Пригадайте:

1. Що таке конституційна монархія?

2. Назвіть основні характерні риси «старого порядку».

1. Передумови Французької революції

У другій половині XVIII ст. в Англії було зроблено винаходи, які дозволяли виготовляти багато дешевого сукна. Вироби французьких ткачів не могли конкурувати з англійськими. Тому французькі підприємства закривались. Багато робітників лишилося без роботи. Населення Парижа налічувало 600 тис., з них близько третини становили безробітні.

У 1780-х рр. ціни на продукти харчування зросли в середньому на 65%, а платня — на 22 %. Особливої шкоди завдали неврожайні 1787-1788 роки, коли через природні катастрофи загинули посіви пшениці та виноградники. За ними послідувала надзвичайно сувора зима 1789 р., коли лід бачили навіть на середземноморському узбережжі.

Як наслідок селянам не було чого продавати, а міській бідноті — за що купувати їжу. Історики підрахували, що витрати паризької сім’ї робітників 1789 р. лише на хліб становили 88% бюджету, а 17 липня 1789 р. було зафіксовано найвищі за все XVIII ст. ціни на зерно.

Луї Ерсан. «Луї XVI, який роздає милостиню бідним Версалю взимку 1788/1789», 1817 р. Це був символічний жест допомоги бідним, який насправді не вплинув на життя більшої частини населення Франції

Наприкінці XVIII ст. Франція була однією з найбагатших країн Європи, поступаючись у розвитку тільки Британії та Нідерландам. Але протягом XVIII ст. Франція брала участь у низці війн, що вимагало величезних коштів. Особливо витратними стали Семилітня війна (1756-1763) та підтримка Війни за Незалежність США (1778-1783). Крім того, Луї XVI розпочав будівництво сучасного флоту. Для того, щоб покрити ці витрати, Франція брала кредити під високі відсотки. Коли настав час їх повертати,

виявилося, що у державній скарбниці бракує грошей, і у 1787 р. її видатки стали перевищувати доходи на 20%. Міністри фінансів пропонували при-

мусити перший та другий стани теж сплачувати податки, але цю пропозицію відхилили.

Яким було фінансово-економічне становище Франції у 1780-х рр? Як це вплинуло на життя її населення?

Щоб поповнити державний бюджет, Луї XVI вирішив ще більше підвищити податки, але сам він не мав такого права. Спочатку він звернувся до місцевих парламентів, але ті йому відмовили. Тоді король наказав скликати Генеральні штати — головний парламент Франції, який не збирався з 1614 р.

► З якою метою Луї XVI наказав скликати Генеральні штати?

Робота з джерелами

З усіх міст, містечок, сіл та навіть окремих монастирів Франції до Генеральних штатів почали збиратися депутати. Більшість з них мали із собою «накази» — вимоги і побажання, які мали втілитися в управлінні державою.

«Накази ... міста Росайма», 1789 р.

... Росайм потребує скасування виплати утримання особам, які нічим не прислужилися місту і які живуть за його рахунок, а також скасування інших не-обґрунтованих пільг...

Вони також вимагають скасування податків на м’ясо, сіль і хліб... а також скасування податку у розмірі 12 су (су — дрібна монета) за кожен мішок фруктів; [Також вимагають]

Свободи друку;

Дозволу Його Величності на випас худоби в його лісах...

Скасування податку на сіль... Всім добре відомий руйнівний вплив цього податку... на тваринництво та сільське господарство.

1. Виходячи з тексту цих «наказів», які питання перш за все турбували мешканців Росайма?

2. Представниками якого з трьох станів, на вашу думку, були складені ці «накази»?

2. Початок Французької революції

5 травня 1789 р. депутати Генеральних штатів зібралися на перше засідання в Пале-Рояль біля Версалю. Вони ухвалили рішення про те, що король має поділитися своїми повноваженнями з Генеральними штатами.

Депутати Генеральних штатів були поділені за трьома станами. Кожен стан мав один голос. Майже одразу виявилося, що перші два стани голосують разом, тому у третього немає шансів ухвалити потрібні йому рішення. Тому депутати третього стану виступили проти застарілої, як вони вважали, традиції голосувати за станами і почали наполягати на тому, щоб голос кожного депутата враховувався окремо.

Якою була структура Генеральних штатів? За яким принципом збиралися депутати?

Сучасний вигляд зали для гри в м’яч, де депутати Національних зборів 20 червня 1789 р. дали клятву створити конституцію. Зараз це приміщення належить музею. На передньому плані — макет Бастилії, на задньому — репродукція картини Жака-Луї Давіда «Клятва у залі для гри у мяч», 1791-1792 рр. Також тут розміщено погруддя діячів Французької революції, а над вхідними дверима прикріплено дошку з текстом згаданої клятви

Спробуйте пояснити, чому саме ці предмети було включено до експозиції.

Пригадайте, який стан був найчисленнішим у тогочасній Франції. Поміркуйте, чи можна вважати справедливим принцип голосування Генеральних штатів «один стан — один голос».

17 червня 1789 р. депутати третього стану, до яких приєдналися окремі представники першого та другого, проголосили себе Національними зборами, що представляють інтереси всіх французів. Луї XVI наказав зачинити залу, де мали зібратися Національні збори, тому 20 червня 1789 р. їхні депутати розмістилися в залі для гри в м’яч. Тут вони заприсяглися, що не розійдуться, поки не підготують текст конституції країни.

9 липня 1789 р. Національні збори проголосили себе Установчими, підкресливши цим свій намір закласти підвалини нового державного ладу у Франції. Але виявилось, що депутати мають часом протилежні уявлення про майбутню конституцію, а представники другого стану взагалі виступили проти будь-яких змін. Тим часом король використовував різні методи, щоб не допустити зібрання Установчих зборів. Одного ранку взагалі виявилось, що зал їхніх зібрань зачинено на ремонт.

Чому Національні збори змінили свою назву на Установчі збори?

Тим часом налякані безробіттям та загрозою голоду парижани збиралися на вулицях Парижа. 14 липня 1789 р. величезний натовп заволодів зброєю, до якої не мав боєприпасів. Тому він вирушив до державної тюрми-форте-ці Бастилії, сподіваючись там знайти

порох. Крім того, її вважали символом абсолютизму. Натовп людей захопив Бастилію, при цьому звільнивши нечисленних ув’язнених. Наляканий Луї XVI вирішив піти на поступки повсталим: наказав відвести війська з-під Парижа та визнав Установчі збори.

14 липня у Франції стало символом пробудження народу, піднесення патріотизму. День взяття Бастилії є національним святом Франції і досі.

Яке свято Франція відзначає 14 липня? З якими історичними подіями пов’язане його виникнення?

Цікаво знати

Під час відвідання Парижа 17 липня Луї XVI прийняв триколірну кокарду в нових національних кольорах — червоний і синій кольори герба Парижа поєднувалися з білими кольором Бурбонів. Від цієї кокарди веде свою історію сучасний прапор Франції.

Цікаво знати

У 1789 р. під час революційних подій Установчі збори для охорони порядку на вулицях Парижа створили загони народної міліції. Вони мали назву Національна гвардія. її організатором і першим командиром став маркіз Лафаєт. Гвардія мала девіз «Свобода — рівність — братерство», який згодом став уважатися гаслом всієї Французької революції.

Потому у Франції Національну гвардію неодноразово скликали, востаннє це було зроблено у 2016 році, у рамках боротьби з тероризмом. За прикладом Франції, загони Національної гвардії існують у різних країнах, у тому числі і в Україні.

Упродовж наступних двох-трьох тижнів революційна хвиля з Парижа швидко поширилася на провінції. Багато аристократів втікало за кордон, а селяни вривалися до їхніх помешкань, щоб знищити переліки повиннос-тей та документи на привілеї своїх сеньйорів.

У ніч на 4 серпня 1789 р., у «ніч чудес», Установчі збори ухвалили рішення про ліквідацію станових привілеїв першого та другого станів. Серед іншого було скасовано панщину, повинності, які мали виконувати селяни, десятину, а також привілеї міст та цехів. При ухваленні цих рішень багато з присутніх депутатів не стримували сліз розчулення. Фактично у «ніч чудес» було ліквідовано становий устрій Франції.

Тим часом тривала розробка документа, який мав визначати права французьких громадян. Його проєкт запропонував герой Війни за Незалежність США маркіз де Лафаєт (1757-1834), а в подальшому його допрацьовували багато інших депутатів Національних

зборів. У результаті вони підготували текст документа, який став відомий як Декларація прав людини і громадянина. Установчі збори ухвалили Декларацію 26 серпня 1789 р. Вона проголошувала рівність всіх громадян перед законом, недоторканність особи, свободу слова, друку і віросповідання, право на приватну власність тощо. «Люди народжуються і залишаються вільними й рівними у своїх правах», — стверджувалось у Декларації. Особливого значення ця декларація набувала для французьких жінок, які віднині мали право успадковувати майно, вести власний бізнес.

За допомогою додаткових джерел дізнайтеся про Олімпію де Гуж та її «Декларацію прав жінки та громадянки». Чим було зумовлене виникнення цього документа? Якою була його доля?

Поміркуйте та висловіть власні припущення, чому «ніч чудес» отримала таку назву.

Цікаво знати

Попри всі революційні зміни, продуктів у Парижі все ще бракувало. Вранці 5 жовтня 1789 р. паризькі жінки, намарне простоявши ніч у чергах за хлібом, вирушили до Версалю, вважаючи, що король може дати їм хліб. До них доєдналося майже 20 тис. національних гвардійців. У Вер-салі багатотисячний натовп змусив короля із сім'єю переїхати до Парижа — ближче до народу.

3. Революція 1791-1793 рр.

Період із жовтня 1789 по весну 1791-го у Франції було проведено низку суттєвих перетворень. Було введено, як уважали його творці, «раціональний» адміністративний поділ на 83 департаменти, влада в яких належала виборним радам. На відміну від часів «старого порядку», нові департаменти не мали окремих привілеїв, пов’язаних з податками чи судочинством.

Створена у 1789 р. карта, що відображає «раціональний» принцип поділу на департаменти.

Кожен квадрат позначає окремий департамент. У центрі кожного квадрата мав міститися адміністративний центр так, щоб за день людина могла до нього дістатися і вирішити свої справи.

У дещо зміненому вигляді ця ідея була втілена у життя

Чи є, на вашу думку, зображений адміністративний поділ зручним та раціональним?

Було розпущено всі церковні ордени та монастирі, а ченці та черниці мусили повернутись до світського життя. Церковні землі були націоналізовані та перепродані приватним власникам. Держава намагалася перевести священників на державну службу, аби вони більше не підкорялися Папі Римському, але це рішення наразилося на опір як духівництва, так і самого населення. Близько половини священників відмовилося присягати державі.

У ніч із 20 на 21 червня 1791 р. король Луї XVI разом з дружиною здійснив невдалу спробу втекти за кордон, але був затриманий біля міста Варен і повернений до Парижа. Ці події отримали назву Варенська криза, налаштувавши населення Франції проти короля. Париж охопили антимонархічні виступи. 17 липня 1791 р. війська Національної гвардії, очолювані Ла-фаєтом, розстріляли демонстрацію на Марсовому полі у Парижі, яка виступала за республіку без короля. Це стало передвісником майбутніх суперечностей між самими революціонерами.

3 вересня 1791 р. Установчі збори ухвалили першу в історії Франції Конституцію, відповідно до якої країна ставала конституційною монархією. Вища законодавча влада надавалася однопалатним Законодавчим зборам, які замінили собою Установчі збори. Виконавча влада належала королю та міністрам, яких він призначав, судова — виборним суддям. Право обирати владу та бути обраними до державних органів надавалося лише «активним громадянам»: старшим 25 років чоловікам, які сплачували визначену суму податків і не працювали слугами, «тому що таке становище несумісне з можливістю представляти інтереси вільних людей». «Активних громадян» у 26-мільйонній Франції налічувалося 4,3 млн. Отже, всі жінки та іноземці, а також чоловіки з невеликим заробітком, згідно з Конституцією, не мали права брати участь в політиці.

Цікаво знати

Кожен із добровольчих батальйонів мав свій прапор, гімн та уніформу. Особливу популярність серед парижан (а згодом — і серед усіх французів) здобув гімн загону з Марселя — «Марсельєза», слова й музику до якого написав військовий інженер Руже де Ліль. «Уперед, сини Вітчизни милої, мить слави настає!» — співали вони. Згодом «Марсельєза» стала національним гімном Франції.

Жан Дюплессі-Берто. «Штурм Тюїльрі,

10 серпня 1792», 1793 р.

Наприкінці серпня 1791 р. занепокоєні революцією у Франції, котра загрожувала монархії, імператор Священної Римської імперії та король Пруссії створили воєнний союз, який називають Першою антифранцузькою коаліцією. Законодавчі збори, бажаючи випередити можливий напад, 20 квітня 1792 р. першими оголосили війну Священній Римській імперії.

Початок воєнних дій був для французів невдалим. Більшість офіцерів перейшли на бік ворога, чиї війська вторглися на територію Франції. До армії вступили тисячі добровольців, яких називали федератами.

У складній ситуації, коли французи зазнавали поразок, ширилися чутки, що королева Марія-Антуанетта, яка була родом із Відня, таємно передала австрійцям воєнні плани. Це обурило народ, і в Парижі спалахнуло повстання, яке очолив орган місцевого самоуправління — Паризька комуна. 10 серпня 1792 р. Національна гвардія разом із федератами пішли на штурм королівського палацу в Тюїльрі. Це було криваве протистояння між захисниками короля та повстанцями. У ході штурму з обох сторін загинуло майже півтори тисячі осіб.

Луї XVI разом із сім’єю заарештували й ув’язнили.

Того ж дня, 10 серпня 1792 р., Законодавчі збори ухвалили рішення про ліквідацію монархії та скликання нового вищого органу влади — Національного конвенту, який мав створити конституцію Франції. До його складу входило 749 депутатів.

Журналістика

Останню третину XVIII ст. називають часом зародження професійної журналістики. Цьому сприяла велика цікавість населення до новин, особливо політичних. Завдяки високому попиту автори та видавці газет і журналів

могли жити зі своєї праці. Преса дуже впливала на настрої населення.

Наприклад, публіцист Жан-Поль Ма-рат у серпні 1792 р. активно закликав читачів до розправи над ув'язненими противниками нинішньої влади, яких називали «підозрілими» та «ворогами».

Так і трапилося. У вересні 1792 р., в умовах наступу на Париж військ антифран-цузької коаліції, найбільш радикально налаштовані прихильники революції — санкюлоти — почали масово вбивати ув'язнених: аристократів, ченців та священників, які відмовилися присягати державі, а також — засуджених за кримінальні злочини. Всього жертвами таких розправ стало близько 1,5 тис. людей.

Ці події увійшли в історію під назвою Вересневі вбивства.

Боротьба з силами антифранцузької коаліції спершу супроводжувалась низкою поразок, доки 20 вересня 1792 р. поблизу селища Вальмі війська французів-добровольців здобули першу перемогу над прусською армією і змусили її відступити. Цього ж дня в Парижі зібрався Національний конвент, який проголосив, що з 21 вересня 1792 р. Франція є республікою. Це започаткувало період Першої республіки в історії країни.

Назвіть відмінності між республіканською та монархічною формами правління.

Закріплення знань, умінь та навичок

1. Назвіть причини Французької революції кінця XVIII ст. Розподіліть їх за категоріями: політичні, соціальні, економічні, інтелектуальні.

2. Що можна вважати приводом до початку Французької революції кінця XVIII ст.?

3. Яке значення для революціонерів мало захоплення Бастилії — практичне чи символічне? Свою відповідь аргументуйте.

4. Які зміни у церковному житті Франції відбулися у ході революції кінця XVIII ст.?

5. Як було організоване державне управління відповідно до Конституції 3 вересня?

6. Кого називали «активними громадянами»? Хто належав до цієї категорії населення?

7. Висловіть власні припущення, якими були причини формування Першої ан-тифранцузької коаліції.

8. Внаслідок яких подій Франція була перетворена на конституційну монархію? Коли і за яких умов її було ліквідовано?

9. Обговоріть у малих групах або парах, як ви розумієте положення з Декларації прав людини та громадянина «Люди народжуються і залишаються вільними й рівними у своїх правах» та «Для утримання державних установ необхідні податки. Вони повинні бути розподілені рівномірно між громадянами, відповідно до їхніх доходів...». Як це змінювало соціальний устрій Франції порівняно з часами «старого порядку»?

10. Заповніть таблицю.

Тим часом в Україні

1791 р. — таємна місія Василя Капніста до прусського короля з метою організації визволення України з-під влади Російської імперії.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Сорочинська 2022