Інформація про новину
  • Переглядів: 394
  • Дата: 23-01-2022, 16:13
23-01-2022, 16:13

5. Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  4. Консульство та імперія Наполеона Бо...
Наступна сторінка:   6. Велика Британія в 1815-1870 роках

Пригадайте:

1. Що вам відомо про економічний розвиток Англії XVIII ст.?

2. Що таке мануфактура?

1. Промислова (індустріальна) революція

У XVIII ст. в Англії було здійснено низку винаходів та технічних вдосконалень, які започаткували у цій країні текстильну промисловість та розпочали промислову (індустріальну) революцію. Це прядильна машина «Дженні» Джеймса Харгрівса (1765 р.), ватермашина — прядильна машина з приводом від водяного колеса Річарда Аркрайта (1769 р.) та мюль-машина для виготовлення тонкої пряжі Семюела Кромптона (1779 р.). У 1771 р. Річард Аркрайт відкрив першу ткацьку фабрику.

Фабрики з ватермашинами Аркрайта могли працювати лише влітку, бо взимку ріки замерзали. Багато людей намагалися придумати заміну водяному колесу, але вдалося це лише Джеймсу Ватту, який у 1784 р. запатентував власну парову машину — двигун, що працював на енергії водяної пари.

Паровий двигун Ватта вважають універсальним — його можна було використовувати у різних сферах промисловості та незалежно від погодних умов. У наступні десять років на різних підприємствах Англії з’явилось 144 такі машини, а до початку ХІХ ст. їх вже було 321. Використання парових двигунів зробило можливим масове промислове виробництво.

Використання парових машин та інших механізмів прискорило розвиток металургії та вугледобування. Наприкінці XVIII ст. в Англії активно будувалися водні канали, по яких баржі доставляли вугілля — паливо для парових машин. Виникла галузь машинобудування з її головними винаходами — токарним верстатом та механізмом для свердління, які дозволяли виготовляти багато однотипних деталей для машин, що спрощувало їхні ремонт та обслуговування.

Цікаво знати

ХІХ ст. стало часом стрімкого розвитку хімічної промисловості. Люди захоплювались яскравими штучно створеними барвниками, проте ще не знали про їхню небезпеку. Зображена тут сукня 1860-х рр. зберігається у Музеї при Інституті моди та технологій, Нью-Йорк. Такий яскраво-зелений колір отримували завдяки барвнику «Паризька зелень», який містив миш'як. Пошите з пофарбованої ним тканини вбрання було смертельно небезпечним, а миш'яку, який виділявся із 40 см2 пофарбованих «Паризькою зеленню» шпалер достатньо, щоб убити двох дорослих людей.

Завдяки використанню більш ефективного палива — коксівного вугілля, вдосконаленим плавильним печам та винайденню кількох різних способів переплавлення чавуну на сталь почали виплавляти високоякісні залізо, чавун і сталь у великих обсягах.

Виникла хімічна промисловість, яка з середини ХІХ ст. найпотужніше розвинулась у німецьких землях. Було винайдено перші штучні барвники, багато лікарських засобів. Проте на той час люди не мали уявлення про шкідливий вплив на людський організм багатьох речовин, і робітники на хімічних виробництвах нерідко навіть помирали від отруєнь миш’яком, ртуттю чи свинцем.

Змінилася й організація виробництва: власники заводів та фабрик почали займатися не самим виробництвом, а його організацією та збутом продукції. Необхідність підтримувати машини у робочому стані вимагала нових спеціалістів — інженерів та техніків. Робітники перетворились на своєрідний живий додаток до машини, від яких вимагалось лише виконувати конкретну операцію.

Жорж де Латур «Святий Йосиф, покровитель теслярів, працює на балці перед Дитятком Ісусом, яке вже, здається, бачить дерево свого хреста», 1640-ві рр. Зображеним ручним свердлом користувалися до винайдення механічного

У ході промислової революції відбулися значні зміни у зв’язку і транспортному сполученні: у 1812 р. в Англії з’явився перший пароплав, а у 1829 р. — паротяг. Якщо раніше плавання з Європи до Америка займало сім тижнів, то пароплав долав цю відстань за вісім днів. У 1829 р. Джордж Стефенсон створив паротяг,

який міг розвивати швидкість 22 км/год, а згодом — 48 км/год, а також запропонував виготовляти залізничні полотна у тому вигляді, в якому ми знаємо їх зараз. Вже у 1830 р. відкрилась перша залізниця з паротягами Ліверпуль — Манчестер. Залізниці забезпечували безпечне та швидке транспортування вантажів і пасажирів. За десять років у Англії вже було прокладено 7 тис. км залізниць, а до кінця століття залізницею вже можна було перетнути всю Євразію із заходу на схід.

У 1837 р. Семюель Морзе сконструював телеграф — апарат для передачі повідомлень за допомогою електричних сигналів. Для їхнього розшифрування він створив спеціальну азбуку (азбука Морзе). В 1840-х рр. у США почала працювати перша телеграфна лінія від Вашингтона до Балтимора. У 1865-1866 рр. дном Атлантичного океану було прокладено перший трансатлантичний кабель — так було встановлено прямий телеграфний зв’язок між Європою та Америкою, а 1891 р. телеграфні лінії вже поєднували Америки, Європу, Азію, Африку та Австралію.

Сучасний вигляд будинку на проспекті Центральному, що був зведений як станція телеграфної лініїЛондон-Делі, котра розпочала свою роботу у 1870 р. Цікаво, що земля навколо кожного телеграфного стовпа у радіусі трьох метрів уважалася територією Британської імперії

Зміни в організації виробництва, що відбулися у 60-80-х рр. XVIII ст. в Англії, розпочали промислову (індустріальну) революцію, що завершилася в 60-80-х роках XIX ст., охопивши країни Європи, США та Японію. На початку ХІХ ст. Європа все ще залишалася аграрним регіоном, але протягом цього століття вона змогла побудувати промислову цивілізацію з новим індустріальним суспільством.

У результаті промислової революції старі верстви суспільства (феодали й селяни) поступилися місцем підприємцям і найманим працівникам. Продукція, що виготовлялася на фабриках і заводах, завдяки використанню машин була дешевою; це спричинило поступове витіснення з ринку виробів ремісників і мануфактур. Змінювався й характер торгівлі. Особливо це було помітно на прикладі Англії. До країни завозили дедалі більше необхідної сировини, а за її межі вивозили дешеві фабричні товари.

Які суспільні зміни відбулися у результаті промислової революції?

Індустріальне суспільство — суспільство, у якому основна маса населення працює на заводах і фабриках (в індустрії); також — етап розвитку людства, за якого домінує промислове виробництво, міське населення переважає над сільським, використовуються досягнення науково-технічного прогресу.

Луддизм

Далеко не всі були задоволені технічним прогресом, викликаним промисловою революцією. Ремісники, чию роботу тепер виконували машини, боялися, що вони тепер залишаться без роботи. Вони не лише протестували проти використання машин, але й ламали їх, спалювали фабрики та склади. В Англії таких людей називали луддитами — за іменем їхнього керівника Неда Лудда. Насправді невідомо, чи існувала така людина. Найбільшого розмаху рух луддитів набув у 1811-1816 рр., коли влада була змушена придушувати його за допомогою військ та ввести смертну кару за руйнування машин.

Хто такі луддити? Чому, на вашу думку, виник луддизм?

Унаслідок переселення великих мас людей до міст руйнувалися сім’ї, порожніли села, а життя міських робітників та робітниць було дуже важким. Робота на шахтах та фабриках не завжди вимагала великої м’язової сили, тому там почали працювати жінки та діти. їм платили менше, ніж чоловікам, хоча працювали вони так само.

Робочий день був ненормованим — по 13-14, інколи — і по 16 годин на добу, а дисципліна була суворою: робітників, які запізнилися, не пускали на роботу. Це означало, що за пропущений день вони не отримають платню, за прогули їх легко могли вигнати з роботи. Частими були каліцтва — втомлені багатогодинними робочими змінами робітники ставали необережними, за що розплачувалися своїм здоров’ям. Більше того, оскільки охочих працювати було більше, ніж робочих місць, заробітна плата постійно зменшувалась. У 1815 р. вона була утричі меншою порівняно з 1790-ми рр.

Дітей масово набирали на роботу у шахтах, де вони спускалися глибоко під землю. Власникам шахт було вигідно наймати дітей, оскільки вони були меншими і для них не потрібно було копати високі тунелі, але ті були настільки вузькими, що діти пересувались по них накарачки. Світла не було — відкрите полум’я ліхтарів могло викликати вибух газу, що скупчувався під землею. Жодної соціальної допомоги від держави скаліченим та пристарілим робітникам на той час не існувало.

Робота з джерелами

Сара Гудер, восьмирічна робітниця на шахті, завданням якої було відкривати засув дверей, через які проїжджали вагонетки.

«Я не втомлююся, але там, де я сиджу, немає світла, і мені страшно. Якщо поряд є світло, я іноді співаю, але тільки не у темряві. Тоді я не насмілююсь співати. Мені не подобається бути в шахті».

1. Якими були умови роботи для дітей у ХІХ ст.?

У 1833 р. було визначено часи роботи неповнолітніх на шахтах: діти молодші 13 років — 8 годин на день, підлітки — до 12 год на день. Також дітям було заборонено працювати по ночах. Із 1842 р. дівчатам та жінкам можна було працювати лише на поверхні.

Промислове виробництво поширилося й іншими західноєвропейськими країнами. Першою стала Бельгія. Як і Англія, вона мала багаті поклади залізної руди та вугілля, торговельні міста — наприклад Ґент, зручне географічне розташування між німецькими державами та Францією. У 1830 р. Бельгія проголосила свою незалежність, що також сприяло розвиткові її промисловості.

У Франції модернізація перш за все зачепила великі міста, такі як Париж та Ліон, багатий вугіллям регіон на півночі країни, а на північному заході виробляли лляні та шовкові тканини. Проте Франція була змушена закуповувати вугілля за кордоном.

Карл Едуард Бірманн. «Машинобудівне підприємство у Борсігу під Берліном», 1847 р. Годинник на башті відраховує години робочих змін. Під нею закладають фундамент для нового цеху. Коні праворуч від неї тягнуть щойно виготовлений локомотив

У німецьких державах, об’єднаних у створений за рішенням

Віденського конгресу Німецький союз, промислово розвиненими стали лише окремі регіони — Гамбург та Бремен, у Саксонії з’явилося виробництво бавовняних тканин. У регіоні Рур розпочали видобуток високоякісного вугілля. Згодом у долині місцевої ріки Вуппер виросли численні текстильні, металургійні та хімічні підприємства. У володіннях австрійських Габсбургів у Богемії теж розширився видобуток вугілля, а промислові машини закуповували у Великій Британії.

Охарактеризуйте перебіг промислової (індустріальної) революції у країнах Західної Європи.

2. Початок індустріалізації у Західній Європі

У 1850-х рр. у Західній Європі розпочався процес індустріалізації — етап промислового розвитку, коли домінуючим у промисловості стає виробництво машин (машинобудування) та пов’язані з ним галузі. Велика Британія була першою країною, яка стала на шлях індустріалізації, за нею послідували країни Західної Європи, згодом до них доєдналися і країни Центрально-Східної Європи.

Поясніть, як ви розумієте термін «індустріалізація».

Індустріалізація була тісно пов’язана з регіонами, багатими на корисні копалини — насамперед залізну руду та кам’яне вугілля. Це — Вельс у Великій Британії, Мідлендс — в Англії, французько-бельгійський басейн, Рур — у німецьких землях, Сілезія та Донецький басейн. У 1850-х рр. першість у темпах індустріалізації мала Велика Британія: вона виплавляла половину всього чавуну у світі, видобувала більш ніж половину кам’яного вугілля, а майже половина всієї бавовни у світі оброблялась на британських фабриках. Велику Британію навіть називали «майстернею світу», а через те, що більш ніж половина світових морських перевезень відбувалась британськими кораблями — ще і «світовим перевізником».

Промислова революція дала поштовх розвиткові світової торгівлі: овець на вовну для британських фабрик розводили в Австралії, на Півдні України вирощували зерно, яке продавали за кордон через чорноморські порти, у другій половині ХІХ ст. на європейські продовольчі ринки вийшли Аргентина та США. З Чилі до Європи привозили добрива. Раніше з далеких країв доставляли передусім рідкісні та коштовні предмети, тепер — більш дешеві, але у великих обсягах, такі як сировина для заводів та фабрик, промислові товари для масового споживача.

Цікаво знати

У 1851 р. у Лондоні відбулася Світова виставка, на якій 25 країн світу представляли промислові товари, предмети декоративно-ужиткового мистецтва, машини і механізми, зразки застосування новітніх виробничих технологій, твори мистецтва. Для проведення виставки було зведено Кришталевий палац — гігантську будівлю зі скла, заліза і чавуну, яка вміщувала до 14 тис. відвідувачів,

а її стеля була настільки високою, що під нею розмістилися живі багатолітні дерева. Ця подія привернула до себе увагу всього світу — (її відвідало 6 млн людей), сприяла утвердженню ідей промислового прогресу, а також закріплювала уявлення про Велику Британію як про «майстерню світу».

Де і коли відбувалася Світова виставка?

Прикладом чого може слугувати проведення Світової виставки?

Проте своїми багатствами великі європейські держави завдячували пограбуванням колоній або й власного населення. У 1840-1850-х рр. на півдні США процвітало рабство: раби працювали на бавовняних плантаціях, у Російській та Австрійській імперіях ще існувало кріпацтво: вирощене кріпаками зерно йшло на експорт.

Дж. МакНевен. «Закордонний відділ [Світової виставки], вид з трансепту». Літографія, 1851 р. Літографія зображає інтер’єр Кришталевого палацу

під час Світової виставки

У яких європейських країнах першою розпочалася промислова революція?

3. Спроби осмислення нової дійсності. Консерватизм, лібералізм, соціалізм. Національна ідея (націоналізм)

Зміни у промисловості та суспільстві, які відбулися протягом другої половини ХУШ-ХІХ ст., фактично створили новий світ, який потребував усвідомлення та осмислення. Спроби пояснити цей новий світ та суспільство найяскравіше втілилися в ідеологіях консерватизму, лібералізму, націоналізму, соціалізму.

Ідеологія — система політичних, правових, етичних, художніх, філософських, релігійних поглядів.

Консерватизм (від лат. conservo — «зберігаю») — ідейно-політична течія, що спирається на традиції та поміркованість, виступає за стабільність.

Лібералізм — ідеологія, основою якої є переконання, що індивідуальні свободи людини є основою для устрою суспільства, економіки, держави.

Соціалізм — вчення, метою якого є здійснення принципів соціальної справедливості та рівності.

Націоналізм — ідеологія, головною цінністю якої є нація, що є основою для утворення держави.

Нація — спільнота, об’єднана самоназвою, історичною пам’яттю та цінностями, а також усвідомленням своєї ідентичності (національною самосвідомістю).

Прихильники консерватизму надавали перевагу тому, що вже виправдане часом, з обережністю ставилися до змін та реформ, категорично відкидали будь-які радикальні, революційні методи перетворення суспільства й держави — перш за все вони цінували стабільність. Уважаючи природу людини недосконалою, консерватори стверджували, що у суспільстві мають діяти сили, які будуть її обмежувати. Майнову та соціальну нерівність між людьми консерватори вважали природними. Вперше термін «консерватизм» ужив французький політик Франсуа-Рене де Шатобріан (1768-1848).

Вважається, що лібералізм зародився завдяки Просвітництву та Французькій революції, яка проголосила націю об’єднанням вільних громадян і джерелом державної влади. Прихильники лібералізму вважали за головні цінності політичну та економічну свободу людини, сповідували ідею, що особа є важливішою за державу. Заперечуючи станові привілеї, ліберали виступали за рівність усіх громадян перед законом. Вони обстоювали шлях поступового мирного реформування.

Порівняйте ставлення до реформ консерваторів та лібералів. Яка з цих ідеологій виступала за перетворення, а яка вважала, що достатньо підтримувати існуючий порядок?

Цікаво знати

Англієць Джеремі Бентам (1748-1832) — один із найвідоміших прибічників лібералізму, вважав, що суспільство — це сукупність людей із їхніми власними інтересами. Досягти його процвітання можна лише за умови забезпечення прав особистості й недоторканності приватної власності. Він стверджував, що для розвитку вільного підприємництва не має існувати будь-яких перешкод, крім тих, що обмежують можливу шкоду для інших людей. Категорично відкидаючи можливість суспільного прогресу через революції, мислитель пов’язував його з реформами.

На думку деяких дослідників, XIX століття в історії Європи можна назвати добою націоналізму. Початок його поширення у Європі теж пов’язують із Французькою революцією кінця XVIII ст., яка проголосила націю — об’єднання вільних громадян — джерелом державної влади. Завдяки наполеонівським війнам нові ідеї стали поширюватися на континенті. Водночас політика Наполеона на завойованих землях, яка вивищувала французів серед решти населення, сприяла тому, що підкорені ним народи почали усвідомлювати свою окремішність. Це яскраво проявилося в Іспанії, німецьких землях. Ідеологію націоналізму розробляли німецькі філософи Йоганн Готліб Фіхте (1762-1814) та Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831).

У першій половині ХІХ ст. власники підприємств поводилися з робітниками як того самі бажали. Вони не були зобов’язані забезпечувати їм належні умови праці, могли звільнити у будь-який момент; у гонитві за прибутком вони нехтували потребами робітників, тому їхнє життя було дуже важким. Як наслідок у тогочасній Європі було чимало тих, хто прагнув радикально змінити існуючі порядки. Серед них були і прихильники соціалізму. Вони прагнули формування суспільства, яке, на їхню думку, буде справедливим. У ньому заводи та фабрики належатимуть суспільству, а не приватним власникам, тож вироблятимуть вони товари для задоволення потреб людей, а не для продажу і збагачення їхніх власників. У такому суспільстві мали панувати співпраця та допомога ближньому. Виникнення соціалістичних ідей було формою несприйняття негативних проявів промислової революції в європейських країнах. Карл Маркс (1818-1883) і Фрідріх Енгельс (1820-1895) розробили ще більш радикальне вчення, що отримало назву марксизм. Вони уважали, що справедливе суспільство можна збудувати лише знищивши капіталізм, державну та приватну власність.

Закріплення знань, умінь та навичок

1. Поясніть, як ви розумієте поняття «промисловий переворот». Коли та де він відбувся?

2. Заповніть пропуски: Аграрна революція -> ... -> Індустріалізація -> ...

3. Яку країну у ХІХ ст. називали «майстернею світу»? Чому?

4. Охарактеризуйте зміни, які відбулися у сфері транспорту та зв’язку у 1815— 1870 рр.

5. Поясніть, чому одним із наслідків промислового перевороту було зростання видобутку вугілля.

6. Причиною яких суспільних змін стала промислова (індустріальна) революція?

7. Як промислова (індустріальна) революція вплинула на світову торгівлю?

8. Складіть ментальну мапу «Промислова (індустріальна) революція у Західній Європі».

9. Назвіть основні політичні ідеології Європи ХІХ ст. та коротко охарактеризуйте кожну з них.

Тим часом в Україні

Кін. XVIII — перша пол ХІХ ст. — розквіт чумацтва.

27 квітня 1823 р. — відбувся перший рейс першого на українських землях пароплава «Бджілка» з Черкас до Катеринослава.

1820-ті рр. — зародження цукроваріння на українських землях. 1830—1870-ті рр. — промислова (індустріальна) революція на українських землях.

1865 р. — відкриття першої на українських землях залізниці Одеса-Балта.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Сорочинська 2022

 




Попередня сторінка:  4. Консульство та імперія Наполеона Бо...
Наступна сторінка:   6. Велика Британія в 1815-1870 роках



^