Чи знаєте ви, що...

.....у 1814 р. український бджоляр Петро Прокопович створив перший

у світі розбірний рамковий вулик, а в 1828 р. започаткував першу в Європі школу пасічників, таким чином упроваджуючи тєхнічні новинки в сільське господарство;

.....деякі політологи вважають одним із перших ідеологів українського

націоналізму Тараса Шевченка, який описував націю як кровну спільноту «і мертвих, і живих, і ненарожденних».

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Ідеологія — (від поєднання давньогрецьких слів «ідеа» — «прообраз» і «логос» — «слово», «вчення»); сукупність філософських, політичних, правових, моральних, релігійних, мистецьких поглядів, що властиві певним суспільствам, верствам, політичним партіям.

Індустріальне суспільство — (від поєднання слів «індустрія» — «промисловість» і «суспільство»); історичний період, якому властиві високий рівень розвитку промисловості, механізація та автоматизація виробничих операцій, використання науково-технічних досягнень, що зумовлюють якісні зміни в різних галузях життя.

Консерватизм — (від однойменного французького слова або латинського «консерво» — «охороняю», «оберігаю»); «традиційні» погляди, переконання; прихильність до старого; суспільно-політична течія, прибічники якої обстоюють історичні традиції, звичні принципи і форми суспільного та політичного устрою, обережно ставляться до будь-яких змін.

Лібералізм — (від однойменного французького слова або латинського «лібераліс» — «вільний»); вільнодумні погляди, переконання; нехтування правилами; позбавлення від обмежень, насаджених релігією, державою, суспільством; суспільно-політична течія, прихильники якої ставлять людину на перше місце, наділяють її правом вільного вибору, можливістю керувати собою.

Націоналізм — (від однойменного французького слова або латинського «націо» — «походження», «плем’я», «народ»); ідеї і погляди, що виходять із переваг національних цінностей перед особистісними, груповими й

загальнолюдськими; суспільно-політичний рух за збереження й розвиток етнічних та культурних особливостей, національну незалежність.

Нація — (від латинського слова «націо» — «походження», «плем’я», «народ»); спільнота людей, об’єднаних назвою, символами, географічним та соціальним походженням, історичною пам’яттю, політичними й духовно-культурними цінностями.

Соціалізм — (від латинського слова «соціаліс» — «суспільний»); ідеї, погляди, вчєння, спрямовані на утвердження рівноправ’я, соціальної справедливості, свободи та рівності; державна політика захисту нижчих верств, підтримки бідних за рахунок багатих; суспільний лад із переважно державною власністю на засоби виробництва.

5.1. Як зароджувалось індустріальне суспільство?

Зародження індустріального суспільства розпочалося з Англії, відколи в її господарському житті стало переважати промислове виробництво. Досягти цього вдалося завдяки вільному грошовому обігу, масовому використанню найманої праці, впровадженню технічних відкриттів. Поняття «індустріальна революція» запропонував англійський історик Арнольд Тойнбі, аби описати економіку своєї країни кінця ХУІІІ - першої половини ХІХ ст. Річ у тім, що тоді за розвитком Велика Британія перевершила інші держави Європи.

Як відомо, в 1784 р. Джеймс Ватт винайшов парову машину. Це дало поштовх спочатку текстильному виробництву, а потім — поступу всієї англійської промисловості. Промислова революція охопила різні галузі: металургійну, вугільну, хімічну. В 1807 р. американський інженер Роберт Фултон сконструював перший пасажирський пароплав, а згодом — військовий корабель із паровим двигуном. Незабаром пароплави та паровози стали чи не основними засобами пересування. Перші паровози (паротяги) були не надто швидкими — лише 10 км/год, але їх невпинно вдосконалювали. Нові транспортні

засоби дозволяли продуктивніше освоювати колонії, куди, на горе тубільцям, активно переселялися європейці. Однак уже в останній третині ХІХ ст. сила пари як основне джерело енергії поступилась електриці. Тоді ж започаткували нафтовидобування та нафтопереробку. Індустріальна революція вплинула й на сільське господарство. Наприкінці ХІХ ст. селяни використовували потужну землеобробну техніку, різні механізми, мінеральні добрива.

У США промисловий переворот мав певні особливості. Індустріалізувалася лише Північ країни, де діяли потужні підприємства, водночас Південь залишався сільськогосподарським, із неозорими плантаціями, на яких працювали раби. Спочатку на американських заводах і фабриках використовували науково-технічні здобутки європейців, їхні капітали та робочі руки. Згодом упроваджували власні винаходи, як-от Роберта Фултона. Ще однією особливістю американського промислового перевороту було те, що спонукальну роль відігравала територіальна експансія — як ви вже знаєте, до середини XIX ст. США досягли Тихого океану.

Міркуємо і діємо!

1. Згадайте, як розпочинався промисловий переворот в Англії. Чому саме англійці виявилися першими? 2. Які особливості становлення індустріального суспільства в США? 3. Розгляньте карикатуру. Як ви вважаєте, які аргументи висловлювали прихильники і противники встановлення газових ліхтарів? Чому люди ставилися з осторогою до тодішніх технічних новинок?

5.2. Як індустріальна революція вплинула на повсякдення?

Зміни у промисловості торкнулися повсякдення європейців. В Новому часі міста, в яких були фабрики і заводи, ставали центрами розвитку. Люди переселялися туди, де пропонували роботу. Тому в ХІХ ст. активно тривала урбанізація (розширення і зростання міст). Завдяки технологізації виробництва продукція стала дешевшою, а отже, масовою. Це витіснило працю ремісників. Їхні товари виявилися неконкурентними. Вагому роль почали

відігравати підприємці, які виступали за ліквідацію «старого ладу». Водночас наймані робітники почувалися безправними та неза-хищеними. Повсюдно використовували дитячу працю. Тому країнами Європи поширювався рух за права робочого люду. Сільські сім’ї зазвичай були багатодітними, а їхній побут невибагливим.

Європейці впродовж другої половини ХІХ ст. звикали до «благ цивілізації». Промисловість забезпечувала недорогими товарами, які, відповідно, були значно доступнішими. У містах їздили трамваї, прокладали телеграфні й телефонні лінії, навіть колії метро. Звичними ставали цивільні макінтоші, військовики вдягали галіфе. А ще — швейні машинки «Зінгер», дизельні двигуни, кулькові ручки «Паркер», азбука Морзе тощо. Дедалі більше коштів європейці витрачали на дозвілля — відвідини театрів, салонів, клубів, рестора-

нів, кафе. Наприкінці ХІХ ст. з’явилося нове диво — кінематограф. Хоча перші фільми відрізнялися від сучасних, вони викликали захоплення та збирали повні зали глядачів. У 1879 р. Карл Бенц, німецький інженер, винайшов бензиновий двигун, а згодом спроектував автомобіль із таким двигуном. Дружина винахідника, Берта Бенц, першою сіла за кермо для того, аби підтвердити дієвість ідеї чоловіка. Що цікаво, тодішні авта «заправляли» в аптеках — адже бензин вважали лікувальним засобом.

У країни Європи чимало товарів доправляли з колоній. Чай, кава, цукор, бавовна, залізо, спеції, діаманти — лише стислий перелік того, що долало океани. Утиски місцевого населення ставали звичними. Політичні права упродовж ХІХ ст. залишалися привілеєм європейців.

Міркуємо і діємо!

1. Чи можна ХІХ ст. назвати «міським»? Доберіть відповідні факти. 2. Поясніть походження слів «галіфе», «дизель», «кольт», «макінтош», «морзянка», «рентген». Назвіть інші слова, що утворилися за такою логікою. З. Розгляньте ілюстрації. Які технічні здобутки вони відображають? Як виглядав побут тодішніх європейців?

5.3. Як відбувалося становлення парламентаризму в Європі? Як зароджувалися різноманітні ідеології?

Французька революція кінця ХУІІІ ст. значно вплинула на політичне життя Європи. Поступово відходили в небуття принципи «старого порядку»: абсолютизм і станова побудова суспільства. Зароджувалися поки ще незвичні явища: рівність перед законом та

активність громадян. Відбувалося послідовне утвердження ключових ознак правової держави, зокрема парламентаризму як системи організації та роботи насамперед законодавчих і виконавчих органів верховної влади. Якщо новочасна Французька революція вплинула на уявлення про роль громадян, то англійський парламент, що діяв із Середньовіччя, утвердив принципи діяльності народних обранців.

Їхній основний обов’язок полягав у законотворчості. Насамперед депутатам представницьких органів належало ухвалювати закони, що їх затверджували монархи (в деяких державах — президенти). Окрім того, парламенти зазвичай контролювали зовнішню політику. Уряди дбали про виконання законів і налагоджували внутрішнє життя.

Значно змінились уявлення про політичний світ. За «старого порядку» держави називали за правлячими династіями, а привілеями користувалися аристократи й духівництво. У Новому часі місце і вплив людини визначалися не її становою належністю, а талантами, працьовитістю і здобутками. Піддані короля ставали підданими держави (рівноправними громадянами). Діяли політичні партїі — спільноти громадян з однаковими поглядами, об’єднаних навколо програмних цілей, лідерів задля здобуття державної влади чи впливу на неї. Кожна партія сповідувала певну ідеологію — систему цінностей, принципів, поглядів, що їх дотримувалася в політиці.

У ХІХ ст. в суспільному бутті вирізняли кілька основних ідеологій. Це такі, як консерватизм, лібералізм, соціалізм, націоналізм. Консерватори наполягали на збереженні традицій. Вони прихильно ставилися до усталених моральних норм, негативно відгукувалися про ідеї соціальної рівності. Не підтримували революційних змін і реформ, задовольняючись поміркованим перебігом подій та збереженням звичних порядків. Ключова сутність ліберальної ідеології полягає в тому, що індивідуальні свободи людини становлять справедливий суспільний лад. Прибічники лібералізму обстоювали принципи демократизації і парламентаризму, вважали, що реформування — найкращий спосіб розв’язання державних проблем. Соціалісти наголошували на економічній справедливості. Вони прагнули створити суспільство рівних можливостей. Націоналізм — ідеологія, у якій нація виступає вищою цінністю, формою єдності суспільства, головним «організмом» державотворення.

Міркуємо і діємо!

1. Як відомо, Шарль-Луї де Монтеск’є запропонував принцип розподілу влади на три незалежні гілки: законодавчу, виконавчу і судову. Намалюйте схему, яка відображала б взаємозв’язки між цими гілками. 2. Поясніть сутність парламентаризму на прикладі однієї з держав Європи чи Америки. 3. Розгляньте схему. Поясніть відображені взаємозалежності між суспільними ідеологіями та політичними партіями.

2. Об’єднайтеся в групи. Обміркуйте та поясніть, які з ідеологій (консерватизм, лібералізм, соціалізм, націоналізм) утверджувалися чи переважали у Франції, Великій Британії, Італії, Російській, Австрійській, Німецькій імперіях, у Сполучених Штатах Америки. 3. А. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, з’ясуйте і позначте на лінії часу періоди промислового перевороту в провідних країнах Європи та Америки. Б. Покажіть на мапі та запишіть у зошиті, які з держав Європи й Америки впродовж першої половини XIX ст. були абсолютними, конституційними монархіями, республіками. 4. Проаналізуйте

політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи й Америки в першій половині XIX ст., європейське та американське суспільства, зміни в повсякденному житті. 5. Оцініть впливи індустріальної революції на суспільний розвиток. 6. Послуговуючись підручником та іншими джерелами інформації, напишіть невелике (до 10 речень) повідомлення про один день із життя тогочасного сільського, міського мешканців, вашої ровесниці / ровесника (на вибір). Зачитайте свої повідомлення в класі.

Це матеріал з підручника "Всесвітня історія" за 9 клас Васильків 2022