Чи знаєте ви, що...

.....упродовж 1820-1823 рр. генерал-губернатором Новоросійського

краю був граф Луї Олександр Андре де Ланжерон, за його сприяння в Одесі засновано Рішєльєвський ліцєй, Ботанічний сад, Приморський бульвар, випущено першу газету;

.....у 1847-1850 рр. у селі Верхівня (нині Житомирська область) жив

французький письменник Оноре де Бальзак, який закохався в місцеву поміщицю Евеліну Ганську і згодом одружився з нею.

7.1. Як відбувалася «реставрація Бурбонів»?

Після того, як Наполеон І Бонапарт зрікся влади, королем Франції проголосили Луї XVIII (1815-1824), брата страченого монарха. Рішення Віденського конгресу про «реставрацію Бурбонів» відновили «старий порядок» у країні. Консервативна частина аристократії, яка переховувалася від республіканців закордоном, повернула собі втрачені впливи. Настав час «білого терору» (пригадуєте, саме цей колір символізував владу Бурбонів). Монархісти знищували прибічників республіканців і бонапартистів. Жертвами переслідувань стали політичні діячі і просто симпатики революції.

Луї XVIII, усвідомлюючи, що цілком повернути дореволюційний устрій неможливо, ще 4 червня 1814 р. «дарував» народові Конституцію. Франція оголошувалася конституційною монархією. Гарантувалися недоторканність приватної власності, громадянська рівність, свободи віросповідання, друку, хоча державною релігією залишався католицизм. Продовжували діяти наполеонівські «кодекси». Виконавчу владу уособлював король, тоді як закони ухвалював двопалатний Законодавчий корпус. Верхню палату (перів) призначав монарх, нижню палату (депутатів) обирали виборці (щоправда, заледве 90 тис. із 25 млн французів). На перших виборах затяті роялісти перемогли поміркованих. Навіть Луї XVIII віддав належне їхній фанатичній консервативності, іронічно назвавши « незрівнянною палатою».

У 1824 р. престол посів Карл Х (18241830). За його правління Франція підготувала ґрунт для завоювання Алжиру. Водночас у 1827 р., французько-англій-сько-російська морська ескадра розбила турецький флот, чим забезпечила автономію Греції у складі Османської імперії. Проте у внутрішніх справах король виявився лялькою в руках затятих роялістів. Потрапивши під вплив радників, він узявся за відродження станів, всевладдя церкви. Знову карали за «святотатство». Дворяни отримували відшкодування за землі, відібрані в роки революції. Гроші для цього (щонайменше 1 млрд франків!) пропонували зібрати, підвищивши податки з буржуа, комерсантів і «третього» стану. Державу охопила криза.

Міркуємо і діємо!

1. Послуговуючись словником, з’ясуйте значення слова «реставрація.». Чому так називали період історії Франції 1814-1830рр.?

2. Яке зі словосполучень: «абсолютна монархія», «конституційна монархія» чи «парламентська демократія» доцільно використати, розповідаючи про правління Бурбонів у післяреволюційній Франції? Чому?

3. Розгляньте портрети Луї ХУІІІ, Карла Х. Якими засобами художники відобразили відновлення монархічних порядків у Франції?

7.2. Чому і як розгорталася Липнева революція 1830 р.?

«Реставрація Бурбонів» продемонструвала, що революція нічому не навчила королів. Відновлення влади дворян та впливовості духівництва, розкошування монаршого двору, урізання політичних прав, обмеження свобод, підвищення податків, господарський занепад — звичні ознаки тодішньої французької буденності. Як наслідок, зростало невдоволення народу. Ліберально налаштовані аристократи, військовики гуртувалися в масонські ложі (наприклад, до «каменярів» долучився герой війни за незалежність США і Французької революції, генерал Жильбер дю Мотьє де Лафаєт). Принципу рівності перед законом домагалися студенти й учні. Вони теж створювали таємні організації, до слова, доволі чисельні й авторитетні. Зокрема, «Рицарі свободи» налічували 40 тис. осіб. За зміни виступали

буржуа, фінансисти, інтелектуали — загалом прихильники республіки, які в 1829 р. створили Орлеанську партію. На сторінках її газети «Національ» вони жорстко критикували владу.

Рішення влади лише загострювали ситуацію. Особливий гнів викликало призначення очільником уряду Жана де Поліньяка, протеже короля. Палата депутатів засудила таке рішення, вимагаючи відставки урядовця. Король заблокував роботу парламенту. 26 липня 1830 р. він видав «ордонанси» (укази), що скасовували Конституцію. Законодавчий корпус належало розпустити, а нові вибори провести так, аби перевагу отримали великі землевласники. Для контролю за протестуваль-никами вводили цензуру.

У відповідь події розвивалися блискавично. Проти диктаторських указів на вулиці вийшли містяни Парижа. У столиці залунали революційні гасла, на вулицях споруджували барикади, зав’язалися сутички з королівськими військами. За кілька днів повсталі, дочекавшись допомоги з провінцій, зайняли ратушу, арсенали та королівський палац. Монарх намагався порозумітися з бунтівниками: вигнав Жана де Поліньяка, скасував «ордонанси». Однак 30 липня 1830 р. зрікся влади, утік до Великої Британії, потім — до Австрії.

Міркуємо і діємо!

1. Чому «реставрація Бурбонів» спричиняла неминучу революцію? Відповідь підтвердьте фактами. 2. Розгляньте картину Жана-Віктора Шнетца. Які її елементи свідчать, що події відбувались у Франції? Які верстви населення брали участь у подіях? Чи мирною була революція? 3. Липнева революція 1830 р. у Франції увійшла в історію під назвою «трьох славних днів». Поясніть влучність такої назви.

7.3. Як постала Липнева монархія у Франції?

Як правив король Луї-Філіп І?

Революція не скасувала монархічної влади у Франції. 9 серпня 1830 р. королем проголосили Луї-Філіпа І (1830-1848), представника орлеанської гілки династії Бурбонів. Так започаткувалася Липнева

монархія. Щоправда, Законодавчий корпус ухвалив змінену Конституцію, а нова виборча система надавала право голосу сотням тисяч французів. Відновлено попередні права і свободи, позбавлено державного статусу католицьку церкву. Також, що важливо, скасували «божественне право» королів на трон. Але, вочевидь, Луї-Філіпа не засмучували ці обмеження. Він добре почувався в ринкових умовах, давав раду власним маєтностям, часто виходив на вулиці та спілкувався з простими людьми.

Господарство держави отримало поштовх для розвитку. Зменшили податки, і промисловці активніше вкладали кошти у виробництво, розбудовуючи металургійні, машинобудівні, текстильні підприємства. З’явилися перші пароплави, розширювали мережу залізниць. Збільшували площі вирощування пшениці й винограду. Зростали обсяги сільськогосподарської продукції загалом. Розвиток вовняної промисловості в Нормандії посприяв піднесенню тваринництва в регіоні. Водночас французький фінансовий капітал зростав швидше, ніж промисловий, а концентрація банків була значною. На відміну від Англії, яка активно вкладала капітали в господарство колоній, у Франції охоче надавали кредити, зокрема іншим державам. Тому вона набула іміджу «держави-лихваря».

У період Липневої монархії в політичному житті Франції тривали постійні протистояння. Провідна партія «орлеаністів» підтримувала рішення уряду та Луї-Філіпа, навіть коли в його оточенні вибухали корупційні скандали. «Легітимісти» (прихильники дореволюційної влади) боролися за права Карла Х. Після його смерті вони шукали надійного спадкоємця, щоб повернути Бурбонам Версаль, а собі впливовість. У 1832 р. вони підняли повстання у Вандеї, що його придушили урядові війська. Заколоти проти Луї-Філіпа І влаштовували також бонапартисти — прибічники наполеонівської імперії. Попри те, найнебезпечнішими, напевно, були республіканці. Помірковані виступали за збереження Законодавчого корпусу, зростання числа виборців, тоді як радикальні (рішуче налаштовані) вимагали повного усунення монархії, причому — всіма можливими способами. Саме дії радикалів призвели до чергової революції в лютому 1848 р.

Міркуємо і діємо!

1. Назвіть спільні і відмінні ознаки монархічної влади у Франції до та після Липневої революції 1830 р. 2. Розгляньте гравюру з «Ілюстрованої газети». Як ви вважаєте, чому зали засідань парламентів зазвичай проектують у вигляді амфітеатрів?

3. Об’єднайтеся в групи. Обміркуйте, чому у Франції впродовж кінця ХУІІІ -першої третини ХІХ ст. двічі відбувалися революції? Як вони вплинули на подальший розвиток країни?

2. Поясніть, як ви розумієте поняття «реставрація Бурбонів», «Липнева монархія». Запишіть у зошит їхні спільні та відмінні ознаки. 3. А. Доберіть події історії України, які відбувалися синхронно із розгортанням Липневої революції у Франції. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про участь Франції в європейських подіях першої третини XIX ст. 4. Підготуйте аналітичну записку (після пояснень учительки / учителя) про зміни в житті та побуті різних верств населення Франції в 1815-1830 рр. 5. Зіставте, порівняйте й оцініть особливості парламентаризму у Великій Британії та Франції впродовж першої третини XIX ст. Запишіть у зошит факти для підтвердження ваших висновків. 6. Об’єднайтеся в групи й обговоріть історичну ситуацію. Після Липневої революції у Франції видавали 700 газет і журналів. До кінця 1832 р. уряд ініціював проти них 411 судових процесів. Зокрема, журналістів газети «Трибюн» із 1831 р. по 1833 р. притягали до суду 111 разів, присудивши їм загалом 49 років тюрми і 157 тис. 630 франків штрафів. Які процеси відображають цифри? Чи можна стверджувати, що у Франції відбувалося становлення демократії?

Це матеріал з підручника "Всесвітня історія" за 9 клас Васильків 2022