч скасували всі колишні привілеї, а 26 серпня 1789 р. ухвалили «Декларацію прав людини і громадянина». Вона визнавала верховну владу народу (а не монарха), оголошувала природними і непорушними права на безпеку, свободу, власність, встановлювала свободи слова й віри. Короля, який спротивився таким рішенням, із сім’єю насильно перевезли з Версаля до Парижа, де тримали як «заручника».

На певний період революційні події змістилися до зали засідань. Упродовж 1789-1791 рр. Установчі збори затвердили низку законів. Зокрема, скасували цеховий устрій, дозволили вільну торгівлю хлібом, чим значно зменшили напругу в суспільстві. Ліквідували поділ на стани, скасувавши духовні та світські титули. Також узялися відбирати церковні землі. Їх використовували як заставу для отримання банківських позичок, що дозволило покращити ситуацію в економіці. Незважаючи на опір численних противників короля, Конституція від 3 вересня 1791 р. утвердила в країні конституційну монархію. Право видавати закони належало Законодавчим зборам. (Представників туди обирали «активні» виборці — тобто ті, які сплачували податки.) Водночас за Луї XVI залишилася частина повноважень. Девізом тогочасної Франції стало гасло «Нація. Закон. Король», а «Декларація прав людини і громадянина» увійшла до вступної частини Конституції.

Мовою історичного джерела Витяг із Конституції від 3 вересня 1791 р.: «Будь-які державні посади більше не продаються і не передаються в спадок. Для жодної частини нації, ані для одного індивіда не існує більше особливих переваг чи винятків з права, спільного для всіх французів. Не існує більше ні станових цехових управ, ні професійних, художніх чи ремісничих корпорацій. Закон не визнає більше ні релігійних обітниць, ні будь-яких інших зобов’язань, що суперечать природним правам або Конституції».

Міркуємо і діємо!

1. Розгляньте гравюру. Яка подія символізує «пробудження» «третього» стану? Як це відобразив художник? Чому день штурму Бастилії вважають початком Французької революції? 2. Які природні і непорушні права утверджувала «Декларація прав людини і громадянина»? У чому полягає її історичне значення? 3. Обговоріть у парах уривок із тексту Конституції від 3 вересня 1791 р. Які з її положень руйнували попередні усталені порядки?

2.3. Як формувалися Законодавчі збори?

Хто такі «жирондисти» та «якобінці»?

На початку жовтня 1791 р. розпочали засідати Законодавчі збори. Парламентарями обрали як небагатих людей, так і заможних промисловців і навіть дворян, які частково увійшли до партії фельянів — прихильників примирення з Бурбонами. Більшість депутатів належала до «болота» — неорганізованих політичних груп, що не виявляли чітких позицій, вагалися та голосували відповідно до народних настроїв. Перетворити нерішучих законодавців на дієвих спробували жирондисти (представники від департаменту Жиронда).

Їхні лідери обстоювали недоторканність власності, поступове обмеження, а в підсумку — скасування влади французького короля, загалом звільнення Європи від монархічного панування.

Водночас політичне життя вирувало поза парламентом, у паризьких клубах, тобто гуртках, де обговорювали суспільні й державні проблеми. Учасників клубу, які зустрічалися у приміщенні монастиря Святого Якоба, назвали якобінцями. Очільником вони обрали Жана-Поля Марата, журналіста, головного редактора газети «Друг народу». У своїх дописах він різко критикував короля та закликав до насильного повалення монархії. Його підтримував ненависник абсолютизму Жорж-Жак Дантон, юрист, який обійняв посаду міністра юстиції в уряді. Умілим оратором, поборником республіки був Максиміліан Робесп’єр . Спочатку вони ладили, навіть взаємодіяли із жирондистами, та надалі віддалялися від них, здобуваючи чималу популярність завдяки своїй рішучості й суспільній активності.

У розпал жвавої внутрішньополітичної дискусії над Францією нависла зовнішня загроза. В 1792 р. Австрія та Пруссія, «убо

ліваючи» за долю Луї XVI (насправді, щоб революція не «добралася» до їхніх територій), утворили першу антифранцузьку лігу (коаліцію). Вимагаючи відновлення влади Бурбонів, союзники розпочали бойові дії. Французам довелося стати на захист Вітчизни. Вони масово вливалися в загони національної гвардії. (До слова, їхньою «бойовою» піснею стала «Марсельєза», створена військовим інженером Клодом-Жозефом Руже де Лілем. Тепер — це Державний Гімн Франції.) Такий патріотичний сплеск та наступні воєнні події, безумовно, вплинули на подальший перебіг революції.

Міркуємо і діємо!

1. Які протиборчі угруповання сформувались у французьких Законодавчих зборах? Спрогнозуйте, як розвиватимуться відносини між різними групами. 2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся додаткові факти про якобінців. З. Чому провідні європейські держави гуртувалися проти Франції? Обміркуйте в групах і запишіть у зошити ключові причини.

2. Поясніть, як ви розумієте поняття «конституційна монархія». В зошиті намалюйте асоціативне гроно із цим словосполученням. 3. А. Розпочніть укладання хронологічно-тематичної таблиці «Французька революція і наполеонівські війни». 3. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про становище в країнах Європи та у Франції напередодні 1789 р. 4. Прочитайте текст «Декларації прав людини і громадянина»:

https://cutt.lv/oEvuNNK

(або скористайтеся QR-кодом). У 2003 р. її внесли до міжнародного реєстру ЮНЕСКО «Пам'ять світу». Як ви вважаєте, чому? Дослідіть і проаналізуйте, які права, що зафіксовані в «Декларації...», відображено в Конституції України. 5. Прочитайте текст «Марсельєзи», перекладений Миколою Вороним, скориставшись QR-кодом. Як слова пісні відображають події перших років Французької революції? Чому саме ця пісня є Державним Гімном сучасної Франції? 6. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся цікаві факти із життєпису Жоржа-Жака Данто-на. Укладіть перелік запитань для уявного інтерв'ю із цим історичним діячем.

Це матеріал з підручника "Всесвітня історія" за 9 клас Васильків 2022