Попередня сторінка: 25. Європа та світ напередодні Першої с...
Наступна сторінка: 27. Суспільна думка, література і мисте...
Пригадайте:
1. Поясніть значення терміна «індустріальне суспільство».
2. Коли у країнах Західної Європи відбувалася індустріалізація?
1. Розвиток освіти
До початку ХІХ ст. в освіті не існувало єдиних стандартів: школи, коледжі, курси, університети навчали, виходячи з власних уявлень про освіту та можливостей. За винятком початкових шкіл (у переважній більшості при церквах), навчання було платним. Вища освіта була привілеєм для обраних, і навчалися в університетах виключно чоловіки. Взагалі у більшості країн вважалося, що освіта потрібна для того, щоб бути загалом освіченою людиною. Знання, які давали університети та коледжі, не були практичними: там навчали «класичним» мовам: грецькій та
латинській, історії Стародавнього світу тощо.
Промислова (індустріальна) революція та подальша індустріалізація докорінно змінили світ і суспільство. За короткий час виникала необхідність у великій кількості грамотних робітників і техніків, освічених інженерів та винахідників, а також офісних службовців, бухгалтерів, чиновників. Першими зміни в освіті, які б відповідали вимогам нового часу, було запроваджено у Пруссії. Завдяки філософу та вченому Александру фон Гумбольдту ще на початку століття там було проведено реформу початкової освіти: запроваджено систему єдиних
державних екзаменів для вчителів та випускників шкіл. Тепер прусський уряд міг розраховувати, що його населення більш-менш однаково грамотне. Пізніше у Пруссії було запроваджено поділ на ліцеї і так звані «реальні училища» — у перших готували до вступу в університет, а в других давали технічну освіту. У другій пол. ХІХ ст. активно відкривалися вищі політехнічні школи (училища) — це були вищі навчальні заклади, де готували інженерів, техніків, математиків, хіміків тощо.
Держава намагалася зробити освіту секулярною, тобто вивести з-під влади Церкви. Наприклад, це було однією зі складових політики «культуркампфу».
У Пруссії сформувався і новий тип університетського навчання, який зараз є зразком для всього світу. У 1809 р. фон Гумбольдт заснував Берлінський університет, багато з освітніх новацій якого згодом поширилися спочатку на інші прусські університети, а з часом — на весь світ. Остаточно новий тип університетського навчання сформувався у 1860-1870-х рр. Університети були автономними від держави, а їхні студенти та викладачі мали академічну свободу: одні самі обирали дисципліни, які мали вивчати, а другі — як саме їх викладати.
Навчання у німецьких університетах відбувалося у формі лекцій та семінарських занять, на яких студенти могли практично навчатися. Викладачі та студенти спільно працювали над науковими дослідженнями та винаходами. Це сприяло швидкому розвитку науки у різних країнах світу, наприклад, цю систему охоче перейняли у США: у 1868 р. там відкрився Корнельський університет, де чоловіків і жінок спільно навчали різноманітним прикладним дисциплінам на вибір, а заснований у 1875 р. Університет Джона Гопкінса вже спеціально створювався як дослідницька установа.
Вручення диплома Ельзі Нойман — першій жінці, що закінчила Берлінський університет. У1899 р. Нойман стала докторкою фізики. У Німецькій імперії жінок категорично не допускали до технічної освіти, тож їй довелося у кожного викладача отримувати дозвіл на право відвідувати його заняття
Пригадайте з курсу історії України, які вищі навчальні заклади були відкриті на території України протягом ХІХ ст.
Вважалося, що чоловікам освіта потрібна для того, щоб заробляти, а жінкам — щоб передавати набуті знання своїм дітям. Для жінок були доступні жіночі коледжі, курси з певних професій, які тогочасне суспільство вважало достойним для жінок (медсестринські, друкарські). У 1861 р. у Франції жінкам дозволили відвідувати університети, а 1875 р. у Данії жінки змогли навчатися в університетах, але в більшості країн світу університетська освіта була недоступною для жінок аж до початку ХХ ст.
Обговоріть у класі. Чому у ХІХ ст. держава почала приділяти увагу реформуванню освіти?
2. Наукові й технічні досягнення
Протягом ХІХ ст. темпи розвитку науки невпинно зростали. Це сторіччя стало часом великих наукових відкриттів, що призвели до переоцінки поглядів на навколишній світ і здійснили революцію у людській свідомості. Осередками наукового розвитку стали країни Західної Європи та США, де на початку ХХ ст. було зроблено відкриття, що перевернули людські уявлення про будову світу та заклали нові науки.
Англійський фізик Джозеф Томсон у 1897 р. відкрив першу елементарну частинку — електрон, що входив до складу атома. Виявилося, що атом, який до того вважався останньою, неподільною мірою матерії, сам складається з дрібних частинок.
Нові відомості про будову матерії спричинили появу нових міждисциплінарних наук. Електронна теорія будови атома дозволила під іншим кутом зору подивитися на періодичний закон хімічних елементів, що його відкрив російський учений Дмитро Менделєєв у 1869 р. Було встановлено, що порядковий номер елемента в періодичній системі має не лише хімічний,
а й фізичний зміст, тому що він відповідає кількості електронів у пластах оболонки того чи іншого атома.
У 1901 р. німецький фізик Макс Планк установив, що енергія виділяється не безперервним потоком, як гадали раніше, а окремими пучками — квантами. У 1911 р. англійський фізик Ернст Резерфорд запропонував першу планетарну теорію будови атома, відповідно до якої атом подібний до Сонячної системи: навколо позитивно зарядженого ядра рухаються електрони — негативно заряджені частки. У 1913 р. цю теорію доповнив датський фізик Нільс Бор. Ідеї Планка та Бора стали фундаментом для окремого розділу сучасної фізики — квантової механіки.
Навіть уявлення про час та простір змінилися.
У 1905 р. 26-річний німецький фізик Альберт Ейнштейн опублікував статтю «До електродинаміки тіл, що рухаються», в якій було закладено основи теорії відносності. Він довів, що швидкість світла у вакуумі є сталою, не залежить від напрямку і швидкості руху джерела світла та є максимально можливою. Під час руху тіла зі швидкістю, наближеною до швидкості світла, його маса зростає, а плин часу уповільнюється. Абсолютного, незалежного від спостерігача, простору й часу не існує. Події, які є одночасними в одній системі виміру, можуть бути неодночасними в іншій системі виміру. Отже, властивості простору й часу виявилися залежними від руху матеріальних об’єктів. Квантова механіка і теорія відносності докорінно змінили існуючі у ті часи погляди на фізичну будову світу.
Досягнення біологічних наук стали потужним поштовхом до розвитку медицини. Продовжуючи дослідження визначного французького бактеріолога Луї Пастера, співробітники Пастерівського інституту в Парижі вперше розробили запобіжні щеплення проти сибірки, курячої холери та сказу. Німецький мікробіолог Роберт Кох і його численні учні відкрили збудників туберкульозу, черевного тифу, дифтериту, сифілісу і створили ліки проти них. їхні винаходи врятували багато людських життів.
З якими технічними винаходами ви вже ознайомилися на попередніх уроках?
На початку ХХ ст. завдяки винаходам останньої третини ХІХ ст. активно розвивались електроенергетика, машинобудування, металургія, гірнича, хімічна промисловості, транспортна галузь. Уже з’явилися перші автомобілі, електричний транспорт та освітлення. У промисловому виробництві існували різі способи виплавки та обробки металу, з’явилося багато штучних хімічних речовин: від барвників до ліків та вибухівки.
У1903 р. американці брати Райт успішно здійснили політ на першому у світі літаку «Флаєр-1». Для нього було спеціально виготовлено легкий двигун із алюмінію. Відкритий у 1825 р. алюміній через складність видобутку тривалий час називали ««сріблом із глини», аж доки у 1890-х рр. відкрили ефективний спосіб виплавки алюмінію у великих кількостях. Без цього винаходу авіація не змогла б розвиватися за браком легкого та міцного алюмінію, який з розвитком літакобудування навіть почали називати ««крилатим металом»
Збудований у 1910 р. залізничний міст під назвою Віадук Паулінскіл у штаті Нью-Джерсі досі є найбільшою залізобетонною конструкцією у світі. Залізобетон винайшли у середині ХІХ ст., і до кінця століття його дедалі активніше використовували
у будівництві
Прискорене впровадження у виробництво нової техніки супроводжувалося збільшенням підприємств і переходом їх на випуск масової стандартизованої продукції. Основною технологією для цього стало конвеєрне виробництво. Його сутність полягає в тому, що процес виробництва розділений на низку простих операцій, які виконуються неперервно. Це дозволяло наймати некваліфікованих робітників, кожен з яких виконував одну операцію. Таким чином, виробництво стало дешевшим та швидшим.
Уперше у повному обсязі таку технологію було застосовано на автомобільних заводах Генрі Форда у США. Завдяки їй на початку XX ст. вони випускали 300 тис. автомобілів на рік, що становило половину світового виробництва. Згодом такий метод почали застосовувати при виробництві побутових товарів. Вони випускалися великими партіями і розвозилися по всій країні.
Масове виробництво — безперервне виробництво великих кількостей стандартизованої продукції, у тому числі конвеєрним способом.
Закріплення знань, умінь та навичок
1. Які зміни відбулися в освіті впродовж ХІХ ст.? З чим вони були пов’язані?
2. Охарактеризуйте новий тип університетів, що сформувався у ХІХ ст. Які функції вони виконували?
3. Висловіть свої припущення: яке значення мало використання конвеєрного виробництва?
4. Назвіть визначальні, на вашу думку, наукові відкриття та винаходи другої пол. ХІХ — поч. ХХ ст.
5. Обговоріть у групах. Як науково-технічний прогрес ХІХ — поч. ХХ ст. змінив європейське повсякдення? За потреби зверніться до раніше вивченого на уроках історії матеріалу.
6. Підготуйте повідомлення про основні наукові й культурні центри Європи та США.
7. Як наукові й технічні досягнення ХІХ — поч. ХХ ст. змінили уявлення про світ?
Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Сорочинська 2022
Наступна сторінка: 27. Суспільна думка, література і мисте...