Пригадайте:

1. Кого називали федератами?

2. За яких умов Наполеон Бонапарт прийшов до влади у Франції?

1. Встановлення влади Наполеона Постать в історії

Наполеон Бонапарт (1769-1821) походив з острова Корсика. Він був сином бідного корсиканського дворянина — таких людей у Франції називали «селяни з гербом». Проте його дворянське походження дозволило йому навчатися у престижній артилерійській школі. Здобувши військову освіту, він розпочав службу у французькій армії підпоручиком (молодший офіцерський чин), не маючи перспектив для успішної кар'єри. Можливість піднятися вгору йому дали революційні війни й допомога брата Максиміліана Робесп'єра. Після приходу до влади термідоріанців його усунули від служби за зв'язки з якобінцями. Однак кар'єра Бонапарта відновилася, коли серед загальної розгубленості він допоміг термідоріанцям придушити бунт роялістів 1795 р. в Парижі.

Вдячна Директорія призначила його командувачем гарнізону Парижа, а згодом — італійської армії. Тоді

йому було 28 років. Блискучий злет Наполеона Бонапарта від підпоручика до імператора перетворив його на кумира та взірець для наслідування. Те, що Наполеон звертав увагу не на походження, а на здібності, привабило до нього чимало талановитих людей. Такі генерали Наполеона, як Мішель Ней (17691815) та Йоахім Мюрат (1767-1815) відіграли важливу роль у його успішних завоюваннях.

Тактика ведення війни Наполеона дуже відрізнялася від методів, якими генерали послуговувалися раніше, що значною мірою забезпечувало йому перемоги. Він надавав перевагу швидким непрямим ударам, а свою армію розділив на автономні корпуси, командувачі яких мали повну свободу дій. Бонапарт докорінно змінив застосування артилерії на полі бою: він розміщував її не перед військами, як було раніше, а позаду них, стріляючи над головами своїх солдатів. У такий спосіб артилерія могла безкарно наносити втрати живій силі противника та прикривати відхід своїх військ.

Після перевороту 18 брюмера вся влада у Франції фактично опинилася в руках однієї людини — першого консула Наполеона Бонапарта. 25 грудня 1799 р. вводилася в дію нова Конституція, за якою Наполеон на 10 років проголошувався першим консулом та отримував всю повноту виконавчої влади в країні. Законодавча влада поділялася між Державною радою, Три-бунатом, Законодавчими зборами і Сенатом. Вводилася складна багатоступенева система виборів. Систему місцевого управління було реорганізовано — департаменти очолили префекти, а міста — мери, які призначалися з Парижа. Таким чином, регіони Франції втратили самоуправління, яке мали раніше.

Прийшовши до влади, Наполеон Бонапарт взявся до перетворення країни. Завдяки рішучим діям він добився фінансової стабільності. Це зумовило економічне піднесення. Усі суперечки між підприємцями та робітниками мала розв’язувати поліція, підприємцям заборонили знижувати заробітну плату робітникам.

Наполеон спочатку дозволив повернутися більшості емігрантів. Соціальній злагоді сприяла також укладена 15 липня 1801 р. угода — конкордат — із Папою Римським, згідно з яким католицтво проголошувалося релігією більшості французів, а перший консул здобував право призначати єпископів, яких потім затверджував Папа Римський.

У серпні 1804 р. було ухвалено «Цивільний кодекс», який часто називають «Кодексом Наполеона». У ньому закріплювався принцип рівності всіх громадян перед законом, недоторканності приватної власності, свободи приватного підприємництва. Питання шлюбу та сім’ї були виведені з відання Церкви, було дозволено розлучення, проте цей кодекс передбачав владу чоловіка над жінкою та дітьми. «Кодекс Наполеона» став першою збіркою законів, яка поширювалась на всю територію Франції.

Що таке конкордат? З ким і для чого Наполеон уклав конкордат?

У лютому-березні 1804 р. було викрито велику змову прибічників відновлення монархії Бурбонів у Франції. Скориставшись цим, у країні розгорнули кампанію за проголошення Наполеона імператором, оскільки вважали, що лише він зможе зберегти здобутки революції. 2 грудня 1804 р. Бонапарт коронувався як імператор французів Наполеон І. Від цієї події в історії Франції ведеться відлік періоду Першої імперії.

Чому, на вашу думку, Наполеон не самовільно проголосив себе спочатку довічним консулом, а потім — імператором, а проводив всенародне голосування?

Жак-ЛуїДавід. «Коронація Наполеона», 1805-1808. Фрагмент. Наполеон запросив на церемонію Папу Римського, проте, всупереч звичаю, імператорську корону надягнув на себе сам, що мало символізувати незалежність його влади від позиції Церкви. Потім він коронував свою дружину Жозефіну Богарне

Яка подія зображена на картині? Де перебуває Наполеон? Що він тримає в руках і з якою метою? Аргументуйте свою відповідь.

2. Війни Наполеона

Одним із головних суперників Франції Наполеона стала Велика Британія. Вона мала недостатньо сухопутних військ, щоб прямо воювати з ним, проте володіла могутнім флотом. У 1805 р. у Трафальгарській битві британці перемогли французько-іспанський флот, який мав забезпечити висадку французьких військ в Англії. Тому у 1806 р. Наполеон спробував вдатися до блокади: Франція та підконтрольні їй європейські країни мали розірвати з Великою Британією економічні зв’язки. Цю політику було названо континентальна блокада. Вона не дозволяла англійцям купувати сировину та продавати свої товари на європейському континенті, що завдало шкоди її економіці.

У 1805 р. армія Наполеона здобула перемогу над австрійцями у битві під Ульмом. Це відкрило їй шлях до столиці Австрії — Відня. 2 грудня 1805 р. відбулася битва під Аустерліцом, де зустрілися сили Наполеона І, російського імператора Олександра І та австрійського імператора Франца ІІ. Тому цю битву називають «битвою трьох імператорів». У ній французи здобули перемогу над набагато більш численними військами ворога. У її результаті було укладено Пресбурзький мир, за яким Австрія втрачала на користь Франції володіння в Італії, на узбережжі Адріатичного моря, в німецьких землях та мала сплатити контрибуцію в розмірі 85 млн франків.

Також у 1806 р. було скасовано Священну Римську імперію, а замість неї утворено Рейнський союз. Австрійська імперія, яка була проголошена у 1804 р. у відповідь на створення Французької імперії, у 1806 р. стала окремою державою.

Нік Гіндро. «Втрати після битви під Аустерліцом», 2016 р.

Ця картина символічно зображає втрати Австрії внаслідок програної битви. Схилений чоловік тримає стяг у кольорах династії Габсбургів, яка на той час правила Австрією

Лемюель Френсіс Еббот. «Портрет Гораціо, лорда Нельсона», 1799 р. Лорд Нельсон, видатний стратег та полководець, командував британським флотом у Трафальгарській битві, у ній і був вбитий французьким снайпером. У численних баталіях він утратив праву руку

та мало не позбувся ока

У війну проти Франції також вступила Пруссія, чий правитель сподівався самостійно перемогти французів, проте її сили також були розгромлені у битві під

Єною 14 жовтня 1806 р. Наполеон з тріумфом в’їхав до Берліна — столиці Пруссії.

14 червня 1807 р. російське військо зазнало поразки у битві під Фрідлан-дом — у результаті між Францією та Російською імперією було укладено Тільзитський мир, за яким Російська імперія мала визнавати всі французькі завоювання та приєднатися до континентальної блокади. Також створювалося Варшавське герцогство — залежна від Франції держава на тих землях, які відійшли до Пруссії за ІІ та ІІІ поділами Речі Посполитої.

У результаті яких подій Священна Римська імперія припинила існування? Яка держава постала на її територіях?

3. Криза та падіння Першої імперії

У перші роки правління Наполеона підтримувала більшість французів. Пожвавлення в економіці сприяло зростанню заробітної плати. Наполео-на вважали рятівником вітчизни, воєнні перемоги викликали національне піднесення та почуття гордості. Проте поступово французи втомилися від тривалих війн. Нові мобілізації чоловіків віком від 18 до 25 років все частіше викликали невдоволення.

На територіях, що увійшли до складу імперії Наполеона або залежних від неї «сестринських республіках» скасовувалися феодальні повинності та станові привілеї, затверджувалася рівність громадян перед законом, запроваджувався «Кодекс Наполеона», церковні землі передавалися у власність держави тощо.

Шлях Великої армії Наполеона супроводжувався пограбуваннями та реквізиціями. Щоб армія рухалася швидше, він відмовився від обозу та організованих польових кухонь — солдати самі шукали собі харчування. Важким тягарем ставали контрибуції та необхідність постачати десятки тисяч солдатів до його армії.

Поступово почали ускладнюватися відносини імперії із завойованими країнами.

Наполеон проголосив себе «імператором французів», в його імперії французька нація ставилася на перше місце, що закономірно викликало невдоволення і стало причиною зростання патріотичних почуттів і зародження національно-визвольних рухів, спрямованих проти французького панування. Так, в Італії в 1807 р.

виникло таємне товариство карбонаріїв, метою якого була підготовка повстання для звільнення країни. У Пруссії з’явилося таємне товариство «Тугенбунд», що виступало за об’єднання країни та ліквідацію залежності від Наполеона. В Іспанії після вторгнення туди наполеонівської армії спалахнула герілья — партизанська війна проти французької влади. Наполеон направив до Іспанії 300-тисячну армію, але так і не зміг придушити герілью.

Однак Наполеон, імовірно, не помічав цього. Прагнучи силою примусити Російську імперію до виконання Тільзитського миру та дотримання континентальної блокади, умови якої вона демонстративно порушувала, у 1812 р. він повів свою армію на схід. 14 вересня того ж року французькі війська увійшли у Москву. Проте ця війна виявилась надто виснажливою, французи були змушені відступити, а французька армія виявилась не гото-вою до війни на таких великих територіях, солдати страждали від голоду, холоду та хвороб. Усвідомлюючи безперспективність подальшої кампанії, Наполеон був змушений відступити, втративши свою Велику армію.

Повернувшись до Парижа, імператор став збирати нову армію. Цього разу його противниками були Російська та Австрійська імперії,

Іспанія, Англія та інші європейські держави.

Восени 1813 р. вони зібрали майже мільйонне військо, якому Наполеон міг протиставити лише 500-тисячну армію, більшість якої складали щойно мобілізовані юнаки.

16-19 жовтня 1813 р. під Лейпцигом відбулася «битва народів», як її назвали сучасники. Теперішні історики вважають її найбільшою європейською битвою до початку Першої світової війни (1914-1918 рр.). Наполеон зазнав поразки та відступив на територію Франції. Він відхилив пропозицію укласти мир і відмовитися від завоювань Франції після 1792 р. У відповідь на це Велика Британія, Російська імперія,

Австрія та Пруссія домовилися продовжувати війну з Наполеоном.

Узимку 1814 р. російсько-австрійсько-прусські війська вийшли до кордонів Франції. 30-31 березня 1814 р. відбулася битва за Париж, захисники якого були змушені капітулювати. До французької столиці вступили війська союзників.

6 квітня 1814 р. Наполеон за себе та всіх своїх нащадків зрікся престолу. Його було заслано на невеликий острів Ельба поблизу берегів Італії. Кордони Франції мали повернутися до стану 1792 р.

Реставрація (політична) — відновлення попереднього суспільно-політичного устрою.

Переможці разом зі старою французькою аристократією провели у Франції політичну реставрацію монархії Бурбонів. Королем Франції було проголошено Луї XVIII (1814-1824 рр.) — 59-річного брата Луї XVI. Державним прапором замість синьо-біло-червоного триколора, що виник у роки революції, знову став білий прапор із лілеями Бурбонів. Союзники підтримували відновлення в країні дореволюційних порядків, але зобов’язали Луї XVIII дати народу конституцію. Усі посади в державі отримали прихильники Бурбонів. З армії було звільнено 20 тис. офіцерів, які служили за Наполеона. Поліпшення відносин із Великою Британією призвело до повернення на ринки Франції англійських товарів, що негативно вплинуло на місцевих виробників. Це викликало невдоволення у французів, у країні почала зростати прихильність до колишнього імператора Наполеона.

Як змінилося життя у Франції після того, як у 1814 р. Наполеон зрікся престолу?

Орас Верне. «Захисники укріплень Кліші», 1820 р. Фрагмент. Полотно присвячене обороні Парижа 30 березня 1814 р.

Кого можна побачити на поданому фрагменті картини? Яку сторону війни висвітлює це зображення?

4. Початок роботи Віденського конгресу. «Сто днів» Наполеона.

1 листопада 1814 р. у Відні розпочався конгрес, на якому мали бути визначені принципи подальшого облаштування Європи. На нього були запрошені представники багатьох європейських держав, але ухвалювали рішення лише чотири з них: Велика Британія, Австрія, Росія та Пруссія. Франція, як переможена сторона, такого права не мала.

Віденський конгрес

Віденський конгрес тривав з 1 листопада 1814 р. по 9 червня 1815 р. До австрійської столиці з'їхалися більш ніж двісті дипломатів майже з усіх країн континенту, імператори, королі та принци у супроводі придворних, радників та шпигунів — за традиціями часів «старого порядку». Протягом цих місяців приймаюча сторона організувала для гостей численні розваги: бали, прийоми, огляди військ, прогулянки та катання на санях, концерти, на яких диригував сам Бетховен. Тому це зібрання сучасники назвали «танцюючий конгрес».

У цей час Наполеон уважно стежив за подіями у Франції. Упевнившись, що французи не підтримують Бурбонів, він вирішив спробувати повернути владу. 1 березня 1815 р. Наполеон із 1600 солдатами висадився на узбережжі Жуанвільської затоки й рушив на Париж, закликаючи приєднуватися до армії всіх, хто його підтримує.

Французи вітали Наполеона як визволителя. На його бік переходили війська, які спрямовував проти нього Луї XVIII. Надвечір 21 березня 1815 р. парижани внесли імператора на руках до палацу Тюїльрі. Так розпочалися «сто днів» — період повернення до влади Наполеона (20 березня — 22 червня 1815 р.).

Фелікс Еммануель Анрі Філіпото. «Битва при Ватерлоо: британці стримують натиск французьких кірасирів», 1874 р.

Перед небезпекою відновлення імперії Наполеона його противники у Відні забули про розбіжності в поглядах і знову об’єдналися. Для боротьби з імператором вони створили чергову коаліцію, найчисленнішу за кількістю країн-учасниць. У той час коли Наполеон зібрав 120-тисячну армію, сили його противників налічували 850 тис. солдатів. 18 червня 1815 р. поблизу

селища Ватерлоо в Бельгії англо-прусська армія завдала поразки армії На-полеона. Після цього 22 червня 1815 р. він удруге зрікся престолу.

Наполеон здався в полон англійцям і був засланий ними на невеликий острів Святої Єлени в Атлантичному океані. Перебуваючи під постійною охороною 3 тис. солдатів, 5 травня 1821 р. там він і помер.

З якою метою було скликано Віденський конгрес?

4. Підсумки Віденського конгресу. Утворення Священного союзу

9 червня 1815 р. відбулося підписання заключного акта Віденського конгресу, у якому були викладені його основні рішення.

Франція поверталася до кордонів 1792 р. без втрати власних територій і сплачувала переможцям 700 млн франків контрибуції. У Франції, Іспанії та Неаполітанському королівстві відновлювалася влада династії Бурбонів. Велика Британія закріпила за собою частину колишніх французьких і голландських колоній. За її ж наполягання союзникам було передано весь французький військовий флот. Російська імперія отримала території Варшавського герцогства та зберегла приєднані раніше Фінляндію та Бесса-рабію. Вона повертала Австрії Тернопільщину, подаровану їй Наполеоном у 1809 р., а від австрійського імператора отримувала інші українські землі — Холмщину та Підляшшя. Зберігалася політична роздробленість Італії,

Які держави збільшили свої володіння за наслідками Віденського конгресу? Чиїм коштом відбулося це територіальне збільшення?

Пруссія отримувала нові території. До Голландії приєднувалися Бельгія та Люксембург, до Швеції — Норвегія, до Данії — Шлезвіг і Гольштейн.

Великі зміни чекали на німецькі землі. Священну Римську імперію було ліквідовано, замість неї сформували Німецький союз, що був конфедерацією із 38 німецьких держав, у тому числі Прусського королівства та Австрійської імперії. Очолював його австрійський імператор, а основним органом влади був Союзний сейм.

Створювалася Швейцарська конфедерація з 19 кантонів, яка отримувала стратегічно важливі для війн в Європі альпійські перевали та проголосила вічний нейтралітет: її територією не могли пересуватися іноземні війська, а сама Швейцарія не мала права вступати до військово-політичних союзів. Творці цієї ідеї намагались убезпечити Європу від внутрішніх війн.

Також Віденський конгрес засудив работоргівлю.

Європейський концерт

З Віденським конгресом пов'язане поняття «європейського концерту» — політичної організації Європи, заснованій на провідній ролі п'яти великих держав: Великої Британії, Пруссії, Австрії, Росії та Франції, які регулярно збираються на конгреси для спільного вирішення політичних питань.

Налякані революційними подіями у Франції, тим, що тут було скасовано саму монархію як таку та докорінно змінено суспільно-політичний устрій (народ є джерелом влади, загальна рівність громадян перед законом), а також непересічними здібностями та успіхами Наполеона Бонапарта, монархи Австрії, Пруссії за пропозицією російського імператора Олександра І у 1815 р. в Парижі підписали акт про створення «Священного союзу». Пізніше до нього приєдналися Франція та більшість європейських держав.

Цей Союз мав на меті не допустити повторення подій, подібних до Французької революції, у своїх країнах. У 1820 р. у місті Троппау представники Священного союзу домовились про право воєнного втручання у внутрішні справи інших держав, якщо там розпочнуться події, що можуть загрожувати існуючому порядку.

Які держави є засновницями Священного союзу? Коли його було створено? Робота з джерелами

Із листа секретаря Віденського конгресу Фрідріха Генца (26 червня 1815 р.)

Увага суспільства, мабуть, не була настільки ж збудженою, як перед відкриттям цього урочистого зібрання. Від нього чекали реформи політичної системи Європи, гарантій вічного миру і, нарешті, повернення Золотого віку. Воно принесло лише реставрації, заздалегідь визначені силою армій, — угоди між великими державами, що мало сприяли встановленню рівноваги і підтриманню миру в Європі, досить довільні зміни у володіннях менш вагомих держав...

1. Що громадськість очікувала від Віденського конгресу?

2. Яким, на думку автора, був результат Віденського конгресу? Чи збігся він з очікуваннями?

3. Обговоріть у парах. Чи можна назвати рішення Віденського конгресу справедливими?

Закріплення знань, умінь та навичок

1. Як називалася посада, яку обіймав Наполеон Бонапарт у 1799-1804 рр.?

2. Як відбулося встановлення Першої імперії у Франції?

3. Якими були причини кризи в імперії Наполеона? У чому це проявилось?

4. З якою метою Наполеон оголосив континентальну блокаду?

5. Яким було ставлення підкорених народів до Наполеона? Чи змінювалось воно з часом? Чому?

6. Зіставте битви Наполеонівських війн та їхні характеристики. Розташуйте утворені пари у хронологічному порядку.

1 Битва при Ватерлоо

2 Битва під Лейпцигом

3 Битва під Аустерліцом

4 Трафальгарська битва

А остання битва Наполеона Б битва, у якій британський флот завдав поразки французько-іспанському В також називають «битвою трьох імператорів»

Г інша назва — «Битва народів»

7. Поміркуйте, якими були причини падіння імперії Наполеона І.

8. Чому стало можливим повернення Наполеона до влади у Франції у період «ста днів»? Чим він закінчився?

9. Яке об’єднання отримало назву «Священний союз»?

10. Попрацюйте у парах. Сформулюйте принцип, за яким ухвалювалися рішення на Віденському конгресі.

11. Творче завдання. Розділіться на невеликі групи. Кожна з них представлятиме редакцію певного публіцистичного видання початку ХІХ ст. на вибір: французького, яке підтримувало реставрацію Бурбонів, та іншого, яке було на стороні Наполеона І, австрійського, британського, іспанського, пруссько-го та російського. За потреби перелік можна розширити.

Завданням кожної з редакторських команд підготувати повідомлення про поразку Наполеона при Ватерлоо. Крім цього, у поданому матеріалі має міститися вичерпна інформація про життєвий шлях Наполеона; він має бути оформлений відповідно до вимог публіцистичного стилю, за бажання його можна доповнити ілюстраціями.

Тим часом в Україні

1805 р. — відкриття Харківського університету.

1812 р. — російсько-французька війна, у ході якої для підготовки оборони на українських землях було тимчасово відновлено кінні козацькі полки. Деякі з них брали участь у бойових діях у Західній Європі проти сил Напо-леона.

Практичне заняття №1. «Утвердження принципів громадянського рівноправ’я: від Декларації прав людини і громадянина до Цивільного кодексу Наполеона»

Пригадайте:

1. Яким був суспільний устрій у Франції «старого порядку»? Які стани володіли землею, а які — сплачували податки? Чи були вони рівними у правах?

2. Коли і за яких умов було прийнято «Декларацію прав людини і громадянина» та «Цивільний кодекс»?

Мета: визначити прояви утвердження принципів громадянського рівноправ’я у Франції: від Декларації прав людини і громадянина до Цивільного кодексу Наполеона; переконатися у важливості дотримання принципу громадянського рівноправ’я для розвитку суспільного життя.

Підготовка до практичного заняття:

1. Поміркуйте та за потреби підготуйте матеріали для відповіді на питання: «Як я розумію поняття “громадянське рівноправ’я?”».

2. Підготуйте матеріали для есе / напишіть есе на тему: «Чому принцип громадянського рівноправ’я важливий для розвитку суспільства?».

Хід роботи

1. Об’єднайтеся у малі групи, розподіліть обов’язки.

2. Обговоріть результати підготовки до практичного заняття.

3. Опрацюйте подані документи та завдання до них.

4. Зробіть узагальнювальні висновки та представте їх класу.

5. Спираючись на власні висновки з роботи з документами, напишіть есе на тему: «Утвердження принципів громадянського рівноправ’я: від Декларації прав людини і громадянина до Цивільного кодексу Наполеона».

Документ №1

З Декларації прав людини і громадянина, 1789 р.

1. Люди народжуються вільними і рівними в правах. Суспільні відмінності можуть бути засновані тільки на загальній користі.

2. Метою всякого політичного союзу є збереження природних і невід’ємних прав людини. Права ці такі: свобода, власність, безпека та опір гнобленню.

3. Джерело всієї верховної влади завжди знаходиться в нації. Ніяка установа, ніяка особа не може здійснювати влади, що не походить безпосередньо від нації.

4. Свобода полягає в праві робити все, що не шкодить іншому...

5. Закон може забороняти лише дії, шкідливі для суспільства. Все, що не заборонено законом, дозволено, і ніхто не може бути змушений робити те, чого закон не дозволяє.

6. Закон є виразом загальної волі. Всі громадяни мають право особисто або через представників брати участь у виданні законів. Закон повинен бути рівний для всіх...

7. Ніхто не може бути звинувачений, затриманий або арештований інакше, як у випадках, визначених законом, і за правилами, передбаченими ним...

10. Ніхто не повинен боятися за свої переконання, навіть релігійні, якщо їх прояви не порушують громадського порядку, встановленого законом... 13. Для утримання державних установ необхідні податки. Вони повинні бути розподілені рівномірно між громадянами, відповідно до їхніх доходів...

17. Оскільки власність є непорушним і священним правом, то ніхто не може бути її позбавлений, окрім тих випадків, коли того явно вимагає суспільна необхідність, законно засвідчена, і за умови справедливої та попередньої винагороди.

Запитання до документа

1. Які основні права і свободи було проголошено в Декларації? Які з наведених у Декларації положень, на вашу думку, були натхненні ідеями Просвітництва?

2. Поясніть, як ви розумієте фразу «Джерело всієї верховної влади завжди знаходиться в нації...».

3. Які стосунки між народом та владою описує цей документ? Які права та обов'язки має кожна зі сторін?

4. Як «Декларація прав людини та громадянина» втілювала у своїх положеннях принципи громадянського рівноправ'я?

5. Чим, на вашу думку, була зумовлена поява таких правил стосовно прав і обов'язків, особистих, суспільних, правових та майнових взаємин чоловіка і дружини?

Документ №2

З «Кодексу Наполеона» 1804 р.

Стаття 7. Здійснення цивільних прав не залежить від особистих якостей громадянина; ця якість набувається та зберігається лише за конституційним законом...

Стаття 8. Кожен француз користується цивільними правами.

Стаття 213. Чоловік зобов’язаний захищати дружину, а дружина — коритися чоловікові.

Стаття 214. Дружина зобов’язана жити разом з чоловіком і слідувати за ним усюди, де він вирішить перебувати; чоловік зобов’язаний утримувати її і надати їй все, що потрібно для життєвих потреб, відповідно до своїх можливостей і свого становища.

Стаття 215. Дружина не може виступати в суді без дозволу свого чоловіка...

Стаття 217. Дружина... не може дарувати, відчужувати, закладати, набувати майна... без участі чоловіка у складанні акта [про це] або без його письмової згоди.

Стаття 218. Якщо чоловік відмовляє в дозволі дружині виступати в суді, суддя може дати дозвіл.

Стаття 371. Дитина у будь-якому віці зобов’язана шанувати батька та матір.

Стаття 372. Дитина залишається під владою батьків до повноліття...

Стаття 544. Власність є абсолютним правом користуватися та розпоряджатися речами, за умови, що воно не використовується для цілей, заборонених законом...

Стаття 545. Нікого не можна примусити поступитися своєю власністю, якщо це не робиться для суспільної користі та за справедливу й попередню винагороду. Власність набувається й передається способом успадкування, дарування при житті або за заповітом...

Запитання до документа

1. Чи всі громадяни Франції були рівними перед законом, відповідно до цього Кодексу? Чи мали вони рівні майнові права?

2. Чи можна вважати, що закріплене в «Цивільному кодексі» ставлення до приватної власності сприяло стабілізації ситуації у Франції?

3. Чи можна сказати, що рівність французів у майнових правах, забезпечена Цивільним кодексом Наполеона, була однією з підвалин громадянського рівноправ'я?

4. Наприкінці життя Наполеон сказав: «Моя справжня слава полягає не у 40 виграних мною битвах: Ватерлоо всі їх перекреслило. Проте не буде й не може бути забутим і “Цивільний кодекс”». Чим, на вашу думку, була зумовлена ця переконаність Наполеона?

Із Закону про встановлення імперії від 18 травня 1804 р.

Стаття 1. Керівництво республікою надається імператору, який приймає титул імператора французів. Правосуддя здійснюється іменем імператора призначеними ним посадовцями.

Стаття 2. Наполеон Бонапарт... є імператором французів.

Стаття 55. Присяга імператора полягає в таких словах: «Присягаюсь підтримувати цілісність території республіки, поважати закони конкордату і свободи культів; поважати та примушувати інших поважати рівність у правах, політичну та громадянську свободу, незворотність продажу національного майна; не накладати жодних податків і не стягувати жодних зборів інакше, ніж за законом. Керувати, дотримуючись лише інтересів, щастя і слави французького народу.

Запитання до документа

1. Чим, на вашу думку, керувалися французи, які, здійснивши революцію, погодилися на те, щоб визнати Наполеона імператором?

2. Чиї інтереси гарантувалися текстом присяги імператора?

3. На момент прийняття цього документа влада Наполеона поширювалася на землі, де мешкали не лише французи. Висловіть власні припущення, яким могло бути їхнє ставлення до цього закону. Чому?

З імперського катехизу, 1806

««...Відповідь. — Християни зобов’язані князям, які ними керують, і, зокрема, Наполеону І, нашому Імператору, любов’ю, повагою, послухом, вірністю, військовою службою, податками, призначеними для збереження та захисту Імперії та її престолу; всі ми зобов’язані запекло молитися про його спасіння.

Запитання. — Чому ми зобов’язані все це виконувати для нашого імператора?

Відповідь. — По-перше, тому що Бог, який створює Імперії та поширює їх згідно зі Своєю волею, встановив його нашим сувереном, зробив міністром Своєї сили та Його образу на землі. Шанувати і служити нашому Імператору — це шанувати і служити Богу».

Запитання до документа

1. Що, відповідно до цього документа, було джерелом верховної влади?

2. Які стосунки між народом та владою описує цей документ? Які права та обов'язки має кожна зі сторін? Порівняйте свою відповідь з відповіддю на аналогічне питання до документа № 1. Які висновки ви можете зробити?

Урок-узагальнення за розділом І «Європа в часи Французької революції та наполеонівських війн»

1. Складіть перелік подій, які ви вважаєте найважливішими для характеристики вивченого історичного періоду. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Поясніть значення понять і термінів: «конституційна монархія», «революція», «терор», «диктатура», «імперія», «Священний союз», «європейський концерт».

3. Укажіть дати або хронологічні рамки таких подій та явищ:

Французька революція;

час існування імперії Наполеона І;

Віденського конгресу; утворення Священного союзу.

4. Виконайте завдання за історичною картою:

A) покажіть напрямки війн Директорії;

Б) покажіть володіння існування імперії Наполеона І;

B) територіальні зміни в Європі за результатами Віденського конгресу.

5. Охарактеризуйте «старий порядок» у Франції.

6. На скільки етапів можна розділити Французьку революцію? Назвіть кожен із них. Яку подію можна вважати завершальною в її історії?

7. Наполеону Бонапарту приписують вислів: «Кожен французький солдат носить у своєму ранці маршальський жезл». Поясніть, як ви його розумієте. Чи можна сказати, що він стосується самого Наполеона? (Маршал — найвище військове звання у Франції та низці інших європейських країн).

8. Поясніть історичне значення Декларації прав людини і громадянина та Цивільного кодексу Наполеона.

9. За допомогою додаткових джерел укладіть історичний портрет діяча Французької революції на вибір: Дантона, Робесп’єра, Наполеона Бона-парта та ін.

10. Підготуйте есе на тему: «Уроки Французької революції кінця XVIII ст.».

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Сорочинська 2022