Пригадайте:

1. Унаслідок яких подій у Франції було проголошено Другу республіку?

2. Чим завершилася «весна народів» у Франції?

1. Франція Наполеона ІІІ

Одразу після приходу до влади у 1848 р. Луї Наполеон ухвалив кілька розпоряджень, які забезпечили йому прихильність різних верств населення. Вже у 1851 р. він став вимагати у парламенту скасування норми конституції, за якою після закінчення президентського терміну він міг знову запропонувати свою кандидатуру лише після чотирирічної перерви. Коли парламент відмовився, Луї Наполеон розпустив його та жорстоко придушив повстання прихильників республіки. Своїх противників він наказав заарештувати.

Також Луї Наполеон провів загальнонародне голосування — плебісцит про перетворення Франції на імперію. Перед голосуванням велася активна пропаганда, побудована на тому, що Луї є продовжувачем справи Наполеона І. Народ проголосував за перетворення Франції на імперію, і 1852 р. Луї був проголошений Наполеоном ІІІ, імператором французів. Так у Франції закінчилась епоха Другої республіки і розпочався період Другої імперії (1852-1870).

Наполеон ІІІ використовував демократичні принципи для забезпечення власного недемократичного способу управління, який отримав назву бонапартизм. Він полягав у тому, що формально всі демократичні інституції — парламент, уряд, конституція — існували, проте жодних реальних функцій не виконували. Вибори теж були декоративними. Опозиційним кандидатам заборонялося агітувати за себе, а за підрахунком голосів ніхто не стежив. Імператор спирався на підтримку Католицької церкви. Було відновлено чернечі ордени. Церква контролювала всю початкову та значну частку середньої освіти. До роботи в університетах не допускали надто вільнодумних професорів.

Було запроваджено суворий контроль над пресою. Для роботи газети чи журналу потрібен був дозвіл уряду. Він затверджував посаду головного редактора. Діяла цензура.

Наполеон III дотримувався ліберальних економічних поглядів і приділяв велику увагу соціально-економічному розвитку Франції. З’явилося багато банків, які вкладали кошти у промисловість та будівництво залізниць: у 1850 р. їхня загальна протяжність становила 3,5 тис. км, а 1870 р. — 20 тис. Франція стала

другим після Англії центром фінансових операцій у світі. За роки Другої імперії покращилася організація зв’язку і засобів сполучення: пароплави сполучали країну з усім світом, було прокладено телеграфні лінії. Французька акціонерна компанія Суецького каналу, що мала підтримку імператорської сім’ї, в 1869 р. відкрила Суецький канал, що сполучав Середземне море та Перську затоку.

Розширювались і колоніальні володіння. Франція встановила контроль над Кохінхіною (південь сучасного В’єтнаму) та Камбоджею.

Яке значення для Європи мало спорудження Суецького каналу?

Світлина вулиці Ріволі (справа) та парку Тюїльрі, 1855 р.

У 1850-х рр. архітектор Ежен Осман на замовлення Наполеона ІІІ радикально перебудував центральну частину Парижа, замінивши хаотичну забудову широкими прямими проспектами та однотипними будинками. Монументальні споруди в стилі ампір — будівлі Опери, вокзалів, адміністративних установ — створювали відчуття могутності та непорушності влади Наполеона III. Міське будівництво мало й інші причини: воно забезпечувало робочими місцями міську бідноту

Цікаво знати

Наполеон ІІІ оголосив про винагороду, яка чекає на того, хто винайде дешевий замінник масла, дорогого для більшості робітників. її здобув хімік Іполіт Меж-Мур'є, який у 1869 р. представив публіці олеомаргарин, який для простоти стали називати маргарином.

2. Східна (Кримська) війна 1853-1856 рр.

У середині XIX ст. російський імператор Микола I вирішив скористатися занепадом Османської імперії, яку він називав «хворою людиною Європи», посиливши свій вплив на Близькому Сході та Балканському півострові, тим самим — підвищити міжнародний статус своєї держави.

Приводом до війни став конфлікт між католицькою та православною церквами щодо права опіки над християнськими святинями в Палестині. Миколу I вкрай образило те, що турецький султан передав право опікуватися ними католикам. У червні 1853 р. російська армія без оголошення війни окупувала залежні від Османської імперії князівства Молдавію та Валахію. У відповідь султан, заручившись підтримкою Великої Британії та Франції, оголосив війну Російській імперії.

Дії Російської імперії викликали негативну реакцію у Європі, й вона опинилася в дипломатичній ізоляції.

Робота з джерелами

Британський політик Джон Рассел, прем’єр-міністр Великої Британії у 1846-1852 рр.

“Потрібно вирвати ікла у ведмедя*... Поки не зруйновані його флот і морський арсенал на Чорному морі, не буде у безпеці Константинополь**, не буде миру у Європі”.

* Російська імперія асоціювалась з ведмедем.

** Старовинна назва Стамбула, яка все ще використовувалась у Європі.

1. Які причини Східної (Кримської) війни викладено в цьому уривку?

Османські війська спершу воювали вкрай невдало й зазнавали поразок від російської армії, що викликало занепокоєння у Європі. На початку березня 1854 р. Велика Британія та Франція оголосили війну Російській імперії. Згодом до них приєдналося Сардинське королівство. Австрія також погрожувала розпочати війну. Під міжнародним тиском Російська імперія вивела війська з Молдавії та Валахії.

Тим часом командування англо-французько-сардинської армії розробило

план експедиції до Криму, щоб знищити Севастополь — головну морську базу Російської імперії на Чорному морі. У вересні 1854 р. десант союзників, який прибув на парових броньованих суднах, висадився на півострові. Російський дерев’яний флот не міг їм завадити.

Технічна відсталість російської армії зробила перемогу у війні неможливою. Десант союзників завдав кілька поразок росіянам у Криму і взяв в облогу Севастополь. Облога міста тривала майже рік, та зрештою російська армія була змушена відступити.

Орас Верне. «Взяття висоти Малахова 8 вересня 1855», 1858 р. Битва за Малахів курган завершила 11-місячну облогу Севастополя, коли французький солдат Ежен Лібо встановив французький прапор на вершині російського укріплення

Лубкова картинка невідомого автора, що зображає бомбардування Соловецького монастиря британським флотом під час Кримської війни, 1868 р. Соловецький монастир розташовувався далеко на півночі Російської імперії, проте упродовж війни англійський флот по периметру атакував узбережжя Російської імперії

Падіння Севастополя визначало результат війни, що завершилася цілковитою поразкою для Російської імперії.

Паралельно з облогою Севастополя у 1854-1855 рр. бойові дії розгорталися на Кавказі, у Балтійському, Білому та Баренцевому морях, у Тихому океані. Усюди британський флот обстрілював російські воєнно-морські бази та важливі порти: Кронштадт, Гельсінгфорс (сучасне місто Гельсінкі), Архангельск, Петропавловськ. Це відволікало російські війська від основного театру бойових дій у Криму.

Для Франції участь в одній коаліції з Великою Британією, а також кінцева військова перемога дозволили істотно зміцнити міжнародне становище, адже після краху Першої імперії Наполеона Бонапарта вона опинилася в міжнародній ізоляції і була змушена підкорятися країнам-переможцям, серед яких були Велика Британія та Російська імперія. Військові перемоги зміцнили довіру до імперії значної частини населення, вихованого на традиціях першості Франції у Європі.

Символом нової ролі Франції у світовій політиці стало проведення в Парижі міжнародного конгресу, який закріпив результати військової поразки Російської імперії у Східній (Кримській) війні. У його результаті 30 березня 1856 р. було підписано Паризький мир, за яким Російська імперія передавала Південну Бессарабію залежній від османського султана Молдавії, позбавлялася права одноосібної опіки над християнами Молдавії, Валахії та Сербії. Натомість війська Британії та Франції залишали Кримський півострів. Чорне море оголошувалося нейтральним, а Російська імперія більше не мала права утримувати тут свій військовий флот.

Наполеон III підтримав прагнення Сардинського королівства звільнити Північну Італію від влади Австрійської імперії. У такий спосіб він планував витіснити Австрію і встановити свій контроль над північноіталійськи-ми землями. В 1859 р. французькі війська завдали поразки іншому учаснику антинаполеонівських війн — Австрійській імперії. Так, в обмін на допомогу в об’єднанні Італії, Франція здобула Ніццу і Савою та повернула собі статус одного з арбітрів європейської політики.

Якими були причини поразки Російської імперії у Кримській війні?

Військова медицина

У Кримську війну відбулися важливі зрушення у медицині. Британка Флоренс Найтінгейл (1820-1910) разом з 38 помічницями організувала в Криму медичний догляд за пораненими солдатами відповідно до тоді ще не поширених принципів санітарії (лазарет має бути обладнаний вентиляцією та каналізацією, регулярно прибиратися, медичний персонал має бути навчений). Завдяки її праці смертність серед поранених солдатів знизилася з 42 до 2,2 %. Власним коштом встановила в Криму монумент на згадку про солдатів, лікарів і медсестер, загиблих у Кримській війні.

Микола Пирогов

Російський медик Микола Пирогов запровадив систему медичного сортування поранених, яка використовується і тепер, уперше в російській армії скористався допомогою сестер милосердя (медичних сестер), вважається засновником польової хірургії. Він почав використовувати гіпсові пов'язки при переломах кісток, став застосовувати при хірургічних операціях анестезію. Також після поранення у битві в серпні 1862 р. успішно лікував Джузеппе Ґарібальді.

Закріплення знань, умінь та навичок

1. Хто прийшов до влади у Франції після революції 1848 р.?

2. Яке явище отримало назву «бонапартизм»?

3. Історики даючи характеристику Наполеону ІІІ, назвали його лідером, який здобув одноосібну владу демократичними методами. Обговоріть у групах, чи погоджуєтесь ви з цим твердженням.

4. Охарактеризуйте економічний розвиток Франції за правління Наполеона ІІІ.

5. З якою метою Наполеон ІІІ втрутився до процесу об'єднання Італії?

6. Що стало приводом до початку Кримської війни?

7. Укладанням якого договору завершилася Кримська війна?

8. Якими були здобутки Франції у результаті Кримської війни?

9. Групове обговорення. Чи можна вважати час правління Наполеона ІІІ періодом розквіту Франції?

Тим часом в Україні

1855 р. — «Київська козаччина».

1856 р. — «Похід у Таврію за волею».

1861 р. — скасування кріпацтва на українських землях, підвладних Російській імперії.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Сорочинська 2022