Інформація про новину
  • Переглядів: 394
  • Дата: 14-01-2022, 22:09
14-01-2022, 22:09

23. Мистецтво. Масова культура. Емансипація наприкінці XIX - на початку XX століття

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  22. Освіта. Науки. Досягнення техніки на...
Наступна сторінка:   24. Основні ідеї, здобутки, виклики «дов...

Чи знаєте ви, що...

.....визначною постаттю французького живопису є українка Марія

Башкирцева, уродженка Полтавщини; її картини зберігаються в Луврі та інших європейських музеях, а ім’я викарбуване біля символічної скульптури «Безсмертя» в Люксембурзькому палаці в Парижі, поруч з іменами восьми видатних французьких діячів; починаючи з 1885 року, щорічно кращому молодому художнику Франції присуджують премію імені Марії Башкирцевої;

..... ініціаторкою українського жіночого руху вважається Наталія Кобринська,

уродженка села Белелуя, що на Івано-Франківщині, яка в 1884 р. у місті Станиславів започаткувала першу жіночу громадську організацію — «Товариство руських жінок»;

.....наприкінці XIX - на початку XX ст. в стилі імпресіонізму працювало багато

українських художників, зокрема Олександр Мурашко, Олекса Новаківський, Іван Труш, Михайло Беркос, Михайло Ткаченко, Давид Бурлюк; імпресіонізм домінував серед інших напрямків живопису до початку 1930-х років.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Еклектика — (від грецьких слів «еклектос» — «вибраний», «еклек-тікос» — «здатний вибирати»); поєднання різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів, художніх стилів. Емансипація — (з латинського вислову ^x manus capere («відривати від руки»); звільнення від якої-небудь залежності, скасування якихось обмежень, зрівняння у правах.

Імпресіонізм — (від французького слова «імпресьйон» — «враження»); у кінці XIX ст. — напрям у мистецтвах, представники яких прагнули відтворити найтонші особистісні відчуття, переживання, скороминучі враження тощо.

Класицизм — (від латинського слова «класікус» — «взірцевий»); у XVII — на початку XIX ст. — напрям у європейських мистецтвах, представники яких наслідували мистецькі здобутки Стародавніх Греції та Риму, періоду Відродження й дотримувалися суворих правил відтворення дійсності.

Масова культура — (від поєднання однойменних слів); культура, популярна серед широких верств суспільства, переважно комерційно успішна, елементи якої проявляються в різних галузях повсякдєння.

Модерн — (від однойменного французького слова — «новий», «сучасний»); у кінці XIX — на початку XX ст. — напрям у європейських мистецтвах (переважно в архітектурі), представники яких протиставляли свою творчість традиціям попередніх періодів.

Реалізм — (від латинського слова «реаліс» — «суттєвий», «дійсний»); упродовж XIX ст. — напрям у мистецтвах, представники яких намагалися правдиво відтворювати дійсність.

Романтизм — (від іспанського слова «романс» — ліричний жанр у

середньовічній літературі); у кінці XVIII — на початку XIX ст. — напрям у європейських мистецтвах, представники яких нехтували традиціями класицизму, висуваючи на перший план інтереси й почуття особи, використовуючи у своїй творчості історичні та народнопоетичні теми.

Фемінізм — (від латинського слова «феміна» — «жінка»); суспільно-політичний рух за зрівняння жінок у правах із чоловіками, усунення статевої дискримінації.

23.1. Як розвивалися література та образотворче мистецтво впродовж «довгого» ХІХ ст.?

Однією з особливостей розвитку літератури кінця XVIII — початку XX ст. було співіснування та послідовна зміна кількох напрямків: класицизму, романтизму, реалізму, декадансу,

модернізму. Зріс вплив літератури на суспільство, адже друковані книги завдяки технічному прогресу стали доступнішими для широких верств населення. Розвиток освіти зумовлював зростання попиту на книги. Письменники врешті почали заробляти на життя своєю творчістю. Поширення перекладів художніх творів сприяло формуванню світової літератури водночас із активним розвитком національного письменства. Недарма ХІХ ст. називають «золотим віком» літератури. Йоганн Гете, Фрідріх Шиллер орієнтувалися на ідеали Просвітництва, у своїх творах зверталися до моральних зразків та героїчних вчинків. У першій половині ХІХ ст. популярними були романтичні погляди. Наприклад, Вальтер Скотт, Віктор Гюго, Генріх Гейне неодноразово апелювали до історичних сюжетів, щоби показати дефекти суспільства чи перипетії важкого особистого вибору в мінливих обставинах. Образи звичайних людей із буденними проблемами поставали у творчості письменників-реалістів (Стендаль (Анрі Марі Бейль), Чарльз Діккенс, Оноре де Бальзак, Марк Твен тощо). Особливості формування людського характеру у природному та соціальному довкіллі висвітлювали Еміль Золя, Гі де Мопассан та інші.

В образотворчому мистецтві тривалий час переважав реалізм із точним відтворенням на полотні довколишнього світу та людей. Відомим, наприклад, є твір російського художника українського походження Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Історичність зображених образів вражає: художник вдало підібрав костюми, зачіски та предмети (під рукою в одного з козаків лежить колода гральних карт — можливо, його роздягнули до пояса, щоби він не шахраював і не ховав карти в рукави). Однак від другої

половини ХІХ ст. європейські митці звернулися до нових форм та методів. З’явився імпресіонізм — відтворення шляхетних, витончених особистих вражень та спостережень, що не повинні відображати реальність, але мають на меті поділитися власними почуттями зі споглядальником твору. Французький живописець Едуард Мане був відомим портретистом, але в його натюрмортах («Півонії на мармуровому столі») простежуються перші нотки імпресіонізму. Його послідовники (Клод Моне «Враження. Схід сонця» («Impression, soleil levant»), «Гранд-канал»; Каміль Піссарро, «Село Вуазен» та інші) зображували людей у русі, під час забави чи відпочинку, природу чи міські краєвиди. Схожі сюжети (але із зображенням жінок) обирала для роботи художниця-імпресіоністка Берта Морізо. Її творіння («Колиска», «Полювання на метеликів») знамениті своїм стилем.

Імпресіонізм швидко розвивався, і деякі художники запропонували своє бачення цього напряму — постімпресіонізм. Так, нідерландський митець Вінсент ван Гог («Автопортрет з перев’язаним вухом та трубкою», «Соняшники», «Іриси», «Зоряна ніч» та інші картини) писав свої полотна під впливом особистого трагізму. А французький художник Поль Сезанн у пізній творчості («Гора Сен-Віктуар», «Водяний млин») звертався до геометричних фігур,

сприймаючи природу через конуси, кола та циліндри.

Міркуємо і діємо!

1. Перелічіть нові напрямки літературного процесу та

образотворчого мистецтва кінця ХІХ - початку ХХ ст. В чому їх особливості? 2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірку цікавих фактів із життєпису Марії Башкирцевої. З’ясуйте, які з поширених є неправдоподібними. 3. Одним із найвизначніших представників постімпресіонізму був Вінсент ван Гог. Підготуйте про нього невеличку доповідь, використавши додаткові джерела інформації.

23.2. Що ми знаємо про особливості скульптури, архітектури та музики «довгого» ХІХ ст.?

Утворення Французької імперії на початку ХІХ ст. повернуло до життя античні сюжети. Велич, скульптура, мілітаризм — головні риси шедеврів тогочасної архітектури. Уособленням такого підходу стало спорудження за наказом Наполеона Бонапарта Тріумфальної арки в Парижі (1806-1836 рр.) на честь його перемоги під Аустерліцом та військових звитяг республіканських військ. Арку прикрасили статуями: «Марсельєза» (скульптор Франсуа Рюд), «Тріумф 1810» (скульптор Жан-П’єр Корто) та іншими. Однак після падіння Французької імперії митці звернулися до новіших стилів — зокрема, до імпресіонізму (творчість Огюста Родена).

Європейська архітектура від XVIII ст. розвивалась у класичних формах. Однак в Англії за часів королеви Вікторії частково відродили готику — в такому стилі в Лондоні в 1840-х роках зведено будинок парламенту. Від середини ХІХ ст. зодчі починають експериментувати з новими формами. Модерн став новим віянням в архітектурі. Зокрема, «Кришталевий палац» у Лондоні став «неможливим»

поєднанням заліза та скла. Париж у 1889 р. прикрасили 312-метро-вою вежею, зведеною за проєктом найкращого творця металевих споруд Александра Ейфеля. Хоча чимало тогочасних французьких інтелектуалів протестували проти «паплюження» столиці, сьогодні Ейфелева вежа є одним із символів міста та країни. Подальші експерименти із металевими конструкціями привели до появи перших хмарочосів у США (1885 р.) та розвитку мостобудування.

З’явилися генії і в світі музики. Безсмертні «Місячна соната», «Аврора», «Ода радості» (сучасний гімн Європейського Союзу) німецького композитора Людвіга ван Бетховена назавжди вписали його ім’я до музичної історії. Один із учнів Л. ван Бетховена, чеський майстер Карл Черні, запримітив маленького хлопчика, який не навчився поводити себе в товаристві старших людей, але неймовірно грав на фортепіано. Цим юнаком був угорець Ференц Ліст — композитор та виконавець найскладніших фортепіанних творів («Угорських рапсодій», складених на народні мотиви, етюдів тощо). А вершиною італійської опери стали твори Джузеппе Верді, які так полюбилися всесвітньовідомій оперній діві Соломії Крушельницькій (1872-1952). Російську музику ХІХ ст. на всесвітній рівень вивів композитор українського походження Петро Чайковський.

Міркуємо і діємо!

1. Розкажіть про характерні особливості архітектури ХІХ століття. 2. Поміркуйте, чому Ейфелеву вежу — сучасний символ Франції, — спочатку називали «паплюженням» столиці. З. Як відомо, «Ода радості» Л. ван Бетховена — сучасний гімн Європейського Союзу. Використовуючи додаткові джерела інформації, дізнайтеся, чому удостоєна такої честі саме ця композиція.

23.3. Як пов’язані масова культура і масове виробництво? Що таке «емансипація»?

Виробництво товарів стало масовим завдяки впровадженню механізованої праці. Водночас, статки населення почали зростати, тому люди почали більше купувати. Якщо в першій половині ХІХ ст. робітники часто працювали за «середньовічними» зразками, довго трудячись над замовленнями (наприкінці XVIII ст. все ще існувало цехове ремесло), то вже на початку ХХ ст. на промисловому виробництві виготовляли величезні обсяги продукції. Наприклад, автомобілі швидко завоювали популярність, і в 1915 р. на заводах американця Генрі Форда щороку випускали понад 250 тис. машин. Головними рисами такого підприємництва стали стандартизація (високий ступінь впорядкованості роботи фабрики чи заводу) та орієнтованість на покупця. Зокрема, Європу та США пронизала мережа магазинів — товари йшли до споживача, а не навпаки.

Зміни у виробництві та споживанні спричинили появу масової культури. Важливим явищем стала комерційна спрямованість творів мистецтва — вони повинні були добре продаватися на ринку. Завдяки вдалій освітній політиці чимало людей не просто навчилися читати, а й почали цікавитися мистецтвом. Ось тому літературні видання пригодницького жанру (детективи, романи) виходили чималими тиражами. Коли ж незаможний робітник не міг придбати собі книгу,

до його послуг завжди були товсті журнали з літературними творами (так «продавалися» роботи Оноре де Бальзака, Александра Дюма, Оскара Уайльда та багатьох інших). Нові засоби зв’язку забезпечували швидку популярність театральним виставам, мистецьким виставкам, операм тощо. Вдала постановка, яка тільки-но з успіхом пройшла в Парижі, через місяць могла збирати аншлаги в Лондоні чи Вашингтоні. Пересічний громадянин ставав головним споживачем культурного продукту.

Розвиток промисловості поставив питання про те, чи можуть жінки працювати однаково з чоловіками. В середині XIX ст. в країнах Європи та США розпочався рух за емансипацію — поступове надання жінкам рівних прав із чоловіками в суспільному, трудовому та сімейному житті. Йшлося про отримання жінками освіти, можливість брати участь у виборах, право на працю та рівну із чоловіками зарплату. Ідеї рівності обстоювала Ебігейл Адамс (*1744-f1818), яка закликала урівняти у правах жінок та чоловіків у США. Першими політичними перемогами стали новозеландські закони (колонії Великої Британії) від 1893 р., які надавали жінкам право голосу. В самій Англії на захист жінок стала Флоренс Найтінгейл (*1820-f1910), реформаторка сестринської справи та письменниця.

Однак до більших досягнень було ще далеко. Наприклад, жінки бездержавних народів вважали, що боротьбою за самостійність вони домагаються також власних прав та свобод. З цієї причини інтелектуали ХІХ ст. у Східній Європі майже не зверталися до «жіночої проблематики».

Міркуємо і діємо!

1. Як ви розумієте вислів «товари йдуть до споживача»? Позначте в зошиті стрілками

своє розуміння взаємозв’язків між поняттями «масова культура» та «масове виробництво». 2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про запровадження Генрі Фордом конвеєрного виробництва автомобілів. Як на його підприємствах дбали про працюючих? Яких умов вони мали дотримуватися, щоб отримувати високу заробітну плату? 3. Як ви розумієте поняття «емансипація»? Чому цей рух став можливим на початку ХХ ст.? Як він пов'язаний із політичними подіями? Із підручника з історії України дізнайтеся про український фемінізм. Обговоріть це питання в групах.

2. Наведіть приклади поширення масової культури на початку XX ст.

3. Укладіть назви мистецьких напрямків XIX ст. у хронологічний ланцюжок.

4. Дослідіть походження поняття «емансипація» та його значення в юридичній сфері. Як емансипація може стосуватися вас особисто (за віком, а не за статтю)? 5. Поясніть, чому з картиною Клода Моне «Враження, схід сонця» пов’язують виникнення імпресіонізму, а також назви цього мистецького напрямку. 6. Складіть ментальну мапу «Мистецтво модерного XIX століття».

Узагальнення до розділу 5 «РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ (кінець ХУІІІ — початок ХХ ст.)»

 

 

Це матеріал з підручника "Всесвітня історія" за 9 клас Васильків 2022

 




Попередня сторінка:  22. Освіта. Науки. Досягнення техніки на...
Наступна сторінка:   24. Основні ідеї, здобутки, виклики «дов...



^