Інформація про новину
  • Переглядів: 301
  • Дата: 14-01-2022, 21:55
14-01-2022, 21:55

6. Велика Британія в 1815—1870-х роках

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  5. Модернізаційні процеси в країнах За...
Наступна сторінка:   7. Франція в 1815—1848 роках

Чи знаєте ви, що...

.....у 1795 р. шотландський інженер Чарльз Гаскойн розпочав

будівництво металургійного заводу, довкола якого постало українське місто Луганськ;

.....у грудні 1858 р. Тарас Шевченко намалював портрет свого друга,

афроамериканського актора Айри Фридеріка Олдриджа, який навчався в університеті міста Глазго, а в англійських театрах відіграв чимало найяскравіших ролей героїв творів Вільяма Шекспіра;

.....у 1869-1872 рр. англійський інженер Джон Юз збудував металургійний

завод, довкола якого згодом постало місто Юзівка (сучасний український Донецьк).

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти: Парламентська демократія — (від поєднання слів «парламент» і «демократія»); державне правління, за якого урядовців призначають депутати парламенту, причому главі держави належать обмежені (представницькі чи церемоніальні) повноваження.

Професійна спілка — (від слів «професія» і «спілка»); громадська організація, що об’єднує працівників певної галузі для захисту їхніх інтересів та прав.

Чартистський рух — (від англійського «чартер» — «хартія»); у Великій Британії — масовий рух робітників, які в 30-40-х рр. XIX ст. домагалися демократизації державного устрою.

6.1. Як розгорталися парламентські реформи у Великій Британії? Чого домоглися чартисти?

На початок ХІХ ст. Об’єднане Королівство сформувалось остаточно. Це відбулося внаслідок уній із Шотландією (1707 р.) та Ірландією (1801 р.) Наполеонівські війни, які спустошили Європу, не завдали британцям відчутної шкоди. Понад те, Велика Британія відіграла провідну роль у повоєнному облаштуванні світу, й надалі залишаючись «володаркою морів». Капіталізм, що лише

вкорінювався в країнах Європи, уже процвітав на її просторах, де завершувався промисловий переворот. Як ви пригадуєте, у добу Середньовіччя в англійців діяв парламент. Із 1837 р. і аж по 1901 р. Великою Британією правила королева Вікторія, тому «її» період часто називають «вікторіанською епохою». Саме тоді в державі

утверджувалася парламентська демократія.

Правлячих осіб Об’єднаного Королівства наділяли обмеженими повноваженнями. Їхні самовладні привілеї звужував парламент на основі «Білля про права», прийнятого ще в 1689 р. Парламент складався із двох палат: місця в палаті лордів успадковували, представників палати громад обирали. Партія-переможець виборів формувала кабінет міністрів — уряд, який практично порядкував країною. Лідера партії-переможця зазвичай обирали прем’єр-міністром. Він уважався другою людиною в державі (після монархів / монархинь, звичайно). У Великій Британії конкурували дві політичні сили — торі і віги. Таку систему назвали двопартійною. Торі, обстоюючи консервативні позиції, представляли землевласників — «стару» родову знать. Віги ж сповідували ліберальні погляди і захищали інтереси «нової» аристократії — капіталістів-промисловців.

На початку ХІХ ст. при владі перебували торі. Вони скасували особисту недоторканність, увели цензуру, проводили обшуки й арешти невдоволених, заборонили мітинги та страйки. За руйнування машин (пам’ятаєте про луддитів?) карали смертю. Запровадили «хлібні закони», що припиняли ввезення збіжжя до країни. Дозволили застосовувати зброю проти бунтарів. Ситуація змінилася, коли в 1830 р. владу отримали віги. В 1832 р. вони провели виборчу реформу. За її умовами мешканців так званих «гнилих містечок» (знелюднених міст, що підтримували землевласників) позбавили 143-х депутатських місць, які перейшли до жителів великих промислових центрів. Також знизили майновий ценз, завдяки чому підприємці набули права голосувати. Відтоді буржуазія отримала доступ до парламенту. Віги втілили чимало інших реформ. Не боронили створювати робітничі спілки, не карали за страйки. Зрівняли у правах вірян різних релігій, скасували рабство в колоніях, розширили свободи друку, зборів тощо. Однак, догоджаючи впливовим капіталістам, часто ігнорували проблеми тих, хто на них працював.

У капіталістичному суспільстві формувалися нові суспільні стани, яким належало якось співіснувати. Позаяк британська буржуазія домоглася визнання парламентським шляхом, робітники вирішили чинити так само. В Англії ще давніше створювали тред-юніони — професійні спілки. Їхні очільники виступали за поліпшення умов праці, підвищення заробітної плати, соціального забезпечення. Упродовж 1825-1830 рр. робітничі об’єднання ливарників, лудильників, ткачів стали звичним явищем. Виборча реформа 1832 р. не задовольнила вимог профспілок, а «Закон про бідних» 1834 р. тільки ускладнив ситуацію. Він узаконював так звані роботні доми, які ставали фактично тюрмами для збіднілих робітників. Ці обставини спровокували чартистський рух за політичні та соціальні права. (Так його найменували від назв документів («хартій» — петицій), де робітники фіксували свої вимоги, надсилаючи їх у парламент.) Основних вимог було шість: виборче право для всіх чоловіків, яким виповнився 21 рік; таємне голосування; скасування майнового цензу для депутатів; чіткий термін їхніх повноважень; рівні виборчі округи і рівне представництво. У чартистів помітну роль відігравав Вільям Ловетт. Першу петицію вони надіслали до парламенту в 1839 р. Проте крайнього розмаху рух досяг у 1848 р., коли країнами Європи прокотилася хвиля революцій. Виступи відбулися в найбільших містах Англії. В Лондон навіть увели війська, лідерів чартистів затримали. Щоправда, збройного протистояння вдалось уникнути. Але і влада сповна відчула міць робітників. Тому в 1867 р. торі провели другу виборчу реформу. Зменшили майновий ценз, таким чином збільшивши число виборців із 600 тис. до 2 млн (за рахунок дрібних підприємців та кваліфікованих високооплачуваних

робітників). Звичайно, більшість чоловіків (а тим паче жінок) залишалася поза політикою. Та все ж британській владі вдавалося досягати компромісів із громадянами.

Міркуємо і діємо!

1. Чому період 1837-1901 рр. у Великій Британії називають «вікторіанською епохою»? Послуговуючись пошуковими системами інтернету, з’ясуйте значення цього словосполучення в культурі.

2. Традиційну двопартійність Великої Британії зазвичай описують як «систему гойдалки». Розглянувши схему, поясніть доречність такої характеристики. 3. Обговоріть у групах причини і наслідки чартистського руху у Великій Британії. Чому він набув піднесення саме в 1848 р.?

6.2. Як Велика Британія стала «майстернею світу»?

Ще в Ранньомодерний період в Англії утвердився капіталізм із ринковими відносинами. Досягнення науки, техніки, промисловий переворот, механізація виробничих процесів сприяли зростанню чисельності фабрик і заводів. Формувалися нові потужні промислові райони: з обробітку бавовни — Ланкашир і Йоркшир, металів — Бірмінгем та Шеффілд, із видобування вугілля — Уельс. Завдяки новим технологіям зростали якість і кількість продукції, що її у великих обсягах збували на внутрішніх та зовнішніх ринках. Колоніалізм теж сприяв економічному піднесенню. Із колоній вивозили дешеву сировину, натомість завозили готові товари, які продавали за завищеними цінами. До того ж урядовці поступово відмовлялися від протекціонізму на користь фритредерства — невтручання держави в зовнішні торговельні відносини. І хоча британську економіку спіткали кризи в 1825 р., 1836 р. та 1847 р., вони не завадили імперії вийти у світові лідери.

У середині ХІХ ст. Велика Британія утримувала першість у багатьох галузях промисловості. Майже 45 % світової промислової продукції виробляли в Англії. Зокрема текстильної та бавовняної. Особливого розмаху набуло машинобудування. Верстати, механізми, устаткування постачали й за межі країни. Загалом до 1850 р. вивіз зріс у шість разів. Власне, Англія утримувала першість за видобутком вугілля. Вона ж виплавляла половину обсягу світового чавуну. Потужність британських парових двигунів у рази перевищувала потужності подібних виробів конкурентів. Безупинно прокладали залізничні колії. Упродовж 1835-1849 рр. їхня протяжність зросла з 590 км до 9,5 тис. км. Залізниці сполучали промислові райони і

порти. Об’єднане Королівство уславилося науковими, технічними досягненнями. Їх промовисто проілюструвала перша Всесвітня виставка, що відбулася в Лондоні в 1851 р. Відтоді Велику Британію називали «майстернею світу».

Ви, мабуть, розумієте, що виробництво — це лише половина «справи». Щоб фабрики і заводи приносили прибутки, їхню продукцію належало вигідно продавати. Отож британські товари «заполонили» світ. Цьому неабияк сприяло те, що країна зберігала статус «володарки морів», а фунт стерлінгів був світовою валютою. Як наслідок, укріплювалася фінансова система Об’єднаного Королівства. Англійський банк перетворився у світовий економічний центр.

Міркуємо і діємо!

1. Згадайте, коли розпочався і як розгортався промисловий переворот в Англії. 2. Чому Велику Британію називали «майстернею світу»? Відповідь підтвердьте фактами. 3. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про Всесвітню виставку 1851 р. та історію Кришталевого палацу. Поділіться інформацією в класі.

6.3. Якою була зовнішня політика Великої Британії?

Демократизм і лібералізм усередині Великої Британії суперечили її зовнішнім хижацьким діям. Перебуваючи в зеніті слави й могутності, вона безборонно встановлювала своє панування над слабшими. Після відокремлення Сполучених Штатів Америки заатлантичні британські володіння зменшилися, але не щезли. Зокрема, під її контролем залишалася Канада. Новими колоніями стали Австралія і Нова Зеландія. Розпочалися завоювання африканських земель. Також Велика Британія небезуспішно підкорювала азійські простори. Зрозуміло, що колонії живили її економіку, посилювали позиції в зовнішніх відносинах. В 18531856 рр. вона брала участь у Кримській війні, намагаючись ослабити Росію й поширити свій вплив на Османську імперію.

На підкорених землях утверджували британські порядки, вводили у вжиток англійську мову. У тих регіонах, де туземці не опиралися, це відбувалося спокійно. В Азії, де здавна проживали сформовані народи, чужоземне втручання сприймали вороже й чинили спротив. У 1839-1842 рр. британці вели «опіумну» війну з Китаєм, якому, врешті, нав’язали невигідні торговельні угоди. Захоплений острів Сянган (Гонконг) став стартовим майданчиком для наступних спроб британців здолати Піднебесну. Також їм вдалось упокорити Індію. Ця країна вабила багатствами. Однак індійці не мирилися з іноземцями і бажали повалити їхнє панування. В 18571859 рр. спалахнуло повстання сипаїв (індійських солдатів британської армії), яке жорстоко придушили. Лють переможців не знала меж. Вони винищували цілі поселення. Повстанських лідерів прив’язали до гармат, із яких вистрелили. Опісля Об’єднане Королівство сприймали таким, «де ніколи не заходить сонце і ніколи не висихає кров». А ще Велику Британію звали «мачухою народів».

Для імперії проблемою виявилося зовнішньо-внутрішнє

« ірландське питання». Англійці ще віддавна прагнули панувати на Британських островах. Підкорення Ірландії, що розпочалося в XII ст., завершилося аж через п’ятсот років. Проте тільки на початку ХІХ ст. вона стала складовою Великої Британії. Увесь цей час англійці конфліктували з ірландцями. Не лише щодо національної окре-мішності, а й щодо релігійної належності (адже ірландці не визнавали англіканство). Натомість до адміністративних посад залучали переважно некатоликів. Поширення набувала англійська мова. Із розгортанням промислового перевороту більшість ірландських

селян перетворились у злидарів і масово (понад 1,5 млн) перебралися до США. У 1845-1849 рр. від голоду, спричиненого неврожаєм картоплі, померло ще майже 1 млн ірландців. Звісно, ірландці вороже ставилися до англійців, не припиняючи їм опиратися.

Міркуємо і діємо!

1. Розгляньте картину Томаса-Джона Баркера. У чому, на думку художника, полягала таємниця британської величі?

2. Послуговуючись мапою, розкажіть про зовнішню політику Великої Британії в XIXcm. З. У чому сутність «ірландського питання»? Згадайте його історичні передумови, назвіть причини.

2. Поясніть, як ви розумієте поняття «парламентська демократія», «професійна спілка», «чартистський рух». 3. А. Доберіть події історії України, які відбувалися синхронно із розгортанням чартистського руху у Великій Британії. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про участь Великої Британії в європейських подіях XIX ст. 4. Підготуйте аналітичну записку (після пояснень учительки / учителя) про зміни в житті та побуті різних верств населення Великої Британії в 1815-1870 рр. 5. Оцініть наслідки становлення парламентської демократії для Великої Британії. Запишіть у зошит факти для підтвердження ваших висновків. 6. Експонати Всесвітньої виставки 1851 р. підживлювали фантазії французького письменника Жуля Верна. Ознайомтеся з його творами й укладіть перелік винаходів, які згодом стали звичними в науці й побуті.

 

Це матеріал з підручника "Всесвітня історія" за 9 клас Васильків 2022

 




Попередня сторінка:  5. Модернізаційні процеси в країнах За...
Наступна сторінка:   7. Франція в 1815—1848 роках



^