Пригадайте:

1. Якими були наслідки Громадянської війни у США?

2. Що таке монополії? Які види монополій ви знаєте?

1. Режим сегрегації в південних штатах

Після укладення Компромісу 1877 р. у південних штатах США до влади прийшли демократи. Цю політичну силу підтримували колишні плантатори, які не хотіли допускати до управління чорношкірих американців. У 1898 р. вони внесли до конституцій південних штатів такі зміни, які б обмежували можливість чорношкірого населення голосувати на виборах. Наприклад, встановлювався податок на право голосувати, від якого звільнялися ті, чиї діди і батьки мали право голосу ще до скасування работоргівлі. Таким чином, цей податок фактично був встановлений для чорношкірих, адже їхні батьки були рабами і не мали права голосу. Також, щоб отримати право участі на виборах, потрібно було скласти тест на грамотність. Тест на грамотність являв собою цитування всього тексту Конституції США і Декларації незалежності та інші завдання, спеціально створені, щоб заплутати тих, хто їх виконував.

У результаті цих нововведень, наприклад, уже в 1900 р. з більш як 600 тис. чорношкірих Луїзіани право голосу отримали 5 320 осіб, а в 1910 р. — 730. При цьому афроамериканці становили 47% населення штату.

У 1890 р. в Луїзіані були схвалені так звані «Закони Джима Кроу», за якими на залізниці небіле населення мало подорожувати окремими вагонами. Згодом сегрегація поширилася на весь публічний простір: навчальні заклади, заклади харчування, готелі, лікарні, транспорт, навіть громадські вбиральні. Це розділення просувалося під гаслом, що «всі раси рівні, але окремі», проте в житті умови, створені для небілого населення, були набагато гіршими.

Сегрегація (від лат. segregatio — відділення) — різновид дискримінації, який полягає у відокремленні певних суспільних груп за расовими, тендерними, релігійними чи іншими ознаками, а також у подальшому обмеженні їхніх прав.

Расова сегрегація проіснувала у США до 1965 р., коли було ухвалено Закон про громадянські права, що забороняв дискримінацію.

Назвіть прояви сегрегації у південних штатах США.

2. Економічний розвиток США. Антимонопольне законодавство

Наприкінці XIX ст. економіка США переживала піднесення. Завдяки однойменній книзі Марка Твена та Чарльза Ворнера період 1870-1880-х рр. увійшов в історію як «позолочений вік». Він завершився економічною кризою 1893 р., за ним розпочалася «ера прогресивізму», що тривала у 1890-х — 1920-х рр. У цю еру відбулися важливі зміни у суспільно-політичному житті країни, які оздоровили економіку та впорядковували систему місцевого управління. На початку XX ст. США вийшли на перше місце у світі за обсягом промислової продукції, технічним оснащенням і продуктивністю праці.

Шлях до економічного розвитку відкрив ухвалений у 1862 р. Гомстед-акт, що дозволяв за невелику плату всім охочим займати землі Середнього Заходу, щоб займатися там фермерством. Так були заселені величезні простори, а США завдяки своїм фермерам стали експортувати зерно. Фермери потребували промислових товарів, наприклад сільськогосподарської техніки, — так з’явилися замовлення для американських заводів і фабрик. Робочих рук на них бракувало, але обладнання було новим, а заробітна плата — високою, тому наприкінці ХІХ ст. до США стали масово приїздити робітники-емігранти. У 1871-1913 рр. населення США збільшилося з 39,8 млн до 96,5 млн осіб, і більш ніж половина цього приросту становили іммігранти.

Головними роботодавцями для іммігрантів, та і для самих американців стали великі підприємства, оснащені за останнім словом тогочасної техніки. Розвиток промисловості та потреба у фінансуванні великих проєктів, як-от будівництво залізниць, сприяли розвитку банків. З іншого боку, методи, якими ці промисловці добивалися фінансового успіху, були не просто сумнівними, а жорстокими. Попри надприбутки підприємств, їхні робітники отримували низьку зарплатню, а самі підприємці розоряли своїх конкурентів, не гребуючи погрозами та навіть нападами, різноманітними махінаціями.

Один із перших хмарочосів, названий на честь архітектора Елліса Вейнрайта, був збудований у 1890-1891 рр. Завдяки винайденню сталевих каркасів, ліфтів та поширенню електричного освітлення у 1890-х рр. у великих містах США почали зводити багатоповерхові будівлі, які стали називати хмарочосами

Іммігранти з Європи у черзі на острові Еліс, бл. 1900 р. Щоб отримати дозвіл на проживання в Америці, вони мали пройти перевірку документів та стану здоров’я, яка відбувалася на острові Еліс поблизу Нью-Йорка і могла тривати годинами. У1900-1914 рр. щодня через острів проходило близько 1900 осіб

Великі американські підприємства об’єднувались у монополії, які могли контролювати виробництво того чи іншого товару. Наприклад, створена Джоном Рокфеллером компанія «Стандард Ойл» у 1880-х рр. контролювала 90% всього виробництва нафтопродуктів у США.

Монополізація економіки шкодила бізнесу США. Багаті підприємці мали змогу підкуповувати політиків, у американських органах влади розквітла корупція. Партії, що приходили до влади, намагалися призначити на важливі посади вигідних їм людей, незважаючи на те, що вони могли не мати жодного уявлення про свою роботу, зате мали зв’язки серед підприємців. Такий стан речей шкодив розвиткові малого та середнього бізнесу — вони не мали змоги розвиватися, тож американці, не маючи вибору, були змушені купувати товари за завищеними цінами, які встановлювали монополісти.

Наприкінці ХІХ — поч. ХХ ст. великий вплив на суспільну думку мали журналісти. Журналістські розслідування та статті про шкоду, яку завдають державі монополії, обурили населення. Суспільний тиск змусив політиків розпочати реформи. Тому в 1890 р. американський конгрес схвалив «антитрестівський закон», який запропонував сенатор Вільям Шерман. Закон Шермана передбачав кримінальну відповідальність підприємців за створення монополій.

Першим закон Шермана було застосовано у 1911 р. до корпорації «Стан-дард Ойл», яку розділили на низку менших компаній, що існують і нині, а закон Шермана залишається чинним дотепер.

З якою метою схвалили закони Шермана?

Цікаво знати

1 травня 1886 р. робітники США розпочали загальний страйк, вимагаючи 8-го-динного робочого дня. 3 травня 1886 р. в Чикаго поліція відкрила вогонь по робітниках, що зібралися на мітинг. Шестеро робітників загинуло. Наступного дня робітники зібралися в Хаймаркет-сквер на мітинг протесту проти дій поліції. Під час мітингу невідомий кинув у поліцейських бомбу (один поліцейський загинув). У відповідь поліція почала стріляти. Керівники страйку були заарештовані та звинувачені в організації терористичного акту. На суді це не було доведено, але присяжні визнали робітників винними. Четверо керівників було страчено. З 1888 р. американські робітники почали відзначати 1 травня як День загальнонаціональної боротьби за права робітників. Зараз це свято має назву Міжнародний день праці та відзначається у 143 країнах світу.

У якому році відбулися події, що стали підставою для відзначення дня 1 Травня?

3. «Справедливий курс» Теодора Рузвельта та «Нова демократія» Вудро Вільсона

У 1901 р. новим президентом США став Теодор Рузвельт (1858-1919). Він уважав, що держава повинна регулювати вільний ринок, аби монополії не завдавали шкоди решті виробників та продавців, а також врегулювати відносини між робітниками та роботодавцями, щоб усунути загрозу соціальних вибухів. У посланні до конгресу 1902 р. Рузвельт заявив про готовність уряду бути арбітром між робітниками та підприємцями, проводити «справедливий курс» у робітничому питанні. Того ж року під час багато-місячного страйку шахтарів Пенсильванії він став першим президентом, який був посередником між страйкарями та власниками шахт. У результаті вимоги шахтарів були частково задоволені.

Цікаво знати

У 1902 р. стало відомо, що на полюванні Рузвельт пошкодував ведмедя, що стало приводом для появи численних карикатур (у ті часи не йшлося про захист тварин, а полювання вважалося престижним заняттям). Власник магазину іграшок у Нью-Йорку почав виготовляти плюшевих ведмедиків, схожих на тих, що зображали на карикатурах. Цю іграшку назвали Ведмедик Тедді (скорочено від Теодор), а президент дозволив використовувати своє ім'я. Так у США і всьому світі й досі виготовляють плюшевих ведмедиків Тедді.

Також Рузвельт уважав, що великі підприємства є дуже важливими для американської економіки, але рішуче виступив проти «поганих тестів», які обмежували розвиток бізнесу і завищували ціни. За його ініціативи було розпочато судові процеси проти найбільших монополій — «Стандарт Ойл» та «Амерікан Тобакко». Це дало привід називати Рузвельта «великим руйнівником трестів» («The Great Trust-Buster»). Ще одним елементом боротьби проти монополій стало встановлення обмежень на тарифи залізничних перевезень.

У 1906 р. за ініціативи Рузвельта було ухвалено закони про державний контроль якості ліків та харчових продуктів. Таким чином масовий споживачі були захищені від фальсифікованих ліків та їжі.

Іншим напрямом діяльності уряду Рузвельта була охорона природи. За час свого президентства Рузвельт видав розпорядження про заснування 121 лісового заповідника, а загальна кількість лісів у США під державним захистом становила 600 тис км².

Перелічіть основні здобутки президентства Теодора Рузвельта.

Наступником Рузвельта став республіканець Вільям Тафт (18571930), що був президентом США у 1909-1913 рр. Він активно продовжував розпочату Рузвельтом антитрестову політику.

У 1913-1920 рр. президентом був Вудро Вільсон (1856-1924). Його політика отримала назву «нова демократія». За його ініціативи до Конституції США було внесено поправку, згідно з якою сенатори до Конгресу обиралися через народне голосування, а не законодавчими зборами штатів.

Він провів податкову реформу, впровадивши прибутковий податок: 1% з доходів більше 3 тис. доларів на рік та підняв податки на предмети розкоші, зате зменшив їх на предмети першої необхідності та сировину.

За президентства Вільсона було впроваджено елементи соціального законодавства: обмежено використання дитячої праці, встановлено восьмигодинний робочий день в окремих галузях, на державних підприємствах були впроваджені компенсації за каліцтва.

Вільсон запропонував нові закони, що захищали б вільну конкуренцію та перешкоджали б утворенню монополій. У 1913 р. було ухвалено закон про Федеральну резервну систему, згідно з яким створювалися різноманітні фінансові установи, об’єднані у власне Федеральну резервну систему, непідконтрольну іншим органам державної влади. Існуючи і зараз, вона забезпечує стабільність фінансової системи США.

Загалом політика Вудро Вільсона розвивала закладене його попередниками, а його нововведення стали першими кроками для формування соціальної політики США.

Охарактеризуйте основні напрямки політики Теодора Рузвельта.

4. Зовнішня політика США

Ухвалена у 1823 р. Доктрина Монро передбачала, що США вважають за своє право втручатися до внутрішніх справ країн у Західній півкулі. Яскравим прикладом застосування цієї доктрини стала іспано-американська війна 1898 р. Того року Іспанія намагалася придушити повстання на своїй колонії — Кубі. Для евакуації власних громадян американці направили на острів крейсер «Мен», який у порту Гавани вибухнув з невідомих причин. Це стало приводом для початку війни США проти Іспанії, у якій американці здобули перемогу. За мирним договором Куба проголошувалася незалежною, США отримували від Іспанії острів Пуерто-Рико в Карибському морі, а також Філіппіни та острів Гуам у Тихому океані.

Експансіонізм — державна політика, спрямована на поширення та зміцнення панування над іншими країнами та регіонами.

Президент Рузвельт додав до доктрини Монро уточнення, в якому йшлося, що США можуть втручатися у внутрішні справи країн Латинської Америки, корумпованість урядів цих країн робить таке необхідним. Ця політика отримала назву політики «великого кийка»; малося на увазі прислів’я «Говори м’яко і неси великий кийок; ти далеко підеш». У цей час за розпорядженням Рузвельта було збудовано так званий «Білий флот» з шістнадцяти великих військових кораблів, які плавали по всьому Світовому океані.

Втіленням політики «великого кийка» стало активне втручання США до внутрішніх справ інших країн Західної півкулі. У 1902 р. було ухвалено закон, відомий як поправка Плат-та, згідно з яким Кубі заборонялося брати великі кредити від інших держав та передавати їм частину своєї території в оренду, натомість Куба мала піти на цілу низку поступок перед США, наприклад, надати частину своїх територій для будівництва американських військових баз.

Вільям Ален Роджерс. Карикатура, що зображає Рузвельта з «великим кийком» та в’язанкою військових кораблів, який розгулює Карибським морем, 1904 р.

Які прояви політики Теодора Рузвельта зображено на карикатурі?

США планували збудувати канал між Атлантичним та Тихим океанами, що мав пролягати територіями Нікарагуа або Колумбії. Паралельно проєкт такого каналу Колумбії запропонували французи, тоді як американський проєкт колумбійці відхилили. Тоді США підтримали панамських сепаратистів (Панама на той час була частиною Колумбії), які оголосили про створення неза-

лежної республіки Панама. У 1904 р. Панама передала США права на володіння землями, де мав пролягати канал, будівництво якого французи вже встигли розпочати. Прокладання Панамського каналу тривало до 1920 р.

Цікаво знати

Президент США Вільям Тафт запропонував «дипломатію долара» — замасковану політику здійснення економічної експансії, однак і до його президентства американські компанії заради прибутку втручалися до справ інших країн.

У 1904 р. в книзі американського письменника О. Генрі «Королі і капуста» вперше з'явився вислів «бананова республіка» на позначення країн Латинської Америки, які перетворилися на сировинні придатки американських підприємств. Так, країну Гондурас поглинули американські корпорації, які вирощували банани. Вони викупили величезні за площею сільськогосподарські угіддя, контролювали шляхи сполучення і порти в країні; місцеві робітники працювали на них за малі гроші й були безправними перед своїми роботодавцями. Які держави називають «банановими республіками»?

Закріплення знань, умінь та навичок

1. Якими були особливості економічного розвитку США в останній чверті ХІХ — на початку ХХ ст.?

2. Поясніть значення терміна «сегрегація». Коли і де у США було запроваджено режим сегрегації? У чому він проявлявся?

3. Що передбачав закон Шермана? Коли його схвалили?

4. Чому монополії були визнані шкідливими для американської економіки?

5. Охарактеризуйте внутрішню політику президента Рузвельта.

6. Які дві зовнішньополітичні лінії мали місце в зовнішній політиці США?

7. У чому полягає суть «доктрини Монро»?

8. Яку назву отримала зовнішня політика президента Рузвельта? Наведіть приклади її втілення.

9. Які території отримали США після війни з Іспанією?

10. Установіть відповідність між термінами і поняттями та їхніми визначеннями: А експансіонізм Б колоніалізм В гомруль Г домініон

1 самоврядна частина Британської імперії

2 термін, яким позначають право на самоуправління, котре прагнули здобути ірландці

3 політичне, економічне та культурне панування розвинених країн над більш слабкими

4 державна політика, спрямована на поширення та зміцнення панування над іншими країнами та регіонами

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Сорочинська 2022