Сучасні науковці поділяють історію на стародавню, Середніх віків, ран-ньомодерну та модерну (від англ. modern — «сучасний»). Останній із названих періодів вони для зручності поділяють на менші, залежно від тих подій чи явищ, на яких вони зосереджують свою увагу. Так, цього навчального року курс Всесвітньої історії охопить період 1789-1914 рр.: від початку Французької революції кінця XVIII ст. до початку Першої світової війни.

Сучасні західні науковці вважають, що основи сучасного, «модерного», світу було закладено в історичну епоху, з якою ви вже ознайомилися в курсі Всесвітньої історії для 8 класу.

У попередньому курсі історії ви вивчали історію ранньомодерного світу, дізнавалися, як Європа відкривала для себе світ і сама змінювалася під впливом цих відкриттів. У Середні віки людство ще можна представити у вигляді ізольованих спільнот, що мешкали у Європі, Азії, Амери-ках тощо, а стежки простолюду та знаті у середньовічному світі майже не перетиналися. Впродовж ранньомодерної епохи окремі людські спільноти тісніше «познайомилися» між собою. Зокрема, європейці дізналися про існування Північної та Південної Америк, Австралії, інших земель, де мешкали зовсім не схожі на них люди. Було накопичено багато знань про природу, закладено підвалини сучасних наук. Наприкінці ранньомодерного періоду людство дійшло висновку, що світ є цілісним, а його частини — від найдрібніших, які люди не могли побачити, а лише припускали їхнє існу-

вання — до найбільших, таких як материки та океани — тісно пов’язані між собою.

При вивченні модерної епохи ви дізнаєтеся, як світ здобув ще більшу єдність, як вперше було проголошено ідею загальної людської рівності, як люди почали боротися за свої права та краще життя, як він все більше ставав таким, яким ми знаємо його зараз. Це був час, як здавалося, невпинного технічного прогресу, що породив небачену доти віру у краще майбутнє.

У країнах Заходу поступово затверджувалися підвалини правової держави, яка ґрунтувалася на принципах верховенства закону, політичних свобод і свободи підприємництва.

Сформувалися деякі сучасні держави, розквітли національні рухи і серед тих народів, які не мали власних держав. Водночас у модерну епоху було закладено ті конфлікти та суперечності, які ще належало вирішити у ХХ ст. і наслідки деяких з них не зникли й у наш час.

У ранньомодерний період українські землі перебували під владою різних держав: Великого князівства Литовського, Королівства Польського, потім — Речі Посполитої та Московії (пізніше — Російської імперії) та Османської імперії. Незважаючи на різні політичні та релігійні впливи, українське населення змогло усвідомити та розвинути розуміння своєї єдності, попри регіональні та культурні відмінності, долучитися до європейських тенденцій у розвитку науки, філософії, культури та релігії. У ранньомодерні часи український народ здійснив спробу відновити свою державність у формі української Козацької держави (1649-1764). У модерний час українські землі входили до складу Російської та Австрійської імперій, колоніальна політика яких мала руйнівні наслідки для їхнього економічного, політичного та культурного розвитку. Проте це не завадило розгорнутися українському національному відродженню, у ході якого значною мірою сформувалася українська нація.

Закріплення знань, умінь та навичок

1. Пригадайте, як змінився світ за ранньомодерної доби.

2. Перелічіть події та явища, які ви вважаєте ключовими в історії ранньомодер-ного світу.

3. Якою була доля українських земель у ранньомодерну добу?

4. Про яку загальну характеристику модерної доби ви дізналися зі вступної частини?

5. Обговоріть у парах. Які риси сучасного світу, на вашу думку, могли виникнути у ХІХ ст.? Звірте свої відповіді з інформацією з додаткових джерел. Наскільки ваші припущення відповідають дійсності? Що нового ви дізналися?

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Сорочинська 2022