Інформація про новину
  • Переглядів: 295
  • Дата: 23-01-2022, 23:14
23-01-2022, 23:14

23. Доба Мейдзі в японській історії

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  22. Спроби модернізації Османської імп...
Наступна сторінка:   24. Імперія Цін (Китай)

Пригадайте:

Коли і за яких умов відбулося зіткнення Російської та Японської імперій?

1. «Відкриття» для світу Японії

Станом на поч. ХІХ ст. Японія була законсервованою, ізольованою від решти світу країною. її верховним владикою був імператор, проте реальна влада у країні належала військовому правителю — сьогуну, якому підкорялися місцеві князі — даймьо.

Японське суспільство було становим: вищим станом були воїни — самураї, які служили своїм даймьо. Їх статус був настільки високим, що самурай міг убити простолюдина, якщо йому здалося, що той не виказав до нього належної поваги.

Найчисленнішим станом були селяни. Вони були прикріплені до землі, якою володіли даймьо, сьогун, імператор чи буддійські монастирі. Селяни сплачували податки та відробляли повинності. Ремісники були об’єднані у цехи й теж сплачували податки, а купці вважалися найнижчим станом, оскільки купівля товару за одну ціну та перепродування її в іншому місці за вищу в ті часи сприймалось як негідна справа. Країна була бідна на ресурси та родючі землі, і її населення жило дуже скромно.

З середини XVII ст. Японія була закритою країною: японці не мали права покидати її межі й жоден іноземний корабель не мав права причалити до її берегів, окрім нідерландських суден, яким дозволялося торгувати у єдиному порту — Нагасакі. З розвитком судноплавства іноземні кораблі дедалі частіше опинялися в японських водах, особливо американські китобійні судна, котрих японці затримували. Щоб прояснити ситуацію, уряд США у 1853 р. відрядив до Японії ескадру Метью Перрі. Прибувши на місце, він передав японцям лист президента США, у якому пропонувалося встановити дипломатичні відносини між двома країнами. Японці попросили рік на роздуми. Наступного разу Перрі повернувся зі ще більшим флотом, погрожуючи вторгненням, якщо договір не буде укладено. Так, 1854 р. було підписано американсько-японську угоду, за якою американцям дозволялося торгувати у двох японських портах, а також відкрити там консульство. Незабаром подібні угоди з Японією підписали Російська імперія, Англія, Франція та Нідерланди. Ці угоди були нерівноправними — японці з них мали значно менше вигоди, ніж європейці.

Поясніть, як ви розумієте поняття «нерівноправний договір».

2. Реформи 1870-80-х pp. Особливості економічного розвитку

У 1867 р. після смерті попередника новим імператором став 15-річний Муцухіто (1852-1912). Проникнення європейців та американців до Японії підірвало авторитет влади сьогуна, який спирався на князів-землевласни-ків. Це призвело до громадянської війни між прихильниками сьогуна та імператора.

У 1868 р. війська імператора, які мали європейську зброю, завдали поразки військам сьогуна. Щоб підкреслити те, що віднині єдиною владою у країні є імператор, Муцухіто разом з усім двором переїхав з традиційної імператорської столиці — Кіото до колишньої резиденції сьогуна — Едо, яку за його наказом було перейменовано у Токіо («західна столиця»).

За давнім звичаєм для правління Муцухіто створили гасло: «Просвітлене правління» — Мейдзі. Тому період його правління називають добою Мейдзі (1867-1912), або Реставрацією Мейдзі, маючи на увазі відновлення імператорської влади.

У перший рік правління імператора Муцухіто було проголошено «П’я-тистатейну присягу», яка визначала подальші принципи його правління. У ній йшлося про те, що влада рахуватиметься з громадською думкою, рішення про державні справи ухвалюватимуться колегіально, а також, що японці планують запозичити досвід інших країн, аби використати його для розбудови власної.

Робота з джерелами

Записи одного з учасників посольства Івакури, Іто Хіробумі, 1870-ті рр.:

Політичні системи, звичаї, освіта, медицина, оборонне виробництво Заходу перевершують східні. Тому наш обов’язок — перенести на японський ґрунт західну цивілізацію, прагнути до прогресу, аби наш народ швидко став врівень з цими землями, день і ніч старатися й учитися.

1. Яке враження західний світ справив на японських послів?

2. До чого спонукало автора побачене на Заході?

Так і трапилося: японці відправили до країн Європи та США велике посольство (посольство Івакури) яке, крім іншого, збирало інформацію про політичний, економічний та соціальний розвиток. За результатами роботи посольства уряд дійшов висновку, що Японії негайно потрібно модернізуватися, аби не перетворитись на європейську колонію. Це стало причиною для реформ 1870-1880-х рр., що відбувалися під гаслом «японський дух, західні технології».

У цей період провели такі реформи:

• Адміністративна реформа — щоб ліквідувати загрозу розпаду країни, було змінено її адміністративний устрій, і замість наділів даймьо утворили префектури, керовані державними чиновниками.

• Реформа державного управління — було запроваджено поділ на гілки влади, з’явилися парламент та уряд; високі посади займали аристократи.

• Військова — було ліквідовано військовий стан самураїв; армія комплектувалась на основі загального призову, від якого звільнялися студенти, глави сімей та їхні спадкоємці, а також ті, хто міг заплатити відкуп. У результаті нова армія складалася переважно із селян. Було створено військові академії та інші навчальні заклади. Офіцерський корпус комплектувався з колишніх самураїв.

• Соціальна — все населення було поділене на три категорії: титулована і нетитулована знать та простий народ; до останньої належали селяни, ремісники, купці та колишні недоторкані. Дозволялося вільно змінювати професію та місце проживання.

• Земельно-податкова — було визнано приватну власність на землю; селяни отримали у власність ті ділянки землі, які вони обробляли. Замість натурального податку вводився єдиний поземельний у розмірі 3 % від вартості землі. Для багатьох селян він виявився непосильним, оскільки земля в Японії була дуже дорогою.

Кобаясі Кійотіка. Фрагмент триптиху «Прогулянка імператора з почтом у сливовому саду», 1887 р. Тут зображено придворних дам, вбраних за європейською модою. Втім, це не було повне копіювання: кольори та візерунки нерідко були суто японськими.

Свідченням яких культурних процесів є подане зображення?

Шібусава Ейїчі (1840-1941), бл. 1900 р. Він брав участь у фінансових реформах, а також заснував близько 500 підприємств, які згодом безкоштовно передав новим власникам. Так він намагався сприяти промисловому розвитку Японії, вірячи, що лише економічно розвинена країна зможе бути успішною

• Освітня — запроваджено обов’язкову початкову освіту зі спільним навчанням хлопців та дівчат. До кінця століття близько 90 % японців були грамотними. Відкривалися вищі та середні навчальні заклади. Було запрошено багато вчителів-іноземців.

Реформи 70-80-х pp. сприяли формуванню індустріального суспільства й політичному розвитку.

Японський уряд заохочував розвиток промисловості, надаючи перевагу фірмам, які працювали на потреби армії та флоту. Оскільки у населення здебільшого не було коштів, щоб засновувати великі підприємства, тому держава будувала фабрики і заводи, які потім за пільговими умовами передавала в оренду або продавала приватним особам.

У Японії виникли і свої монопольні об’єднання — дзайбацу. У період Мейдзі їх було чотири: Міцуї та Міцубісі виконували замовлення для японської армії та флоту відповідно, Сумітомо контролювало видобуток і виплавку міді у Японії, а Ясуда діяло у сфері фінансів.

Причини та особливості швидкого економічного розвитку Японії

Японія запозичувала іноземний передовий досвід, пристосовуючи його до місцевих умов

Острівне становище країни, особлива роль мореплавства і торгівлі, які сприяли розвитку приватної власності та підприємництва

Тривалий час влада в країні перебувала в руках військових, що не сприяло формуванню традицій бюрократизму. При відновленні влади імператора відбулося відмежування від старих державних механізмів, а нові формувалися за європейським зразком

Відсутність значних природних ресурсів робило Японію малопри-вабливою для європейських колонізаторів.

У той же час стимулювало правлячу верхівку придбати ці ресурси за рахунок колоніальних загарбань

Агресивна зовнішня політика потребувала прискореної модернізації економіки та суспільства. Значне державне втручання у проведення процесу індустріалізації та створення великих фірм — дзайбацу

3. Конституція 1889 р.

У 1889 р. було ухвалено конституцію Японії. Вона створювалася за зразком конституції Німецької імперії. Згідно з конституцією, верховним правителем Японської імперії був імператор, особа якого вважалася священною та недоторканною. Він мав широкі повноваження: керував зовнішньою політикою, міг сам видавати закони, скликати парламент, призначати чиновників, перед ним звітував уряд.

Згідно з конституцією, парламент складався з двох палат — палати перів і палати представників (депутатів). До верхньої палати призначалися члени імператорської родини та аристократи, депутати нижньої палати були виборними. Виборче право отримав незначний відсоток населення, і це були виключно чоловіки. Парламент затверджував бюджет, але його права в цьому питанні обмежувалися.

Конституція 1889 р. офіційно проголосила демократичні свободи та громадянські права, рівність усіх громадян країни.

У 1880-х pp. виникли політичні партії (ліберальна партія та партія реформ), але вони більше нагадували політичні клуби, які підтримували різні групи землевласників і промисловців, ніж тогочасні європейські партії. Висловіть власні припущення, чому в останній третині ХІХ ст. у Японії не існувало політичних партій.

4. Зовнішня політика

Під час правління Муцухіто Японія почала вести активну зовнішню політику. Прагнучи стати однією зі світових «великих держав», Японія прагнула мати власні колонії, які також давали б їй потрібні для подальшого розвитку ресурси.

У 1872 р. Японія проголосила своїми володіннями острови Рюкю, які доти одночасно визнавали зверхність Японії та Китаю, а 1879 р. перетворила їх на одну із префектур, попри протести Великої Британії та США. Також проводилося освоєння північного острова Хоккайдо, де мешкали племена айнів.

У 1871 р. до європейських держав та США було відправлено посольство Івакура, яке мало розірвати укладені раніше нерівноправні угоди, але воно закінчилося невдачею. Проте невдовзі, вже у 1876 р., Японія вже сама накинула нерівноправний договір Кореї.

Коли на початку 90-х pp. у Кореї вибухнуло повстання і китайські війська виступили на його придушення, Японія спрямувала свої армійські частини на південь півострова. Конфлікт на Корейському півострові вилився в японсько-китайську війну 1894-1895 pp., яка закінчилася поразкою Китаю і підписанням мирного договору, за яким Китай визнав незалежність Кореї, передав Японії Тайвань і Пескадорські острови, відкрив для Японії торговельні порти, надав право будівництва підприємств і зобов’язався виплатити величезну контрибуцію.

Втручання Російської імперії та європейських держав призвело до того, що Японія не отримала передбачений договором півострів Ляодун. Крім того, Російська імперія угодою з Китаєм почала будівництво Китайсько-Східної залізниці (КСЗ), що мала приходити через Маньчжурію (територію, якою

прагнула заволодіти Японія) аж до Порт-Артура — російської бази на півострові Ляодун. Це вилилося в російсько-японську війну 1904-1905 pp., в якій Російська імперія зазнала поразки.

За умовами Портсмутського миру Російська імперія визнала Корею сферою впливу Японії, поступалася Японії Південним Сахаліном і правом на Ляодунський півострів з Порт-Артуром, але для Японії ці надбання все ще були недостатніми. Але вже у 1910 р. Японія домоглася того, що Корея цілком перейшла під її управління.

Японсько-китайська та російсько-японська війни стали важливими віхами розвитку Японії. Значні кошти, одержані від Китаю як контрибуція, японський уряд витратив на потреби армії та флоту.

Закріплення знань, умінь та навичок

1. Коли відбулося «відкриття» Японії для Заходу? У зв’язку з якими подіями?

2. Назвіть ім’я імператора, що посів японський престол у 1867 р.

3. Перелічіть основні японські реформи 1870-1880-х рр. З якою метою вони проводилися?

4. Як ви розумієте поняття «вестернізація»? Чому Японія прагнула вестерні-зуватися?

5. Порівняйте японське суспільство у період сьогунату та в період Мейдзі. Яку різницю ви помітили?

6. Як змінилося японське військо в результаті реформ 1870-1880-х рр.?

7. Обговоріть у класі. Чому серед інших у Японії було проведено освітню реформу?

8. Перелічіть основні риси економічного розвитку Японії у період Мейдзі.

9. Яким був державний устрій Японії згідно з конституцією 1889 р.?

10. Охарактеризуйте зовнішню політику Японії періоду Мейдзі.

11. Заповніть таблицю «Реформи 1870-80-х pp. в Японії».

12. Обговоріть у малих групах. Події 1867-1868 рр. дістали різну назву й оцінку в істориків. Одні називають їх переворотом, другі — революцією, треті — реставрацією. Якої думки дотримуєтеся ви? Свою думку обґрунтуйте.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Сорочинська 2022

 




Попередня сторінка:  22. Спроби модернізації Османської імп...
Наступна сторінка:   24. Імперія Цін (Китай)



^