Чи знаєте ви, що...

.....події «Вєсни народів» сколихнули революційні сподівання в

українських губерніях Російської імперії, де поширювалися відозви і прокламації із закликами наслідувати французів, німців, італійців, австрійців; уже в березні 1848 р. Микола і запровадив надзвичайний стан на литовських, польських, білоруських та українських теренах;

.....відродження української національної колористики датують червнем 1848 р.,

коли на ратуші міста Львів замайорів синьо-жовтий прапор, а в жовтні того ж року приміщення, де відбувався Собор руських учених, теж прикрасили синьо-жовтими полотнищами.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

«Весна народів» — у країнах Європи, деяких Латинської Америки — хвиля заворушень, повстань, революцій, що розпочалися навесні 1848 р. і мали на меті змінити (модернізувати) існуючі суспільні порядки.

9.1. Як відбувалися революції 1848-1849 рр. у Франції, Німеччині та в італійських державах?

Як вам відомо, Французька революція та наполеонівські війни неабияк змінили європейців. Уперше в Європі не просто заговорили про свободу, рівність і братерство, а були готові зі зброєю в руках захищати ці ідеали. Із попередніх параграфів ви дізналися про те, що монархи та їхні прибічники міцно трималися за владу. Приборкавши французів, вони намагалися не допустити заворушень в інших країнах. Нібито їм усупереч, капіталізм, що розвивався, теж мимоволі впливав на суспільство: запроваджував нові практики життя, формував нові стани, відносини між ними. Робітництво вимагало забезпечення прав, належної оплати праці, облаштованого побуту. Власники фабрик і заводів, фінансисти бажали скуштувати владного пирога. Загалом, колишні смиренні піддані дедалі частіше доводили свою значущість, беручи участь у державних справах, дедалі частіше порушували не тільки громадянські, але й національні питання. «Новий» світ утверджувався, але й «старий» не хотів

поступатися. Його спробували «посунути» під час революційної хвилі 1848—1849 рр., що отримала назву «Весни народів».

Чи не найбунтівнішою нацією ХІХ ст. виявилися французи. «Весну народів» розпочали вони. Що цьому передувало? Економічна криза, неврожайні 1845-1846 рр. Ціни зросли, безробіття та злидні накопичувалися. Влада ніяк не реагувала. Напруга зростала, і в лютому 1848 р. вибухнуло повстання. Армія поступово переходила на бік повсталих. Король Луї-Філіп зрікся престолу. 25 лютого у Франції проголосили Другу республіку. У квітні відбулися вибори до Установчих зборів. Більшість голосів отримали республіканці.

Парламент розпочав засідання, але вимог робітництва не «чув». Тому в червні спалахнуло чергове повстання, яке жорстоко придушили. Установчі збори продовжили законотворчість, результатом якої стала Конституція, ухвалена в листопаді. Згідно з її статтями, країну мав очолити президент, який обирався на три роки, а парламент — Законодавчі збори — на чотири. У грудні завершилися президентські «перегони», перемогу в яких здобув Луї-Наполеон Бонапарт — небіж колишнього імператора. Опираючись на монархістів, він провадив антиреспуб-ліканські заходи. У грудні 1851 р. бонапартисти (прибічники президента), здійснили державний переворот і вже в січні 1852 р. проголосували за нову Конституцію, якою обмежили повноваження парламенту. В листопаді 1852 р. загальним волевиявленням французький народ відновив монархію і Луї-Бонапарт проголосив себе імператором Наполеоном ІІІ.

Французька революція вкотре зазнала поразки.

Події у Франції відгукнулися в Західній Європі. Одними з перших «відреагували» німецький та італійський народи. Адже, окрім бажання обмежити владу монархів та подолати «старий порядок», вони домагались об’єднання країн. У регіоні Баден, де заворушення відбулися найшвидше, їх учасники подали до парламенту петицію, вимагаючи свобод друку, зборів, створення суду присяжних тощо. У Баварії король Людвіг І змушений був утікати, бо протестувальники вимагали рішучих перетворень. Найбільшого розмаху революція набула у Пруссії. Справа дійшла до сутички з урядовими військами 19 березня 1848 р. Але кровопролиття зупинили, монарх погодився на демократичні зрушення. Найперше

постало питання скликання загальнонімецьких установчих зборів, і влітку 1848 р. розпочав роботу Франкфуртський парламент. У березні 1849 р. парламентарі ухвалили Конституцію, за якою створювалася б Німецька імперія на засадах федерації. До її складу мали б увійти всі німецькі володіння, включно з Австрією. Регіони-землі одержали б значну внутрішню автономію, а питаннями зовнішньої політики належало б опікуватися центральному уряду. Очолювати цю державу запропонували прусському королю Фрідріху-Вільгельму IV, однак він відмовився, бо, звісно, монархи не підтримували Франкфуртського парламенту і не визнавали його рішень.

Італійські землі теж охопив дух революції. Розпочавшись у Сицилії, повстання охоплювало й інші території. Правителі втікали, так і не ухваливши обіцяних конституцій та не провівши демократичних перетворень. Італійців, однак, бентежила ще одна проблема — панування австрійців. Король П’ємонту (Сардинського королівства) навіть оголосив війну Австрії. До нього долучилися й інші правителі. Однак визвольний запал швидко згасав. Першою антиавстрійську коаліцію покинула Папська область, адже духівництво бачило в католицькій Австрії радше союзника, ніж ворога. Згодом відкололося Неаполітанське королівство. Один з лідерів революції Джузеппе Мадзіні висловив гасло, що «війна королів закінчилася», натомість «війна народу починається». Проте серед протестувальників не було єдності. Від початку вони

виокремилися в дві течії — республіканську і ліберальну. Прихильників першої, які виступали проти монархії, очолювали Джузеппе Мадзіні й італійський герой — Джузеппе Гарібальді (*1807—f1882). Ліберали, керовані Камілло Кавуром (*1810—f1861), прагнули об’єднання Італії під владою сардинського монарха. Отож погляди повстанців щодо майбутнього країни різнилися. Австрійська армія, підтримувана військами Франції та Іспанії, здобувала перемогу за перемогою. Останньою, 22 серпня 1849 р., капітулювала Венеція. Так закінчилася «Весна народів» в італійських землях. Італійцям не вдалося подолати ні монархічної влади, ні австрійського панування.

Міркуємо і діємо!

1. Поясніть причини революцій 1848-1849 рр. для країн Європи загалом і для кожної зокрема. 2. Розгляньте картини. Як вони відображають характер заворушень у Франції та одну з головних причин революції в німецьких землях? З. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся, чому італійці щорічно святкують день народження Джузеппе Гарібальді.

9.2. Як розгорталися подїі 1848-1849 рр. в Австрійській імперії та в Угорщині?

Не оминула «Весна народів» австрійські володіння. Якими ж були особливості перетворень у багатонаціональній імперії, чого домагалися революціонери? Питання парламентаризму, реформ,

національного визволення стали наріжними. Під тиском повсталих імператор погодився на відставку канцлера Елемента Меттерніха. Однак новий уряд не задовільнив вимог учасників революції. Імператор утік із Відня, пообіцявши народові скликання парламенту

та ухвалення конституції. Австрійський рейхстаг розпочав роботу 10 липня 1848 р. Найперше парламентарі остаточно ліквідували відробіткову ренту, панщинні повинності селянства. Та це не зупинило австрійців. Ситуація

загострилася в жовтні 1848 р. Влада наказала військовим «навести лад» у столиці, навіть розстрілюючи демонстрантів. Таким чином революцію придушили.

Урешті Габсбурги повернулися до Відня. Але криваві події спровокували династичну кризу. Хворого та кволого Фердинанда І змінив на троні молодий та амбітний

Прихильник реакції, він скасував демократичні поступки, призупинив дію конституції, розпустив парламент. Невдовзі новий імператор зумів фактично відновити монархічні порядки в країні.

У тому ж 1848 р. полум’я революції запалало в Будапешті. Угорці найзапекліше домагалися національного визволення. Натхненником цієї ідеї став поет Шандор Петефі. Під його провід-ництвом студенти та міська інтелігенція розпочали повстання. Король погодився сформувати уряд, який провів низку демократичних перетворень. 14 квітня 1849 р. угорці проголосили незалежність.

Правителем-президентом обрали Лайоша Кошута. Чи могла віденська влада «закрити очі» на таке зухвальство? Австрійці кинули всі сили на придушення угорського національного-визвольного руху. Допомоги попросили в російського царя Миколи І. Спільними зусиллями бунтівників упокорили. Щоправда, згодом угорське питання частково вирішиться.

Міркуємо і діємо!

1. У чому особливості «Весни народів» у Австрії? 2. Згадайте, як розгортались австрійсько-угорські відносини напередодні революції 1848 р. Про що свідчить поява проєкта першої поштової марки Угорщини? Що можна дізнатися, «читаючи» символи герба, що на марці? 3. Спрогнозуйте, як невдовзі австрійська влада розв’яже «угорську проблему».

9.3. Які слов’янські народи брали участь у подіях «Весни народів»?

Слов’яни становили більшу частину населення Австрійської імперії. Чехи, хорвати, словенці, словаки, поляки та українці в ХІХ ст. все виразніше усвідомлювали свою ідентичність, дедалі голосніше заявляли про свої національні права та інтереси. «Весна народів» розбурхала національно-визвольні рухи чи не у всіх слов’янських народів, які жили «під короною» Габсбургів.

Ще напередодні революції теренами Австрії поширювався пан-слов’янізм. Так само, як італійці та німці бажали об’єднання і незалежності, так слов’яни виношували ідею спільної держави. Деякі з діячів висували думки про з’єднання слов’ян під владою Росії. Інші виступали за збереження Австрійської імперії у вигляді федерації слов’ян, австрійців та угорців. У червні 1848 р. в місті Прага з ініціативи словацького й чеського поета, історика, мовознавця, етнографа Павела Шафарика відбувся з’їзд слов’янських народів (Слов’янський конгрес). Дискусії тривали в трьох комісіях: чесько-словацькій, польсько-українській і південнослов’янській. Делегати обговорювали відносини між націями, мали намір домагатись

автономій слов’янських народів у складі федеративної Австрії. Однак рішення конгресу не вдалося втілити в життя. 12 червня 1848 р. у чеській столиці розпочалося збройне повстання. Для його придушення задіяли урядове військо. Конгрес вимушено припинив роботу. Але ще з березня 1848 р. революційний рух заполонив українців Галичини, словаків, хорватів, словенців, подекуди досягнувши певних успіхів. Однак монархічний режим на поступки

йшов неохоче.

«Весна народів» 1848-1849 років

зазнала поразки. Монархи, оговтавшись від революційного збурення, урешті перемогли. Із численних вимог виконали лише ті, що не чіпали основ самовладдя. І хоча в Європі знову запанувала реакція, ставало очевидним — «старий порядок»

вичерпався, демократичних перетворень не уникнути. «Новий світ» вимагав парламентаризму, конституцій. А найголовніше значення «Весни народів» те, що люди чітко усвідомили: вони не піддані, а вільні громадяни з гідністю і рівними правами.

Мовою історичного джерела Уривок із маніфесту Головної Руської ради, 10 травня 1848 р.: «...Пробудився уже й наш лев руський і красну нам ворожить прийшлість. Вставайте ж, Браття, вставайте з довгого сну вашого, бо уже час! Встаньте! Але не до звади і незгоди! Але двигнімся разом, щоби піднести народність нашу і забезпечити дані нам свободи. Пожиткуймо з тої спосібности, абисьмо не покрилися ганьбою перед світом і не стягнули на себе нарікання поколінь наступних. Поступаймо з другими народами в любові і згоді! Будьмо тим, чим бути можем і повинні. Будьмо народом!»

Міркуємо і діємо!

1. Послуговуючись мапою, з’ясуйте, які слов’янські народи проживали в Австрійській імперії. Яким було їхнє становище? Згадайте із попередніх параграфів. 2. Чому ідеї Слов’янського конгресу не втілилися в життя? Як ви вважаєте, які питання обговорювала польсько-українська комісія? 3. Прочитайте уривок із

маніфесту Головної Руської ради. Що ви дізналися із цього тексту про значення «Весни народів» для українців?

2. Поясніть, як ви розумієте поняття «Весна народів». Запишіть у зошит словосполучення, якими підкресліть прикметні ознаки революцій 1848-1849 рр. у кожній із країн Європи, де вони відбувалися.

3. А. Укладіть синхроністичну таблицю революцій 1848-1849 рр. у Франції, землях Німеччини, на теренах Італії, Австрії, в Угорщині. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про події «Весни народів» у країнах Європи.

4. У зошиті намалюйте криву лінію за зразком:

У кожній із країн

Європи, де відбувалися революції 1848-1849 рр., проаналізуйте найяскравіші події. Запишіть на «вершинах» лінії ті, що руйнували «старий порядок», а в «низинах» ті, які призвели до відновлєння монархій.

5. Як відомо, «Весна народів» охопила майже 50 країн Європи і Латинської Америки. Оцініть її наслідки для становлення демократії в світі.

6. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про літературну творчість Шандора Петефі. Прочитайте одну з його поєзій у класі. В яких українських містах установлені пам’ятники або погруддя видатному угорському поєтові-рєволюціонєрові?

 

Це матеріал з підручника "Всесвітня історія" за 9 клас Васильків 2022