Інформація про новину
  • Переглядів: 277
  • Дата: 14-01-2022, 22:01
14-01-2022, 22:01

13. Франція в останній третині ХІХ — на початку ХХ століття

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  12. Завершення модернізаційних процесі...
Наступна сторінка:   14. Німецька імперія в останній третині...

Чи знаєте ви, що...

.....у 1869 р. французький депутат Теодор-Казимир Делямар вніс до

сенату петицію під назвою «П’ятнадцятимільйонний європейський народ, забутий в історії», де йшлося про фальсифікацію історії Російської імперії на шкоду Україні;

.....професор Коледжу де Франс Луї Поль Марія Леже під впливом творчості

Тараса Шевченка, поезії якого перекладав; дум, виконаних Остапом Вересаєм; статей Михайла Драгоманова цікавився українськими фольклором і літературою, зокрема в 1904-1906 рр. читав у закладі, де працював, лекції з української мови й літератури.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Експансіонізм — (від латинського слова «експансіо» — «розпо

всюдження»); державна зовнішня політика, спрямована на поширення і зміцнення панування над іншими державами, регіонами.

13.1. Чому після «Весни народів» французи відновили імперію?

Як вам відомо, саме з Франції розпочалася «Весна народів» 1848-1849 рр. Тому варто детально розглянути сутність і наслідки тих бурхливих подій. Отож 25 лютого 1848 р. у країні проголосили Другу республіку. До цього привів «комерційний конфлікт»: у 1830-1840-х рр. точилася відчайдушна боротьба між фритредерами та протекціоністами, яких підтримував король Луї-Філіп. Коли ж уряд увігнав французів у кризу, до якої додався голод 1845-1847 рр., популярного колись монарха вже мало хто підтримував. Нажаханий, він зрікся влади на користь 10-річного внука, якого дуже швидко скинули з престолу, скасувавши монархію. Парламент розпустили. Участь у нових виборах мали право взяти всі чоловіки віком від 21 року, що значно посилило позиції республіканців.

12 листопада 1848 р. Установчі збори ухвалили нову Конституцію. Основний закон передбачав посаду президента, якого обирали на 4 роки. Він міг призначати уряд та міністрів, але не міг розпустити

парламент. Такі «протипожежні заходи» не досягли очікуваних результатів: спроби убезпечитися від монархії провалилися. Хоча абсолютну більшість в Установчих зборах становили прихильники республіки, вони дуже швидко розсварилися. Як не дивно, але, використовуючи газети як елемент пропаганди, республіканці створили собі негативний «портрет». Французи почали схилятися до «сильної руки», що наведе лад у державі.

Народним фаворитом став Наполеон ІІІ, племінник Наполеона І Бона-парта. Цікаво, що доти він кілька разів бунтував та намагався захопити владу, але здобув її мирно. У грудні 1848 р. саме його вибрали першим президентом Другої республіки (отримав близько 2/3 голосів). Не бажаючи обмежувати самовладдя одним терміном, він швидко знайшов прихильників («бонапартистів»). На початку грудня 1851 р. військовики заарештували багатьох республіканців. Повноваження президента продовжили на 10 років. Однак на цьому він не зупинився, і 2 грудня 1852 р., після всенародного голосування, Францію оголосили імперією, а очолив її Наполеон ІІІ. Його підтримали майже всі французи, які взяли участь у голосуванні.

Міркуємо і діємо!

1. Згадайте хронологічні межі періоду Першої республіки у Франції. Чому вона припинила існування? 2. Розгляньте карикатуру. Як ви вважаєте, чому в 1848 р. «Молода Французька республіка»

розмірковувала про самогубство? З. Розгляньте портрет-колаж чотирьох Наполеонів. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, установіть тих, хто зображений на світлині. Яку роль вони відіграли в історії Франції?

13.2. Як Французька імперія «впала» під час війни з пруссами?

Новий імператор запровадив суворі порядки. Свобода преси похитнулася, вільні думки потрапляли до країни від емігрантів, які засновували друкарні за кордоном. На початку правління

Наполеон ІІІ призначав не тільки Сенат і вищих чиновників, але й місцевих мерів та управлінців. Участь у виборах утруднювалась, а від 1858 р. депутати присягали на вірність монарху. З часом, однак, режим змінився — упродовж 1860-х рр. розширилися права обох палат парламенту Франції, уряд відмовився від цензорів. Водночас відбувалося

економічне піднесення. Територія Франції вкрилася мережею залізниць, зводили численні фабрики та заводи. Нові закони забороняли працю у вихідні дні, в судах свідчення робітників прирівнювалися до свідчень підприємців. До громадських робіт залучали чимало безробітних.

Імперія зберігала войовничість,

проводячи політику експансіонізму. Спільна перемога над Росією у Кримській кампанії 1853-1856 рр. піднесла престиж Франції.

Проте Наполеон ІІІ намагався наслідувати свого славетного дядька, що йшло у розріз з інтересами інших держав. У 1859 р. французи перемогли австрійську армію, приєднавши Ніццу та Савою. Нарощували й колоніальні володіння, захопивши південний В’єтнам, Камбоджу, Нову Каледонію та інші землі. У 1870 р. розпочалася боротьба за вакантний іспанський

престол, в якій Пруссія підтримала претендента із династії Гогенцоллернів. Французи запротестували, бо у випадку його перемоги «німці» загрожували б не лише зі Сходу, але й із Півдня. Розраховуючи на свою перевагу, Наполеон ІІІ 19 липня 1870 р. нерозважливо оголосив війну Пруссії.

Використовуючи залізниці, Пруссія дуже швидко розгорнула на кордоні із Францією майже півмільйонну армію, яка виявилася краще підготовленою й оснащеною. Удвічі менше військо Наполеона ІІІ (до слова, теж непогано оснащене) ще очікувало подальшої мобілізації. Скпротивники атакували стрімко, тому незабаром французи опинились оточеними в містах Мец та Седан. Шлях на

Париж було відкрито. Поразка виглядала принизливо — 2 вересня 1870 р. біля Седана в полон потрапив сам імператор. Через два дні, 4 вересня 1870 р., на вулицях Парижа почалися стихійні заворушення, що закінчилися проголошенням Третьої республіки. Війна продовжувалась, але змінився її характер. Для французів вона стала оборонною.

Міркуємо і діємо!

1. У чому полягали суперечливості політики, що її проводив Наполеон ІІІ? Як це вплинуло на розвиток держави? 2. Розгляньте ілюстрації. Із ким уособлюється Франція на мапі-карикатурі Вільяма Харві? Як розпізнати французьких та прусських солдатів на світлинах? Які технічні нововведення використовували суперники під час воєнних дій? Для чого могла знадобитися повітряна куля? 3. Згадайте із попередніх параграфів наслідки французько-прусської війни.

13.3. Як розвивалася Франція наприкінці ХІХ ст.?

Паризький гарнізон капітулював. На вимогу німців провели вибори до Національних зборів (тимчасового парламенту), де більшість отримали роялісти. Уряд очолив Адольф Тьєр. Окупація країни та жорстке управління урядовців призвели до чергової революції, в результаті якої в деяких містах постали комуни (самоврядні

«держави»). Найдієвішою виявилася Паризька (18 березня - 28 травня 1871 р.), чиновники якої швидко озброїли власне військо, закликали не визнавати указів Адольфа Тьєра, упорядкували робітниче законодавство, надали громадянські права жінкам. Проте офіційна влада з німецькою допомогою знищила паризький осередок «державотворення». У ході восьмиденної жахливої різанини загинули тисячі парижан. Військові суди винесли вироки понад 13000 осіб, з яких 7500 відправили на заслання, а 21 розстріляли. Ще на початку розправи, 10 травня 1871 р., в місті Франкфурт підписано німецько-французький мир. Відповідно до його умов, Франція мусила сплатити чималу контрибуцію (5 млрд франків), також позбавлялася розвинених провінцій Ельзасу і Лотарингії, що переходили до новоствореної Німецької імперії.

Поразка Франції у війні, втім, не призвела до відновлення монархії. Хоча роялісти отримали перемогу на виборах, Адольф Тьєр перейшов до республіканців. У 1875 р. ухвалено нову Конституцію, яка започатковувала ІІІ Республіку (під час волевиявлення за цю форму правління переважив один голос). Законодавча влада належала Національним зборам — двопалатному парламенту. На його засіданнях обирали президента, який очолював виконавчу владу сім років. Він керував урядом, що мав звітувати перед парламентарями. Солдати, жінки й мешканці колоній права голосу не отримували. Упродовж 1880-х рр. поступово помилували комунарів, повернули свободи друку й преси, ввели безкоштовну початкову освіту, у тому

числі для дівчат. Нащадкам королівських династій заборонили висувати свої кандидатури до парламенту чи на пост президента. Проте навіть такі помірковані реформи критикували радикали, серед яких виокремлювався Жорж Клемансо (*1841—f1929), медик за освітою, але політик за покликанням. Завдяки своєму темпераменту та хисту, він очолив прихильників встановлення гегемонії Франції в Європі. У кінці ХІХ ст. ця ідея стала нав’язливою у французькій зовнішній діяльності.

Наприкінці ХІХ ст. Франція значно розширила власні неєвропей-ські володіння. В 1883 р. вона захопила Туніс, згодом — інші країни. До 1900 р. її територія за рахунок прирощень в Африці й Азії збільшилася чи не у 20 разів! Загалом, на межі століть французьке панування утвердилось у Північній, Західній і Центральній Африці. Також вона, завдяки угодам із Великою Британією, «освоїла» острови в Тихому океані, розширила впливи в Індокитаї. Французьку ІІІ Республіку вважали другою за площею колоніальною імперією у світі.

Мовою історичного джерела Витяги з декларації Паризької комуни «До французького народу», 19 квітня 1871 р.: «...Визнання і зміцнення республіки — єдиної форми правління, сумісної з правами народу, з правильним і вільним розвитком суспільства...

Призначення через обрання або конкурс відповідальних осіб, ... чиновників і посадових осіб усіх категорій...

Повна гарантія свободи особи, свободи совісті і свободи праці.

Постійна участь громадян у справах комуни через вільне виявлення своїх поглядів і вільний захист своїх інтересів...

Організація міської оборони і національної гвардії, що обирає своїх командирів, — єдиної сили, що має підтримувати в місті порядок...».

Міркуємо і діємо!

1. Розгляньте карикатуру «В оточенні». Яка на ній відображена країна? Кого символізують муха та павуки? Чому такий малюнок з’явився в середині березня 1872 р.? 2. Прочитайте витяги з декларації. Чи справедливі вимоги паризьких комунарів? У сучасній Франції по-різному ставляться до діяльності Паризької комуни. Послуговуючись відомостями з підручника та Вікіпедії, дізнайтеся й розкажіть у класі, які рішення і вчинки «комунарів» французи оцінюють позитивно, а які - негативно. 3. Покажіть на мапі колоніальні володіння Франції на початку ХХ ст.

2. Поясніть, як ви розумієте поняття «експансіонізм», «колоніальна імперія». Послуговуючись мапою, доведіть, що такі поняття доречно вживати для характеристики Франції початку XX ст. 3. Виготовте чи намалюйте в зошиті

ілюстровану стрічку часу, де відобразіть події: французько-прусської війни, проголошення Ш Республіки, Паризької комуни, життєпису Жоржа Клемансо.

4. Проаналізуйте особливості суспільно-політичного та економічного розвитку Франції впродовж другої половини XIX - початку XX ст. Назвіть чинники, що сприяли потраплянню держави до числа передових у світі. 5. Оцініть вплив результатів французько-прусської війни на суспільний розвиток Франції. 6. Послуговуючись різновидовими джерелами інформації, поясніть походження прізвиськ Жоржа Клемансо — «Тигр», «Повалювач міністерств». Укладіть добірку цікавих фактів із його життєпису.

 

Це матеріал з підручника "Всесвітня історія" за 9 клас Васильків 2022

 




Попередня сторінка:  12. Завершення модернізаційних процесі...
Наступна сторінка:   14. Німецька імперія в останній третині...



^