ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ЗМОЖЕТЕ: пояснити повернення Наполеона І до влади, відоме як «сто днів»; охарактеризувати основні рішення Віденського конгресу.

пригадайте: 1. Що таке імперія? Які імперії вам відомі? Як було встановлено у Франції режим Першої імперії? 2. Якими були основні принципи Вестфальської системи міжнародних відносин?

Визначте мету скликання Віденського конгресу.

1. Початок роботи Віденського конгресу. «Сто днів» Наполеона I. Після першого зречення Наполеона І у Відні відбувся конгрес, на якому зібралися представники держав Європи, щоб визначити нове становище Франції та досягти згоди про територіальні зміни. Головну роль у прийнятті рішень відігравали Велика Британія, Австрія, Росія та Пруссія.

Під час облаштування післявоєнної Європи вони дотримувалися таких принципів:

• створення навколо Франції бар’єру, який у разі ускладнень дозволив би її ізолювати;

• надання країнам — учасникам антифранцузьких коаліцій компенсацій за участь у боротьбі з Наполеоном;

• відновлення кордонів і форм політичного устрою держав такими, якими вони були в 1792 р.;

• створення в Європі системи політичної рівноваги: сила однієї держави урівноважується іншими, що не дозволяє їй установити своє панування.

У цей час Наполеон зі свого заслання стежив за подіями у Франції. Переконавшись, що дії Бурбонів і тих, хто повернувся до країни з ними, влаштовують далеко не всіх, він вирішив повернути владу. 1 березня 1815 р. Наполеон і 1600 солдатів висадилися на узбережжі Жуанвільської затоки й рушили на Париж, закликаючи населення підтримати повернення імператора й приєднатися до армії. Війська, які уряд направляв, щоб зупинити бунтівників, переходили на бік імператора. Наполеон видав декрет про відновлення імперії. Луї XVIII утік. Так розпочалися «сто днів» — період повернення до влади Наполеона I (20 березня — 22 червня 1815 р.) та тимчасового відновлення Першої імперії.

віденський конгрес —

загальноєвропейська конференція у Відні, що проходила у вересні 1814 — червні 1815 р., де було змінено політичну карту Європи після розгрому наполеонівської Франції.

Із промови Наполеона у Греноблі (12 березня 1815 р.)

звільнити Францію від образ із боку дворян, які повернулися, забезпечити селянам вільне володіння їхніми землями, захистити здобуті в роки революції соціальні надбання від меншості, яка прагне відновити станові привілеї та феодальні права минулого століття. Монархія Бурбонів довела свою нездатність відмовитися від своєї найгіршої опори — духовенства й дворян. Соціальна справа революції може бути зміцнена лише династією, зобов'язаною своїм троном революції.

1. До чого закликав французький народ Наполеон І? 2. Якою, на вашу думку, мала бути реакція людей на це звернення?

Зі звернення Наполеона до французького народу після битви під ватерлоо (1815 р.)

Розпочавши війну для збереження національної незалежності, я розраховував на об'єднання всіх зусиль, усіх бажань і на сприяння всіх авторитетів нації. Я мав підстави сподіватися на успіх. Обставини змінилися. Я приношу себе в жертву ненависті ворогів Франції. Моє політичне життя закінчилося, і я проголошую свого сина під ім'ям Наполеона II імператором французів. Об'єднайте ж усе для суспільного порятунку та збереження національної незалежності.

Робота в парах. Опрацюйте зміст наведеного уривка з історичного джерела та дайте відповіді на запитання: 1. До чого закликав Наполеон французький народ, удруге зрі-каючись престолу? 2. Чи можна стверджувати, що, навіть визнаючи свою поразку, він остаточно не здавався?

Для боротьби з Наполеоном роботу Віденського конгресу було призупинено й утворено сьому антифранцузьку коаліцію (1815 р.). У червні 1815 р. поблизу селища Ватерлоо в Бельгії британська армія, очолювана Артуром Веллінгтоном, і прусська під командуванням Гебхарда Блюхера завдали поразки Наполеону. Після цього імператор удруге зрікся престолу. Він здався в полон військам Великої Британії та був засланий на невеликий острів Святої Єлени в Атлантичному океані, де мешкав під наглядом британського гарнізону до своєї смерті в 1821 р.

2. Підсумки Віденського конгресу. Утворення Священного союзу. На початку червня 1815 р. відбулося підписання заключного акта Віденського конгресу, де були сформульовані його основні рішення. Франція поверталася до кордонів 1792 р. без втрати власних територій і сплачувала переможцям 700 млн франків контрибуції.

У Франції, Іспанії та Неаполітанському королівстві відновлювалася влада Бурбонів. Велика Британія закріпила за собою частину колишніх французьких і голландських колоній — острови Мальту й Цейлон, Капську колонію на півдні Африки, отримала право контролю над Іонічними островами в Середземному морі. За наполяганням Великої Британії їй передали весь французький військовий флот. Росія отримала колишнє Варшавське герцогство, що стало тепер царством Польським, і зберегла приєднані раніше Фінляндію та Бесса-рабію. Вона повертала Австрії Тернопільщину, передану їй Наполеоном у 1809 р., а від австрійського імператора отримувала інші українські землі — Холмщину й Підляшшя.

На острові Святої Єлени Російську імперію в групі охорони Наполеона представляв генерал Александр де Бальмен, дядько приятеля Тараса Шевченка художника Якова де Бальмена, загибелі якого поет присвятив свою поему «Кавказ».

Я. де Бальмен виконав

39 ілюстрацій до рукописного

«Кобзаря».

Чи можна стверджувати, що рішення Віденського конгресу суттєво змінили ситуацію в тогочасній Європі? Чому?

Зберігалася політична роздробленість Італії. Австрія відновлювала свою владу над Ломбардією та отримувала Венецію. Зміцнювалося Сардинське королівство, до якого були включені Савоя, Ніцца та територія Генуезької республіки. Віднов-

лювалися Папська область і Неаполітанське королівство. Замість 350 німецьких світських і духовних державних утворень, що входили до колишньої Священної Римської імперії до наполеонівських війн, шляхом збільшення сформували 39, які разом складали Німецький союз, очолюваний спільним сеймом. Створювалася Швейцарська конфедерація з 19 кантонів, яка отримала стратегічно важливі альпійські перевали та проголосила вічний нейтралітет. До Голландії приєднувалися Бельгія та Люксембург, до Швеції — Норвегія, до Данії — Шлезвіг і Гольштейн. Пруссія отримала Північну Саксонію, лівий берег Рейну, більшу частину Вестфалії, шведську Померанію та острів Рюген.

Для утримання виробленої у Відні системи територіальних змін і боротьби з революційними рухами в Європі за пропозицією російського імператора Олександра I 25 вересня 1815 р. в Парижі монархи Австрії, Пруссії та Росії підписали акт про створення Священного союзу. Пізніше до нього приєдналися Франція та більшість європейських держав. Характер діяльності Священного союзу суттєво змінився після конгресу в місті Троппау в 1820 р., де було проголошено право воєнного втручання у внутрішні справи інших держав у разі початку там національно-визвольних повстань, революцій тощо.

Із листа секретаря Віденського конгресу Фрідрі-ха фон генца (26 червня 1815 р.)

Суспільна увага, мабуть, не була збудженою до такого рівня, як напередодні відкриття цього урочистого зібрання. Від цього зібрання чекали реформи політичної системи Європи, гарантій вічного миру і, нарешті, повернення «золотого віку». Воно принесло лише реставрації, заздалегідь визначені силою армій, — угоди між великими державами, що мало сприяли встановленню рівноваги й підтриманню миру в Європі, досить довільні зміни у володіннях менш вагомих держав...

Робота в парах. Опрацюйте зміст наведеного уривка з історичного джерела та дайте відповіді на запитання: 1. Як оцінював роботу Віденського конгресу Ф. фон Генц? 2. Чи поділяєте ви наведену точку зору? Чому?

Для створення в Європі системи політичної рівноваги на Віденському конгресі застосовувалися досить складні комбінації. Після закріплення за Росією Фінляндії, відібраної нею у Швеції, останній передали Норвегію, відібрану в Данії. Натомість Данії компенсували цю втрату передачею їй герцогства Люнебург.

Зберігалася політична роздробленість Італії. Австрія знову встановлювала свою владу над Ломбардією та отримувала Венецію. зміцнювалося Сардинське королівство, влада якого поширювалася на Савою, Ніццу, П'ємонт і Геную. Відновлювалися Папська держава й Неаполітанське королівство. Пармське герцогство, перейменоване на герцогство Парма, П'яченца і Гвасталла, передали в довічне управління дружині Наполеона Марі-Луїз, доньці імператора Австрії Франца I.

У період правління Марі-Луїз у герцогстві будувалися нові школи, лікарні, мости й розпочалося спорудження оперного театру. В історію герцогства вона увійшла як найулюбленіша його правителька.

Працюємо з хронологією

20 березня — 22 червня 1815 р. — «сто днів» Наполеона.

вересень 1814 — червень 1815 р. — Віденський конгрес. 1815 р. — утворення Священного союзу.

На підставі фактів, розглянутих у параграфі, сформулюйте судження про:

«сто днів» Наполеона;

сутність і наслідки змін, запроваджених у Європі рішеннями Віденського конгресу.

Із протоколу конгресу

Священного союзу в Троппау

(19 листопада 1820 р.)

I. Держави — учасники європейського союзу, які

у своєму внутрішньому устрої зазнали в результаті заколоту змін, що своїми наслідками загрожують іншим державам, перестають бути складовою названого союзу... до того часу, поки їхнє становище не переконуватиме в гарантіях законного порядку та міцності.

II. Союзні держави не обмежаться оголошенням цього виключення, але. зобов'язуються у визнанні всіх змін, здійснених незаконними шляхами.

III. Якщо держави, у яких. здійснюються ці зміни, викликатимуть побоювання

в інших країн. і якщо союзні держави матимуть можливість серйозного і благодійного впливу, вони використають. попередньо дружні зусилля, а потім примусову силу.

Робота в малих групах.

Обговоріть зміст наведеного уривка з історичного джерела та дайте відповіді на запитання: 1. Яку інформацію про політику Священного союзу можна отримати за документом? 2. За яких обставин держави — учасники союзу вважали можливим воєнне втручання у справи інших держав?

Запитання і завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Асоціації». Правила гри. Учитель/учителька наводить імена історичних діячів і діячок, терміни або поняття за вивченою темою. Учні та учениці мають сказати, із чим або ким вони асоціюються в їхньому уявленні. За потреби вчитель/вчителька може запропонувати пояснити, чому виникла саме така асоціація. Гра проводиться в усній або письмовій формі з усім класом або окремими учнями та ученицями.

2. Які українські землі отримала Російська імперія за рішеннями Віденського конгресу? 3. Чому повторне повернення Наполеона І до влади було коротким? 4. Які держави були засновниками Священного союзу? 5. Наведіть обґрунтоване судження про місце Віденського конгресу в історії Європи.

6. Простежте за картою атласу події, пов'язані з падінням Першої імперії у Франції, та зміни, спричинені рішеннями Віденського конгресу, на політичній карті Європи. 7. Підготуйте есе за темою «Роль Наполеона в історії Франції та Європи».

8. Робота в малих групах. Обговоріть, наскільки реальними були цілі засновників Священного союзу. На підставі рішень Віденського конгресу визначте, як були реалізовані принципи облаштунку післявоєнної Європи. 9. Колективне обговорення. Яких принципів облаштування Європи дотримувався Віденський конгрес, приймаючи рішення?

Практичне заняття за розділом I

Узагальнення за розділом I

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом I

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Гісем, Мартинюк 2022